Ухвала

від 10.11.2020 по справі 280/1000/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 280/1000/20

адміністративне провадження № К/9901/27906/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСЕРВІС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 280/1000/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСЕРВІС до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю ТАРСЕРВІС (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління з питань праці Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 31.01.2020 № ОМС-ЗП4381/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення частини першої статті 21 та частини першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 141 690,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, у задоволенні позову відмовлено.

26.10.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

Станом на 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом оскарження у даній справі є постанови відповідача від 31.01.2020 № ОМС-ЗП4381/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС, на позивача накладено штраф у розмірі 141 690,00 грн. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Крім того, Верховний Суд відхиляє покликання скаржника на те, що справа помилково віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності, оскільки характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, та врахування судом першої інстанції вимог частини шостої статті 12, частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, не дають підстав за яких справа не могла бути віднесена до справ незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінивши доводи скаржника на те, що справа помилково віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності, оскільки характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, та врахування судом першої інстанції вимог частини шостої статті 12, частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, не дають підстав за яких справа не могла бути віднесена до справ незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСЕРВІС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 280/1000/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСЕРВІС до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа