Рішення

від 09.11.2020 по справі 922/3279/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. Справа № 922/3279/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція, смт. Слобожанське, Зміївського р-ну, Харківської обл. до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Оксамит", смт. Слобожанське, Зміївського р-ну, Харківської обл. про стягнення 2003671,15 грн за участю представників сторін:

позивача - Чебаненко В.Л. (довіреність № 190/22 від 04.06.2020);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція, смт. Слобожанське, Зміївського р-ну, Харківської обл. (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Оксамит", смт. Слобожанське, Зміївського р-ну, Харківської обл. (далі за текстом - відповідач) 2003671,15 грн. заборгованості.

Заявлений позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за укладеним між сторонами договором № 12 від 01.04.2004 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою господарського суду Харківської від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.11.2020.

Відповідач надіслав на адресу суду заяву про визнання позову (вх. № 25973 від 06.11.2020), в якій повідомляє про те, що погоджується з позовними вимогами та визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 2003671,15 грн.

На підготовче засідання 09.11.2020 прибув представник позивача, який повідомив суд про визнання відповідачем заявленого позову та просить суд цей позов задовольнити.

Відповідач на підготовче засідання 09.11.2020 свого уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, та в заяві про визнання позову вх. № 25973 від 06.11.2020) просить суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 3 ст. 183 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки відповідач звернувся до суду з заявою про визнання позову, в даному випадку є підстави для прийняття рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2004 між позивачем, як енергопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 12 (далі за текстом - договір; а. с. 4-6), за умовами якого енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) (додаток 4) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу з урахуванням дефіцитності енергосистеми в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

гаряче водопостачання - протягом року;

технологічні потреби - за виробничою програмою;

кондиціювання повітря - в період опалювального сезону.

Пунктами 6.1-6.2 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. По взаємній згоді споживача й енергопостачальної організації розрахунки можуть провадиться й в іншій формі, не суперечній законодавству України.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого складається та підписується обома сторонами акти звірки (в 2-х примірниках). Для підписання та отримання акту звірки споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим явитись до абонентської служби енергопостачальної організації. У разі неповернення споживачем акта звірки енергопостачальній організації до початку наступного розрахункового періоду, цей акт вважається прийнятим та погодженим споживачем.

За змістом п. п. 10.1, 10.4 договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення. Договір вважається пролонгованим (продовженим) на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов зазначеного договору позивачем за період з листопада 2018 року по серпень 2020 року надано відповідачу послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, про що сторонами складено відповідні акти здачі-приймання послуг (а. с. 8-25)

Проте, відповідач отриману від позивача теплову енергію сплатив лише частково. Станом на момент звернення позивача до суду його борг склав 2003671,15 грн, що також підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2020 (а. с. 27) та визнається відповідачем в процесі розгляду даної справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 25/770 від 24.07.2020 з вимогою про погашення існуючої заборгованості (а. с. 28-31). Однак, зазначені вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.

Обставини щодо стягнення зазначеної заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № 12 від 01.04.2004 в сумі 2003671,15 грн. підтверджується матеріалами справи, та визнається відповідачем.

Строк виконання зобов`язань з її сплати встановлений умовами зазначеного договору, та є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням викладеного, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 15027,53 грн. судового збору. Решта судового збору в сумі 15027,53 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Оксамит" (адреса: 63460, Харківська обл., Зміївський р.-н, смт. Слобожанське, вул. Ціолковсього, буд. 17, кв. 58; код ЄДРПОУ 25183355) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (адреса: 63460, Харківська обл., Зміївський р.-н, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2; код ЄДРПОУ 05471247):

2003671,15 грн. заборгованості;

15027,53 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Публічному акціонерному товариству "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (адреса: 63460, Харківська обл., Зміївський р.-н, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2; код ЄДРПОУ 05471247) з Державного бюджету 15027,53 грн. судового збору, сплаченого до господарського суду Харківської області платіжним дорученням № Z/2106 від 15.09.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "11" листопада 2020 р.

Суддя О.І. Байбак