Рішення

від 09.11.2020 по справі 910/13319/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2020Справа № 910/13319/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом державного підприємства "Прозорро.Продажі" до товарної біржі "Українська Агропромислова" про стягнення 22 682,79 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2020 року державне підприємство "Прозорро.Продажі" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товарної біржі "Українська Агропромислова" (далі - Біржа) заборгованості у розмірі 22 682,79 грн., з яких: 20 400,00 грн. - основний борг, 220,72 грн. - пеня, 2 062,07 грн. - штраф, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі від 6 лютого 2019 року № 144-ЕТС-ЦБД1/2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 вересня 2020 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13319/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 9 вересня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/13319/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 55, офіс 811.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Біржі.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 9 вересня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Разом із тим суд звертає увагу на те, що у процесі розгляду справи 24 вересня 2020 року відповідачем було змінено адресу його місцезнаходження на - 65098, місто Одеса, вулиця Партизанська, будинок 17, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19 жовтня 2020 року, який міститься у матеріалах даної справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

6 лютого 2019 року між Підприємством та Біржею був укладений договір про використання Електронної торгової системи Prozorro.Продажі № 144-ЕТС-ЦБД1/2019, предметом якого є забезпечення позивачем доступу відповідача до Prozorro.Продажі з метою організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації.

Вищезазначений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

19 квітня 2019 року та 20 грудня 2019 року між сторонами укладені додаткові угоди до вказаного договору.

Відповідно до пункту 6.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 19 квітня 2019 року, ціна договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка сплачується оператором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Для електронних аукціонів, що мали відбутися до 19 квітня 2019 року (включно), розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складав 10 % винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, сплаченого переможцем електронного аукціону, але не менше 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць.

До електронних аукціонів, що мали відбутися після 19 квітня 2019 року, розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складав 20 % винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, сплаченого переможцем електронного аукціону, але не менше: 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць; 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набрав чинності з 1 листопада 2019 року).

Граничні розміри винагороди оператора визначаються Фондом.

Адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС. У разі проведення електронних аукціонів, в яких у поточному місяці було опубліковано договір та присвоєно статус завершений, за результатами яких оператор отримав право на винагороду, у рахунку відображається перелік таких електронних аукціонів.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, у тому числі електронною поштою, та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом 10 робочих днів з дня отримання від оператора плати на обслуговування та розвиток ЕТС надає оператору акт наданих послуг на обслуговування та розвитку ЕТС засобами електронного зв`язку. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання підписує два примірники, скріплює їх своєю печаткою (у разі наявності) та передає ці примірники на підпис адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи (у разі наявності). Адміністратор повертає підписаний зі свого боку один примірник акту оператору.

У випадку ненадходження на банківський рахунок адміністратора плати на обслуговування та розвиток ЕТС у строки, визначені цим пунктом договору, факт надання послуг на обслуговування та розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги в ЕТС. Після цього оператору надається акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку.

Відповідно до пункту 9.1 цього договору останній набирає чинності з моменту прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про включення оператора до переліку осіб, кваліфікованих за напрямом "організація торгів" та діє до 31 грудня 2020 року.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги у червні 2020 року на загальну суму 20 400,00 грн., у зв`язку з чим, Підприємство виставило Біржі рахунок на оплату за обслуговування та розвиток ЕТС від 30 червня 2020 року № ЦБД1-000191 на вищевказану суму, та 9 липня 2020 року направлено його на електронну адресу відповідача.

Проте з матеріалів справи вбачається, що Біржа не сплатила цю суму, заборгувавши таким чином останньому 20 400,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за спірним договором, яка складає 20 400,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Біржа на момент прийняття рішення не надала документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати на обслуговування та розвиток ЕТС за червень 2020 року позивач також просив суд стягнути з Біржі 220,72 грн. пені, нарахованої за період з 17 липня 2020 року по 18 серпня 2020 року на суму основного боргу в розмірі 20 400,00 грн., а також штраф за прострочення вищевказаної оплати понад 30 днів у розмірі 2 062,07 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом пункту 6.2 цієї угоди за порушення строків виконання грошових зобов`язань, у тому числі передбачених пунктом 4.3.14 даного договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % суми заборгованості або понесених збитків.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір пені є арифметично вірними та відповідає вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми вказаної штрафної санкції підлягають задоволенню.

Водночас при досліджені матеріалів справи судом було встановлено, що при здійсненні позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу останнім було порушено умови пункту 6.2 договору. Як зазначалося судом, за умовами даного пункту за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % суми заборгованості або понесених збитків. Однак до суми основної заборгованості за договором у розмірі 20 400,00 грн. позивач необґрунтовано додав суму пені в розмірі 220,72 грн. та на суму в загальному розмірі 20 620,72 грн. нарахував штраф.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою, яка підлягає стягненню з Біржі на користь позивача, є штраф у розмірі 2 040,00 грн., нарахований на суму лише основного боргу в розмірі 20 400,00 грн. Разом із тим, у задоволенні вимог Підприємства про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 22,07 грн. слід відмовити.

За таких обставин позов Підприємства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товарної біржі "Українська Агропромислова" (65098, місто Одеса, вулиця Партизанська, будинок 17; ідентифікаційний код 36391957) на користь державного підприємства "Прозорро.Продажі" (01601, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 22; ідентифікаційний код 42068925) 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 220 (двісті двадцять) грн. 72 коп. пені, 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. штрафу, а також 2 099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп. судового збору.

У задоволенні позовних вимог державного підприємства "Прозорро.Продажі" про стягнення з товарної біржі "Українська Агропромислова" штрафу в розмірі 22,07 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 9 листопада 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко