Ухвала

від 05.11.2020 по справі 160/5547/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/5547/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 ( суддя першої інстанції Златіна С.В.) в адміністративній справі №160/5547/20 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "ПКФ Моноліт Плюс" про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Приватного підприємства "ПКФ Моноліт Плюс" , в якому просив стягнути з Приватного підприємства "ПКФ Моноліт Плюс" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 31 850,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості однієї посади, що підтверджується звітом за формою 10-ПІ. У строк, визначений статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , відповідачем адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, самостійно не сплачені, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 31 850,00грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

22.10.2020 від позивача надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Ч. 5 ст. 303 КАС України регламентовано, що до закінчення апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї повністю або частково, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні.

Звернення особи з клопотанням про відмову від апеляційної скарги особою, яка її подала, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 305 КАС України, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, є підставою для закриття провадження у справі.

Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу.

У разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, приписи ч.7 ст.303 КАС України містять застереження про те, що суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частинах п`ятій та шостій статті 189 цього Кодексу.

Частиною 5 та 6 ст.189 КАС України встановлено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що за вказаних обставин відмова від апеляційної скарги не суперечить закону та не порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача, а тому правові підстави для неприйняття відмови від апеляційної скарги відсутні.

У п.1 ч.1 ст. 305 КАС України зазначено, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

За змістом ч. 2 ст.305 КАС України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на виключне процесуальне право до закінчення апеляційного провадження відмовитися від апеляційної скарги повністю або частково, колегія суддів приходить висновку про закриття апеляційного провадження.

Також, позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору в зв`язку з відмовою від апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

За змістом ч. 2 та 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

При цьому, згідно п.5 розд.1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду. Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

П.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року сплачено судовий збір у розмірі 3153 грн., що підтверджується квитанцією №302 від 25.09.2020.

З огляду на викладене та враховуючи те, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, необхідно повернути позивачу судовий збір у вищезазначеній сумі.

Керуючись ст.ст.7, 9, 132, 142, 189, 205, 243, 303, 305, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про відмову від апеляційної скарги та про повернення судового збору, задовольнити.

Прийняти відмову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 в адміністративній справі №160/5547/20

Апеляційне провадження, відкрите в адміністративній справі № 160/5547/20 за апеляційною скаргою Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 в адміністративній справі №160/5547/20, закрити.

Повернути Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів сплачену відповідно до квитанції №302 від 25.09.2020 суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три гривень).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва