Рішення

від 10.11.2020 по справі 120/2352/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 листопада 2020 р. Справа № 120/2352/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія"" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія" (далі - відповідач) про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість із сплати податків на загальну суму 262248,15 грн., в тому числі за основним платежем 74513,00 грн., штрафними санкціями - 187735,15 грн. та пенею - 0 грн.

У зв`язку з тим, що підприємство самостійно не сплачує узгоджену суму зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а також накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Ухвалою відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія", внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, до суду повернувся не вручений конверт з судовою кореспонденцією з відміткою поштового відділення зв`язку: «за закінченням терміну зберігання» .

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду про відкриття провадження в справі вручена відповідачу належним чином.

Відповідачем відзив на адміністративний позов до суду не подано.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731 - IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Згідно з п. 1 розділу II " Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 №731 - IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Зазначений Закон набрав чинності 17.07.2020 року.

Разом з тим, відповідно до п. 2 розділу II " Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 №731 - IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд констатує, що станом на дату прийняття рішення в даній справі зазначений 20-денний строк, протягом якого учасники справи мали право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 540-IX від 30 березня 2020, закінчився.

В той же час, відповідач не подав до суду заяви про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами КАС України, з зазначенням, що причини їх пропуску є поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши доводи позивача, викладені в позовній заяві, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ "СП "Карамелія" як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстроване 31.07.2019, перебуває на податковому обліку та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області, за відповідачем рахується податковий борг, а саме:

- податок на додану вартість на загальну суму 262248,15 грн., в тому числі за основним платежем 74513,00 грн., штрафними санкціями - 187735,15 грн. та пенею - 0 грн. (а.7).

Податковий борг виник 30.06.2017 та підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с.8-11), податковою декларацією від 20.06.2017 №9117270546 (а.с 12) та податковою вимогою від 20.03.2018 № 59599-51 (а.с.21).

Зазначена податкова заборгованість виникла в результаті несплати задекларованих сум за податковою декларацією з ПДВ від 20.06.2017 №9117270546 (а.с.12) та донарахованих сум податковим повідомленням - рішенням від 16.07.2018 № 0028285101 (а.с.17).

Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення на підставі якого у відповідача виник податковий борг надсилалося за податковою адресою юридичної особи, а тому, згідно з ст. 42 ПК України, вважається врученим.

Сторонами не надано суду доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а податкове зобов`язання вважається узгодженим.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія"" податкову вимогу від 20.03.2018 № 59599-51на суму 688297,98 грн. (а.с.21).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій та пені, що складає всього 262248,15 грн., в тому числі за основним платежем 74513,00 грн. штрафними санкціями - 187735,15 грн. та пенею - 0 грн.

Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, суд зазначає наступне.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, що виник станом на 30.06.2017.

Так, згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.07.2019 № 173944011 підтверджується відсутність у відповідача нерухомого майно, на яке можливо звернути стягнення (а.с.23-24).

Відповідно до службової записки заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб встановлено, що за відповідачем відсутня інформація про зареєстровані транспортні засоби (а.с.25).

Крім того, листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 10.07.2019 № 02-10/3626 на запит позивача від 24.06.2019 № 1809/9/02-32-50-07 повідомлено, що за відповідачем станом на 04.07.2019 сільськогосподарська техніка не зареєстрована (а.с.27).

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений існуючий податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу.

Відтак, на переконання суду, позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія"", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 262248,15 грн. (двісті шістдесят дві тисячі двісті сорок вісім гривень 15 копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія"", що відкриті в установах банків, в межах суми податкового боргу - 262248,15 грн. (двісті шістдесят дві тисячі двісті сорок вісім гривень 15 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія"" (вул. Максимовича, буд. 4, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39143703).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна