Рішення

від 12.10.2020 по справі 911/2358/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2358/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Ревуцькій А.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Еспресо Трейд , м. Київ,

до відповідача дочірнього підприємства Рітейл Центр , м. Ірпінь Київської області,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на

стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп , м. Ірпінь Київської області,

про стягнення 838 326,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Ільїна Д.В., адвокат, ордер серії КВ № 794428 від 11.09.2020;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальність Еспресо Трейд , м. Київ (далі по тексту - ТОВ Еспресо Трейд ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 10.08.2020 № 426 до відповідача - дочірнього підприємства Рітейл Центр , м. Ірпінь Київської області (далі по тексту - ДП Рітейл Центр ), в якому просить суд стягнути з відповідача 838 326,20 грн., в тому числі: 823 489,09 грн. основного боргу за договором поставки від 20.06.2019 № 11040288, 6 750,54 грн. 3% річних, 8 086,57 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошових зобов`язань з оплати за основним договором, укладеним між ТОВ Еспресо Трейд та ТОВ Астерс Груп , борг за яким був переведений на ДП Рітейл Центр за тристороннім договором про переведення боргу від 01.04.2020, та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2020 відкрито провадження у справі № 911/2358/20, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 14.09.2020, залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Астерс Груп , м. Ірпінь Київської області (далі по тексту - ТОВ Астерс Груп ).

У судове засідання 14.09.2020 з`явився уповноважений представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились та письмових пояснень по суті спору суду не подали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 28.09.2020.

28.09.2020 до господарського суду Київської області надійшла заява представника позивача від 25.09.2020 про уточнення позовних вимог, якою виправлено описку, допущену у прохальній частині позовної заяви, а саме зазначено вірну назву організаційно-правової форми відповідача - дочірнє підприємство замість помилково вказаного - товариство з обмеженою відповідальністю.

28.09.2020 від ТОВ Еспресо Трейд до господарського суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову від 25.09.2020, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на рахунках, наведених у вищевказаній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено до судового розгляду по суті на 12.10.2020.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2020 заяву ТОВ Еспресо Трейд від 25.09.2020 про забезпечення позову у справі № 911/2358/20 залишено без задоволення з мотивів, зазначених в ухвалі.

09.10.2020 до господарського суду від ТОВ «Еспресо Трейд» повторно надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

У судове засідання 12.10.2020 з`явився уповноважений представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились та про причини нез`явлення суд належним чином не повідомили.

Водночас, як свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач та третя особа копії ухвали про відкриття провадження у справі від 14.08.2020 отримали 26.08.2020, копії ухвал від 28.09.2020 про призначення справи до судового розгляду та від 29.09.2020 про відмову у заяві про забезпечення позову отримали 15.10.2020. Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні 12.10.2020 повторно подану заяву ТОВ Еспресо Трейд від 09.10.2020 про забезпечення позову у справі № 911/2358/20, суд окремим процесуальним документом постановив ухвалу від 12.10.2020, якою заяву про забезпечення позову залишив без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі.

В судовому засіданні 12.10.2020 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи за позовом ТОВ Еспресо Трейд до ДП Рітейл Центр , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ Астерс Груп , про стягнення 838 326,20 грн., вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

20.06.2019 між ТОВ Еспресо Груп (постачальник) та ТОВ Астерс Груп (покупець) було укладено Договір № 11040288 (далі - Договір, основний договір), згідно з якими постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар покупцю, а покупець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в Специфікації/Акційній специфікації чинній на момент замовлення товару. За умовами Договору:

- постачальник поставляє товари згідно Замовлень (ORDERS) покупця на поставку товару, поданих за посередництва сертифікованих EDI-провайдерів, за вибором постачальника. Постачальник зобов`язаний поставити товар належної якості, з урахуванням достатнього і необхідного обсягу інформації про нього у відповідності до вимог, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1. Договору);

- після приймання товару Покупець направляє Постачальнику через EDI-провайдера електронний документ Накладна (COMDOC). Документ COMDOC відображає факт приймання товару Покупцем, завіряється ЄЦП Покупця (підпис відповідальної особи та печатка підприємства) і відправляється Постачальнику через EDI-провайдера. Дата електронного документу Накладна (COMDOC) повинна відповідати даті фактичної поставки товару. Постачальник після отримання від Покупця через EDI-провайдера електронний документ Накладна (COMDOC), зі свого боку завіряє Накладна ЕЦП (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатку підприємства) і, не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів відправляє Покупцю через EDI-провайдера. Заборгованість покупця за поставлений товар виникає з моменту отримання від постачальника електронного документа Накладна (COMDOC) завірену ЕЦП постачальника (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатку підприємства (п. 3.7. Договору);

- перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент фактичного приймання-передачі товару на складі покупця, з обов`язковим складанням покупцем електронного документа Накладна (COMDOC) з ЕЦП покупця та відправленням постачальнику через EDI-провайдера протягом одного календарного дня з моменту фактичного приймання-передачі товару (п. 5.1. Договору);

- покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в Специфікації/Акційній специфікації - (PRODUKTLIST), що збережені у системі електронного документообороту (Портал Специфікацій на платформі « EDIN-PRICE» ) та підтвердженими у Накладних (COMDOC). Ціна на товар в Специфікації/Акційній специфікації (PRODUKTLIST) вказується в гривнях. Ціна кожного артикулу товару зазначається в Накладній (COMDOC) і повинна відповідати ціні, яка узгоджена сторонами в Специфікації/Акційній специфікації - (PRODUKTLIST). Введення нових артикулів товару виконується шляхом оформлення окремих Специфікацій/Акційній специфікації - (PRODUKTLIST), що збережені у системі електронного документообороту (Портал Специфікацій на платформі EDIN-PRICE ) (п. 7.1. Договору);

- загальна сума цього Договору складається з сум Накладних (COMDOC), за якими була здійснена поставка товару (п. 7.8. Договору);

- підставою для здійснення покупцем оплати за поставлений товар є виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, зокрема, обов`язок надати покупцю через EDI-провайдера електронний документ Накладна (COMDOC) завірений ЕЦП постачальника, та обов`язок зареєструвати Податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, з дотриманням умов цього Договору, на дату настання строку оплати за товар. Покупець здійснює оплату постачальнику за поставлений товар через 14 (чотирнадцять) днів з моменту отримання покупцем через EDI-провайдера від постачальника електронного документу Накладна (COMDOC) завіреного ЕЦП постачальника, та за умови наявності зареєстрованої постачальником Податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше ніж за 2 (два) календарних днів до настання строку оплати за товар (п. 7.9. Договору);

- підставою для здійснення покупцем оплати за поставлений товар є виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, зокрема, обов`язок надати покупцю через EDI-провайдера електронний документ Накладна (COMDOC) завірений ЕЦП постачальника, та обов`язок зареєструвати Податкову накладну2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з дотриманням умов цього Договору, на дату настання строку оплати за товар. Покупець здійснює оплату постачальнику за поставлений товар через 90 (дев`яносто) днів з моменту отримання покупцем через EDI-провайдера від постачальника електронного документу Накладна (COMDOC) завіреного ЕЦП постачальника, та за умови наявності зареєстрованої постачальником Податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше ніж за 2 (два) календарних днів до настання строку оплати за товар (п. 7.9. Договору);

- даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022 (п. 11.1. Договору).

У специфікацією, що є додатком № 1 до Договору, сторонами узгоджено найменування, кількість та ціну товару, що поставляється. Додатком № 3 до Договору сторонами узгоджено графік поставки.

Також, додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено вимоги до поставки товару на склад покупця та акт розбіжностей при приймання товару , що є Додатком № 4 до Договору.

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором поставки. Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору здійснював поставку товару третій особі, в тому числі згідно видаткових накладних, залучених до матеріалів справи, а саме:

від 11.11.2019 № 1947 на суму 140 828,40 грн.,

від 18.11.2019 № 2053 на суму (з врахуванням акту) 15 300,43 грн.,

від 25.11.2019 № 2149 на суму 34 021,30 грн.,

від 02.12.2019 № 2195 на суму (з врахуванням акту) 5339,95 грн.,

від 09.12.2019 № 2212 на суму 221 747,47 грн.,

від 16.12.2019 № 2337 на суму 9 570,24 грн.,

від 23.12.2019 № 2112 на суму 17 339,90 грн.,

від 30.12.2019 3 2440 на суму 30 030,19 грн.,

від 13.01.2020 № 23 на суму 6 720,19 грн.,

від 20.01.2020 № 60 на суму 2 525,90 грн.,

від 29.01.2020 № 121 на суму 10 421,71 грн.,

від 03.02.2020 3 165 на суму 662,98 грн.,

від 10.02.2020 № 189 на суму 1 140,05 грн.,

від 17.02.2020 № 204 на суму 3 359,95 грн.,

від 24.02.2020 № 251 на суму 8 519,90 грн.,

від 05.03.2020 № 294 на суму 128 242,44 грн.,

від 11.03.2020 № 307 на суму 53 460,00 грн.,

від 16.03.2020 № 322 на суму 4 734,00 грн.,

від 16.03.2020 № 325 на суму 256 500,00 грн.,

від 23.03.2020 № 388 на суму 2 951,86 грн.,

від 30.03.2020 № 401 на суму 41 613,91 грн.

Надалі, 01.04.2020 між ТОВ Астерс Груп (первісний боржник), ДП Рітейл Центр (новий боржник) та ТОВ Еспресо Трейд (кредитор) було укладено Договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) первісного боржника перед кредитором, що виникли у первісного боржника перед кредитором за Основним договором.

Внаслідок переведення боргу за цим Договором, новий боржник займає місце первісного боржника в зобов`язаннях, що виникли з основного договору стосовно усіх прав та обов`язків первісного боржника, які існують та нереалізовані на момент укладення цього Договору виможуть виникнути в майбутньому. При цьому, внаслідок переведення боргу за цим Договором, новий боржник набуває майнові права, що були набуті первісним боржником за основним договором. З моменту набрання чинності цим Договором, всі відносини сторін основного договору, в подальшому реалізуються новим боржником та кредитором самостійно як сторонами осново договору.

Сторони дійшли згоди, що станом на день підписання цього договору первісний боржник і кредитор мають взаємні грошові зобов`язання, які виникли в результаті виконання умов основного договору та інших договорів укладених між ними, а саме первісний боржник має перед кредитором непогашене грошове зобов`язання у сумі 873 489,09 грн. за отриманий від кредитора товар на підставі основного договору (пункт 5).

Загальна сума заборгованості, яку первісний боржник переводить на Нового боржника перед Кредитором складає 873 489,09 грн., що складає остаточну суму заборгованості первісного боржника за основним договором перед Кредитором (пункт 8).

Новий боржник зобов`язується сплатити кредиторові борг в порядку та на умовах, що визначені основним договором (пункт 10).

Договір укладено у тристоронньому порядку, підписано та скріплено печатками кредитора - ТОВ Еспресо Трейд , первісного боржника ТОВ Астерс Груп та нового боржника ДП Рітейл Центр . Доказів визнання недійсним Договору від 01.04.2020 про переведення боргу або його окремих положень чи розірвання цього Договору суду не надано.

Відповідно до ст. 520, 521 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, відтак, правочин щодо заміни боржника у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, яке переводиться на нового боржника.

З огляду на викладене, суд встановив, що до нового боржника - ДП Рітейл Центр , шляхом укладення у належній формі із дотриманням вимог закону договору про переведення боргу, перейшло зобов`язання ТОВ Астерс Груп із сплати кредитору ТОВ Еспресо Трейд боргу в сумі 873 489,09 грн. у порядку, передбаченому основним договором, а саме Договором №1І040288 від 20.06.2019.

Суд враховує, що у договорі про переведення боргу від 01.04.2020 було допущено описку, а саме зазначено основний договір №РЦ041322 від 01.04.2020, що не відповідає дійсним намірам сторін та змісту дійсних відносин між сторонами.

Суд в ухвалі про відкриття провадження від 14.08.2020 та ухвалі від 14.09.2020 звертав увагу на вказану описку та витребовував від відповідача та третьої особи оригінал договору поставки №РЦ041322 від 01.04.2020 та власні письмові пояснення щодо різночитань реквізитів основного договору. Такий договір суду поданий не був, пояснення також подані не були, з огляду на подану позивачем первинну документацію, суд дійшов висновку, що у тексті договору про переведення боргу від 01.04.2020 дійсно було допущено описку, яка не впливає на зміст відносин сторін та не свідчить про недійсність договору про переведення боргу. Зазначена позиція позивача, з якою погодився суд, дослідивши первинні документи щодо поставки за Договором №1І040288 від 20.06.2019, відповідачем та третьою особою не спростована.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ДП Рітейл Центр на виконання зобов`язання за Договором від 01.04.2020 про переведення боргу сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. за платіжним дорученням від 17.06.2020 № 101637966 із призначенням платежу: опл за ТНС зг.дог.перев.боргу б/н від 01.04.20 ПДВ 20% 8333,33((0101637966)) .

Здійснення відповідачем оплати 50 000,00 грн. з призначенням платежу із посиланням на Договір про переведення боргу свідчить про визнання відповідачем свого обов`язку та вчинення останнім дій на виконання цього Договору про переведення боргу в частині поруки.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача письмовою претензією від 02.07.2020 № 74, в якій повідомляв про наявність простроченої заборгованості в сумі 873 489,09 грн. та вимагав її оплатити протягом семиденного строку від дня отримання цієї претензії. Факт звернення до відповідача із зазначеною претензією підтверджується копією опису вкладення у цінний лист № 0206400169303. Доказів надання відповідачем обґрунтованої відповіді або задоволення вимоги позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Ані відповідач, ані третя особа доказів оплати товару, отриманого за вищеперерахованими накладними, суду не представили, а відтак доводи позивача не спростовано.

Враховуючи вище наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 823 489,09 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується і підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 6 750,54 грн. 3% річних, розрахованих від кожної з прострочених накладних за сукупний період з 09.02.2020 по 06.08.2020 та 8 086,57 грн. інфляційних втрат за період лютий - серпень 2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних (в межах заявленого позивачем періоду), суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 6 600,56 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6 750,54 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 6 600,56 грн.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, встановив, що вірно розрахований розмір інфляційних втрат належних до стягнення з відповідача на користь позивача складає 2 437,48 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 8 086,57 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 2 437,48 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю Еспресо Трейд частково, приймає рішення про стягнення з дочірнього підприємства Рітейл Центр 823 489,09 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 6 600,56 грн. та 2 437,48 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку зі частковим задоволенням позову суд відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Еспресо Трейд задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства Рітейл Центр (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, ідентифікаційний код 38734018)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Еспресо Трейд (04210, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11, ідентифікаційний код 37445552)

823 489,09 грн. (вісімсот двадцять три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять гривень дев`ять копійок) основного боргу,

6 600,56 грн. (шість тисяч шістсот гривень п`ятдесят шість копійок) 3% річних,

2 437,48 грн. (дві тисячі чотириста тридцять сім гривень сорок вісім копійок) інфляційних втрат,

12 487,91 грн. (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень дев`яносто одна копійка) судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.11.2020.

Суддя О.В. Конюх