Рішення

від 19.10.2020 по справі 908/1983/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/112/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 Справа № 908/1983/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1983/20

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Поляна» (вул. Експресівська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69034, ідентифікаційний код 34317688)

про стягнення 18193,05 грн.

За участю представників:

від позивача: Макаренко А.М., довіреність № 486 від 23.09.2020

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Поляна» про стягнення основного боргу в сумі 14597,60 грн., 3% річних в сумі 1094,23 грн. та інфляційних втрат у сумі 2501,22 грн. за договором про постачання електричної енергії № 97 від 01.10.2006.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1983/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/112/20. Судове засідання призначено на 02.09.2020.

Ухвалою від 23.09.2020 судове засідання перенесено з 02.09.2020 на 23.09.2020.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відкладений розгляд справи на 19.10.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 19.10.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні представника позивача.

Учасник процесу оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив, що 01.10.2006 між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 97 від 01.10.2006, в порушення умов якого відповідачем не сплачено заборгованість у розмірі 14 597,60 грн. за спожиту активну електричну енергію в жовтні - грудні 2017 року, січні - лютому 2018 року. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідачу було нараховано 3% річних за період з 14.11.2017 по 31.07.2020 у розмірі 1 094,23 грн. та інфляційні нарахування за період з 01.11.2017 по 30.06.2020 у розмірі 2 501,22 грн. На підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530 625, ЦК України, ст. ст. 230, 275, 276 ГК України, договору про постачання електричної енергії № 97 від 01.10.2006, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 19.10.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Постачальник електричної енергії) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісова Поляна» (Споживач) укладений Договір про постачання електричної енергії № 97 (Договір) з відповідними додатками до нього, а також змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» , про що зазначено в Статуті Підприємства.

За умовами розділу 1 Договору сторони узгодили, що Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» .

Відповідно до п. 9.4. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2006. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Матеріали справи не містять заяв про припинення дії Договору, в судовому порядку Договір не визнано недійсним і не розірвано, таким чином, на час вирішення спору судом Договір № 97 від 01.10.2006 є діючим.

Згідно п. 2.1. Договору під час виконання умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до умов п. 2.3.4. Договору Споживач зобов`язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та Додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» .

Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором. (п. 3.1.1 Договору)

Відповідно до п., п. 7.2, 7.3 Договору розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства.

Сторонами до Договору підписаний, зокрема, Додаток № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» .

У пунктах 1, 7 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» сторони погодили, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 Договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну-вимогу доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

У пункті 5 Додатку № 4 визначено, що Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1; «Акта звірки обсягу споживання електричної енергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою Додатка № 5.5. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Згідно з пунктом 10 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Постачальником споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника журналі.

Пунктом 11 Додатку № 4 встановлено, що Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі - дата зазначена у журналі; при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору постачання електричної енергії № 97 від 01.10.2006 у період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року поставляв відповідачу електричну енергію, у зв`язку з чим відповідачу щомісячно виписувалися відповідні рахунки.

Так, у жовтні 2017 року позивачем було виставлено, а відповідачем отримано нарочно 06.11.2017 на оплату рахунок № 97/10а від 31.10.2017 на суму 2 789,38 грн. (з ПДВ). Відповідно до виписки по рахунку від 07.12.2017 відповідачем сплачено 5 200,00 грн. Грошові кошті у розмірі 5 200,00 грн. було зараховано в оплату за вересень та частково жовтень 2017 року, а саме: 2 720,25 грн.- за вересень 2017 року, 2 479,75 грн. - за жовтень 2017 року. Даний рахунок відповідачем сплачено частково, заборгованість складає 309,63 грн.

У листопаді 2017 року позивачем виставлено, а відповідачем отримайний нарочно 08.12.2017 на оплату рахунок №97/11а від 30.11.2017 на суму2 773,87 грн. (з ПДВ). Даний рахунок відповідачем не сплачено.

У грудні 2017 року позивачем виставлено, а відповідачем отримайний нарочно 03.01.2018 на оплату рахунок №97/12а від 31.12.2017 на суму2 749,66 грн. (з ПДВ). Даний рахунок відповідачем не сплачено.

У січні 2018 року Позивачем виставлено, а відповідачем отриманий нарочно 02.02.2018 на оплату рахунок №97/1а від 31.01.2018 на суму2 977,40 грн. (з ПДВ). Даний рахунок відповідачем не сплачено.

У лютому 2018 року позивачем виставлено рахунок, а Відповідачем отримано нарочно 03.03.2018 на оплату рахунок №97/2а від 28.02.2018 р. на суму 5 787,04 грн. (з ПДВ). Даний рахунок відповідачем не сплачено.

У матеріалах справи містяться копії підписаних сторонами без зауважень та заперечень актів про спожиту активну електричну енергію за спірний період.

Таким чином, за спірний період позивачем поставлено відповідачу електроенергії, оплата за яку здійснена частково.

Отже, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту протягом жовтня-грудня 2017 року, січня-лютому 2018 року електроенергію становить 14597,60 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживачі електричної енергії зобов`язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості відповідача перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» за спожиту активну електричну енергію в розмірі 14597,60 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити спожиту за спірний період активну електричну енергії за Договором не припинено.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі або свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 14597,60 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до змісту ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором № 97 від 01.10.2006 підтверджено матеріалами справи.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

За порушення грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1094,23 грн. 3% річних за загальний період з 14.11.2017 по 31.07.2020 та 2501,22 грн. інфляційних втрат за загальний період з листопада 2017 по червень 2020 включно.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляції за заявлені позивачем періоди, суд встановив, що розрахунок здійснений правильно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1094,23 грн. 3 % річних та 2501,22 грн інфляції підлягають задоволенню.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст., ст. 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Поляна» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Поляна» (вул. Експресівська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69034, ідентифікаційний код 34317688) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926, на поточний рахунок № НОМЕР_1 АТ «Метабанк» , МФО 313582) - 14597 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 60 коп. основного боргу за спожиту електроенергію, 1094 (одна тисяча дев`яносто чотри) грн 23 коп. 3% річних, 2 501 (дві тисячі п`ятсот одна) грн. 22 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.11.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян