Ухвала

від 10.11.2020 по справі 555/1919/20

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/1919/20

Номер провадження 2/555/415/20

У Х В А Л А

"10" листопада 2020 р. м.Березне

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Собчук А.Ю., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березнівської міської ради про визнання прав та обов`язків забудовника,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовом до Березнівської міської ради про визнання прав та обов`язків забудовника.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву суд дійшов висновку про залишення її без руху із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175,177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно із ч. 1, п. 5 ч. 3, ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обставин того, що будівництво житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 здійснювалося на основі дозвільних документів і такі документи отримувалися власником (повідомлення про початок будівельних робіт, дозволи, будівельний паспорт).

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна та п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як вбачається із позовної заяви, ціну позову позивачем не вказаноа і не визначено.

Відповідно до п. а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вартості майна, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні до суду подано не було.

З викладеного вбачається, що позивачу слід надати підтвердження визначення дійсної вартості майна.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про судовий збір`судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме: до позову не додана квитанція про сплату судового збору.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання за позивачем прав та обов`язків забудовника на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, в зв`язку з чим судовий збір підлягає сплаті.

Відповідно до Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з позовною заявою, позивач подала клопотання, в якому просить суд звільнити її від сплати судового збору.

Щодо звільнення від сплати судового збору зазначає, що через важкий матеріальний стан не має змоги сплатити судовий збір, оскільки отримує допомогу при народженні 1-єї дитини у розмірі 860 грн.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, доводи про відсутність можливості сплати коштів самі по собі не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявник має не лише навести обставини, які свідчать про його скрутне матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

Для підтвердження важкого матеріального становища, до клопотання додана довідка з управління соціального захисту населення Березнівської РДА про отримання допомоги при народженні 1-єї дитини за період з травня по жовтень 2020 року.

Проте дана довідка, підтверджують лише факт отримання доходів за вказаний період, однак не відображають майновий стан за календарний рік, що передував подачі позовної заяви та не свідчать про скрутне матеріальне становище, так як доказів про, те що вони не отримують інших доходів не надано.

Таким чином, наведені у клопотанні доводи про майновий стан не дають підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки не додано доказів на підтвердження таких доводів, а безпідставне зменшення розміру судового збору, звільнення чи відстрочення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Пунктом 9 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак до позовної заяви такого розрахунку позивачами не додано.

Відповідно до ч.1-2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березнівської міської ради про визнання прав та обов`язків забудовника - залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:

- надати чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме заява повинна містити достатні обставини на обґрунтування вимог, докази, що підтверджують кожну обставину, а саме надати документи на підтвердження обставин того, що будівництво житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 здійснювалося на основі дозвільних документів і такі документи отримувалися власником (повідомлення про початок будівельних робіт, дозволи, будівельний паспорт).

- вказати дійсну ціну позову щодо вимоги майнового характеру, надати підтвердження ціни позову та здійснити оплату судового збору відповідно до дійсної ціни позову (за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок отримувача UA 478999980313191206000017006, отримувач коштів УК у Березн.р-ні/Березн. р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38029644, Код банку отримувача (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання заяви до суду.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А.Ю. Собчук