Рішення

від 24.09.2020 по справі 676/6399/19

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/6399/19

Номер провадження 2/676/311/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24 вересня 2020 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.,

з участю секретаря Чекашкіній О.Л.

розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ірина-2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Ірина-2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за порушення грошового зобов`язання. На обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 13 серпня 2013 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ПП Ірина-2 стягнуто 34000 грн. у відшкодування заподіяних збитків. ТОВ Ірина-2 є правонаступником прав та обов`язків ПП Ірина-2 . Станом на день звернення з позовом до суду відповідач кошти позивачу не повернула, а отже на підставі ст. 625 ЦК України позивач має право на отримання інфляційних втрат та 3% річних за період користування відповідачем коштами підприємства. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Ірина-2 інфляційні втрати в розмірі 6891,96 грн., 3% річних в розмірі 2932 грн. та пеню в сумі 34639,43 грн., разом 44 463,39 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином.

За відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.. 279 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно наказу № 5 від 13.01.2011 р. по ПП "Ірина-2"провізор ОСОБА_1 була прийнята на роботу в аптеку № 10 на посаду завідувача. ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в аптеку № 10 на посаду фармацевта.

01.03.2010 р. між ПП "Ірина-2"в особі керівника підприємства ОСОБА_3 та членами трудового колективу в особі ОСОБА_1 було укладено договір про колективну(бригадну) матеріальну відповідальність згідно якого колектив(бригада) взяли на себе колективну(бригадну) матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання майна та інших цінностей переданих йому для реалізації, а власник зобов`язався створити колективу(бригаді) умови, необхідні для належного виконання прийнятих за договором зобов`язань.

10.08.2011 р. інвентаризійною комісією ПП "Ірина-2"було встановлено, що товарно-матеріальні цінності в аптеці відсутні, на момент ревізії залишок товару по аптеці складає 97310,12 грн.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 27 лютого 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь приватного підприємства "Ірина-2 солідарно 41 310,12 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зобов`язання виникають і із завдання шкоди.

Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, оскільки одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу.

У разі виникнення спору щодо відшкодування шкоди та вирішення його у судовому порядку, визначення конкретного розміру шкоди, тобто грошового зобов`язання, здійснюється судом у порядку, передбаченому, у разі, якщо позивачем є фізична особа, ЦПК України.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Саме такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

У рішенні суду визнано грошові зобов`язання відповідача, визначено їх розмір; ці зобов`язання належним чином не виконані, тому в цьому випадку вимоги частини другої статті 625 ЦК України підлягають застосуванню.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2017 року у справі №918/329/16 та є обов`язковим для врахування при виборі і застосуванні норми права до правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі.

Згідно розрахунку позивач просить стягнути компенсацію за період з 12 липня 2018 р. по 01 вересня 2019 року.

Відповідачем проведені виплати 17.07.2019 р в сумі 176,58 грн та 18.09.2019 р - 242,42 грн.

Таким чином інфляційне збільшення за період з 12.07. 2018 р. по 17.07.2019 р. становить: (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) = 1.08363191.

Інфляційне збільшення: 41 310,12 x 1.08363191 - 41 310,12 = 3 454,84 грн.

За період з 18.07. 2019 р по 01.09.2019 р індекс інфляції становив 0.99700000 .

Таким чином позивач має право на стягнення компенсації у зв`язку з інфляційним знеціненням коштів в розмірі 3 454,84 грн.

3% річних від простроченої суми з 12.07. 2018 р. по 17.07.2019 р. складає 371 днів = 41 310,12 x 3 % x 371 : 365 : 100 = 1 259,68 грн.

3% річних від простроченої суми з 18.07.2019 р по 01.09.2019 р : 41 133,54 x 3 % x 46 : 365 : 100=155,52 грн.

Таким чином позивач має право на стягнення компенсації за несвоєчасне відшкодування збитків становить 1 259,68 грн. + 155,52 грн. = 1415,20 грн.

При цьому суд нараховує інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості, яка визначена рішенням суду, оскільки відсотки на відсотки не нараховуються, а кошти, які сплачені боржником, зараховуються в першу чергу на погашення суми заборгованості.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Зміст ст. 625 ЦК України, орієнтує на компенсаційний, а не на штрафний характер, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов`язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому інфляційні нарахування та 3% річних не є неустойкою в розумінні положень ст. 549 ЦК України, нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ даними правовідносинами не передбачено.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 3 454,84 грн +1415,20 грн =4870,04 грн.

Відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (10,95%) в сумі 210,41 грн .

Керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 260-265, 274, 277. 279 ЦПК України, ст. 526, 545, 599, 610, 612, 1046, 1047, 1049 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ірина-2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ірина-2 3 454,84 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1415,20 грн. та 210,41 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю Ірина-2 : код ЄДРПОУ 23839076, юридична адреса, 30300, Хмельницька область, Ізяславський район, м. Ізяслав, вул.Незалежності, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.