Рішення

від 26.10.2020 по справі 911/133/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/133/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСГАРД 2015» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, просп. Шевченка, буд. 2Д, прим. 402)

до Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1)

про визнання укладеною додаткової угоди (договору про внесення змін) № 5 до договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р.

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

від позивача: Томіна О.В.(ордер КС № 750571 від 15.07.2020 р.);

від відповідача: Рогова Ю.Г. (довіреність № 2-28/1729 від 28.11.2019 р.; розпорядження № 299 від 17.11.2016 р.);

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСГАРД 2015» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської міської ради (далі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди (договору про внесення змін) № 5 до договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на те, що відповідач ухиляється від вчинення дій, спрямованих на внесення змін до договору пайової участі в частині зменшення суми пайового внеску, та приведення умов зазначеного договору у відповідність до вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2020 р.

Підготовче засідання відкладалось.

12.02.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання № 10/02/20-1 від 10.02.2020 р. (вх. № 3360/20 від 12.02.2020 р.), за змістом якого позивач просить суд долучити до матеріалів справи докази оплати робіт, виконаних згідно договору підряду № 10/02/16 від 10.02.2016 р., а саме - платіжні доручення на загальну суму 2871457,49 грн., а також копію листа виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 2-29/7 від 03.01.2020 р.

12.02.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 2-28/237 від 10.02.2020 р. (вх. № 3403/20 від 12.02.2020 р.) про закриття провадження у даній справі. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що останнім не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, на думку Вишгородської міської ради, не відповідає дійсності, оскільки позов до відповідача з тим же предметом та з тих же підстав вже був розглянутий господарським судом Київської області у справі № 911/639/19, в результаті чого 04.07.2019 р. було прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» до Вишгородської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди (договору про внесення змін) № 5 до договору пайової участі у створенні соціальної інженерно-транспортної інфраструктури міста Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р. відмовлено повністю. Окрім того, відповідач вказує, що зазначене рішення суду було переглянуто в порядку апеляційного провадження та згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 р. апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а відтак рішення господарського суду Київської області від 04.07.2019 р. набрало законної сили. З огляду на викладене, оскільки в рішенні суду у справі № 911/639/19, на переконання відповідача, встановлені факти, які вже досліджувались та не підлягають повторному розгляду та доказуванню, а предмет, підстави позову та склад учасників у справах № 911/639/19 та № 911/133/20 є тотожними, то, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 175 та п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить суд закрити провадження у даній справі № 911/133/20.

17.02.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання № 12/02/20 від 12.02.2020 р. (вх. № 3726/20 від 17.02.2020 р.) про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, за змістом якого ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» просить призначити у даній справі вказану експертизу. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. Як стверджує позивач, аналогічні положення містить також Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, затверджений рішенням Вишгородської міської ради № 22/36 від 04.04.2017 р., зокрема, п. 2.2 зазначеного Порядку. З наведеного, на переконання позивача, вбачається, що законом передбачена можливість зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, у разі доведеності розміру обсягів та кошторисної вартості таких мереж або об`єктів інженерної інфраструктури та у разі передачі таких інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури у комунальну власність міста. ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» наголошує, що у ч. 5 статті 30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» йдеться про «інженерні мережі або об`єкти інженерної інфраструктури» , однак, вказані поняття не визначені в жодному законодавчому акті України, а отже, неможливо встановити чи охоплює лексичне значення поняття «об`єктів інженерної інфраструктури» поняття "доріг". Наведене, на думку позивача, призводить до того, що для забудовника - ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» створюється додаткове фінансове навантаження, яке, крім будівництва автодороги загального користування за власні кошти, зобов`язане ще додатково сплачувати пайову участь у розвиток інфраструктури м. Вишгорода, та, відповідно, нести подвійні витрати. З огляду на викладене, позивач вважає, що для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення даної справи, а саме - для конкретизації поняття "об`єкти інженерної інфраструктури", необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, відтак для ухвалення законного та обґрунтованого рішення необхідно призначити судову семантико-текстуальну (лінгвістичну) експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд та вирішення вказаної експертизи позивач пропонує поставити наступні питання: 1) яке значення має поняття "об`єкти інженерної інфраструктури", яке міститься в п. 3.1 договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р. в редакції додаткової угоди № 5 до вказаного договору?; 2) яке значення має поняття "об`єкти інженерної інфраструктури", яке міститься в ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"?; 3) чи охоплює лексичне значення поняття "об`єктів інженерної інфраструктури" поняття "доріг"? Також позивач зазначив про готовність понесення витрат на проведення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

27.02.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 26.02.2020 р. (вх. № 4562/20 від 27.02.2020 р.) на позов, за змістом якого Вишгородська міська рада просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що остання не погоджувала ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» технічні умови на будівництво, а згідно рішення № 256 від 15.09.2016 р. лише надала дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво автомобільної дороги. Окрім того, як вказує відповідач, згідно з п. 2.2 вказаного рішення позивача було зобов`язано розробити, погодити, затвердити проектно-кошторисну документацію відповідно до чинного законодавства та подати на розгляд виконавчого комітету Вишгородської міської ради, а роботи по улаштуванню автомобільної дороги загального користування проводити на підставі дозволу, однак, підтвердження щодо оформлення такого дозволу на проведення робіт по улаштуванню автомобільної дороги загального користування в позовній заяві та у відповідача відсутні. Вишгородська міська рада наголошувала, що відповідно до п. 5 ст. 30, п. 5 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно п. 3 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 15.09.2016 р. № 256 встановлено, що розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода не буде зменшено на вартість транспортних комунікацій (вартість будівництва автодороги загального користування).

16.03.2020 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» надійшло заперечення проти клопотання про закриття провадження у даній справі № 11/03/20 від 11.03.2020 р. (вх. № 5670/20 від 16.03.2020 р.), відповідно до якого позивач зазначав, що відповідач посилається, як на підставу закриття провадження у справі № 911/133/20, на наявність рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке є тотожним даному позову, що розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Однак, позивач наголошує, що предметом позову у справі № 911/133/20 є визнання укладеною додаткової угоди (договору про внесення змін) № 5 до договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р. в іншій редакції, зокрема, в частині розміру зменшення суми пайового внеску, а саме: 2871457,49 грн. у справі № 911/133/20 проти 3519914,40 грн. у справі 911/639/19. Таким чином, відповідач вважає, що предмети позову в справі № 911/133/20 та в справі № 911/639/19 не є тотожними. З огляду на вищевикладене, на переконання позивача, правові підстави для закриття провадження у справі № 911/133/20 є відсутніми, у зв`язку з чим останній просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 911/133/20.

20.03.2020 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника Вишгородської міської ради надійшло пояснення б/н від 17.03.2020 р. (вх. № 6093/20 від 20.03.2020 р.) щодо клопотання про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання позивача. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що національне законодавство хоч і не містить єдиного визначення поняття «об`єкт інфраструктури» , однак, на його переконання, аналіз галузевих законодавчих актів дає змогу чітко встановити значення вказаного поняття. Окрім того, відповідач, посилаючись на Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5 від 08.10.1998 р., вказує, що семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичного забарвлення, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (а саме - чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі/особам) тощо, а висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є лише констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень. Поряд з цим, Вишгородська міська рада наголошує, що офіційне тлумачення змісту ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на переконання останньої, належить до виключної компетенції Конституційного Суду України, та, відповідно, не може бути предметом експертного дослідження. Окрім того, на переконання відповідача, несплата позивачем коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту порушує інтереси держави, та, в свою чергу, негативно впливає на повноту та своєчасність формування місцевого бюджету міста. З огляду на викладене вище, відповідач вважає, що правові підстави для призначення у справі № 911/133/20 семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи є відсутніми, та просить суд відмовити в задоволенні вказаного клопотання позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2020 р., у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи було повідомлено, що підготовче судове засідання у даній справі 23.03.2020 р. об 11:40 не відбудеться, а про дату і час наступного судового засідання останніх буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 30.03.2020 р.) було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

18.06.2020 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 р.

Вказаним законом внесено зміни до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2020 р. було повідомлено учасників процесу, що підготовче судове засідання у справі № 911/133/20 відбудеться 04.06.2020 р.

13.07.2020 р. до господарського суду Київської області позивача надійшли додаткові пояснення № 07/20 від 10.07.2020 р. (вх. № 14280/20 від 13.07.2020 р.), за змістом яких останній зазначає, що на його переконання, автомобільна дорога загального користування є об`єктом інженерної інфраструктури у розумінні частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній до 01.01.2020 р.), у зв`язку з чим замовник має право на зменшення розміру пайової участі на кошторисну вартість таких об`єктів. Поряд з цим, ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» вказує, що у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 911/688/19 зроблено висновок, що, виходячи з комплексного застосування норм статей 1, 30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній до 01.01.2020 р.), ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги" і положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507, автомобільні дороги, як об`єкт будівництва, належать до інженерних споруд, які, в свою чергу, відносяться до об`єктів інженерної інфраструктури у розумінні частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Отже, автомобільні дороги, які розташовані поза межами земельної ділянки замовника та збудовані ним, є об`єктами інженерної інфраструктури, на суму кошторисної вартості яких підлягає зменшенню розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки зазначеною нормою Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не встановлено як вичерпного переліку об`єктів інженерної інфраструктури, так і обмеження цього переліку виключно системами водопостачання, каналізації, водовідведення, енергопостачання, газопостачання, зв`язку. З огляду на викладене, позивач вважає, що невчинення Вишгородською міською радою дій зі зменшення розміру пайової участі ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» на вартість будівництва дороги призводить до непропорційного втручання у володіння майном товариства, а також суперечить принципу добросовісності та покладає на замовника надмірний індивідуальний тягар.

У судовому засіданні 16.07.2020 р. представник позивача зазначала про відкликання ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» поданого раніше клопотання № 12/02/20 від 12.02.2020 р. (вх. № 3726/20 від 17.02.2020 р.) про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи з огляду на наявність постанови Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 911/688/19, в якій визначено поняття "об`єкти інженерної інфраструктури" в розумінні ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У зв`язку з наведеним клопотання позивача про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи залишено судом без розгляду.

03.08.2020 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 31.07.2020 р. (вх. № 16098/20 від 03.08.2020 р.). Як вказує відповідач, 04.04.2017 р. Вишгородською міською радою було прийнято рішення № 22/36, яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода з додатками, а також визнано таким, що втратив чинність Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода, затверджений рішенням Вишгородської міської ради № 44/12 від 25.03.2015 р. 09.06.2017 р. між відповідачем та ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» було укладено договір № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода та частково сплачено останнім пайову участь у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1602 від 09.06.2017 р. У подальшому, як вказує відповідач, сторонами було укладено чотири додаткові угоди до вказаного договору № 77.

Вишгородська міська рада наголошує, що підготовка, організація та виконання робіт по будівництву автодороги загального користування (будівництву заїзду та виїзду до житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Ватутіна в м. Вишгороді) відбувалися ще до укладення сторонами договору № 77 від 09.06.2017 р., у зв`язку з чим позивач не був позбавлений можливості оформити документи щодо будівництва дороги належним чином та врегулювати питання щодо розміру пайової участі з урахуванням вартості будівництва автодороги під час укладення зазначеного договору або додаткових угод №№ 1-4 до нього. Водночас, станом на час звернення позивача з даним позовом, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення та пункти Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , які передбачали зменшення пайового внеску на вартість збудованих та переданих до комунальної власності інженерних мереж, було виключено. З огляду на викладене, оскільки підставою для укладення додаткової угоди № 5 до договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р. позивач зазначає ч. 5 ст. 30, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода, які втратили чинність 01.01.2020 р., то, на переконання Вишгородської міської ради, підстави для задоволення даного позову є відсутніми.

Також відповідач вважає, що справа № 911/688/19, на яку посилається позивач, містить інші обставини, оскільки у вказаній справі розрахунок розміру пайової участі було здійснено на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, розробленої згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами; технічні умови були видані Комунальним підприємством «Виробниче управління комунального господарства» та затверджені виконавчим комітетом Бориспільської міської ради та першим заступником міського голови м. Борисполя, а витрати, пов`язані з будівництвом замовником інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельних ділянок, відведених під будівництво об`єкта, передбачені технічними умовами та кошторисною документацією.

18.08.2020 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання № 17/08/20-1 від 17.08.2020 р. (вх. № 17523/20 від 18.08.2020 р.), за змістом якого позивач просить суд провести судове засідання у даній справі, призначене на 03.09.2020 р., без участі його представника, у зв`язку з перебуванням останнього у відпустці, а також закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

31.08.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 20.08.2020 р. (вх. № 18254/20 від 31.08.2020 р.), за змістом якого Вишгородська міська рада просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, мотивуючи вказане тим, що представник відповідача 03.09.2020 р. перебуватиме у відпустці.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2020 р. підготовче засідання у даній справі було відкладено на 17.09.2020 р.

16.09.2020 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від позивача надійшло клопотання № 14/09/20-1 від 14.09.2020 р. (вх. № 19633/20 від 16.09.2020 р.) за змістом якого позивач просить суд провести судове засідання у даній справі, призначене на 17.09.2020 р., без участі представника позивача, а також закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

У судове засідання 17.09.2020 р. представник позивача не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України. Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2020 р. підтримувала подане раніше клопотання № 2-28/237 від 10.02.2020 р. (вх. № 3403/20 від 17.02.2020 р.) про закриття провадження у даній справі, з підстав, викладених у клопотанні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2020 р. клопотання Вишгородської міської ради № 2-28/237 від 10.02.2020 р. (вх. № 3403/20 від 12.02.2020 р.) про закриття провадження у даній справі було залишено без задоволення; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 жовтня 2020 р.

У судовому засіданні 26.10.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала; представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

У судовому засіданні 26.10.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.05.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСГАРД 2015» було отримано декларацію № КС 083161250310 про початок виконання будівельних робіт - «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (ІІ черга, І, ІІ, ІІІ секції)» в м. Вишгород, вул. Ватутіна, на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221810100:01:201:0166 та 3221810100:01:201:0176.

09.06.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСГАРД 2015» (замовник) та Вишгородською міською радою було укладено договір № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, предметом якого є пайова участь ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об`єкта містобудування на умовах, зазначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору назва та місце розташування об`єкта містобудування - «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (ІІ черга, І, ІІ, ІІІ секції)» в м. Вишгород, вул. Ватутіна (Декларація про початок виконання будівельних робіт від 04.05.2016 р. № КС 083161250310) на земельних ділянках: кадастровий номер земельної ділянки - 3221810100:01:201:0166, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 66187243 від 18.08.2016 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 977997032218, підстава виникнення права власності: акт прийому-передачі майна, серія та номер: б/н від 20.07.2016 р., протокол серія та номер: 4 та кадастровий номер земельної ділянки - 3221810100:01:201:0176, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 66211400 від 19.08.2016 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892064032218, підстава виникнення права власності: акт прийому-передачі майна, серія та номер: б/н від 20.07.2016 р., протокол серія та номер: 4.

Згідно з п. 2.1 договору розмір пайової участі позивача у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода складає 3271235,46 грн. Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 3271235,46 грн. частинами згідно з графіком погашення розміру пайової участі (додаток № 2 до цього договору), на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка № 1 до цього договору) у строк до 25.12.2018 р., але не пізніше, ніж до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що сплата коштів позивачем на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Вишгородської міської ради, що має уточнюватися замовником на момент перерахування коштів.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник зобов`язався перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 цього договору, до 25.12.2018 р., але не пізніше ніж до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію.

Згідно з п. 3.2 договору у разі внесення змін до проектної документації, які спричиняють зміни техніко-економічних показників будівництва, замовник зобов`язується звернутися із клопотанням до Вишгородської міської ради про внесення відповідних змін до договору в найкоротший термін.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що виконавчий комітет Вишгородської міської ради проводить розрахунок пайової участі та контролює виконання умов договору.

Відповідно до п. 3.4 договору виконавчий комітет зобов`язується підготувати проект рішення для розгляду на засіданні сесії Вишгородської міської ради про прийняття у комунальну власність інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, збудованих позивачем відповідно до проектної документації поза межами земельної ділянки, відведеної позивачу під забудову.

Згідно з п. 5.1 договору замовник підтверджує, що він ознайомлений в повному обсязі з умовами Порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради № 22/36 від 04.04.2017 р., та погоджується з ними.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що зміни і доповнення до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідних угод, які є невід`ємною частиною цього договору, або в судовому порядку.

Відповідно до п. 5.3 договору одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього договору не допускається.

Згідно з п. 5.7 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що додатками до цього договору є: № 1 - розрахунок розміру пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації; № 2 - графік погашення розміру пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода, копії яких долучено до матеріалів справи.

09.06.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСГАРД 2015» було отримано декларацію № КС 143171609735 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення в м. Вишгород, вул. Ватутіна» , згідно якої закінчений будівництвом об`єкт (Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення в м. Вишгород, вул. Ватутіна) вважається готовим до експлуатації.

Додатковою угодою № 1 від 08.11.2017 р. до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р., враховуючи необхідність будівництва інженерних мереж та споруд за межами ділянки будівництва та на виконання п. 3.2 договору, сторони виклали додаток № 2 до вказаного договору (графік погашення розміру пайової участі позивача у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода) у новій редакції, змінивши періоди оплати та встановивши строк до 20.12.2018 р.

Додатковою угодою № 2 від 05.04.2018 р. до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р., враховуючи надані документи, що підтверджують зміну назви об`єкта містобудування, а саме - декларації про готовність об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 р. № КС 143171609735, сторони внесли наступні зміни до договору: по всьому тексту договору № 77 назву «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (ІІ черга, І, ІІ, ІІІ секції) в м. Вишгород, вул. Ватутіна» в різних відмінкових формах замінити відповідно назвою «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення в м. Вишгород, вул. Ватутіна» .

22.05.2018 р. сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р., якою, враховуючи необхідність будівництва інженерних мереж та споруд за межами ділянки будівництва, відповідно до технічних умов на приєднання до централізованої системи водопостачання та водовідведення, виданими Вишгородським міським комунальним підприємством «Водоканал» , та на виконання п. 3.2 договору, сторони дійшли згоди внести такі зміни до договору: викласти п. 2.1 договору в наступній редакції: « 2.1 Розмір пайової участі замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода складає 3271235,46 грн. Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 3271235,46 грн. частинами згідно з графіком погашення розміру пайової участі (додаток № 2 до цього договору), на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка № 1 до цього договору) у строк до 25.12.2019 р., але не пізніше ніж до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію, відповідно до вимог чинного законодавства України» ; викласти п. 3.1 договору в наступній редакції: « 3.1 Замовник зобов`язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 цього договору, до 25.12.2019 р., але не пізніше ніж до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію» ; викласти в додатку № 2 до договору графік погашення розміру пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода в новій редакції, змінивши періоди оплати та встановивши строк до 20.09.2019 р.

Додатковою угодою № 4 від 18.01.2019 р. до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р., враховуючи необхідність будівництва інженерних мереж та споруд за межами ділянки будівництва, відповідно до технічних умов на приєднання до централізованої системи водопостачання та водовідведення, виданими Вишгородським міським комунальним підприємством «Водоканал» , та на виконання п. 3.2 договору, сторони дійшли згоди внести такі зміни до договору: викласти п. 2.1 договору в наступній редакції: « 2.1 Розмір пайової участі замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода складає 3271235,46 грн. Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 3271235,46 грн. частинами згідно з графіком погашення розміру пайової участі (додаток № 2 до цього договору), на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка № 1 до цього договору) у строк до 25.04.2020 р., але не пізніше ніж до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію, відповідно до вимог чинного законодавства України» ; викласти п. 3.1 договору в наступній редакції: « 3.1 Замовник зобов`язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 цього договору, до 25.04.2020 р., але не пізніше ніж до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію» ; викласти в додатку № 2 до договору графік погашення розміру пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода в новій редакції, змінивши періоди оплати та встановивши строк до 20.03.2020 р.

На виконання умов договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р., ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» було частково сплачено пайову участь, а саме - у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1602 від 09.06.2017 р.

02.10.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 02/10, в якому просив міську раду розглянути та погодити проектно-кошторисну документацію будівництва автомобільної дороги загального користування для обслуговування багатоквартирних житлових будинків по вул. Ватутіна в м. Вишгороді, розроблену ФОП Хомичем І.М. у 2016 році.

У відповідь, Вишгородська міська рада листом № 2-29/1610 від 06.11.2019 р. повідомляла ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» про те, що погодження проектно-кошторисної документації відбувається до початку виконання будівельних робіт. Станом на 01.11.2019 р. автомобільна дорога загального користування для обслуговування багатоквартирних житлових будинків по вул. Ватутіна в м. Вишгород (забудовник ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» ) збудована.

05.11.2019 р. ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» зверталося до Вишгородської міської ради з листом б/н, відповідно до якого позивач просив відповідача внести зміни до договору

№ 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 в частині перегляду розміру пайового внеску, а саме - зменшення останнього на вартість будівництва об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури - автодороги загального користування, в розмірі 287457,49 грн.

У відповідь, 29.11.2019 р. Вишгородською міською радою було надіслано на адресу ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» лист № 2-29/1740, відповідно до якого відповідач повідомляв позивача про те, що розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода не буде зменшено на вартість транспортних комунікацій.

ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» було надіслано на адресу Вишгородської міської ради лист б/н від 12.12.2019 р., з проектом додаткової угоди № 5 до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р. для підписання, у якій передбачалися зміни щодо зменшення розміру пайового внеску на суму кошторисної вартості витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури (автодороги загального користування).

Відповіді на лист отримано не було, примірник додаткової угоди № 5 до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р. не підписано.

Позивач стверджує, що відповідач, у порушення вимог ч. 5 ст. 30, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , ст. 654 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України, ухиляється від укладення додаткової угоди № 5 до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р. щодо зменшення суми пайового внеску на вартість будівництва автодороги загального користування, у зв`язку з чим він звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати укладеною додаткову угоду № 5 до договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р. у наступній редакції: 1) Пункт 3.1 договору № 77 викласти в наступній редакції: 3.1 Замовник зобов`язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 розділу 2 цього договору до 25 квітня 2019 року, але не пізніше ніж до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію. ; 3.1.1 Розрахункова сума пайового внеску, що підлягає сплаті забудовником за договором зменшується на суму кошторисної вартості витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами, у тому числі, але не виключно, інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури автодороги загального користування на суму 2871457,49 грн. ; 3.1.2 У випадку, якщо розмір витрат, понесених забудовником, буде недостатнім для повного виконання обов`язку зі сплати пайового внеску, забудовник зобов`язується перерахувати відповідну недостатню суму грошових коштів (різниця між розміром пайового внеску (з урахуванням коригування на індекс інфляції) та розміром витрат, понесених забудовником, за реквізитами, зазначеними за текстом договору. ; 3.1.3 Сторонами також узгоджується, що сплата штрафних санкцій (штраф, пеня), передбачених умовами договору та нарахованих у відповідності до положень додаткової угоди, також здійснюється забудовником за рахунок витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами (суми, що залишилась після зарахування (сплати) пайового внеску). . 2) Решта умов договору № 77 залишаються незмінними та діють з урахуванням змін, внесених цієї додатковою угодою № 5. 3) Ця додаткова угода № 5 до договору № 77 укладена сторонами добровільно. При укладенні додаткової угоди № 5 до договору № 77 майнових прав сторони одна до іншої не мають. 4) Додаткову угоду № 5 до договору № 77 складено в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у замовника, другий - у виконавчому комітеті Вишгородської міської ради. 5) Додаткова угода № 5 до договору № 77 набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання .

Слід зазначити, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому, не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

04.04.2017 р. Вишгородською міською радою прийнято рішення № 22/36, яким було затверджено Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода із додатками, а також визнано таким, що втратив чинність Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода (далі - Порядок), затверджений рішенням Вишгородської міської ради № 44/12 від 25.03.2015 р.

З огляду на вищезазначене вбачається, що приписами ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено обов`язок замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування (в даному випадку - Порядком).

Разом з тим, аналіз положень ст. 40 Закону та Порядку дає підстави для висновку, що обов`язок ініціювання укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Особливості залучення до пайової участі окремих замовників визначено положеннями ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , яка визначає випадки зменшення розміру пайової участі замовникам. Крім того, даною статтею визначено і наслідки, які настають для відповідного замовника, унаслідок перевищення розміру його витрат на будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури над розміром пайової участі.

Так, згідно з положеннями ч. 5 ст. 30 Закону, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Таким чином, законом передбачено можливість зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами у разі доведеності розміру обсягів та кошторисної вартості таких мереж або об`єктів інженерної інфраструктури та у разі передачі таких інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури у комунальні власність міста.

Отже, за загальним правилом, визначеним положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , будь-яка особа, яка виявила намір забудови території населеного пункту має сплатити пайову участь у створенні соціальної інфраструктури населеного пункту. При цьому, за умови наявності в технічних умовах, які є вихідними даними, необхідності будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту може бути зменшений на суму їх кошторисної вартості за визначених умов.

Разом з тим, розділом 4 Порядку визначено умови зменшення розміру пайової участі замовників у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода.

Відповідно до п. 4.1 Порядку для розгляду питання щодо зменшення пайової участі відповідно до п. 2.2 цього Порядку замовник подає до Вишгородської міської ради заяву про зменшення пайової участі та передачу в комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки. До заяви додаються наступні документи: технічні умови на будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури; документи підтверджуючі готовність інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури до експлуатації; документи, що підтверджують кошторисну вартість інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури; акт розмежування балансової належності інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури; акт введення в експлуатацію об`єкта (декларація про його готовність, акт готовності об`єкта до експлуатації); перелік майна, що входить до складу інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, та його вартісні показники; погодження експлуатуючих організацій щодо закріплення за ними на праві господарського відання майна, чи передачі майна у володіння та користування; проектна та/або технічна документація інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, що передаються до комунальної власності. У разі необхідності може витребовуватись інша додаткова інформація.

Згідно з п. 4.2 Порядку, зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста вирішується виконавчим комітетом міської ради на підставі поданих замовником документів, вказаних у п. 4.1 цього Порядку, шляхом прийняття відповідного рішення.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що після зменшення виконавчим комітетом замовнику розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста, Вишгородська міська рада розглядає заяву замовника про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, на кошторисну вартість яких зменшено пайову участь.

Згідно з приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів розгляду та погодження проектно-кошторисної документації будівництва автомобільної дороги; позивачем не надано погоджених відповідними органами технічних умов на будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, відповідачем також не погоджувалися технічні умови на будівництво автодороги; дозвільна документація на будівництво автомобільної дороги загального користування відповідачу для розгляду та погодження не надавалася; позивачем не надано документів, підтверджуючих готовність інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури до експлуатації, акту введення в експлуатацію об`єкту (декларація про його готовність, акт готовності об`єкта до експлуатації); рішення щодо зменшення розміру пайової участі позивача у розвитку інфраструктури міста відповідачем не приймалося.

Як слідує з матеріалів справи, 02.06.2015 р. Філією «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (постійним землекористувачем), на звернення позивача щодо облаштування насипу під автодорогу, надано відповідь-лист № 20/855 від 02.06.2015, у якому Філія не заперечує щодо проведення даних робіт при умові виконання визначених нею вимог.

10.02.2016 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» було укладено договір підряду № 10/02/16, згідно якого ТОВ «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» зобов`язалося виконати роботи по будівництву заїзду та виїзду до житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Ватутіна в м. Вишгороді, а позивач зобов`язався здійснити оплату цих робіт.

15.02.2016 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 10/02/16 від 10.02.2016 р., відповідно до якої договірна ціна робіт по влаштуванню під`їзної дороги до ЖК «Велесгард» в м. Вишгороді складає 3519914,40 грн.

04.05.2016 р. позивачем було отримано декларацію № КС 083161250310 про початок виконання будівельних робіт - «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (ІІ черга, І, ІІ, ІІІ секції)» в м. Вишгород, вул. Ватутіна.

03.08.2016 р. Управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області, розглянувши лист позивача щодо розроблення технічних умов на улаштування заїзду та виїзду до житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Ватутіна в м. Вишгород Київської області, надано лист-відповідь № 4411/109/20/01-16, в якому повідомлено, що враховуючи наявні позитивні дозволи відповідних служб, Управління превентивної діяльності не заперечує щодо проектування та влаштування заїзду-виїзду до вказаного об`єкту при умові дотримання проектних вимог, а також виконання певних зазначених вимог.

15.09.2016 р. виконавчим комітетом Вишгородської міської ради прийнято рішення № 256 «Про надання дозволу на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво автомобільної дороги загального користування» , яким, з урахуванням змін, внесених рішенням № 105 від 19.04.2018 р., було вирішено: надати позивачу дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво автомобільної догори загального користування для обслуговування багатоквартирних житлових будинків по вул. Ватутіна в м. Вишгороді; проектно-кошторисну документацію розробити, погодити, затвердити відповідно до чинного законодавства та подати на розгляд до виконавчого комітету Вишгородської міської ради; позивачу забезпечити фінансування виконання робіт з улаштування автомобільної дороги загального користування для обслуговування багатоквартирних житлових будинків по вул. Ватутіна в м. Вишгороді; позивачу проводити роботи по улаштуванню автомобільної дороги загального користування на підставі дозволу, оформленого в установленому порядку; доведено до відома позивача, що відповідно до ч. 5 ст. 30 та п. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода не буде зменшено на вартість транспортних комунікацій (об`єктів, що зазначені в п. 1 та п. 2 цього рішення).

У 2016 році на підставі вищезазначених листів та рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради Фізичною особою-підприємцем Хомич І.М. розроблено Проект організації дорожнього руху та будівництва автомобільної дороги загального користування з вул. Ватутіна в м. Вишгород.

26.10.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» виконано роботи по будівництву заїзду та виїзду до житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Ватутіна в м. Вишгороді, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року.

Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивачем у період з жовтня 2016 року по травень 2018 року було оплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» виконані останнім роботи згідно договору підряду № 10/02/16 від 10.02.2016 р. на загальну суму 2871457,49 грн.

Як зазначалося вище, 04.04.2017 р. Вишгородською міською радою прийнято рішення № 22/36, яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода із додатками, а також визнано таким, що втратив чинність Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода (далі - Порядок), затверджений рішенням Вишгородської міської ради № 44/12 від 25.03.2015 р., а 09.06.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСГАРД 2015» та Вишгородською міською радою було укладено договір № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, предметом якого є пайова участь позивача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об`єкта містобудування на умовах, зазначених цим договором.

09.06.2017 р. позивачем отримано декларацію № КС 143171609735 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення в м. Вишгород, вул. Ватутіна» , згідно якої закінчений будівництвом об`єкт (Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення в м. Вишгород, вул. Ватутіна) вважається готовим до експлуатації.

09.06.2017 р. позивачем було частково сплачено пайову участь, а саме - у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1602 від 09.06.2017 р.

02.10.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 02/10 щодо погодження проектно-кошторисної документації будівництва автомобільної дороги загального користування для обслуговування багатоквартирних житлових будинків по вул. Ватутіна в м. Вишгороді, у відповідь на який Вишгородська міська рада листом № 2-29/1610 від 06.11.2019 р. повідомляла ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» , зокрема, що станом на 01.11.2019 р. автомобільна дорога загального користування для обслуговування багатоквартирних житлових будинків по вул. Ватутіна в м. Вишгород (забудовник ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» ) вже збудована.

05.11.2019 р. ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» зверталося до Вишгородської міської ради з листом б/н щодо внесення зміни до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р. в частині перегляду розміру пайового внеску, а саме - зменшення останнього на вартість будівництва об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури, автодороги загального користування в розмірі 287457,49 грн., у відповідь на який відповідач повідомляв позивача про те, що розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода не буде зменшено на вартість транспортних комунікацій.

У подальшому ТОВ «ВЕЛЕСГАРД 2015» було надіслано на адресу Вишгородської міської ради лист б/н від 12.12.2019 р. з проектом додаткової угоди № 5 до договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р. для підписання.

З вищезазначеного вбачається, що підготовка, організація та виконання робіт по будівництву автодороги загального користування (будівництву заїзду та виїзду до житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Ватутіна в м. Вишгороді) відбувалися ще до укладення між сторонами договору № 77 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 09.06.2017 р., а тому суд вважає, що сторони не були позбавлені можливості врегулювати питання щодо розміру пайової участі з урахуванням вартості будівництва автодороги під час укладення договору № 77 або додаткових угод №№ 1 - 4 до нього. Зокрема, позивач не був позбавлений можливості ініціювати це питання до укладення вказаних договору та додаткових угод до нього, проте, доказів вчинення таких дій до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, після виконання робіт по будівництву автодороги загального користування та після укладення договору № 77 про пайову участь, а також після укладення додаткових угод до договору, якими, зокрема, змінювалися періоди та строки оплати пайового внеску, позивач звернувся до відповідача з листами про перегляд розміру пайового внеску, а саме - щодо зменшення останнього на вартість будівництва об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури, автодороги загального користування, що не відповідає п. 3.2 договору № 77.

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.1 договору № 77 позивач підтверджує, що він ознайомлений в повному обсязі з умовами Порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради № 22/36 від 04.04.2017 р., та погоджується з ними.

Судом встановлено, що позивачем не надано технічних умов на будівництво автодороги загального користування. Хоча позивач вважає, що такими технічними умовами є лист Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області № 4411/109/20/01-16 від 03.08.2016 р., проте, суд звертає увагу, що у вказаному листі зазначено, що позивачу потрібно надати проектно-кошторисну документацію для розгляду та погодження, а також вказано, що дані вимоги не дають право на проведення будівельних робіт.

Також позивачем не надано документів, що підтверджують готовність автомобільної дороги до експлуатації, хоча позивач вважає, що вказана дорога є складовою житлового комплексу і на неї поширюється декларація № КС 143171609735 від 09.06.2017 р. про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення в м. Вишгород, вул. Ватутіна» , проте, у вказаній декларації не міститься інформації щодо автомобільної дороги загального користування.

Окрім того, позивачем не надано акту розмежування балансової належності автомобільної дороги загального користування, акту введення в експлуатацію об`єкта - автомобільної дороги (декларація про його готовність, акт готовності об`єкта до експлуатації), погодження експлуатуючих організацій щодо закріплення за ними на праві господарського відання майна, чи передачі майна у володіння та користування,

Також позивачем не надано заяви про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода автомобільної дороги загального користування.

Про необхідність надання вищезазначених документів позивач був повідомлений відповідачем (лист № 2-29/172 від 07.02.2019 р.) та попереджений про те, що ці документи потрібні для належного розгляду та вирішення питання про зменшення розміру пайового внеску виконавчим комітетом міської ради шляхом прийняття рішення відповідно до умов Порядку.

З викладеного вбачається, що відповідач не розглядав питання щодо зменшення позивачу розміру пайового внеску, оскільки останнім не було виконано умови Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на п. 2.7 Порядку, яким передбачено, що при будівництві інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, кошторисна вартість яких перевищує розмір пайової участі замовника, замовник зобов`язаний попередньо погодити з Вишгородською міською радою проектно-кошторисну документацію такого будівництва, про що також було зазначено у рішенні виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 256 від 15.09.2016 р. «Про надання дозволу на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво автомобільної дороги загального користування» , яке є чинним та не було оскаржено.

Водночас, кошторисна вартість будівництва автомобільної дороги загального користування становить 3519914,40 грн., з яких позивачем оплачено 2871457,49 грн., в той час як розмір пайової участі позивача відповідно до договору № 77 складає 3271235,46 грн. Разом з тим, доказів звернення позивача до відповідача з проектно-кошторисною документацію на будівництво автомобільної дороги загального користування до справи не надано, а відповідачем така документація не погоджувалася.

Крім того, суд зазначає, що у проекті додаткової угоди № 5, який міститься у прохальній частині позовної заяви, позивачем змінено строк сплати пайового внеску (п. 3.1 договору) порівняно із додатковою угодою № 4 до договору № 77.

З огляду на вищезазначене вбачається, що позивачем не доведено наявності необхідних правових умов для виникнення у нього права на зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Вишгорода, оскільки позивачем при зверненні до відповідача не було дотримано умов, визначених Законом та Порядком, для зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Водночас, позивачем не доведено, що будівництво автомобільної дороги загального користування за межами його земельної ділянки було необхідним за технічними умовами, не доведено фактичних обсягів вартості таких витрат, які зазначені ним у проекті додаткової угоди № 5, не вчинено дій щодо передачі автомобільної дороги загального користування у комунальну власність міста та не доведено виконання усіх необхідних умов, визначених п. 2.7 і розділом 4 Порядку.

З урахуванням наведеного, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ ВЕЛЕСГАРД 2015 у даній справі є відсутніми.

Водночас, суд відхиляє посилання ТОВ "ВЕЛЕСГАРД 2015" на постанову Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 911/688/19, згідно якої зроблено висновок, що, виходячи з комплексного застосування норм статей 1, 30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній до 01.01.2020 р.), ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги" і положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507, автомобільні дороги, як об`єкт будівництва, належать до інженерних споруд, які, в свою чергу, відносяться до об`єктів інженерної інфраструктури у розумінні частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зокрема, що автомобільні дороги, які розташовані поза межами земельної ділянки замовника та збудовані ним, є об`єктами інженерної інфраструктури, на суму кошторисної вартості яких підлягає зменшенню розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки зазначеною нормою Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не встановлено як вичерпного переліку об`єктів інженерної інфраструктури, так і обмеження цього переліку виключно системами водопостачання, каналізації, водовідведення, енергопостачання, газопостачання, зв`язку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у справі господарського суду Київської області № 911/688/19, яка розглядалася Верховним Судом та на яку посилається позивач, був наявний спір щодо розрахунку розміру пайової участі, а між ТОВ ВЕЛЕСГАРД 2015 та Вишгородською міською радою у даній справі спір щодо розрахунку розміру пайової участі відсутній.

Окрім того, справа № 911/688/19, на висновок Верховного Суду в якій посилається позивач у додаткових поясненнях, містить інші правові підстави виникнення спору. Зокрема, розрахунок розміру пайової участі було здійснено на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, розробленої згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами; Технічні умови були видані Комунальним підприємством Виробниче управління комунального господарства та затверджені виконавчим комітетом Бориспільської міської ради та першим заступником міського голови м. Борисполя; витрати, пов`язані з будівництвом замовником інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельних ділянок, відведених під будівництво об`єкта, були передбачені технічними умовами та кошторисною документацією.

Натомість, у справі, що розглядається, позивачем не надавалася до Вишгородської міської ради проектно-кошторисна документація на будівництво дороги, а була надана лише проектна документація. Вишгородська міська рада не видавала замовнику технічних умов щодо будівництва автомобільної дороги, проектно-кошторисна документація на погодження та затвердження міській раді замовником не надавалася.

Окрім того, як вже зазначалося вище, серед документів, наданих позивачем, та які містяться в матеріалах справи, відсутній дозвіл на будівництво дороги, декларація (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об`єкта (дороги загального користування).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позиція Верховного Суду у справі № 911/688/19 не впливає на результат вирішення спору у даній справі, позаяк обставини у даній справі № 911/133/20, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача, відрізняються від обставин у справі № 911/688/19.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСГАРД 2015» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, просп. Шевченка, буд. 2Д, прим. 402) до Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1) про визнання укладеною додаткової угоди (договору про внесення змін) № 5 до договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 77 від 09.06.2017 р. відмовити повністю.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.11.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна