Рішення

від 30.10.2020 по справі 916/290/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/290/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.

розглянувши справу № 916/290/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерім Сервіс" /ЄДРПОУ 24778112, адреса - 65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 39 "Е"/

до відповідача: Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова" Міністерства охорони здоров`я України /ЄДРПОУ 01982181, адреса - 65084, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 85/

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

третя особа1: Міністерство охорони здоров`я України /01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, ЄДРПОУ 00012925, e-mail: moz@moz.gov.ua/

третя особа2: Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації /ЄДРПОУ - 40055626, адреса - 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, e-mail: сulturaregion@odessа.gov.ua/

третя особа3: Фонд державного майна України /01133, Kиїв, вул. Генерала Алмазова, 18/9, ЄДРПОУ 00032945, e-mail: info@spfu.gov.ua/

про зобов`язання продовжити дію договору оренди

за участю представників :

від позивача: Рибак А.В., ордер ОД 480725 від 16.05.2020р.;

відповідача: Дергачева А.В., довіреність № 1 від 16.01.2020 року;

від третьої особи1: Яковенко О.М., довіреність № 142/55 від 17.10.2019 року;

від третьої особи2: не з`явився, повідомлений належним чином,що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою /а.с. 217/, причини неявки суду невідомі;

від третьої особи3: Стапінський В.О., довіреність №392 від 20.12.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

04.02.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерім Сервіс" (позивач, товариство, орендар) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 307/20/ до Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова" Міністерства охорони здоров`я України (відповідач, санаторій, ДЗ "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова" МОЗ України) про зобов`язання продовжити дію договору оренди від 01.06.1992 року шляхом укладання договору про внесення змін до спірного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах; стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії договору оренди закінчився 01.06.2017 року, однак орендодавець не направляв орендарю повідомлення про розірвання договору оренди. Разом із тим позивач вказує, що 13.05.2017 року товариство направило відповідачу лист за вих. № 12/05/05 про продовження строку дії договору оренди. Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від продовження строку договору оренди, у зв`язку із чим позивач на підставі ст.ст. 759, 763, 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України, ст. ст. 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" змушений звертатися до суду.

Ухвалою суду від 07.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/290/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров`я України; підготовче засідання призначено на 04.03.2020 р.

24.02.2020р. за вх. № 4736/20 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача по справі - ДЗ "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова" МОЗ України, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що майно санаторію є державною власністю і санаторій в своїй діяльності підзвітний Міністерству охорони здоров`я України, яке передало майно відповідачу на праві оперативного управління. Листом від 27.07.2015р. № 1201-06/257/23975 Міністерство охорони здоров`я вказало, що будівлі, споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, є державною власністю і закріплені за бюджетним закладом на праві оперативного управління, а саме за № 10 інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 рік забудови. Даний об`єкт знаходиться під охороною держави як пам`ятка об`єктів культурної спадщини за № 580 від 27.12.1991р. При цьому вказує, що відповідно до договору оренди від 01.06.1992 р. передавалась в оренду будівля загальною площею 642 кв.м. в довгострокову оренду ТОВ Інтерім сервіс за договором, який був укладений до набрання чинності Закону України Про оренду державного та комунального майна . Також звертає увагу, що згідно технічного паспорту від 21.07.2016 року на громадський будинок літ Е Дача Маразлі 1880 року забудови вказана площа 875,7 кв.м. Дана площа рахується і на балансі санаторію, що підтверджується і на цей час відомостю про нерухоме державне майно станом на 01.01.2020 року. Вказує, що санаторій 09.02.2017 року своєчасно направив директору ТОВ "Інтерім Сервіс" лист за вих. № 15/01 про припинення терміну дії договору оренди від 01.06.1992 року і вказаний лист отримано позивачем 10.02.2017 року. В листі також роз`яснено, що майно санаторію не є його власністю і санаторій на даний час не може бути його орендодавцем, а лише Регіональне відділення Фонду державного майна в Одеській області у відповідності з положеннями ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна може бути орендодавцем такого державного майна. Оскільки позивач на лист не відповів, було направлено запит від 13.06.2017 року за № 07-05.-02890 до Міністерства охорони здоров`я України з проханням надати висновки щодо продовження договору оренди з позивачем. Міністерство охорони здоров`я України листами від 14.08.2017 року № 10.4-12/475/55/272-17/21727 та від 13.04.2018 року № 10.4-12/310/9561 не погодило продовження дії договору оренди у зв`язку з невірно зазначеною площею, яка планується до передачі в оренду та не зверненням до Регіонального відділення Фонду державного майна в Одеській області а також вказало про нездійснення оцінки майна, що орендується ТОВ Інтерім сервіс , у відповідності з положеннями ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

04.03.2020р. за вх. № 5731/20 Господарським судом Одеської області одержано заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства охорони здоров`я України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відкладення судового засідання в порядку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 04.03.2020 року відкладено підготовче засідання на 25.03.2020 р. о 11:00 год.; доручено Окружному адміністративному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції підготовчого засідання 25.03.2020 р. о 11:00 год. за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: МОЗ України.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та розпорядженням Одеського міського голови від 15.03.2020 року № 218"Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19", запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 у період з 12 березня по 03 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 225, запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 по 24 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291, запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 по 11 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 з 11.03.2020 року по 22.05.2020 року на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" зі змінами внесеними постановою КМУ від 17.06.2020 року № 500 дію карантину продовжено з 22.06.2020 року до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 16.03.2020 року, затвердженого протоколом № 916-3/2020 у період дії вказаного карантину рекомендовано перенести судові засідання за межі призначеного строку.

Відповідно до п. 4 Розділу Х Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) /редакція від 23.05.2020р., чинна на момент відкладення судових засідань/.

У зв`язку із викладеним, судом неодноразово відкладались судові засідання, про що сторони по справі сповіщались ухвалами та телефонограмами.

Так, судове засідання, призначене на 25.03.2020 року. о 11:00 год., ухвалою суду від 17.03.2020 року відкладено на 29.04.2020 року о 12:00 год.; доручено Окружному адміністративному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції підготовчого засідання.

24.04.2020 року за вх. № 10169 господарським судом отримано клопотання, в якому представник Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, вказуючи, що спірний об`єкт нерухомості є пам`яткою культурної спадщини, та відповідно до ст. 18 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Також, 28.04.2020 року за вх. № 10654/20 господарським судом отримано заяву від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства охорони здоров`я України, в якій представник МОЗ України просить суд відкласти розгляд справи № 916/290/20 на іншу дату та наступні судові засідання по справі здійснювати в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.04.2020 року підготовче судове засідання відкладено господарським судом на 27.05.2020 року о 15:30 год., залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації; доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції підготовчого засідання 27.05.2020 р. о 15:30 год. за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: МОЗ України.

20.05.2020 року за вх. №12683/20 господарським судом отримано від представника позивача відповідь на відзив та за вх. №12682/20 докази направлення позовної заяви з додатками, залученому ухвалою суду від 29.04.2020 року, учаснику справи, а саме третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що не отримував лист № 15/01 про припинення терміну дії договору оренди. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , який як вказано у листі, отримав його, був звільнений 02.09.2016 року та не був уповноваженою особою на отримання кореспонденції товариства. У зв`язку із чим позивач вважає лист № 15/01 неналежним повідомленням про припинення договору оренди.

Позивач звертає увагу, що при продовженні договору оренди застосовуються інші положення законодавства, ніж ті, що регулюють укладання нового договору оренди, на які посилається відповідач. Позивач також звертає увагу, що він не бажає скористатися своїм переважним правом на укладання нового договору оренди на новий термін, а бажає продовжити строк договору на той самий строк і на тих самих умовах. Тобто це є два різні правові механізми.

Позивач вказує, що погодження договору оренди покладається на орендодавця на момент, що передує укладанню договору оренди, а не в момент безпосередньої дії договору.

Судове засідання у режимі відеоконференції 27.05.2020 року не відбулось з технічних причин, про що складено відповідний акт, підготовче судове засідання ухвалою суду від 27.05.2020 року відкладено на 24.06.2020 року о 16:30 год., тобто після закінчення карантину.

В судовому засіданні 24.06.2020 року оголошено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладене на 17.08.2020 року о 16:00 год.

30.06.2020 року до Господарського суду Одеської області від Міністерства охорони здоров`я України надійшла заява (вх.№16782/20), згідно якої останній просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке призначено до розгляду на 17.08.2020р. о 16:00 та визначити відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання Господарський суд Київської області.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року задоволено заяву Міністерства охорони здоров`я України про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх.№16782/20від 30.06.2020р.); доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції у підготовчому засіданні 17.08. 2020 р. о 16:00 за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - МОЗ України.

10.08.2020р. за вх. № 21081/20 до господарського суду надійшли пояснення від представника третьої особи - Міністерства охорони здоров`я України, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Третя особа вказує, що направлення відповідачем 09.02.2017 року листа № 15/01 про припинення договору оренди свідчить про дотримання орендодавцем вимог законодавства, а отже спірний договір є припиненим.

Міністерство охорони здоров`я України звертає увагу, що на момент закінчення договору оренди (2017 рік) продовження правовідносин стосовно оренди державного майна можливе виключно в порядку, визначеному ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Міністерство зазначає, що внаслідок зміни законодавства у 2020 році орендодавцем спірної будівлі є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях.

Міністерство підкреслює, що за даних обставин, законодавство України виключає можливість пролонгації договору. Автоматичне продовження дії договору призведе до недотримання коштів державним бюджетом України та суперечить чинному законодавству.

Також третя особа вказує, що оскільки договір не посвідчений нотаріально, то він є таким, що не відповідає чинному законодавству України.

Міністерство пояснює, що позивач з 2017 року не бажає укладати договір оренди державного майна в порядку, встановленому Законом від 03.10.2019 року, проте зловживаючи правами намагається заволодіти державним майном на строк 25 років, не сплачуючи орендну плату до державного бюджету, шляхом продовження дії договору оренди, який був укладений у 1992 році.

Також, 10.08.2020р. за вх. № 21083/20 господарським судом отримано заяву від третьої особи - Міністерства охорони здоров`я України, в якій представник просить суд залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонд державного майна України.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року відкладено підготовче судове засідання по справі № 916/290/20 на 16.09.2020 р. о 12:00 год.; задоволено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вх. № 21083/20 від 10.08.2020 року; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фонд державного майна України.

14.09.2020 року до Господарського суду Одеської області від Міністерства охорони здоров`я України надійшла заява (вх.№24279/20), згідно якої останній просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке призначено до розгляду на 16.09.2020р. о 12:00 та визначити відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання Господарський суд Київської області.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року задоволено заяву Міністерства охорони здоров`я України про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх.№24279/20 від 14.09.2020р.); доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції у підготовчому засіданні 16.09.2020 р. о 12:00 за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - МОЗ України.

У судовому засіданні 16.09.2020 року представник позивача Рибак А.В. заявив клопотання про поновлення та продовження строку підготовчого провадження для надання можливості уточнення позовних вимог, оскільки адвокат лише 16.09.2020 року оформив ордер на представництво інтересів позивача. Адвокат Брушньовська І.І. підтримала заявлене клопотання.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року відмовлено представнику позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерім Сервіс" у задоволенні клопотання про поновлення та продовження строку підготовчого провадження. Ухвалою суду від 16.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/290/20 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 05.10.2020 р. о 16:30 год.; доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції у судовому засідання по суті 05.10.2020 р. о 16:30 год за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міністерства охорони здоров`я України.

У судовому засіданні по суті 05.10.2020 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 23.10.2020 року на 09:30 год. у зв`язку із клопотанням позивача. Ухвалою суду від 05.10.2020 року доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції у судовому засідання по суті 23.10.2020 р. о 09:30 год. за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - МОЗ України.

12.10.2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача /вх. № 26846/20/, в яких позивач зазначає, що після закінчення строку оренди за спірним договором позивач продовжував користуватися об`єктом оренди, при цьому відповідач виставляв рахунки на оплату оренди та приймав від позивача орендну плату та підписував акти наданих робіт. Вказані дії відповідача свідчать про те, що він не заперечував проти продовження дії спірного договору після 31.05.2017 року та фактично вчиняв дії щодо його виконання.

У судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції 23.10.2020 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 30.10.2020 року, та узгоджено з учасниками справи та Господарським судом Київської області час судового засідання з 11:30 год. до 13:00 год. та з додатковим часом з 14:00 год. до 15:00 год.

28.10.2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України /вх. № 28751/20/, в яких Фонд просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Оскільки, на момент закінчення спірного договору оренди, відповідач не міг виступати орендодавцем вказаного майна, а договір мав бути переукладений із належним орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях. Також Фонд пояснює, що станом на момент закінчення спірного договору оренди вказаний договір не міг бути продовжений на новий строк на тих самих умовах, у зв`язку із необхідністю здійснення незалежної оцінки майна для розрахунку орендної плати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства охорони здоров`я України та Фонду державного майна України у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації до судового засідання не з`явився, повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою /а.с. 217/, причини неявки суду невідомі.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 01.06.1992 року між Акціонерним товариством "Галаксі" (орендар) та Санаторієм імені В.П. Чкалова Міністерства охорони здоров`я України (після внесення змін до статуту - Державний заклад Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова Міністерства охорони здоров`я України, орендодавець) був укладений договір оренди, відповідно до умов якого було передано у користування кам`яну двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею 642 кв.м., яка знаходиться на балансі санаторію, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, строком на 25 років.

Відповідно до п. 7 Договору оренди при відсутності заяв однієї зі сторін за три місяці до закінчення строку його дії про розірвання договору, договір вважається пролонгованим на невизначений строк.

05.07.1994 року між АТ "Галаксі", Дочірньою фірмою "Укренерджі" та Санаторієм імені В.П. Чкалова Міністерства охорони здоров`я України було укладено угоду № 1 про заміну сторони в договорі оренди, відповідно до якої всі права та обов`язки орендаря об`єкту за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, були передані Дочірній фірмі "Укренерджі".

05.08.1997 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерім Сервіс" Дочірньою фірмою "Укренерджі" та Санаторієм імені В.П. Чкалова Міністерства охорони здоров`я Українибуло укладено угоду № 2 про заміну сторони в договорі оренди, відповідно до якої всі права та обов`язки орендаря об`єкту за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, були передані ТОВ "Інтерім Сервіс".

26.03.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерім Сервіс" та Клінічним санаторієм імені В.П. Чкалова м. Одеса Міністерства охорони здоров`я України був укладений Договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.1992 р., відповідно до якого зокрема, пункт 1 договору оренди викладено в такій редакції:

" 1. Орендодавець здав, а орендар прийняв в орендоване користування на 25 років нежилу будівлю, яка знаходиться на балансі санаторію та розташована за адресою: м. Одеса-84, Французький бульвар, 85, балансова вартість складає 189000крб., кам`яна двоповерхова будівля, площею 735,5 кв.м,, з правом викупу.

Мета використання об`єкта: розміщення офісу підприємства".

Також погоджено пункт 3 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.1992р., викласти в такій редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007 р.: 13559,06 грн…

Сторони також погодили, що на відношення, не врегульовані цими змінами, розповсюджуються умови договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.1992 року.

27.05.2008 року Державний заклад Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова направив лист № 291/01 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області, в якому повідомив, що спірний договір не відповідає положенням ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та іншим нормативно-правовим актам. ТОВ "Інтерім сервіс" неодноразово з 2007 року було запропоновано звернутися по укладенню договору оренди з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області. Санаторій просить укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з ТОВ "Інтерім сервіс", в якому санаторій буде вважатися балансоутримувачем.

У відповідь на вказаний лист Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області листом № 11-10-02978 від 10.06.2008 року повідомило, що пакет документів щодо укладання договору оренди від ТОВ "Інтерім сервіс" до регіонального відділення не надходив. У разі надходження документів від ТОВ "Інтерім сервіс" буде розпочата процедура укладання договору оренди у порядку, встановленому чинним законодавством.

09.02.2017 року Державний заклад Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова МОЗ України направило на адресу ТОВ "Інтерім сервіс" лист № 15/01, яким повідомило, що 31.05.2017 року закінчується термін дії оренди за договором оренди від 01.06.1992 року. Санаторій повідомив про розірвання договору оренди з 31.05.2017 року. Згідно чинного законодавства передача майна повинна проводитись згідно акту приймання-передачі. Повідомлено, що майно не є власністю санаторію. При наявності бажання ТОВ "Інтерім сервіс" взяти в оренду дане приміщення, необхідно керуватися ст. 9 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та звернутися з проханням до Регіонального Фонду державного майна в Одеській області. Заборгованість станом на 01.02.17 року складає 74 942,24 грн.

Вказаний лист містить відмітку "Получил Пелешенко 10.02.2017г.".

Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 , адресовані 04.03.2020 року Господарському суду Одеської області, в яких ОСОБА_2 пояснює, що 10.02.2017 року він отримав від санаторію Чкалова лист від 09.02.2017 року № 15/01 про розірвання договору оренди. Того ж дня Пелешенко В.П. передав лист колишньому директору Цигулі С.С. в організацію, в якій він раніше працював.

Згідно наказу ТОВ "Інтерім сервіс" № 12ок від 02.09.2016 року про припинення трудового договору, менеджер з інформації ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

13.05.2017 року за вих. № 12/05/05 ТОВ "Інтерім сервіс" направило Державному закладу Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова МОЗ України лист, в якому посилаючись на ст. 777 ЦК України та п. 3 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" просило продовжити строк дії Договору оренди на 10 років та врахувати зміну профілю використання будівлі з офісу на розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи ("зелене кафе" - територія правильного харчування та здорового способу життя для всієї сім`ї).

Вказаний лист отримано санаторієм 15.05.2017 року за вх. № 4/01-54.

31.05.2017 року санаторій направив на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області лист, в якому повідомив, що не заперечує щодо продовження договору оренди з метою розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Також, цим листом відповідач повідомив, що заборгованості перед бюджетом санаторій немає. Невід`ємні поліпшення орендаря відсутні, перебудови не проводились. Зміна площі орендованих приміщень відбулась в результаті проведення технічної інвентаризації будівлі, в результаті якої були усунуті технічні неточності. Враховуючи необхідність відновлення будівлі-пам`ятки санаторій не заперечує щодо проведення ТОВ "Інтерім сервіс" заходів з реабілітації будівлі за рахунок коштів орендаря за умови додержання вимог чинного законодавства.

27.06.2017 року Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації листом вих. № 0113/1641сп повідомило, що не заперечує щодо оренди будівлі-пам`ятки, загальною площею 812,0 кв.м, ТОВ "Інтерім сервіс" з метою розміщення кафе.

14.08.2017 року Міністерство охорони здоров`я України листом повідомило про опрацювання листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 13.06.2017 року щодо продовження дії договору оренди від 01.06.1992 р. Міністерство повідомило, що Комісія з розгляду документів стосовно питань оренди нерухомого державного майна, що належить до сфери управління МОЗ України не погоджує продовження договору оренди від 01.06.1992р. Зазначено, що ТОВ "Інтерім сервіс" може звернутися до орендодавця об`єктів державної власності з повним пакетом документів, які подаються орендодавцеві для укладання договору оренди майна, для можливості укладення нового договору оренди з урахуванням вимог чинного законодавства.

22.04.2019 року листом № 90/01 санаторій звернувся до позивача з вимогою звільнити займане приміщення або укласти договір оренди, керуючись ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", оскільки 09.02.2017 року позивача було повідомлено про розірвання договору оренди як не пролонгованого.

Листом № 191/01 від 10 липня 2019 р. санаторій повідомив, що балансова вартість нежитлової будівлі, що перебуває у користуванні ТОВ "Інтерім Сервіс" складає 17 624 054,00 грн., загальна площа нежитлової будівлі складає 812 кв.м.

Судом досліджено технічний паспорт на об`єкт за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, який виготовлений станом на 21.07.2016 року, в якому загально площа об`єкту становить 875,7 кв.м.

Судом досліджено технічний паспорт на об`єкт за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, який виготовлений станом на 26.05.2017 року, в якому загально площа об`єкту становить 812,00 кв.м.

24.07.2019 року між ТОВ "Інтерім Сервіс" та ПрАТ "СК "ЄвроінсУкраїна" укладено договір добровільного страхування № 216016-1111-0000003 об`єкту за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85.

19.09.2019 року листом № 316/01 ДЗ Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова МОЗ України звернулося до ТОВ "Інтерім сервіс" із повторною вимогою звільнити займане приміщення або укласти договір оренди, керуючись ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", оскільки 09.02.2017 року ТОВ "Інтерім сервіс" було повідомлено про розірвання договору оренди як не пролонгованого.

Предметом даної справи є вимога позивача продовжити договір оренди державного майна від 01.06.1992 року, шляхом укладання договору про внесення змін до спірного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

Господарський суд зазначає, що спірний договір оренди від 01.06.1992 року укладений до набрання чинності Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ /набрав чинності 02.06.1992 року/. Разом із тим, станом на момент розгляду справи діє новий Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-ІХ.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Враховуючи загальний принцип дії закону у часі, суд відхиляє посилання третьої особи Міністерства охорони здоров`я України на недійсність договору оренди в тому числі і через те, що цей договір не був посвідчений нотаріально, адже на момент його укладання 01.06.1992 року чинне на той час законодавство не містило вимоги щодо обов`язкової нотаріальної форми договору оренди нерухомого майна.

Зі змісту ч. 3 ст. 5 ЦК України новий акт цивільного законодавства застосовується лише до тих прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, однак новий акт не застосовується до вже існуючих правовідносин.

Таким чином, оскільки договір оренди державного майна від 01.06.1992 року закінчував свою дію 31.05.2017 року, то до правовідносин щодо пролонгації (продовження строку дії) договору підлягає застосуванню чинне законодавство на період виникнення цих правовідносин, тобто законодавство, чинне станом на 31.05.2017 року.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із частинами першою та другою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

У даній справі, що розглядається, орендоване майно є державним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України Про оренду державного та комунального майна , який регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності.

Так, відповідно до частини першої статті 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

За частиною третьою статті 17 Закону після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Водночас за частиною другою цієї ж статті у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Господарський суд зазначає про недопустимість ототожнення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями статті 764 ЦК України, частини 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 ЦК України та частина 3 статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.

Вказані правові інститути є взаємовиключними, оскільки реалізація орендарем переважного права можлива тільки у разі припинення дії попереднього договору оренди, а суть такої реалізації зводиться до надання добросовісному орендарю переваги перед іншими особами за рівних запропонованих орендодавцю умов договору оренди.

Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар продовжує користування орендованим майном;

- відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору.

Отже, Закон визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

В свою чергу, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії.

Відтак, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Господарський суд вважає, що істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.

У вказаній позиції суд звертається до постанов Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 920/960/18 та від 09.07.2019 у справі № 906/745/18.

Відсутність заперечення орендодавця як в силу статті 764 ЦК України, так і за приписами частини другої статті 17 Закону № 2269-XII, може мати прояв у "мовчазній згоді" і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону № 2269-XII) може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Господарський суд зазначає, що чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

Разом з тим, орендуючи спірне майно, відповідач діє як суб`єкт господарювання в межах господарських правовідносин, забезпечуючи себе необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України.

Обов`язковою передумовою здійснення господарської діяльності є державна реєстрація суб`єкта господарювання, що забезпечує реалізацію принципів публічності, загальновідомості і достовірності даних про господарюючих суб`єктів; відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємством у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов`язок підприємства забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємства письмово в розумний строк.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

При прийнятті рішення у справі господарський суд приймає до уваги правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 року у справі № 910/710/19, згідно якої Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України та частині другій статті 17 Закону № 2269-XII, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, негативні наслідки неодержання підприємством звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємство.

Як встановлено вище, відповідач листом № 15/01 від 09.02.2017 року повідомляв позивача про розірвання договору оренди з 31.05.2017 року. Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, вказаний лист було отримано ОСОБА_1 .

Разом із тим, як вбачається із наказу ТОВ "Інтерім сервіс" № 12ок від 02.09.2016 року про припинення трудового договору, менеджер з інформації ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Таким чином, оскільки на дату вручення листа № 15/01 від 09.02.2017 року менеджер з інформації ОСОБА_1 , був звільнений ще у вересні 2016 року, суд приходить до висновку, що вручення відповідачем листа № 15/01 від 09.02.2017 року колишньому працівнику орендаря не може вважатися ні належним повідомленням, ні належним надсиланням повідомлення про припинення спірного договору оренди.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17 та від 03.04.2019 у справі № 911/928/18.

Необхідно також вказати, що приписи частини другої статті 17 Закону № 2269-XII не містять вимог щодо форми надісланого повідомлення або заяви, але в той же час Верховний суд 23 квітня 2019 року у справі №904/2997/18 вказав, що істотне значення має не лише зміст такої заяви, яка обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, але й факт її отримання іншою стороною.

Також норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Таким чином, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється, однак якщо такі заперечення відсутні та/або не отримані орендарем, то має місце пролонгація договору.

У висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, в якому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 квітня 2019 року у справі № 904/2997/18, зазначивши, що негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

З урахуванням вказаного та відсутності як доказів належного надсилання орендарю заяви орендодавця так і доказів її отримання орендарем, суд приходить до висновку, що договір оренди від 01.06.1992 року в силу статті 764 ЦК України, так і за приписами частини другої статті 17 Закону № 2269-XII був продовжений сторонами в силу закону, а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону № 2269-XII, як стверджує позивач, та про що просить суд в позовній заяві.

Судом також встановлено, що відповідач листами № 90/01 від 22.04.2019 року та № 316/01 від 19.09.20019 року, які були направлені позивачу кур`єрською доставкою, повідомив позивача про вимогу звільнити займане приміщення або укласти договір оренди, керуючись ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", оскільки помилково вважав, що 09.02.2017 року ТОВ "Інтерім сервіс" було повідомлено про розірвання договору оренди як не пролонгованого. Дані листи позивач отримав, про що не заперечував у ході розгляду справи.

Вказані листи суд не розцінює як такі, що були направлені саме на припинення спірного договору оренди, оскільки враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 03.09.2019 у справі № 920/960/18 та від 09.07.2019 у справі № 906/745/18, істотне значення має зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця. При цьому, суд вважає, що про припинення договору не може свідчити власне вимога відповідача повернути займане приміщення, або ж укласти договір оренди, керуючись ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", оскільки як було зазначено судом вище, відповідач помилково вважав, що 09.02.2017 року ТОВ "Інтерім сервіс" вже було належним чином повідомлено про розірвання договору оренди як не пролонгованого.

Господарський суд зазначає, що на дату прийняття рішення у справі суттєво змінені нормативні положення та законодавчі акти, які регулюють порядок оформлення орендних відносин.

Станом на момент судового розгляду, питання передачі в оренду майна, що перебуває в державній власності регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ і Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483.

Положеннями ч. 2 Прикінцевих та перехідних Положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Крім того, згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ, який є чинним станом на момент розгляду справи судом, та згідно ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII в редакції, що діяла станом на момент закінчення строку дії договору оренди, орендодавцем спірного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України, а тому суд виходить з того, що вимоги ТОВ Інтерім Сервіс про зобов`язання продовжити дію договору оренди від 01.06.1992 року шляхом укладання договору про внесення змін до спірного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, пред`явлені до Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова", тобто до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищенаведене та висновок суду про пролонгацію спірного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерім Сервіс" про зобов`язання продовжити дію договору оренди від 01.06.1992 року шляхом укладання договору про внесення змін до спірного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимогтовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерім Сервіс" /ЄДРПОУ 24778112, адреса - 65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 39 "Е"/ до державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова" Міністерства охорони здоров`я України /ЄДРПОУ 01982181, адреса - 65084, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 85/, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства охорони здоров`я України /01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, ЄДРПОУ 00012925, e-mail: moz@moz.gov.ua/,Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації /ЄДРПОУ - 40055626, адреса - 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, e-mail: сulturaregion@odessа.gov.ua/, Фонду державного майна України /01133, Kиїв, вул. Генерала Алмазова, 18/9, ЄДРПОУ 00032945, e-mail: info@spfu.gov.ua/ прозобов`язання продовжити дію договору оренди - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 09 листопада 2020 р.

Суддя Н.Д. Петренко