Рішення

від 26.10.2020 по справі 911/1654/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1654/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67) в інтересах держави в особі:

1) Гостомельської селищної ради (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125);

2) Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" Гостомельської селищної ради (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125)

до Приватного підприємства "Інтерінвест Україна", (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 10, оф. 2)

про стягнення 47016,46 грн. збитків за договором підряду № 7П2504 від 25.04.2017 р.,

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

прокурор: Галась О.М. (посвідчення № 055447);

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

Виконувач обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Гостомельської селищної ради Київської області (далі - Гостомельска селищна рада, позивач 1) та Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради (далі - КП «УЖКГ «Гостомель» , позивач 2) до Приватного підприємства «Інтерінвест Україна» (далі - ПП «Інтерінвест Україна» , відповідач) про стягнення 47016,46 грн. збитків за договором підряду № 7П2504 від 25.04.2017 р.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що під час виконання відповідачем підрядних робіт з капітального ремонту даху будинку по вул. Проскурівська, 4 у смт. Гостомель Київської області (який знаходиться у комунальній власності і закріплений за позивачем 2 на праві оперативного управління), замовником яких є КП «УЖКГ «Гостомель» , підрядником ПП "Інтерінвест Україна" було завищено обсяги виконаних робіт на суму 47016,46 грн., а саме - включено в Акт КБ-2в роботи, які фактично не були виконані, що підтверджується актом Північного офісу Держаудитслужби від 24.12.2019 р. № 09-30/77 планової ревізії фінансово-господарської діяльності КП «УЖКГ «Гостомель» за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2019 р. та висновком експерта Київського науково-дослідного експертного-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Таким чином, за доводами прокурора, позивачам завдані збитки у сумі 47016,46 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.07.2020 р.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 30.03.2020 р.) було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

18.06.2020 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 р.

Вказаним законом внесено зміни до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Підготовче засідання відкладалось.

29.07.2020 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від Гостомельської селищної ради надійшло клопотання № 03-02/1960 від 28.07.2020 р. (вх. № 15808/20 від 29.07.2020 р.), за змістом якого остання просила суд розглядати дану справу без участі представника позивача 1, а також зазначала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

19.08.2020 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшло пояснення № 1407вих20 від 19.08.2020 р. (вх. № 17583/20 від 19.08.2020 р.), за змістом якого прокурор зазначає, що КП "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" Гостомельської селищної ради є комунальним унітарним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади смт. Гостомель, і в силу вимог ст. 136 Господарського кодексу України Гостомельська селищна рада як власник майна, закріпленого за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Однак, як стверджує прокурор, Гостомельською селищною радою, до повноважень якої відноситься питання розпорядження майном комунальної власності, всупереч вимогам ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , не було вжито належних заходів для поновлення інтересів держави, стягнення у судовому порядку збитків за договором підряду, що, в свою чергу, призводить до неефективного володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності та спричиняє заподіяння шкоди економічним інтересам держави у вигляді недоотримання надходжень до бюджету. З огляду на викладене, прокурор вважає, що бездіяльність КП "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" та Гостомельської селищної ради, які знали або повинні були знати про порушення інтересів територіальної громади смт. Гостомель, призвела до необхідності подання прокуратурою даного позову в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

25.08.2020 р. до господарського суду Київської області від Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшло пояснення № 1407 від 19.08.2020 р. (вх. № 17743/20 від 25.08.2020 р.), в якому прокурор, серед іншого, зазначає, що пред`являючи позов, останній виходив з того, що будівництво, ремонт та реконструкція багатоповерхових будинків, закладів соціальної інфраструктури та інших капітальних споруд, що знаходяться в межах населених пунктів, є одним з найбільш пріоритетних та затребуваних суспільством завдань, від реалізації якого залежить економічний розвиток держави. Разом з тим, ані КП «УЖКГ «Гостомель» , як безпосередній замовник робіт за договором № 7П2504 від 25.04.2017 р., ані Гостомельська селищна рада, яка на підставі рішення № 454-25-VII від 27.07.2017 р. виділила кошти капітальним трансфером на ремонт житлового фонду, в тому числі - на капітальний ремонт даху будинку по вул. Проскурівська 4, у смт. Гостомель, ніяких заходів щодо стягнення збитків до цього часу не вжили та самоусунулись від виконання покладених на них завдань.

У судовому засіданні 21.09.2020 р. прокурор підтримувала позовні вимоги у повному обсязі, а також позицію, викладену у поясненні № 1407 від 19.08.2020 р. (вх. № 17743/20 від 25.08.2020 р.) та зазначила про надання суду всіх наявних доказів, необхідних для вирішення спору у даній справі; представники позивачів 1, 2 та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020 р.

У судовому засіданні 26.10.2020 р. прокурор позов підтримувала. Представники позивачів та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 26.10.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.04.2017 р. між Комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" Гостомельської селищної ради (замовник) та Приватним підприємством «Інтерінвест Україна» (підрядник) було укладено договір підряду № 7П2504, відповідно до п. 1.1 якого підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з капітального ремонту даху будинку по вул. Проскурівська, № 4, у смт. Гостомель Київської області (код ДК 021-2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), згідно кошторисної документації, затвердженої замовником, дефектних актів, наданих замовником, а замовник зобов`язується оплатити виконані роботи. При цьому, кошторисна документація є невід`ємною частиною договору і конкретно визначає детальний обсяг та вартість робіт.

Вартість робіт встановлюється згідно кошторису та договірної ціни (додаток № 2), затвердженої замовником, що є невід`ємною частиною даного договору (пункт 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору сума договору складає 48854,40 грн.

У відповідності з п. 4.3 договору договірна ціна за цим договором тверда.

Умовами п. 4.5 договору передбачено, що замовник до початку виконання робіт перераховує підряднику аванс у розмірі 30% вартості робіт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117, а саме - 14656,32 грн. В цьому випадку підрядник зобов`язується використати аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів,конструкцій,виробів протягом двох місяців після одержання авансу.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що замовник має право на зменшення обсягів закупівель залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 5.1 договору прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами за актами виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та за довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань по цьому договору виконавець і замовник несуть майнову відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Виконавець несе відповідальність за якісне, повне та своєчасне виконання робіт, передбачених цим договором (п. 7.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань до 31.12.2017 р. (п. 9.1 договору).

Таким чином, договором встановлено твердий кошторис в сумі 48854,40 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Укладений договір за своє правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

07.07.2017 р. ПП «Інтерінвест Україна» було складено акт № 1/2 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року на загальну суму 22279,12 грн., 12.07.2017 р. відповідачем складено акт № 1/8 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року на суму 4297,62 грн., 22.11.2017 р. відповідачем складено акт № 2/2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень-жовтень 2017 року на суму 20439,72 грн., зазначені акти були прийняті позивачем 2 без будь-яких зауважень та застережень, підписані представником замовника та засвідчені печаткою комунального підприємства.

На виконання положень п.п. 4.4, 4.5 договору КП «УЖКГ «Гостомель» платіжними дорученнями № 6 від 28.04.2017 р. на суму 14656,32 грн., № 15 від 17.07.2017 р. на суму 11920,42 грн., № 31 від 23.11.2017 р. на суму 22029,54 грн. перерахувало бюджетні кошти в загальній сумі 48606,28 грн. на рахунок ПП «Інтерінвест Україна» .

Поряд з цим, слід зазначити, що за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження № 12020110040000997, відкритого за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, було встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а саме - невідповідність обсягів і вартості фактично виконаних будівельних робіт за спірним договором, зокрема, виявлено факти невідповідності актів виконаних робіт фактично проведеним роботам з капітального ремонту даху будинку по вул. Проскурівська, № 4 у смт. Гостомель Київської області (код ДК 021-2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація).

Як слідує з матеріалів даної справи, 28.02.2020 р. судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, в рамках вказаного вище кримінального провадження, було проведено натурне обстеження об`єкту дослідження, за результатами якого в подальшому проводились порівняння відповідності звітної документації до фактично виконаних обсягів виконаних робіт на об`єктів дослідження.

Експертом у висновку будівельно-технічної експертизи від 16.04.2020 р. № 24/45, копію якого долучено до матеріалів справи, було встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з капітального ремонту даху житлового будинку по вул. Проскурівська, № 4 у смт. Гостомель Київської області за договором, укладеним між КП «УЖКГ «Гостомель» та ПП «Інтерінвест Україна» , не відповідають обсягам та вартості, визначеним первинною звітною документацією, а саме - роботи, вказані в актах № 1/2, № 1/8, № 2/2 приймання виконаних будівельних робіт вартістю 47016,46 грн., не виконувалися.

Окрім того, у долученому до матеріалів справи акті від 24.12.2019 р. № 09-30/77 планової ревізії фінансово-господарської діяльності КП «УЖКГ «Гостомель» за період 01.01.2017 - 30.06.2019 р.р., зокрема, вказано, що до актів враховано обсяг робіт, який фактично не виконувався, у тому числі - роботи з улаштування покрівель двосхилових із профнастила в обсязі 203 кв.м з відповідним супровідним комплексом робіт, що призвело до завищення вартості таких робіт на суму 48606,28 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У відповідності з частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки кредитору, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов`язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є, по-перше, наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв`язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов`язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов`язання - причиною.

Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Частиною 1 статті 322 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов`язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Як зазначалось вище, п. 7.1 договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань по цьому договору виконавець і замовник несуть майнову відповідальність у відповідності з чинним законодавством. Виконавець несе відповідальність за якісне, повне та своєчасне виконання робіт передбачених цим договором (п. 7.2 договору).

За приписами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Поряд з цим, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Отже, принципи господарсько-правової відповідальності виходять з презумпції вини особи, яка порушила своє господарське зобов`язання, та покладають на таку особу обов`язок доведення відсутності вини.

Поряд з цим, слід відзначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Правом розпоряджатись комунальною власністю від імені громади володіє місцева рада.

Частинами 1, 4, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, і також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

З урахуванням вищевикладеного, Гостомельська селищна рада як орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені громади, однак виключно в межах закону та в інтересах такої територіальної громади.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради, підприємство є комунальним підприємством, створеним відповідно до рішення Гостомельської селищної ради від 27.03.2008 р. № 712-28-V, власником якого є територіальна громада селища Гостомель в особі Гостомельської селищної ради.

Майно комунального підприємства «УЖКГ «Гостомель» Гостомельської селищної ради, згідно з п.п. 4.1-4.3 статуту, знаходиться у комунальній власності і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства, придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності, належить на праві комунальної власності територіальній громаді селища Гостомель в особі Гостомельської селищної ради.

Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Тобто, КП «УЖКГ «Гостомель» є комунальним унітарним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади селища Гостомель і, в силу вимог ст. 136 Господарського кодексу України, Гостомельська селищна рада як власник майна, закріпленого за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Рішенням Гостомельської селищної ради від 21.02.2017 р. № 347-19-VІІ «Про внесення змін до рішення сесії Гостомельської селищної ради № 285-15-VІІ від 23.12.2016 р. «Про бюджет селища Гостомель на 2017 рік» здійснено перерозподіл видаткової частини бюджету та передбачено кошти в сумі 50,0 тис.грн. на капітальний ремонт даху будинку по вул. Проскурівська, 4 в межах напряму видатків 0610 (капітальний ремонт житлового фонду).

З огляду на викладене, ремонтні роботи за договором підряду № 7П2504 від 25.04.2017 р. оплачувались за рахунок коштів місцевого бюджету селища Гостомель, розпорядником якого є Гостомельська селищна рада.

Суд відзначає, що у даній справі прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в особі Гостомельської селищної ради у зв`язку із неналежним контролем останньої за використанням фінансових і матеріальних ресурсів підпорядкованого йому КП «УЖКГ «Гостомель» Гостомельської селищної ради, оскільки підприємство знаходиться у комунальній власності територіальної громади селища Гостомель, і, як наслідок, заподіяння шкоди остатньому тягне за собою наслідки у виді заподіяння шкоди територіальній громаді та в цілому інтересам держави.

Перерахування бюджетних грошових коштів платіжними дорученнями на рахунок ПП «Інтерінвест Україна» за договором підряду № 7П2504 від 25.04.2017 р. призвело до заподіяння збитків як комунальному підприємству, так і територіальній громаді селища Гостомель в особі Гостомельської селищної ради, оскільки фактично виконані робіт з капітального ремонту даху будинку по вул. Проскурівська, № 4 у смт. Гостомель Київської області не відповідають обсягу оплачених з місцевого бюджету робіт.

Вищевказані порушення стали відомі позивачам в результаті проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 р.р., яка проводилась з 26.09.2019 р. по 18.12.2019 р. (із зупиненням з 30.09.2019 р. по 08.11.2019 р.) відповідно до п. 1.3.4.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на III квартал 2019 року та на підставі направлень від 25.09.2019 р. № 1339, від 25.09.2019 р. № 1340, від 20.11.2019 р. № 1619, від 15.11.2019 р. № 1600, виданих начальником Північного офісу Держаудитслужби, та оформлена актом № 09-30/77 від 24.12.2019 р.

Однак, враховуючи викладене та наявність очевидних порушень при виконанні договору, Гостомельська селищна рада як розпорядник бюджетних коштів та орган, у сфері контролю якого перебуває КП "УЖКГ "Гостомель", ніяких заходів з приводу наведеного не вжила та самоусунулась від виконання обов`язків щодо відшкодування заподіяних місцевому бюджету збитків.

Наведене призвело до неправомірного використання коштів бюджету, що потягло наявність збитків, у зв`язку з чим керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури підставно звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах Гостомельської селищної ради та КП «УЖКГ «Гостомель» Гостомельської селищної ради.

Правовий висновок щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 р. у справі № 911/2870/17, де вказано, що сам факт не звернення до суду Гостомельської селищної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади смт. Гостомель свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо вирішення питання про стягнення шкоди заподіяної внаслідок невиконання умов договору, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 15.01.2009 р. у справі «Менчинська проти Росії» , заява № 42454/02, п. 35). При цьому, вказаний висновок також відповідає правовому висновку, викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц, від 15.10.2019 р. у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Таким чином, прокурором доведено належними та допустимими доказами наявність повноважень для представництва в суді порушених інтересів держави, та вірно встановлено орган, уповноважений на здійснення функцій держави у спірних відносинах.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Будь-яких заперечень проти заявлених прокурором вимог чи доказів на спростування доводів останнього, як і доказів сплати коштів відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтерінвест Україна", (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 10, оф. 2, код 33699304) на користь Гостомельської селищної ради в особі Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" Гостомельської селищної ради (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125, код 35413136) 47016 (сорок сім тисяч шістнадцять) грн. 46 коп. збитків.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Інтерінвест Україна" (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 10, оф. 2, код 33699304) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, р/р UA028201720343190001000015641 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 02909996) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.11.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна