Рішення

від 30.10.2020 по справі 473/1385/20

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/1385/20

РІШЕННЯ

іменем України

"30" жовтня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

за участю: представника позивача адвоката Дмитрієвої Т.В.,

представників відповідачів адвокатів Усікова О.В., Андрухова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Бернацький Валерій Миколайович , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Пухтій Сергій Миколайович, про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

в травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН (далі ТОВ СП НІБУЛОН ) звернулося до суду з позовом, поданим в його інтересах адвокатом Дмитрієвою Т.В., до відповідачів ОСОБА_1 , Фермерського господарства Бернацький Валерій Миколайович , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Пухтій Сергій Миколайович, про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.09.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ СП НІБУЛОН був укладений договір оренди строком на 10 років належних останній земельних ділянок загальною площею 5,85 га (земельна ділянка НОМЕР_1 площею 4,8541, кадастровий номер 4822083800:12:000:0027, земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,9946, кадастровий номер 4822083800:10:000:0175), що розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, державна реєстрація якого була проведена 15.06.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_1 , право власності якого на вищевказані земельні ділянки було зареєстровано 06.09.2019 року.

Водночас, враховуючи що орендодавець померла до закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок (до 15.06.2017 року), але до державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за її спадкодавцем, договір оренди земельних ділянок, відповідно до ч.7 ст. 19 Закону України Про оренду землі , вважається поновленим до 06.09.2019 року.

З огляду на викладене, позивач, як добросовісний орендар, маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, у порядку та строк, передбачені ст. 33 Закону України, звернувся до відповідача ОСОБА_1 з відповідним листом-повідомленням, надавши при цьому проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Проте останній протягом одного місяця не повідомив позивача про наявність заперечень та про своє рішення, питання щодо зміни істотних умов договору не ініціював, що, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем переважного права ТОВ СП НІБУЛОН на оренду спірних земельних ділянок. За такого, представник позивача просила визнати за позивачем переважне право на поновлення договору оренди землі від 26.09.2006 року та визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди землі від 26.09.2006 року в редакції позивача.

Крім того, враховуючи, що протягом періоду, встановленого законом для реалізації орендарем переважного права щодо укладення договору оренди спірних земельних ділянок на новий строк, 17.09.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та ФГ Бернацький Валерій Миколайович був укладений договір оренди обумовлених земельних ділянок, представник позивача просила також визнати недійсним вказаний договір оренди землі та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації за ФГ Бернацький Валерій Миколайович права оренди спірних земельних ділянок.

В червні 2020 року представник відповідача ФГ Бернацький Валерій Миколайович адвокат Усіков О.В. надав відзив на позовну заяву, в якому вказував на необґрунтованість заявлених ТОВ СП НІБУЛОН позовних вимог, зокрема з огляду на те, що спірний договір оренди землі був укладений після закінчення строку, на який було укладено попередній договір оренди (був чинний до 15.06.2017 року). При цьому, позивачем не дотримані умови, з якими закон пов`язує набуття переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (належне виконання обов`язків за умовами договору щодо своєчасної та в повному обсязі виплати орендної плати, направлення відповідного повідомлення ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк за 60 днів до закінчення строку дії договору оренди, тобто до 15.06.2017 року). Водночас, будь - яких відомостей щодо наявності зареєстрованого речового права за позивачем на земельні ділянки Державний реєстр речових прав не містить.

В липні 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Андрухов М.І. надав відзив на позовну заяву, в якому вказував на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ СП НІБУЛОН з аналогічних підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому ФГ Бернацький Валерій Миколайович .

Зі свого боку представник позивача адвокат Дмитрієва Т.В. надала відповіді на відзиви ОСОБА_1 , ФГ Бернацький Валерій Миколайович , у яких підтвердила позовні вимоги ТОВ СП НІБУЛОН у повному обсязі. Зазначала при цьому, що позивачем дотримані процедура та строки, передбачені ст. 33 Закону України Про оренду землі , що підтверджується письмовими доказами, наданими до суду.

В подальшому представник ФГ Бернацький Валерій Миколайович адвокат Усіков О.В. надав заперечення, в якому з підстав наведених у відзиві, просив у задоволенні позовних вимог ТОВ СП НІБУЛОН відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Дмитрієва Т.В. позовні вимоги підтримала. Надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відповідях на відзиви відповідачів ФГ Бернацький Валерій Миколайович , ОСОБА_1 .

Представники відповідачів ОСОБА_1 , ФГ Бернацький Валерій Миколайович , адвокати Андрухов М.І., Усіков О.В. у судовому засіданні позовні вимоги ТОВ СП НІБУЛОН не визнали, вважаючи їх необґрунтованими з підстав, зазначених у процесуальних заявах, поданих ними на адресу суду.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що 26.09.2006 року між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_2 був укладений договір оренди належної останній земельної ділянки, загальною площею 5,85 га (складається з земельної ділянки площею 4,85 га (в подальшому - 4,8541 га), кадастровий номер 4822083800:12:000:0027, земельної ділянки площею 1 га (в подальшому - 0,9946 га), кадастровий номер: 4822083800:10:000:0175), наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, строком на 10 років. Державна реєстрація обумовленого договору була проведена у Вознесенському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК , про що в Державному реєстрі землі вчинено запис за № 040701100087 від 15.06.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадщину після її смерті прийняв син ОСОБА_1 Державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області 06.09.2019 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадкове майно складається з земельної ділянки площею 4,8541 га, кадастровий номер 4822083800:12:000:0027, земельної ділянки площею 0,9946 га, кадастровий номер: 4822083800:10:000:0175.

17.09.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та ФГ Бернацький Валерій Миколайович був укладений договір оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 10 років. 27.09.2019 року за останнім проведена державна реєстрація права оренди спірних земельних ділянок, 01.10.2019 року на підставі даного договору оренди проведена державна реєстрація прав та їх обтяжень.

Аналізуючи доводи представників сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст. 792 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди) договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, яка проводиться в порядку, встановленому законом. Договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Як зазначалося вище, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ СП НІБУЛОН , була проведена з дотриманням діючих на час її здійснення нормативно-правових актів.

Так, порядок державної реєстрація права оренди земельної ділянки регулювався на час укладення договору 26.09.2006 року Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року за №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р.

Відповідно до п.1 ч.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, оскільки вказаний договір набув чинності 15.06.2007 року та строк його дії становив 10 років, право оренди позивача було чинним до 15.06.2017 року.

Закінчення строку договору оренди землі, на якій його було укладено, є підставою для його припинення (п.1 ч.1 ст. 31 Закону України Про оренду землі ).

Водночас, якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку (ч.7 ст. 19 Закону України Про оренду землі , в редакції на час закінчення строку договору).

Державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_1 проведена 06.09.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі в разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву Поновлення договору оренди землі та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч.2 вказаної статті).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3 ст. 33 даної статті).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі з власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.ч.8,9 ст. 33 вказаного закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що ст. 33 Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначений висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20).

При цьому, в разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою вищевказаної статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (ч.9 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Обов`язок особи, яка набула право власності на земельну ділянку, повідомити про це її користувачів протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї, передбачений ч.3 ст. 148-1 ЗК України. Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (ч. 10 ст. 33 вищевказаного закону).

Таким чином, у разі смерті орендодавця під час дії договору або в день закінчення дії договору договір оренди вважається продовженим (поновленим), а тому орендар може продовжувати користуватись земельною ділянкою до моменту набуття права власності на земельну ділянку спадкоємцем або територіальною громадою та повідомлення його, орендаря, про це письмово.

З досліджених письмових матеріалів справи вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 4,8541 га, кадастровий номер 4822083800:12:000:0027, земельну ділянку площею 0,9946 га, кадастровий номер: 4822083800:10:000:0175 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 06.09.2019 року. Письмового повідомлення останній про перехід права власності на вищевказані земельні ділянки орендарю не направляв.

Про перехід права власності на спірні земельні ділянки позивач дізнався, як зазначено в позовній заяві, 02.10.2019 року, що відповідачами не спростовано у належний спосіб.

Водночас, згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

03.10.2019 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 в строки, передбачені ч.2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , було направлено повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, з наданням проекту договору.

Вказана кореспонденція була отримана відповідачем ОСОБА_1 05.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Відповідно до довідки, виданої ТОВ СП НІБУЛОН за № 166 від 16.12.2019 року про проведення розрахунків по орендній платі за 2006-2019 роки, відомостей на видачу орендної плати за 2006-2013 роки ТОВ СП НІБУЛОН проводило виплати орендної плати ОСОБА_2 , відповідно до умов укладеного між ними договору оренди землі. Будь-які скарги, зауваження до позивача з боку орендодавця, претензії щодо неналежного виконання орендарем умов договору, в тому числі щодо різниці між нарахованою та фактично виплаченою орендною платою за 2006 рік у розмірі 05 грн. 05 коп., за 2007 рік у розмірі 30 грн. 24 коп., в матеріалах справи відсутні.

Після смерті орендодавця ОСОБА_2 орендна плата за користування спірними земельними ділянками за 2014-2019 роки була виплачена орендарем відповідачу ОСОБА_1 у повному обсязі, відповідно до відомостей про виплату готівки філії Прибужанівська ТОВ СП НІБУЛОН від 18.11.2019 року за № 205,207 після звернення останнього.

При цьому, відповідачами факт продовження належного користування позивачем спірними земельними ділянками після закінчення строку дії договору не спростовано.

За такого, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки, укладений 26.09.2006 року, зареєстрований 15.06.2007 року в Вознесенському реєстраційному районному окрузі Миколаївської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК за № 040701100087, є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання спірного договору оренди недійсними, суд виходить з наступного.

Так, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ч.1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

За змістом ч.2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Зокрема, ст.33 Закону України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк за умови дотримання певної процедури здійснення цього права.

Як встановлено судом, 17.09.2019 року між ФГ Бернацький Валерій Миколайович та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди належних останньому земельних ділянок строком на 10 років. 27.09.2019 року за фермерським господарством проведена державна реєстрація права оренди спірних земельних ділянок, 01.10.2019 року на підставі даного договору оренди проведена державна реєстрація прав та їх обтяжень.

ТОВ СП НІБУЛОН не є стороною вищевказаного договору оренди, проте, позивач, як орендар спірної земельної ділянки, переважне право якого на поновлення договору оренди землі на новий строк порушене, має право на оспорювання цього договору.

За такого, враховуючи вищенаведене, з огляду на положення ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, позовні вимоги ТОВ СП НІБУЛОН щодо визнання недійсним спірного договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Водночас, скасування державної реєстрації оспорюваного договору оренди є наслідком визнання договору недійсним, так як державна реєстрація цього договору не може залишатися чинною. Реєстрація права оренди є наслідком укладення договору та без наявності договору така реєстрація не може зберігати чинність.

За таких обставин, скасування державної реєстрації за ФГ Бернацький Валерій Миколайович права оренди спірних земельних ділянок є належним способом захисту прав позивача та узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

При цьому, обраний спосіб захисту є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Судові витрати підлягають розподілу, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 137, 141, 259, 263- 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

постановив:

позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Бернацький Валерій Миколайович , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Пухтій Сергій Миколайович, про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити частково.

Договір оренди землі б/н від 26.09.2006 року, зареєстрований 15.06.2007 року в Вознесенському реєстраційному районному окрузі Миколаївської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК за № 040701100087, визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди земельних ділянок площею 4,8541 га, кадастровий № 4822083800:12:000:0027, площею 0,9946 га, кадастровий № 4822083800:10:000:0175, що розташовані на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Бернацький Валерій Миколайович , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2019 року за № 33469670, № 33470273, визнати недійсним.

Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди за Фермерським господарством Бернацький Валерій Миколайович земельної ділянки площею 4,8541 га, кадастровий № 4822083800:12:000:0027, розташованої на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48947018 від 01.10.2019 року, номер запису № 33469670 .

Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди за Фермерським господарством Бернацький Валерій Миколайович земельної ділянки площею 0,9946 га, кадастровий номер: 4822083800:10:000:0175, розташованої на території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48947664 від 01.10.2019 року, номер запису № 33470273.

Стягнути з ОСОБА_1 , Фермерського господарства Бернацький Валерій Миколайович судові витрати в розмірі 8 408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп., в рівних частках з кожного.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН : місце знаходження юридичної особи: місто Миколаїв, вулиця Каботажний спуск, будинок № 1, ідентифікаційний код: 14291113.

ОСОБА_1 : зареєстрований: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Фермерське господарство Бернацький Валерій Миколайович : місце знаходження: Миколаївська область, Вознесенський район, село Андрійчикове, вулиця Виноградна, будинок № 21, ідентифікаційний код: 42928873.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09.11.2020 року.

Суддя Л.В.Лузан