Рішення

від 03.11.2020 по справі 946/2754/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2754/20

Провадження № 2/946/2133/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, яким просила встановити факт того, що ОСОБА_3 постійно проживала разом з батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . А також, просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП Суворово смт. Суворове Ізмаїльського району Одеської області, розмиром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0231412 від 20.06.1997 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли 16.01.2020 року та 20.01.2020 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

В свою чергу відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненою зустрічною позовною заявою, якою просив визнати йому додатковий строк тривалістю у три місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду для прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 первісні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, а також не заперечувала проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 первісні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, а також просив зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що сім`ю позивача знає добре, позивач ОСОБА_3 з травня 2018 року забрала спадкодавця ОСОБА_5 проживати до себе до дому за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки осатанній хворів та позивач за ним доглядала. Підтвердила факт того, що ОСОБА_3 постійно проживала разом з батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що спадкодавець ОСОБА_5 був його дідом. Останні роки перед смертю спадкодавець хворів та позивач ОСОБА_3 за ним доглядала. Підтвердив факт того, що ОСОБА_3 постійно проживала разом з батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду одеської області від 24.09.2020 року закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 належало право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП Суворово смт. Суворове Ізмаїльського району Одеської області, розмиром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0231412 від 20.06.1997 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.08.1997 року, виданого виконавчим комітетом Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_8 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 59023579 від 16.01.2020 року, згідно якого інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_8 відсутня.

Згідно із ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_8 є:

- чоловік ОСОБА_5 , що підтверджено записом акту про укладення шлюбу № 48 від 13.11.1970 року, складеного виконавчим комітетом Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області;

- донька ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.09.1971 року, виданого виконавчим комітетом Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як було встановлено в судому засіданні, ОСОБА_5 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_8 , що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 09.01.2020 року за № 16, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

В свою чергу ОСОБА_3 на час відкриття спадщин разом із спадкодавцем не проживала та до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, тому вважається такою, що фактично не прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.10.2018 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_5 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно до якої входить:

- право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП Суворово смт. Суворове Ізмаїльського району Одеської області, розмиром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0231412 від 20.06.1997 року, яке він фактично прийняв після смерті дружини ОСОБА_8 , але юридично не встиг оформити своїх спадкових прав;

- земельна ділянка площею 3,000 га, розташована на території Суворовської селищної ради масив АДРЕСА_1 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020285 від 14.04.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та направо постійного користування землею, договорі оренди землі за № 01.06.521.00067.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 21.08.2018 року, посвідченого секретарем Суворвоської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 127, ОСОБА_5 належну йому на правах власності земельну ділянку площею 3,000 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:002:0301, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020285, виданий 14.04.2006 року, що знаходиться на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, заповів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_5 не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

До неохопленої заповітом спадщини після смерті ОСОБА_5 відноситься право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП Суворово смт. Суворове Ізмаїльського району Одеської області, розмиром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0231412 від 20.06.1997 року.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємицею за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.09.1971 року, виданого виконавчим комітетом Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено поясненими свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 допитаними в судовому засіданні, ОСОБА_3 постійно проживала разом з батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_3 вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємцем за законом незалежно від черги.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Письмовою відповіддю, наданою приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області від 19.02.2020 року за № 103/02-14 ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку із тим, що ним було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону, правам, свободам чи інтересам інших осіб та є підставою для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 за заповітом, разом зі спадкодавцем не проживав. Посилання ОСОБА_4 на ту обставину, що про смерть спадкодавця йому до цього часу було не відомо, нічим не спростовані.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд враховувє свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 був необізнаний про смерть спадкодавця, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, тому відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 .

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (паспорт № НОМЕР_8 , орган, що видав № 5119, РНОКПП - НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_3 постійно проживала разом з батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП Суворово смт. Суворове Ізмаїльського району Одеської області, розмиром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0231412 від 20.06.1997 року.

Зустрічний позов ОСОБА_4 (паспорт № НОМЕР_8 , орган, що видав № 5119, РНОКПП - НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання чинності рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2020 року.

Суддя: О.О.Бурнусус