Рішення

від 11.11.2020 по справі 573/1572/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1572/20

Номер провадження 2/573/409/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко О.І. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білани Білопільського району Сумської області помер її батько ОСОБА_2 . Останній за життя займався оформленням спадщини після свого двоюрідного племінника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Олександрівка Білопільського району Сумської області. Проте, юридично оформити спадщину на спадкове майно за життя не встиг. Після смерті ОСОБА_3 , який проживав один без сім`ї залишилось спадкове майно, єдиним спадкоємцем на все майно є троюрідна сестра - позивач у справі ОСОБА_1 . Рішенням суду від 04 червня 2020 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Олександрівка Білопільського району Сумської області, є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті батька, який був ближчим родичем, вона є єдиним спадкоємцем на майно, яке належало ОСОБА_3 , так як родичів ближчого ступеню не має. Будучи спадкоємцем за законом з родичів спадкодавця шостого ступеню споріднення на майно, вона своєчасно не прийняла спадщину, оскільки тривалий час навіть не знала про смерть спадкодавця, крім того була необізнаною відносно наявності у його власності спадкового майна, при тому, що її батько був родичем ближнього ступеню споріднення по відношенню до спадкодавця. Маючи намір оформити спадщину, згодом позивач в свою чергу звернулась до приватного нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав. Проте, у прийнятті заяви позивачу було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, про що винесено відповідне письмове роз`яснення. Позивач звертає увагу на те, що заява про прийняття спадщини не була подана нею у встановлений законом термін, оскільки це було обумовлено непереборними і незалежними від неї обставинами, а також необізнаністю, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. На думку позивача пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які дають правові підстави вважати їх поважними. Оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадщину за законом в інший спосіб, строк для прийняття спадщини якою був пропущений через поважні, об`єктивні та незалежні від неї обставини, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після троюрідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою від 07 вересня 2020 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом (а. с. 18-19).

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, представник останньої - адвокат Давидов А.Г. подав до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити (а. с. 28, 35).

Представник відповідача - Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області у підготовче засідання не з`явився. Селищний голова письмовою заявою повідомив, що проти задоволення позову не заперечують, просить розглянути справу без участі представника селищної ради (а. с. 33).

Третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Бойко О.І. у підготовче засідання також не з`явилась, повідомивши письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність, заперечень щодо позовної заяви позивача не має (а. с. 34).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні у правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа (ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України , якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Олександрівка Білопільського району Сумської області згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Рішенням Білопільського районного суду від 04 червня 2020 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Олександрівка Білопільського району Сумської області, є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 12-14).

З інформаційної довідки Тучненського старостату Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області вбачається, що ОСОБА_4 постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлого ОСОБА_3 виконкомом сільської ради не посвідчувався (а. с. 10).

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України , обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту письмового роз`яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко О.І. вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вдається можливим у зв`язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 11).

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, виданої Білопільською районною державною нотаріальною конторою спадкова справа після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводились, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 25).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті троюрідного брата ОСОБА_3 за законом. Однак, вона не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця у зв`язку із тим, що тривалий час навіть не знала про смерть спадкодавця, крім того була необізнаною відносно наявності у його власності спадкового майна, при тому, що її батько був родичем ближнього ступеню споріднення по відношенню до спадкодавця, що стало перешкодою до реалізації нею своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини після смерті троюрідного брата з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, постановою Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , КНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: смт. Миколаївка, бульвар Свободи, буд. 2 Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04389992), третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко Оксана Іванівна (місце знаходження: смт. Улянівка, вул. Центральна, буд. 5, прим. 2 Білопільського району Сумської області) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після троюрідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя