Рішення

від 03.11.2020 по справі 909/870/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/870/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп",

про стягнення заборгованості в сумі 402 281 грн 27 к., з них: 334 423 грн 68 к. - основний борг, 3410 грн 12 к. - 3% річних, 43 656 грн 76 к. - пеня, 20 790 грн 71 к. - штраф

за участю:

від позивача: представники не з`явились

від відповідача: Cаманюк Ірина Миколаївна - адвокат, (посвідчення адвоката № 001170 від 31.05.2017 року; ордер на надання правової допомоги серія ІФ № 046119 від 02.11.2020 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001170 від 31.05.2017 року)

установив: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 402 281,27 грн., з них: 334 423,68 грн. - основний борг, 3410,12 грн. - 3% річних, 43 656,76 грн. - пеня, 20 790,71 грн. - штраф.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №485/466юр на постійне та обов`язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об`єктів та окремих територій, зокрема в частині здійснення оплати за надані згідно договору послуг.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.10.2020 року.

22 жовтня 2020 року відповідач по справі подав до суду відзив на позов в якому проти позову в частині стягнення пені та штрафних санкцій заперечив. До відзиву на позовну заяву подав суду копію платіжного доручення №62 від 13.10.2020 року про часткову сплату основної заборгованості на суму 35 115 грн 28 к .

Позивач направив на адресу суду клопотання за вх. № 14470/20 від 27.10.2020 року про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020 об 11:30.

Позивач повноваженого представника в судове засідання не ненаправив, разом з тим на адресу електронної пошти Господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання без накладання електронного цифрового підпису (вх.№14832/20 від 02.11.2020 року) про розгляд справи без участі його представника.

Щодо поданого клопотання, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно п.1.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28 надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом".

У відповідності до п.1.5.17. вказаної Інструкції з діловодства в господарських судах України, документи отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних.

Водночас, положеннями ст.7 Закону України "Про електроні документи та електронний документообіг" передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису. Усі процесуальні документи, які надаються до суду електронною поштою повинні бути скріплені електронним цифровим підписом відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Клопотання позивача (вх.№14832/20 від 02.11.2020 року) надійшла на електронну адресу суду: inbox@іf.arbitr.gov.ua без ЕЦП, однак в паперовій формі такий документ від відповідача судом не отримано.

За наведених обставин, суд залишає клопотання позивача без ЕЦП (вх.№14832/20 від 02.11.2020 року) без розгляду.

Відповідач в судовому засіданні проти позову в частині стягнення пені та штрафних санкцій заперечив. Щодо стягнення основного боргу, то останній подав в судовому засіданні копію платіжного доручення №78 від 30.10.2020 року про сплату 74 827 грн 10 к., тобто часткове погашення основної заборгованості.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05 червня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Макком-груп" (по договору - замовник/по справі - відповідач) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (по справі - позивач) укладено Договір №485/466юр на постійне та обов`язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об`єктів та окремих територій (далі - Договір).

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками. В судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до розділу 2 Договору, його предметом є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування: - забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій за призначенням; - виконання аварійно-рятувальних дій; - виконання профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Згідно п. 5.4 Договору оплата за виконане аварійно-рятувальне обслуговування здійснюється щомісячно, не пізніше п`яти днів з моменту отримання рахунку за фактично виконане обслуговування - на підставі Акту виконання умов договору.

Відповідно до п.5.5. вказаного Договору Акти виконання умов договору та рахунок надаються "Аварійно-рятувальною службою" до 5 -го числа за звітним місяцем числа після підписання "Довідки про виконання умов Договору №485 від 05.06.2014 року з постійного та обов`язкового обслуговування об`єктів ТОВ "Маркком-груп" рекомендованою кореспонденцією на адресу замовника вказану в Договорі чи вручаються замовнику.

Виконання умов договору позивач по справі свої зобов`язання здійснив належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії Актів виконання умов договору за грудень 2019 року по серпень 2020 року. Акти у відповідності до умов договору були направлені на адресу відповідача, про що свідчать долучені до матеріалів справи докази їх відправлення (копії фіксальних чеків та Списки згрупованих поштових відправлень).

Проте, відповідач в порушення умов договору оплату по вказаним актам, не провів, разом з тим і не повернув зазначені акти.

Відповідно до п. 5.5. Договору у разі неповернення актів виконання умов договору і при відсутності письмових претензій з обгрунтуваннями та підтверджуючими документами, акти виконання умов договору вважаються підписаними.

Претензією №18 від 24.06.2020 року позивач звернувся до відповідача, якою повідомив останнього про виникнення заборгованості по спірному договору та зазначив про необхідність її сплати.

Однак, відповідач претензійні вимоги не виконав, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

В ході провадження у справі відповідачем проведена часткова сплата основної заборгованості зокрема на суму 35 115 грн 28 к., в підтвердження чого останній до відзиву на позовну заяву подав суду копію платіжного доручення №62 від 13.10.2020 року та на суму 74 827 грн 10 к., в підтвердження чого відповідач надав суду платіжні доручення №78 від 30.10.2020 року.

За наведеного, суд враховує наступне.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг, обумовлених Договором № 485/466юр на постійне та обов`язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об`єктів та окремих територій від 05.06.2014 року, в розмірі 334 423 грн 68 к. - основний борг, 3410 грн 12 к. - 3% річних, 43 656 грн 76 к. - пеня, 20 790 грн 71 к. - штраф, нарахованих на підставі п. 6.3. Договору та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір № 485/466юр на постійне та обов`язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об`єктів та окремих територій від 05.06.2014 року, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Вказаний вище договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання, які випливають із зазначеного вище договору належним чином не виконував, внаслідок чого на момент звернення з позовом до суду виникла заборгованість за надані послуги (основна заборгованість) в сумі 334 423 грн 68 к..Сума боргу відповідачем не заперечується.

В ході провадження відповідач з частково сплатив основну заборгованість в загальній сумі 109 942 грн 77к., зокрема: 35 115 грн 28 к., про що свідчить долучена до матеріалів справи копія платіжного доручення №62 від 13.10.2020 року та 74 827 грн 10 к., про що свідчить долучена до матеріалів справи копія платіжного доручення №78 від 30.10.2020 року. таким чином, в цій частині відсутній предмет спору.

Отже, часткова проплата основної суми заборгованості проведена після звернення позивача з позовом до суду, зокрема 13.10.2020 року та 30.10.2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За наведеного, предмет спору в частині стягнення 109 942 грн 77к. - відсутній, а тому провадження у справі в цій частині слід закрити.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З наведеного слідує, що непогашеною залишилась заборгованість в сумі 224 480 грн 91к.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості на суму 224 480 грн 91к. не надав, разом з тим в судовому засіданні не заперечував.

За наведеного, основна заборгованість в сумі 224 480 грн 91к. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п.п.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.3.Договору, сторони обумовили, що за порушення терміну оплати Замовник сплачує "Аварійно-рятувальній службі" пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт та послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. На прострочену суму заборгованості нараховуються три відсотки річних та індекс інфляції.

За порушення умов договору щодо сплати грошового зобов`язання по ньому позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 43 656 грн 76 к., 20 790 грн 71 к. - штрафу.

Крім того, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, позивачем нараховано також за прострочення виконання зобов`язання 3410 грн 12 к. - 3% річних.

Суд здійснивши перевірку нарахування пені, 3% річних та штрафу, встановив арифметично вірне їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення пеню в сумі 43 656 грн 76 к., 20 790 грн 71 к. - штрафу та 3410 грн 12 к. - 3% річних та таких, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 109 942 грн 77к. провадження у справі закрити.

Щодо судового збору, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 034 грн 22к.

Як підтверджується матеріалами справи провадження у даній справі відкрито відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 року.

В ході провадження у справі, відповідач частково оплатив основну заборгованість, зокрема в сумі 109 942 грн 77к.

В спірному випадку, на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, судом закрито провадження у справі в частині стягнення 109 942 грн 77к.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Клопотань про повернення судового збору в частині закриття провадження у справі до суду від позивача не надходило.

При визначенні процентного співвідношення щодо судового збору при його сплаті за подання вказаного позову у справі позивач сплатив його в сумі 6 034 грн 22 к. (100%), провадження у справі закрито в частині стягнення 109 942 грн 77к., з якого процентне відношення судового збору складає 27%.

З аналізу наведеного вище, враховуючи часткове задоволення позову на суму 292 338 грн 50 к., закриття провадження у справі в частині стягнення 109 942 грн 77к., а також ч.3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд приходить до висновку про часткове відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір в сумі 4 385 грн 08к.

Керуючись ст. 129 Конституції України, 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625-629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73-79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" про стягнення заборгованості в сумі 402 281 грн 27 к., з них: 334 423 грн 68 к. - основний борг, 3410 грн 12 к. - 3% річних, 43 656 грн 76 к. - пеня, 20 790 грн 71 к. - штраф - задовольнити частково.

Стягнути Товариство з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" (вул. Галицька, 126, кв. 27, м. Івано-Франківськ, код 37182541) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області ( вул. М.Бірюзова, 53, м. Полтава, код 08804689) - 292 338 грн 50 к. (двісті дев`яносто дві тисячі триста тридцять вісім гривень п`ятдесят копійки), з них: 224 480 грн 91 к. (двісті двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят гривень дев`яносто одна копійка) - основний борг, 3410 грн 12 к. (три тисячі чотириста десять гривень дванадцять копійки) - 3% річних, 43 656 грн 76 к. (сорок три тисячі шістсот п`ятдесят шість гривень сімдесят шість копійки) - пеня, 20 790 грн 71 к. (двадцять тисяч сімсот дев`яносто гривень сімдесят одна копійка) - штраф та 4 385 грн 08к. (чотири тисячі триста вісімдесят п`ять гривень вісім копійок копійки) - судового збору.

В частині стягнення 109 942 грн 77к. провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.11.2020

Суддя Фанда О. М.