Постанова

від 11.11.2020 по справі 320/2966/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2966/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В.,Сорочка Є.О.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гейсиського дошкільного навчального закладу "Малятко" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Гейсиського дошкільного навчального закладу "Малятко" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гейсиського дошкільного навчального закладу "Малятко" (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Гейсиського дошкільного навчального закладу Малятко (код ЄДРПОУ 26541006), за адресою: 09441, Київська обл., Ставищенський район, с. Гейсиха, вул. Центральна, 60, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботи) будівлі та споруд навчального закладу до повного усунення порушень, зазначених в акті від 27.12.2019 року №127.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було застосовано принцип добросовісності та пропорційності, не було враховано та не досліджено доказів щодо усунення виявлених відповідачем порушень, та застосовано захід реагування у вигляду повного зупинення експлуатації будівлі ДНЗ Малятко .

Також апелянт зазначив, що наразі Гейсиський ДНЗ "Малятко" спільно з Гейсьською сільською радою активно працює в напрямку залучення додаткових фінансових ресурсів для проведення розрахунків по виконаних роботах та по завершенню розпочатих робіт з встановлення пожежної безпеки.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2019 року за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Гейсиським дошкільним навчальним закладом Малятко вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки позивачем було складено акт №127.

У вказаному Акті було зафіксовано наступні порушення:

- приміщення та будівлі закладу освіти не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) (п. 1.2, глава 1, розділ V ППБУ);

- не виконано обробляння дерев`яних конструкцій навчального закладу вогнезахисним просоченням, ліцензованою підрядною організацією чи ліцензованим суб`єктом (п. 2.5, глава 2, розділ III ППБУ);

- допускається встановлення електророзеток, вимикачів на горючі основи (п. 1.17, глава 1, розділ IV ППБУ);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6, глава 1, розділу IV ППБУ);

- на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим (п. 3 розділу II ППБУ);

- для кожного приміщення закладу не розроблено та не погоджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4, розділ II ППБУ);

- посадові особи та працівники не пройшли навчання, і перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 16 розділу II ППБУ);

- не обладнано евакуаційні виходи світловими покажчиками Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеним до джерела живлення евакуаційного освітлення (п. 2.31, глава 2, розділ III ППБУ);

- не відкоригований відповідно до вимог план евакуації людей, розміщений на першому поверсі закладу (п. 5, розділ II ППБУ);

- стіни коридору та приміщення закладу оздоблені горючим матеріалом (п. 2.17 глава 2 розділ III ППБУ);

- на коридорі який являється шляхом евакуації встановлено розсувні двері (п. 2.37, розділ II ППБУ);

- в приміщенні кухні влаштована не передбачена проектною документацією перегородка яка утворює туалет (п. 21 розділ II ППБУ);

- не проведено перевірку пристроїв, призначених для захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до ДСТУ Б. В.2.2-38:2008 (п. 1.21 розділу IV ППБУ);

- не заведено журнал обліку вогнегасників встановленого зразку (п 3.10., глава 3, розділу V ППБУ);

- на технічне обслуговування відправлено більше 50% вогнегасників (п. 3.20, п. глава 3, розділ V ППБУ);

- наявні переносні сертифіковані вогнегасники не розміщені в помітних та легкодоступних місцях, шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (п. 3.10, п. глава 3, розділ V ППБУ);

- навчальний заклад не забезпечений необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) (п. 3.9, глава 3, розділ V ППБУ, п. 10, розділ III Наказ МВС України від 15 січня 2018 року №25);

- пожежний щит не укомплектований засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (п. 3.11 глава 3 розділу V ППБУ);

- територія підприємства не забезпечена зовнішнім протипожежним водопостачанням (п.п. 1, п. 2 глава 2 розділу V ППБУ);

- на фасаді закладу освіти відсутній адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби (п.2.22 глава 2 розділ III ППБУ);

- територія та будівлі об`єкту не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (п. 8, розділ II ППБУ);

- керівником не пройдено навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- працівниками не пройдено навчання з техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ); - у приміщеннях та на шляхах евакуації навчального закладу на видному місці не вивішено відповідні інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації (пункт 3 глави 6 розділу V ПТБ).

Зазначений акт підписано завідувачем Гейсиського дошкільного навчального закладу "Малятко" без зауважень.

Позивач, встановивши, що заклад функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду про застосування заходів реагування.

З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно ч. 5 ст. 4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як було зазначено вище по тексту, під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Гейсиським дошкільним навчальним закладом Малятко вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено 24 порушення вимог законодавства.

12.06.2020 року позивачем було проведено повторний захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт №27.

У вказаному Акті зазначено, що частину порушень відповідачем усунено, проте є й такі які є не усунутими, а саме:

1)приміщення та будівлі закладу освіти не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) (п. 1.2, глава 1, розділ V ППБУ);

2) не виконано обробляння дерев`яних конструкцій навчального закладу вогнезахисним просоченням ліцензованою підрядною організацією чи ліцензованим суб`єктом господарської діяльності (п. 2.5, глава 2, розділ ІІІ ППБУ);

3) посадові особи та працівники не пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 16 розділу ІІ ППБУ);

4) не обладнано евакуаційні виходи світловими покажчиками Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного освітлення (п. 2.31, глава 2, розділ ІІІ ППБУ);

5) стіни коридору та приміщення закладу оздоблені горючим матеріалом (п. 2.17 глава 2 розділ ІІІ ППБУ);

6) керівником не пройдено навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилами техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ).

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що всі порушення усунуті.

Так, на підтвердження усунення порушення №1 (приміщення та будівлі закладу освіти не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація)) відповідачем надано до суду Акт №01-09-2020 від 01.09.2020 року прийняття системи автоматичної пожежної сигналізації до експлуатування.

Щодо порушення №2 (не виконано обробляння дерев`яних конструкцій навчального закладу вогнезахисним просоченням ліцензованою підрядною організацією чи ліцензованим суб`єктом господарської діяльності) відповідач зазначив, що у період з 14.07.2020 року по 16.07.2020 року на підставі договору №135, укладеного між Гейсиською міською радою та ТОВ ПП ВІВ про надання послуг з протипожежного обробляння дерев`яних конструкцій в ДНЗ Малятко , у приміщенні відповідача було проведено роботи з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій даху та дерев`яного обладнання, що підтверджується Актом перевірки відповідності вогнезахисту від 17.07.2020 року.

Щодо порушення №3 (посадові особи та працівники не пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 16 розділу ІІ ППБУ), відповідач зазначив, що завідувачем Гейсиського ДНЗ Малятко було пройдено навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, що підтверджується випискою з протоколу №2020/08 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки від 15.06.2020 року та посвідченням 14.05/20-02.

Щодо порушення №4 (не обладнано евакуаційні виходи світловими покажчиками Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного освітлення (п. 2.31, глава 2, розділ ІІІ ППБУ) апелянт зазначив, що даний пункт виконано, що підтверджується наявними у матеріалах справи фотограціями.

Щодо порушення №5 (стіни коридору та приміщення закладу оздоблені горючим матеріалом (п. 2.17 глава 2 розділ ІІІ ППБУ) апелянт зазначив, що проведено роботу з вогнезахисного обробляння дерев`яного оздоблення у приміщенні Гейсиського ДНЗ Малятко , що підтверджується актом перевірки відповідності вогнезахисту від 17.07.2020 року №13/07/2020.

Щодо порушення № 6 (керівником не пройдено навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилами техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ) апелянт зазначив, що завідувачем Гейсиського ДНЗ Малятко було пройдено навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, що підтверджується випискою з протоколу №2020/08 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки від 15.06.2020 року та посвідченням 14.05/20-02.

Проте, колегія суддів зазначає, що долучені до матеріалів апеляційної скарги докази були відсутні під час винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Станом на час прийняття рішення від 02.07.2020 року у матеріалах справи були відсутні докази усунення порушень 1,2,4,5.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що виявлені порушення правил пожежної безпеки, дійсно створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, зокрема відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Суд апеляційної інстанцій зазначає, що згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоровю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та повязаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки будівель відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак і достатніми є підстави для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації об`єкта.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених ГУ ДСН, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

В даному випадку, апелянтом не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів звернення до позивача із повідомленням про усунення ним усіх порушень.

Відтак, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівлі та споруд навчального закладу до повного усунення порушень, зазначених в акті від 27.12.2019 року №127, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Гейсиського дошкільного навчального закладу "Малятко" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: І.В. Федотов

Є.О.Сорочко