Рішення

від 05.11.2020 по справі 569/14406/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/14406/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2020 м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Капітал", ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15 липня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Капітал та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1470.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 25 січня 2018 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Гефест Капітал в особі директора Нижнього Ігоря Володимировича укладено договір поворотної фінансової допомоги. 24 лютого 2020 року було змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Капітал на Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Капітал . Відповідно до умов договору поворотної фінансової допомоги від 25 січня 2018 року вона надала відповідачу грошові кошти в сумі 1000000 грн, які відповідач зобов`язався повернути двома платежами: строком повернення першого платежу в розмірі 500 000 грн. - 01 січня 2020 року та другого платежу в розмірі 500 000 грн. - 01 липня 2020 року. Всупереч строкам, які обумовлені в договорі, відповідач не повернув надану йому поворотну фінансову допомогу та уникає від її повернення. Згодом їй стало відомо, що 15 липня 2020 року між ТзОВ Альянс Капітал в особі директора Нижнього І.В. та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТзОВ Альянс Капітал в особі директора Нижнього І.В. продало, а ОСОБА_2 купив нежитлове приміщення КН-1, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж нежитлового приміщення КН-1 було здійснено директором товариства ОСОБА_3 без узгодження з загальними зборами ТзОВ Альянс Капітал . Рішення про продаж нежитлового приміщення на загальних зборах прийнято не було. Відповідно до п.4 договору купівлі-продажу від 15 липня 2020 року продаж вчинено за 1017595,20 грн, які були перераховані покупцем на розрахунковий рахунок продавця до підписання цього договору. Проте, кошти не були перераховані ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок продавця ні до підписання цього договору, ні після підписання відповідного договору купівлі-продажу. Цей факт підтверджує те, що сторони не виконали умову договору купівлі-продажу від 15 липня 2020 року та фактично не мали наміру його виконувати. ТзОВ Альянс Капітал відчужило єдине належне йому нерухоме майно з метою уникнути стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 25 січня 2018 року. ТзОВ Альянс Капітал уклало договір купівлі-продажу без наміру створення правових наслідків, оскільки продовжує безперешкодно володіти та користуватись надалі даним нежитловим приміщенням, нести витрати на його утримання. Фактично вишезгадане нежитлове примішення з володіння відповідача не вибувало. Оскільки такий правочин переслідує протизаконну мету, а саме уникнення звернення стягнення на майно в рахунок погашення боргу, та свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином, змушена звертатися до суду з метою визнання укладеного договіру купівлі-продажу від 15 липня 2020 року недійсним.

Ухвалою від 17 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 16 жовтня 2020 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання сторонни не не з`явилися. У поданій до суду заяві від 5 листопада 2020 року представник позивача адвокат Штогрін Ю.Є. просить проводити судовий розгляд у відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує та позов просить задовольнити.

Від представника ТзОВ Альянс Капітал адвоката Олійника В.О. 5 листопада 2020 року отримано заяву про повне визнання позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дяденчук А.І. 16 жовтня 2020 року подав суду заяву про визнання відповідачем позову та про розгляд справи без участі відповідача та його як представника.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 25 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ТзОВ Гефест Капітал в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір поворотної фінансової допомоги. Рішенням №1 від 24 лютого 2020 року було змінено назву ТзОВ Гефест Капітал на ТзОВ Альянс Капітал .

Відповідно до умов договору поворотної фінансової допомоги від 25 січня 2018 року позивач надала відповідачу грошові кошти в сумі 1000000 грн, які відповідач зобов`язався повернути частинами до 1 липня 2020 року.

Станом на 7 липня 2020 року вказана сума коштів не повернута, на претензії позивача від 17 січня 2020 року та 7 липня 2020 року з вимогою про повернення коштів відповіді відповідачем не надано.

15 липня 2020 року між ТзОВ Альянс Капітал в особі директора Нижнього І.В. та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТзОВ Альянс Капітал продало, а ОСОБА_2 купив нежитлове приміщення КН-1, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 договору продавець передав у власність покупця нежитлове приміщення КН-1, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 419,8 кв.м. Покупець зобов`язався прийняти вказане майно та сплатити за нього узгоджену сторонами в цьому договорі грошову суму. Відповідно до п.4 договору купівлі-продажу від 15 липня 2020 року продаж вчинено за 1017595,20 грн, які були перераховані покупцем на розрахунковий рахунок продавця (р/р НОМЕР_1 в АТ Альфа-Банк ) до підписання цього договору.

Проте, кошти не були перераховані ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок продавця ні до підписання договору, ні після його підписання, що свідчить про те, що сторони не виконали умову договору купівлі-продажу від 15 липня 2020 року та фактично не мали наміру його виконувати. ТзОВ Альянс Капітал відчужило єдине належне йому нерухоме майно з метою уникнути стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 25 січня 2018 року. ТзОВ Альянс Капітал уклало договір купівлі-продажу без наміру створення правових наслідків, оскільки продовжує безперешкодно володіти та користуватись надалі даним нежитловим приміщенням, нести витрати на його утримання. Фактично нежитлове примішення з володіння відповідача не вибувало.

Такі дії сторін договору купівлі-продажу нежитлового приміщення КН-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 свідчать про їх недобросовісність та зловживанням правом щодо кредитора - ОСОБА_1 .

Згідно із ч.2 та ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц зроблено висновок, що за таких обставин не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст.203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у ст.215 ЦК України. За змістом ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України, що за правилами ст.215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.234 ЦК України.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони договору купівлі-продажу від 15 липня 2020 року мали свідомий намір не виконувати умови відповідного договору ще до його укладення. Підтвердження цього є те, що відповідач і далі продовжив використовувати дане приміщення, а ОСОБА_2 не були перераховані кошти згідно договору.

Верховний суд України здійснив розширювальне тлумачення статті 234 Цивільного кодексу України і кваліфікував договір, укладений з метою уникнути виконання грошового зобовязання. як фіктивний (постанови Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1873цс16, від 23 серпня 2017 року у справі № 306/2952/14-ц, від 9 вересня 2017 року у справі №359/1654/15-ц).

Таку ж позицію підтримано постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц.

Крім того, за висновками Верховного Суду будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник розпорядився майном (у даній ситуації уклав договір купівлі-продажу), реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Верховний Суд в постанові від 19.09.2018 у справі №559/2577/16-ц вказав, що для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно врахувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Укладаючи договір купівлі-продажу, відповідач ТзОВ Альянс Капітал в особі директора ОСОБА_3 було обізнане про можливі негативні наслідки для нього у випадку подання позову про повернення грошових коштів за договором позики, тому його дії були вчинені з метою приховати майно від виконання в майбутньому судового рішення про стягнення з нього грошових коштів, тобто спірний правочини був вчинений боржником на шкоду інтересам кредиторам. Укладення правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача щодо такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним .

За таких обставин визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права , свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.

За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені нею документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 206, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Капітал", ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15 липня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Капітал та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1470 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Капітал та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 420 грн 40 коп. з кожного у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Капітал , місцезнаходження: 33000, м.Рівне, вул.Кн.Ольги 1-А/3, каб.2; код ЄДРПОУ 38750527;

відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя