Рішення

від 10.11.2020 по справі 478/918/20

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/918/20 Провадження № 2/478/202/2020

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі,

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоренко Н.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство Марія-Послушняк , Казанківська селищна рада, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Новобузької міської ради Альбертін Олена Вадимівна про скасування у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,

В с т а н о в и в:

Адвокат Ремешевський Є.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство Марія-Послушняк , Казанківська селищна рада, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Новобузької міської ради Альбертін Олена Вадимівна про скасування у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею отримала земельну ділянку, площею 27,4 га, яка розташована на території Казанківської селищної ради.

29 квітня 2020 року, державним реєстратором Новобузької міської ради було зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею 21,0 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 .

Таким чином, не припиняючи право постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_2 , належну їй в користуванні земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_3 .

З огляду на наведені обставини, представник позивача просить суд: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 36391011 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 21,0 га, кадастровий номер 4823655100:27:000:0133 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2075677948236) зроблений 29.04.2020 року реєстратором Новобузької міської ради Альбертін О.В.

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року провадження у справі було відкрито суддею Сябренко І.П. та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25 червня 2020 року заяву третьої особи про відвід головуючого судді Сябренко І.П. було задоволено, відведено суддю Сябренко І.П. від участі в розгляді цивільної справи.

Розпорядженням Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2020 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу від 26 червня 2020 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було визначено суддю Томашевського О.О.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року цивільну справу було прийнято до свого провадження суддею Томашевським О.О. Ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.08.2020 року було застосовано забезпечення позову шляхом заборони відповідачу користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, а державним реєстраторам - вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не прибули. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Позивач та її представник просили суд проводити судове засідання без їх участі.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1994 року виданого на підставі рішення Казанківської районної ради народних депутатів від 25.03.1994 року та договору купівлі-продажу від 05.03.1994 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 21 є власником земельної ділянки, розташованої на території Казанківської селищної ради народних депутатів, площею 21,0 га. Вказану земельну ділянку було передано для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства, 29.04.1994 року позивачем було створено Селянське (фермерське) господарство Марія , про що було внесено запис до реєстру за № 33. Як вбачається із вказаного свідоцтва, головою СФГ Марія була позивач - ОСОБА_2 .

Згідно викопіювання з плану землекористування земель запасу, дільниці № 6 Казанківської селищної ради, земельна ділянка позивача, площею 21,0 га розташована суміжно із іншими земельними ділянками, зокрема, поруч із земельною ділянкою, площею 21,0 га, яка належить ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач ОСОБА_3 добровільно відмовився від земельної ділянки, площею 21,0 га, у зв`язку з чим, рішенням Казанківської районної ради народних депутатів від 19.05.1995 року № 50/5 було припинено його право користування та власності на земельну ділянку, загальною площею 21,0 га, в межах земель запасу Казанківської селищної ради та повернуто вказану земельну ділянку до фонду земель запасу для ведення СФГ.

Таким чином, з метою розширення фермерського господарства, позивач, як голова фермерського господарства Марія , звернулась на адресу Казанківської районної ради народних депутатів із заявою від 11.05.1995 року щодо надання земельної ділянки, площею 21,0 га, розташованої поруч із земельною ділянкою ФГ Марія з правом подальшого викупу.

В свою чергу, як вбачається із витягу з рішення Казанківської районної ради народних депутатів від 19.05.1995 року № 52/5, розглянувши заяву голови ФГ Марія ОСОБА_2 про розширення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, останній було відмовлено в розширенні земельної ділянки.

З огляду на наведене, ФГ Марія звернулась до Арбітражного суду Миколаївської області із позовною заявою, де просила визнати незаконною відмову їй в розширенні земельної ділянки та зобов`язати Казанківську районну ради виділити їй додатково 29,0 га землі для ведення фермерського господарства.

Рішенням Арбітражного суду Миколаївської області від 12.03.1996 року позовну заяву фермерського господарства було задоволено, та між іншим, визнано недійсним рішення Казанківської районної ради народних депутатів від 19.05.1995 року № 52/5 в частині відмови у виділу земельної ділянки для розширення ФГ Марія та зобов`язано виділити ФГ Марія 29,0 га землі в постійне користування із земель запасу Казанківської селищної ради народних депутатів, які суміжні до земель ФГ Марія (раніше належали фермерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ).

Згідно з листом Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04.06.1996 року № 436 адресованого Арбітражному суду Миколаївської області, на виконання рішення цього суду, було видано розпорядження від 15.05.1996 року № 185-р, яким надано згоду на відведення земельної ділянки для розширення ФГ Марія , загальною площею 29,0 га, у постійне користування із земель Казанківської селищної ради, яка прилягає до земель ФГ Марія та раніше була виділена фермерам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Згідно з технічним звітом Миколаївського філіалу Інституту землеустрою Української академії аграрних наук б/д 1996 року землі запасу були перенесені в натуру проекту відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для розширення ФГ.

З огляду на наведене, позивач - ОСОБА_2 було видано право постійного користування землею, загальною площею 27,4 га, розташованої в межах території Казанківської селищної ради народних депутатів, що підтверджується Державним актом серії І-МК № 007801 від 04.07.1996 року. Вказаний Державний акт також зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на постійне користування фермерських господарств за № 4.

Таким чином, судом встановлено, що позивач з метою створення фермерського господарства, в 01.04.1994 році отримала земельну ділянку, площею 21,0 га, розташовану на території Казанківської селищної Ради народних депутатів. Вказана земельна ділянка була суміжною з іншими земельними ділянками, зокрема ОСОБА_3 . Після отримання земельної ділянки, позивачкою було створено ФГ Марія .

В свою чергу, оскільки ОСОБА_3 добровільно відмовився від користування земельною ділянкою, позивач ОСОБА_2 вирішила розширити свою земельну ділянку для ведення фермерського господарства за рахунок колишньої, суміжної земельної ділянки ОСОБА_3 у зв`язку з чим від імені голови ФГ Марія звернулась до селищної ради.

Отримавши відмову від селищної ради, ФГ Марія оскаржила дії сільської ради та на підставі судового рішення отримало 27,4 га суміжних земельних ділянок, які раніше належали ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в постійне користування.

Як також вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ФГ Марія від 05.03.2013 року № 1 найменування вказаного фермерського господарства було змінено на ФГ Марія - Послушняк .

Відповідно до наданої стороною позивача інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань б/н та б/д позивач - ОСОБА_2 є головою Фермерського господарства Марія-Послушняк .

Натомість, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.05.2020 року № 20873137, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 4823655100:27:000:0133 було зареєстровано з 29.04.2020 року за відповідачем - ОСОБА_3 на підставі архівної копії втраченого Державного акту на право приватної власності на землю виданого 01.04.1994 року та відомостей з ДЗК № 19632349 виданого 29.04.2020 року.

Звертаючись із даним позовом до суду, адвокат Ремешевський Є.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 вказує на той факт, що земельна ділянка, площею 21,0 га, на яку було зареєстровано право власності за відповідачем знаходиться в межах земельної ділянки, площею 27,4 га, наданою позивачці в постійне користування на підставі рішення Арбітражного суду Миколаївської області.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ФОП ОСОБА_7 на замовлення представника відповідача було складено технічну документацію б/н та б/д 2020 року, якою встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). З матеріалів технічної документації вбачається, що її розроблено на замовлення представника відповідача на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, площею 21,0 га, розташованої в межах Казанківської селищної Ради народних депутатів, виданого 01.04.1994 року. З плану зовнішніх меж земельної ділянки та плану кадастрової зйомки вбачається, що земельна ділянка розташована суміжно до земельної ділянки позивача.

Оцінюючи встановлені обставини, суд керується наступним.

Так, на час надання позивачеві спірної земельної ділянки площею 27,4 га, був чинним Закон України Про селянське (фермерське) господарство .

Відповідно до змісту статті 2 вказаного Закону селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства.

На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Статтею 4 вказаного Закону було визначено право на створення селянського (фермерського) господарства та умови надання земельних ділянок для його ведення.

Зокрема, із змісту вказаної статті Закону передбачалось, що право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, та пройшов конкурсний відбір.

Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди. Передача земельних ділянок у приватну власність і надання їх в користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною Радою народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Рада народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна Рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем (за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу) відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури.

Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

У разі відмови районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у передачі або наданні земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства це питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або користування землею, а також для укладення договору на оренду.

З огляду на статтю 9 вказаного Закону, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

З огляду на наведене вбачається, що, можливість реалізації громадянином права виробляти товарну сільськогосподарську продукцію пов`язано із необхідністю одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, постійне або тимчасове користування земельною ділянкою або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та створенням СФГ.

Після створення такого СФГ, саме воно використовує земельну ділянку, якщо її надано в постійне або тимчасове користування засновнику. Аналогічно наведено стосується і тих випадків, коли земельні ділянки надаються голові вже створеного ФГ з метою розширення земельних ділянок.

Зазначений висновок узгоджується із досліджених судом матеріалів цивільної справи, з яких вбачається, що розширення земельної ділянки відбувалося фактично за заявою голови ФГ Марія (в подальшому ФГ ОСОБА_8 ), за позовною заявою фермерського господарства та судовим рішенням, яким було ухвалено надати саме фермерському господарству земельну ділянку площею 27,4 га.

Той факт, що Державний акт на право користування земельною ділянкою було видано на ім`я ОСОБА_2 наведених висновків не спростовує, оскільки як було зазначено вище, Законом, чинним на час надання позивачеві спірної земельної ділянки, було передбачено складання Державних актів саме на ім`я голови фермерського господарства, а не самої юридичної особи (ст. 2 Закону).

Окрім іншого, судом було досліджено надані позивачем податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи ФГ Марія Послушняк , з яких окрім іншого вбачається, що фермерське господарство є власником двох земельних ділянок, отриманих, 01.04.1994 року та 04.06.1996 році.

Отже, проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що з моменту реєстрації селянського (фермерського) господарства Марія , земельні ділянки, отримані у користування його засновником - позивачем, увійшли до складу земель саме такого СФГ та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює селянське (фермерське) господарство, а не позивач, якій вона надавалась.

Вказаний висновок також узгоджується із змістом статті 11 Закону, де прямо закріплено обов`язки селянського господарства, як землекористувача: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та відповідно до умов її надання.

З цього приводу, суд вважає що у цій справі спір стосується земельної ділянки, наданої фермерському господарству в постійне користування, а тому належним позивачем має бути фермерське господарство Марія , а не фізична особа - ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Оскільки судом в ході судового розгляду встановлено, що з позовом звернулася неналежна особа, то з цих підстав в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку з наведеними обставинами, суд не встановлює, не оцінює та не віршує справу по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин, обмежившись лише тією підставою за якою відмовляє в позові.

Крім того, постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.08.2020 року було застосовано забезпечення позову шляхом заборони відповідачу користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, а державним реєстраторам - вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

Враховуючи, що суд ухвалює рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, заходи забезпечення позову, які застосовано постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.08.2020 року, зберігають свою дію до набрання законної сили вказаним рішенням.

В силу статті 141 ЦПК України, судові витрати позивача у справі та інші його витрати пов`язані із розглядом справи слід віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10-13, 96, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство Марія-Послушняк (Миколаївська область, смт.Казанка, вул. Українська, 116, код ЄДРПОУ 20897943), Казанківська селищна рада (Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 228, код ЄДРПОУ 04375292), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Новобузької міської ради Альбертін Олена Вадимівна (МИколаївська область, м. Новий Буг, площа Свободи, 42) про скасування у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Заходи забезпечення позову, які застосовано постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.08.2020 року у виді - заборони ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 4823655100:27:000:0133, площею 21,0 га, розташованої на території Казанківської селищної ради Миколаївської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2075677948236 та заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:27:000:0133, площею 21,0 га, розташованої на території Казанківської селищної ради Миколаївської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2075677948236, зберігають свою дію до набрання законної сили вказаним рішенням.

Після набрання рішення законної сили, повернути оригінали письмових доказів за клопотанням осіб, які їх подали до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2020 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський