Рішення

від 19.10.2020 по справі 440/3178/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3178/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ель Яагубі О.В.,

представників позивача - Стрюк Р.І., Світалка В.П.,

представника відповідача - Дудник В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготорг" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення.

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буденерготорг" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2019/01213 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/000023/2 від 19.12.2019.

Позов обґрунтований тим, що 17 грудня 2019 року до відділу митного оформлення № 1 в м. Полтаві Дніпровської митниці ДФС позивачем подано митну декларацію №UA110320/2019/221253 на товар «панельні радіатори, сталеві, застосовуються в системах центрального опалення з неелектричним нагрівом, з робочим тиском 10 атм., виготовлені з чорних металів, зі сплаву на основі заліза...» , поставлений згідно умов зовнішньоекономічного договору №TR01/02-01/02-18 від 01 лютого 2018 року. Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2019/01213 та рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/000023/2 від 19.12.2019, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження здійснення поставки товару та проведення оплати за такий товар. При коригуванні митної вартості відповідачем використано інформацію з митної декларації №UA500010/2019/29205 від 16 жовтня 2019 року. В даному випадку відповідач не навів жодного доказу наявності у нього обґрунтованого сумніву, що є обов`язковою умовою прийняття рішення про застосування резервного методу визначення митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час здійснення митного контролю за МД №UA110320/2019/221253 від 17 грудня 2019 року було опрацьовано надані позивачем документи та встановлено, що вони не містять відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та містять розбіжності. У митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на "дійсній вартості" імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до п. 2 (а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Отже, на момент здійснення митного контролю та наступного коригування митної вартості товару, митний орган об`єктивно не мав документально підтверджених даних щодо обґрунтування числових значень заявленого декларантом рівня митної вартості товарів /а.с. 75-87/.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги позивача та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Буденерготорг" в установленому Законом порядку зареєстровано юридичною особою 30 січня 2015 року (рнокпп 39610525); позивач здійснює свою господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

01 лютого 2018 року між позивачем (Покупець) та AVAS IMEX ins. Nak.Paz.Ith.Ihracat Ticaret Ltd.Sti, Анкара, Туреччина (Продавець) укладено контракт № TR-01/02-01/02-18, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах, визначених в Проформах Інвойс радіатори стальні, сантехнічні вироби та матеріали, (Обладнання, Вироби, Матеріали) за цінами, та в кількості згідно Проформи Інвойсу (пункт 1.1 Контракту). Обумовлені цим Контрактом Обладнання, Вироби, Матеріали мають бути відвантажені після надходження усієї суми, зазначеної в Проформі Інвойсі на розрахунковий рахунок Продавця, Продавець зобов`язується поставити Обладнання, Вироби, Матеріали в строк, зазначений в Проформі Інвойсі. Датою поставки вважається дата відвантаження, зазначена в ТТН (пункти 2.1-2.2 Контракту). Покупець за Обладнання, Вироби, Матеріали здійснює 100% передплату в доларах США на підставі Проформи Інвойсу, шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця (пункт 3.1 Конракту).

Відповідно до Проформи Інвойсу від 16.09.2019 поставці підлягали стальні радіатори на загальну суму 32106,25 доларів США.

Відповідно до Проформи Інвойсу від 17.09.2019 поставці підлягали стальні радіатори на загальну суму 25238,25 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Дніпровської митниці ДФС митну декларацію від 17.12.2019 № 110320/2019/221253.

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною договору (графа 42 митної декларації).

Разом із митною декларацією декларантом подано, зокрема, наступні копії документів:

контракту від 01 лютого 2018 року № TR-01/02-01/02-18,

пакувального листа AVAХ ІМЕХ, рахунка-проформи від 16.09.2019 (англійською мовою), рахунка-проформи від 17.09.2019 (англійською мовою), Інвойсу № 001577 від 04.12.2019, коносаменту, автотранспортної накладної від 14.12.2019 №132974, декларації про походження, заявки 00+PCL 132974 від 16.12.2019, банківських платіжних документів б/н від 22.11.2019, 02.10.2019, 17.10.2019, висновку про вартісні характеристики від 17.12.2019 №132974, доповнення до договору № 1 від 20.09.2018, договорів про перевезення від 15.07.2018 № 150718-1, від 30.09.2019 № U11247, листа від 16.12.2019, техдокументації від 17.12.2019, митної декларації країни відправника від 14.12.2019 № 19410300ЕХ114466.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/000023/2 від 19 грудня 2019 року, згідно з яким визначено митну вартість за резервним методом.

Крім того, Дніпровською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2019/01213, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з порушенням приписів статті52 Митного кодексу України.

В подальшому ввезений позивачем товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації від 21.12.2019 № UA110320/2019/221626.

Не погодившись з правомірністю формування картки відмови № UA110320/2019/01213 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/000023/2 від 19.12.2019, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням та діям суб`єкта владних повноважень, а також відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини, що виникають з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За приписами частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем одночасно із митною декларацією контролюючому органу подано усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з положеннями частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Правилами частин другої та третьої зазначеної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України врегульовано, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

На переконання суду, в поданих позивачем до митниці документах усі числові значення складових митної вартості товару були відображені повно, коректно та всебічно, внаслідок чого жодних підстав вимагати від позивача додаткових документів у відповідача не було.

В силу положень частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Матеріалами справи підтверджується, що найменування та ціна товару, зазначена в інвойсі № 001577 від 04.12.2019 року відповідала умовам контракту № TR-01/02-01/02-18 від 01.02.2018 року та проформам інвойсам від 16.09.2019 року та від 17.09.2019 року.

Зважаючи на те, що документи позивача містили всі відомості на підтвердження числових показників складових митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні об`єктивні підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак, і законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Також суд враховує, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Разом із тим, контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в зв`язку із чим прийняв рішення про коригування його митної вартості № UA110000/2019/000023/2 від 19.12.2019.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості дій митного органа, суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальші дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Із системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про подання позивачем контролюючому органу під час митного оформлення товарів за митною декларацією №UA110320/2019/221253 від 17 грудня 2019 року всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару ТОВ "Буденегроторг" за основним методом.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірних рішень покладено на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим, відповідачем таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/000023/2 від 19.12.2019 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2019/01213, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин дев`ятої та десятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом; відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2019/01213 мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № №UA110000/2019/000023/2 від 19.12.2019, неправомірність винесення якого знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. За таких обставин картка відмови визнається судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготорг" (вул. Колективна, 8, м. Полтава, 36023, код ЄДРПОУ 39610525) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/000023/2 від 19.12.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2019/01213.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготорг" (вул. Колективна, 8, м. Полтава, 36023, код ЄДРПОУ 39610525) судові витрати в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 29 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко