Рішення

від 11.11.2020 по справі 546/584/20

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/584/20

номер провадження 2/546/351/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Решетилівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

встановив:

У серпні 2020 року позивачка звернулася до суду з зазначеним вище позовом, в якому просила визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала в б. АДРЕСА_1 , зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . З грудня 1992 року і до дня смерті ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована одна в будинку, який знаходиться за адресою зазначеною вище. Як стверджувала за життя ОСОБА_2 вона прийняла спадщину після ОСОБА_3 та належним чином оформила документи на право власності, однак втратила їх. У серпні 2019 року позивачка звернулася до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме, на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Посилаючись на вищезазначені обставини позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить визнати за нею право власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами після померлої ОСОБА_2 .

Провадження у справі відкрите ухвалою судді від 27.08.2020 року та призначене підготовче засідання на 09 год. 00 хв. 29.09.2020 року.

Ухвалою суду від 29.09.2020 року справу призначено до судового розгляду по суті на 15 год. 30 хв. 11.11.2020 року.

У судове засідання позивачка не з`явилася, 29.09.2020 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовольнити (а.с. 62).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, з позовом згідний (а.с. 61).

У судове засідання не з`явився представник Решетилівської державної нотаріальної контори, подав до суду заяву, в якій просив справу слухати без їх участі, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду (а.с. 57)

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів з урахуванням положень, передбачених ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.07.1948 року укладено шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 (а.с. 13).

Відповідно до довідки № 659, виданої 18.09.2019 року виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних погосподарської книги № 5, особовий рахунок № НОМЕР_2 , станом 01.07.1990 року відносився до колгоспного двору, головою якого був - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - членом колгоспного двору (а.с. 65).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала державну реєстрацію будівель, споруд та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Разом з цим, аналіз положень Інструкції свідчить про те, що виникнення права власності на будинки, споруди від державної реєстрації не залежало.

Відповідно до п. 6 зазначеної інструкції, не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Тобто, враховуючи, що житловий будинок АДРЕСА_1 було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.

За змістом п. 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу, списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, складалися бюро технічної інвентаризації на підставі погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих.

Згідно ст. 13 Закону УРСР Про сільську Раду депутатів трудящих Української РСР , який втратив чинність згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1990 року N 534-XII ведення погосподарських книг відносилося до компетенції сільських рад.

Аналіз вищевказаного законодавства свідчить про те, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При цьому виникнення права власності не залежало від державної реєстрації цього права.

Тобто, наявність у погосподарській книзі запису про ОСОБА_3 , як голову двору, свідчить про те, що за життя він набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 14).

Як зазначено в довідці № 663 від 20.09.2019 року ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала разом з чоловіком ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , вели спільне господарство (а.с. 64).

Відповідно ст. 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статі 21 цього Кодексу.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Проаналізувавши цивільне законодавство, яке було чинним на день смерті ОСОБА_3 , та, дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що спадщину після померлого прийняла його дружина ОСОБА_2 , фактично вступивши в управління та володіння житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5 , який в свою чергу є батьком позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00022927934 (а.с. 5, 6, 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 (а.с. 7).

13 серпня 2002 року було складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 190 та посвідчений секретарем Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 все своє майно, яке належатиме їй на день смерті (а.с. 15).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийняла її онука ОСОБА_1 , однак позивачці постановою державного нотаріуса Решетилівської держнотконтори № 02-31 від 02.08.2019 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу та (або) реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Заяв від інших осіб та претензій від кредиторів не надходило (а.с. 13).

Відповідно до довідки № 848, виданої 18.12.2019 року виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, ОСОБА_2 до дня смерті проживала в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 67).

З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 18.06.2019 року на замовлення позивачки ОСОБА_1 , встановлено, що домогосподарство складається з будівель та споруд: А-І - житловий будинок, а - веранда, Б -сарай, б - сарай, В - погріб, Г - навіс, Д - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа, № 3 - колодязь (а.с. 20-22).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , якою встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.

Отже, з досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину у встановленому законом порядку та є належним спадкоємцем майна після своєї померлої баби ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом їй було відмовлено, позивачка не може оформити своє право на спадкове майно, тому змушена звернутися до суду.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

При таких обставинах, коли відповідач у справі по суті не заперечує проти задоволення позову, тому з огляду на сукупність досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить судові витрати покласти на неї, тому суд вважає, що дане клопотання позивачки підлягає задоволенню, оскільки це право є виключним правом позивача.

Враховуючи вищевикладене та, керуючись ст. 1216-1218, 1268 ЦК України, ст. 525, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Решетилівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленому станом на 18.06.2019 року: А-І - житловий будинок, а - веранда, Б -сарай, б - сарай, В - погріб, Г - навіс, Д - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа, № 3 - колодязь, у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Судові витрати віднести за рахунок позивачки ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне ім`я та найменування сторін:

позивачка - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Демидівська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044042, місцезнаходження: с. Демидівка Решетилівського району Полтавської області;

третя особа - Решетилівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900185, місцезнаходження: вул. Старокиївська, 12, м. Решетилівка Полтавської області.

Суддя Ю.В. Зіненко