Вирок

від 05.11.2020 по справі 589/2769/19

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/2769/19

Провадження № 1-кп/589/276/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 12019200110000696 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019р. близько 00:10 год. ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне з корисливих мотивів викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, прийшов на територію комунального лікувально-профілактичного закладу Сумської обласної ради «Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій» за адресою: м. Шостка, вул. Озерна, 22, та таємно від оточуючих за допомогою ножівки по металу відокремив металеві труби футбольних воріт та з ними з місця вчинення кримінального правопорушення зник і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдав КЛПЗ СОР «Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій» матеріальну шкоду на загальну суму 1050 грн.

Крім цього, 20.05.2019р. в денний час, знаходячись вдома за місцем свого мешкання ОСОБА_4 згадав, що на території КЛПЗ СОР «Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій» є другі футбольні ворота, які він вирішив викрасти, з метою особистого збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне з корисливих мотивів викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, 21.05.2019р. в нічний час ОСОБА_4 , діючи повторно прийшов на територію цього санаторію за адресою: АДРЕСА_3 , та таємно від оточуючих за допомогою ножівки по металу відокремив труби металевих футбольних воріт та з місця вчинення кримінального правопорушення з ними зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, завдав КЛПЗ СОР «Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій» матеріальну шкоду на загальну суму 1050 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях. ОСОБА_4 суду показав, що в травні 2019 року він, проходячи повз територію комунального лікувально-профілактичного закладу Сумської обласної ради «Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій», побачив металеві футбольні ворота, які, спилявши ножівкою, викрав. Також через декілька днів, згадав, що у тому ж місці встановлені другі ворота та він вирішив їх також викрасти, для цього знову пішов на територію санаторію та спиляв ворота ножівкою. Обидва рази вказані ворота доніс до свого сараю, а коли до нього прийшли працівники поліції, він вказані речі видав разом із ножівкою.

Обвинувачений не оспорює вартості викраденого майна, не заперечує вірність кваліфікації своїх дій органами досудового слідства, а також критично ставиться до вчинених ним кримінальних правопорушень та щиро розкаюється у вчиненому.

Представник потерпілого звернувся до суду із заявою про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за клопотанням прокурора та згодою обвинуваченого, його захисника судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67, 69-1 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує наступне. Обвинувачений вчинив умисні кримінальні правопорушення, один з яких є кримінальним проступком, а інший нетяжким злочином. Обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання скарг на нього не надходило, одружений, однак проживає окремо від дружини, сам, неповнолітніх дітей не має. Обвинувачений є особою середнього віку, має професійно-технічну освіту, не працює, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, висловив жаль з приводу вчиненого. Крім того, обвинувачений сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

Тому, на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на відсутність істотних матеріальних наслідків від кримінальних правопорушень, що підтверджується відсутністю претензій з боку потерпілої сторони, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 2 місяці та строком на 3 місяці відповідно.

При цьому, не зважаючи на наявність пом`якшуючих обставин, підстав для застосування ст. 69 КК України судом не вбачається, оскільки обставини справи свідчать про недостатність факторів знищуючих ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, що б давало суду підстави для застосування ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_4 покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

З урахуванням викладеного, враховуючи кількість кримінальних правопорушень, що входять до сукупності, вид сукупності, яка є реальною, разом з тим і відсутність тяжких наслідків матеріального характеру від кримінальних правопорушень (про що свідчить і відсутність претензій з боку потерпілої сторони), за правилами ст. 70 КК України ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, за переконанням суду, буде належною карою за скоєне, упередить вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, сприятиме досягненню мети його виправлення та перевиховання.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 72 КК України суд також вважає необхідним зарахувати обвинуваченому в строк покарання період попереднього ув`язнення день його затримання 05.11.2020р. з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна слід скасувати на підставі ст. 174 ч. 4 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 2 (два) місяці;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення один день (05 листопада 2020 року), що відповідає одному дню арешту.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Продовжити ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому залишати місце проживання, а саме: АДРЕСА_2 на певний період доби: з 22:00 год. поточної доби до 06:00 год. наступної доби.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2019р. у справі № 589/2396/19 (провадження № 1-кс/589/1650/19), на два відрізка металевих труб, один довжиною 43 см, другий 40 см, обидва відрізка діаметром 51 мм та мають лакофарбове покриття синього кольору; пилку - ножівку по металу без маркування, довжиною пилки 31 см, зі стальною рамкою та дерев`яною рукояткою.

Речові докази:

- два відрізки металевих труб діаметром 51 мм, один довжиною 43 см, другий 40 см, з лакофарбовим покриттям синього кольору, що знаходяться на зберіганні у Шосткинському ВП ГУНП в Сумській області повернути комунальному лікувально-профілактичному закладу Сумської обласної ради «Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій»;

- пилку - ножівку по металу без маркування, довжиною 31 см, зі стальною рамкою та дерев`яною рукояткою, що знаходиться на зберіганні у Шосткинському ВП ГУНП в Сумській області, повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1