Постанова

від 28.08.2007 по справі 4/249-07-6317

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" серпня 2007 р.

Справа № 4/249-07-6317

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів  Михайлова М.В., Ліпчанської Н.В. 

(згідно з розпорядженням голови

суду від 16.08.2007р. №87  у зв'язку із

виходом з чергової відпустки судді Одеського апеляційного господарського суду

Михайлова М.В. для розгляду апеляційної скарги зі справи  №4/249-07-6317 здійснено заміну судді Мацюри

П.Ф. суддею Михайловим М.В.)

при секретарі судового засідання  Бритавська Ю.С.  

за участю представників сторін:

від позивача  не

з'явився

від відповідача Кірпельський

В.В. за довіреністю від 04.06.2007р.

розглянувши  у

відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства

з обмеженою відповідальністю „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”

на ухвалу господарського суду Одеської

області від 24 липня  2007 року

у справі №4/249-07-6317

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до  Товариства з обмеженою відповідальністю

„Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”

про відшкодування

збитків у розмірі 560232 грн., - 

В С Т А Н О В И В:

          Фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_1 поданий до господарського суду Одеської

області позов про стягнення з ТОВ 

„Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” 560232 грн., які є

збитками позивача у вигляді упущеної вигоди. Одночасно у позові позивач заявив

клопотання в порядку ст.ст.66,67 ГПК України накласти арешт на майно, яке

належить ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”  на суму 560232 грн. та заборонити ТОВ

„Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” проводити будь-які

будівельно-ремонті роботи у приміщенні туалету площею 43 кв.м., розташованого

за адресою: АДРЕСА_1.

          При цьому необхідність вжиття такого

заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача, позивач

обґрунтовує тим, що  враховуючи значну

суму позову відповідач може вжити заходів стосовно переведення своїх грошових

коштів на інші рахунки чи вжити заходів щодо їх витрачання. Вжиття такого

заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти будь-які  будівельно-ремонті роботи у приміщенні

туалету площею 43 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 позивач обґрунтовує

тим, що невжиття такого заходу робить неможливим функціонування вказаного

приміщення та перешкоджає вільному доступу до нього, що може призвести до ще

більших збитків позивачу.

          За вказаною позовною заявою

господарський суд Одеської області порушив провадження у справі №4/249-07-6317,

про що 24.07.2007р. виніс відповідну ухвалу.

          Ухвалою господарського суду Одеської

області від 24.07.2007р. у справі №4/249-07-6317 (суддя Літвінов С.В.)

накладений арешт на майно, що належить ТОВ 

„Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” на суму 560232 грн. (п.1

резолютивної частини ухвали), а також заборонено ТОВ  „Одеське обласне об'єднання автобусних

станцій” проводити будь-які будівельно-ремонтні роботи у приміщенні туалету

площею 43 кв.м., розташованого на першому поверсі Одеського автовокзалу за

адресою: АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті (п.2 резолютивної частини

ухвали).

          При цьому при винесенні цієї ухвали

місцевий господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення

позову може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення господарського

суду.

          Відповідач з ухвалою суду першої

інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову не згодний, в апеляційній

скарзі просить її скасувати, з посиланням при цьому на порушення судом норм

процесуального права, а саме, ст.ст.64,22,74, п.3,4,8 ст.65 ГПК України. Також

відповідач посилається на те, що ухвала не містить мотивованого висновку про

те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити

неможливим виконання рішення суду; на те, що у матеріалах справи   відсутні докази, які б свідчили про те, що

майно відповідача може зменшитись за кількістю або погіршитися за якістю, а

також не містить доказів, які б свідчили про здійснення заходів щодо відчуження

майна на суму 560232 грн., яке належать відповідачу на праві власності. До того

ж відповідач зазначає, що заборона відповідачу проводити будь-які

ремонтно-будівельні роботи у приміщенні туалету взагалі не відповідає

зобов'язанням, які покладені на останнього відповідно до договору про спільну

діяльність по поліпшенню роботи Одеського автовокзалу від 01.05.2005р. Окрім

того, відповідач зазначає, що накладення арешту на майно може привести до

скрутного фінансового становища відповідача, погіршення договірних зобов'язань

відповідача з перевізниками та учасниками Товариства та взагалі зупинити

господарську діяльність по наданню послуг.

          Позивач про час і місце судового

засідання повідомлений належним чином, але у судове засідання не з'явився,

відзив на апеляційну скаргу не надав, що не є перешкодою для розгляду

апеляційної скарги відповідача. 

Відповідно до ст.85 ГПК України, у

судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність

застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального

права при винесенні оскаржуваної судової ухвали, заслухавши представника

відповідача,  апеляційний господарський

суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги

відповідача, з огляду на наступне:

Як випливає із заяви позивача про

забезпечення позову, вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення

арешту на майно відповідача, позивач обґрунтовує тим, що відповідач може вжити

заходів стосовно переведення своїх грошових коштів на інші рахунки чи вжити

заходів щодо їх витрачання. Вжиття такого заходу забезпечення позову як

заборона відповідачу проводити будь-які будівельно-ремонтні роботи у приміщенні

туалету,   позивач обґрунтовує тим, що

невжиття такого заходу забезпечення позову робить неможливим функціонування

вказаного приміщення та перешкоджає вільному доступу до нього, що може

призвести до ще більших збитків позивачу.

Між тим, вимогами ст.66 ГПК України

встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його

заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до

забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії

провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити

неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, виходячи із вимог ст.66 ГПК

України, заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника

судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так

і за ініціативою господарського суду.

Як вище встановлено апеляційним

господарським судом, заходи до забезпечення позову вжиті господарським

судом  Одеської області за заявою

позивача у справі, а отже, у такому випадку заявник повинен обґрунтувати причини

звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням

загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів

наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу

до забезпечення позову.

Проте всупереч вимог вищенаведених

норм ГПК України позивач не надав суду доказів в підтвердження доводів про те,

що відповідач може вжити заходів щодо переведення своїх грошових коштів на інші

рахунки або вжити заходів щодо витрачення своїх грошових коштів. Разом з тим

взагалі необґрунтованими є   доводи

позивача про неможливість функціонування туалету  та наявність у позивача ще більших збитків у

разі невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачу

проводити будь-які будівельно-ремонтні роботи у приміщенні туалету. 

Таким чином, при вирішенні питання

про забезпечення позову суд першої інстанції не надав належної оцінки

обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів

забезпечення позову з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК

України, згідно з якою, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Більш того, як вище встановлено

апеляційним господарським судом, предметом позовних вимог Фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1 є стягнення з

відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди, а  позов останньої забезпечений таким способом

як накладення арешту на майно відповідача. Тобто, суд першої інстанції не

звернув уваги на відсутність зв'язку між таким заходом забезпечення позову, як

накладення арешту на майно відповідача та предметом позовних вимог Фізичної

особи-підприємця  ОСОБА_1

Окрім того, у заяві про

забезпечення позову позивач взагалі не посилався на те, що невжиття такого

заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача може

призвести до відчуження відповідачем майна іншими юридичним та фізичним особам,

а отже, суд першої інстанції помилково зазначив такі причини в оскаржуваній

судовій ухвалі.

З огляду на викладене апеляційний

господарський суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм

процесуального права, що призвело до винесення неправильної ухвали про

забезпечення позовних вимог, а тому цю ухвалу суду першої інстанції слід

скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду. 

Керуючись ст.ст.99,101-106

Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”

задовольнити. 

2. Ухвалу господарського суду

Одеської області про забезпечення позову від 24 липня 2007 року  у справі №4/249-07-6317 скасувати.

3. Справу №4/249-07-6317 передати

на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

 Головуючий суддя

 О.О. Журавльов 

Судді

 М.В. Михайлов

Н.В. Ліпчанська