Постанова

від 11.11.2020 по справі 420/7423/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7423/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, прийняте у складі суду судді Радчука А.А. в місті Одеса по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича, за участю третіх осіб на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» , приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича, за участю третіх осіб на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» , приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича про визнання протиправними та скасування постанов, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича від 12.06.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62323849;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича від 13.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням № 62323849;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича від 12.06.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням № 62323849;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича від 12.06.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 62323849.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача з приводу відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на заробітну плату та інші дії в межах виконавчого провадження №62323849 є незаконними, а постанови підлягають скасуванню, з огляду на відсутність підстав для прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва, адже боржник зареєстрований та проживає у м. Білгород-Дністрорвський в Одеській області. Відтак, на переконання позивача, відкриття виконавчого провадження відповідачем суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. При цьому позивач зазначив, що жодних взаємовідносин між ним та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" не було , жодних договорів не укладалось.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку, проте ні стягував, ні виконавець не можуть зобов`язати боржника зареєструвати чи перереєструвати адресу свого місця проживання у разі розбіжностей між фактичною та зареєстрованою адресами. Апелянт вказує, що з боку приватного виконавця не вбачається жодних порушень норм чинного законодавства, що регламентують діяльність приватного виконавця, останній діяв в межах своїх повноважень та у спосіб встановлений законом, норми чинного законодавства не передбачають обов`язку для приватного виконавця здійснювати перевірку змісту виконавчого документу та інформації вказаної в ньому, а тому суд першої інстанції без належних на те підстав, з неправильним застосуванням норм матеріального законодавства безпідставно вирішив питання про протиправність дій приватного виконавця та скасування постанов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є боржником у виконавчому провадженні ВП № 62323849, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Клименка Р.В.

ТОВ ФК Сіті Фінанс (ідентифікаційний код 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 37/41) є стягувачем у виконавчому провадженні ВП №62323849, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Клименка Р.В.

Клименко Роман Васильович (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, буд. 6, офіс 31) є приватним виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва, про що свідчить інформаційна довідка з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 31.07.2020.

Виконавчим написом від 15.05.2020 за № 13252, вчиненим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 003-15012-181113 від 18 листопада 2013 року, укладеним із ПАТ Дельта Банк , правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Сіті Фінанс , ідентифікаційний код юридичної особи 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрельців, 37/41. Стягнення заборгованості провадиться за період з 11.08.2018 по 08.05.2020. Сума заборгованості складає 37 716,40 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України Про нотаріат отримано плату із Стягувача ТОВ Фінансова компанія Сіті Фінанс в розмірі 500,00 грн, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь ТОВ Фінансова компанія Сіті Фінанс складає 38 216,40 грн.

На підставі заяви ТОВ ФК Сіті Фінанс від 04.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62323849 від 12.06.2020 з виконання виконавчого напису від 15.05.2020 № 13252, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 38 216, 40 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. від 13.07.2020 ВП № 62323849 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД .

Також приватним виконавцем було винесені постанови від 12.06.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням № 62323849 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 62323849.

Вважаючи вказані постанови приватного виконавця протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва, без наявності законних підстав прийняв до виконання виконавчий документ відносно позивача, не за місцем виконання якого відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах міста Києва, у якому розташований його виконавчий округ. У зв`язку з чим, за висновками суду першої інстанції, відповідач без наявності законних підстав виніс оскаржувані постанови виконавчого провадження ВП № 62323849, оскільки, за помилковою позицією відповідача, майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.3 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частинами першою та другою статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Разом з тим, частинами першою та другою статті 24 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено вимоги (критерії) до місця відкриття виконавчого провадження.

При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону № 1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Відповідно до частини п`ятої статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно із п.3 ч.1 ст.4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Крім того, п.10 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно п.4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно паспорта громадянина України позивача серії НОМЕР_2 , згідно з якими зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_2 . Таку ж адресу реєстрації зазначено і у виконавчому написі нотаріуса від 15.05.2020 за № 13252.

При цьому доводи позовної заяви ґрунтуються на відсутності доказів проживання позивача, як у видачі виконавчого напису нотаріусом, відкриття виконавчого провадження відповідачем, так і на час розгляду справи у суді, за адресою у м. Києві, а також наявність будь-якого майна позивача у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача).

Відомостей щодо будь-яких інших видів доходів, які б позивач отримував саме у м. Києві, відповідачем та третіми особами не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно частин 1, 2, 6 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За приписами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України" місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Частиною 3 статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з ч.5 ст.24 Закону № 1404-VIII для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. не володів достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві, оскільки стягувач до заяви не додав підтверджуючі документи, з яких вбачається, що боржник проживає, перебуває за вказаною адресою.

Щодо доводів апелянта, що норми чинного законодавства не передбачають обов`язку для приватного виконавця здійснювати перевірку змісту виконавчого документу та інформації вказаної в ньому, що свідчить про правомірність дій відповідача колегія суддів зазначає наступне

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги зазначені доводи апелянта, однак зазначає, що у контексті встановлених обставин справи, відсутність обов`язку щодо перевірки правдивості викладених стягувачем відомостей про місце знаходження боржника може свідчити виключно про правомірність алгоритму дій державного виконавця під час відкриття виконавчого провадження. Водночас, за переконанням колегії суддів, з урахуванням відсутності у матеріалах справи жодних доказів, які б підтверджували місце проживання позивача за адресою АДРЕСА_3 , наявні правові підстави для висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, оскільки боржник, не зареєстрований, не проживає та не має майна на території виконавчого округу, на якій приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому суд наголошує, що предметом позову не виступає правомірність дій відповідача під час відкриття виконавчого провадження, а виключно правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інших постанов приватного виконавця, які були прийняті на підставі вказаної постанови

Стосовно посилань апелянта на те, що у виконавчому написі зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу міста Києва, а тому у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, суд апеляційної інстанції не бере такі доводи до уваги, оскільки факт проживання позивача за вказаною адресою не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

При цьому, вказана у виконавчому написі інформація про проживання боржника на час його вчинення у місті Києві не може слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята із порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки відповідачем прийнято виконавчий документ з іншого виконавчого округу.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.04.2020 по справі №580/3311/19, яка відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Водночас, суд апеляційної інстанції не враховує посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 511/1342/17, в якій викладена позиція застосування частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII, оскільки відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, врахування підлягають висновки про застосування норми права, викладені саме у постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідач без наявності законних підстав виніс оскаржувані постанови виконавчого провадження ВП № 62323849, оскільки, за помилковою позицією відповідача, майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича, за участю третіх осіб на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» , приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О. О. Кравець