Постанова

від 11.11.2020 по справі 923/226/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 923/226/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Земляк А.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 - ОСОБА_1,

від Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.08.2020, прийняте суддею Немченко Л.М., м. Херсон, повний текст складено 25.08.2020,

у справі №923/226/20

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка"

про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", в якому просив визнати незаконним і скасувати рішення останнього від 27.01.2018, а також зобов`язати відповідача поновити позивача у складі членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача у зв`язку з безпідставним виключенням останнього зі складу членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка".

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 17.03.2020 відкрито провадження у справі №923/226/20.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.08.2020 у справі №923/226/20 (суддя Немченко Л.М. ) у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач просив визнати незаконним та скасувати неіснуюче рішення Обслуговуючого кооперативу "Човнового товариства "Чайка" від 27.01.2018, яке не могло порушити права та законні інтереси ОСОБА_1 .

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 12.08.2020 у справі №923/226/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що до закінчення підготовчого провадження у даній справі останній у відповіді на відзив б/н від 09.07.2020 (вх.№5149/20 від 09.07.2020) підтвердив факт допущення технічної помилки у даті оспорюваного рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" та просив Господарський суд Херсонської області вважати правильною дату "19.10.2019" замість "27.01.2018", проте суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги зазначене прохання, пославшись на те, що вказана зміна предмету позову проведена позивачем без дотримання вимог процесуального закону. Водночас апелянт зауважує на тому, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не надав жодної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, які були надані позивачем на підтвердження своїх вимог, зокрема, нотаріально посвідченим заявам свідків. Скаржник також зазначає про те, що його не було повідомлено у встановленому законом порядку про проведення 19.10.2019 загальних зборів із зазначенням питань, включених до порядку денного, при цьому, за твердженням апелянта, оспорюване рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" прийняте за відсутності кворуму та без зазначення належних підстав для виключення ОСОБА_1 зі складу членів вказаного кооперативу. Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що статут Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" в редакції 2016 року порушує норми законодавства, оскільки не відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про кооперацію".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 30.09.2020 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 16.10.2020 розгляд справи №923/226/20 призначено на 11.11.2020 о 10:15.

У судовому засіданні 11.11.2020, проведеному в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.187).

Обслуговуючий кооператив "Човнове товариство "Чайка" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2010 проведено державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №14881020000000936.

Згідно з пунктами 1.1, 1.6 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", затвердженого рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №5 від 06.12.2016 (далі - статут Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка"), даний кооператив є добровільним об`єднанням громадян, що мають у власності човни та інше майно для відпочинку на воді, об`єднаних для їх збереження відповідно до чинного законодавства. Кооператив керується у своїй діяльності Законом України "Про кооперацію", Конституцією України та цим статутом.

За умовами пунктів 3.1-3.3 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" цей кооператив створений з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. Кооператив не має на меті одержання прибутку. Завданням кооперативу є організація відпочинку і зміцнення здоров`я членів кооперативу і їхніх родин, а також надання послуг членам кооперативу. Кооператив здійснює обслуговування членів кооперативу на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва.

Членами кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 18-річного віку, виявили бажання і здатні брати участь у здійсненні цілей і завдань кооперативу, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, здійснюють необхідні внески. Прийом до складу членів кооперативу проводиться правлінням кооперативу на підставі заяви, що надходить. Для прийняття до складу членів кооперативу громадянин подає голові кооперативу заяву, яка повинна бути розглянута в місячний термін (пункт 4.1, 4.4 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка").

Відповідно до пункту 4.5 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" членство у кооперативі припиняється, зокрема, при виключенні з членів кооперативу.

Пунктом 4.6 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" передбачено, що виключення або припинення членства в кооперативі може бути застосоване в наступних випадках: а) радою або зборами; б) систематичне порушення статуту, правил внутрішнього розпорядку і правил суспільного співіснування, порушення правил використання електроенергії, крадіжка електроенергії, майна кооперативу чи майна інших членів кооперативу, які вчинені членом кооперативу або членом його родини; в) добровільного виходу з кооперативу; г) виключення в разі непристойного поводження з іншими челнами кооперативу або охороною (без права відвідування човнового товариства); д) виклик за порушення на раду товариства та безпричинна неявка члена товариства (виключення без права відвідування човнового товариства); е) несплата членських внесків, що перевищує тримісячну оплату; ж) смерть члена кооперативу; з) припинення діяльності кооперативу.

В силу підпунктів а), д) пункту 5.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" члени кооперативу мають право брати участь в обговоренні питань, що розглядаються на загальних зборах членів кооперативу чи зборах уповноважених, та брати особисту участь при розгляді питань, коли правління кооперативу вносить рішення про їх діяльність чи поводження.

У пунктах 5.2, 5.3статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" визначено, що кожний член кооперативу зобов`язаний: дотримуватися вимог статуту, рішення загальних зборів членів кооперативу або рішення голови кооперативу, ради кооперативу; дотримуватися санітарних і протипожежних правил, а також правил внутрішнього розпорядку в кооперативі, стежити за станом енергоносіїв, не допускати розкрадання електроенергії; берегти суспільне майно кооперативу; виконувати вимоги статуту по збереженню майна (човнів, сейфів та ін.) і підтримувати відповідний порядок на території човнової станції.

Згідно з пунктом 6.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Кожний член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 75% членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються відкритим голосуванням (пункти 6.2, 6.4-6.6 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка").

Відповідно до рішення зборів членів ради Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", оформленого протоколом №9 від 20.05.2016, незаконне будівництво ОСОБА_1 дороги, яка веде до території вказаного кооперативу, проте відсутня на державному плані та не потрібна для використання в якості пожежної дороги, відбулося 5 крадіжок човнових моторів, у зв`язку з чим вирішено направити запит до Голопристанської міської ради щодо законності будівництва позивачем зазначеної дороги, а також надіслати листа на сесію міської ради, до якого додати оформлені протоколами рішення ради та загальних зборів кооперативу, з проханням визнати незаконним будівництво вищенаведеної дороги та вириття ОСОБА_1 котловану на березі річки Конка.

Зборами членів ради Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" 26.06.2018 було прийнято рішення, оформлене протоколом №11 від 26.06.2018, яким попереджено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про недопустимість порушення статуту, а також про те, що у разі нових порушень кооперативом будуть застосовані більш суворі заходи. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що на зборах членів ради виступив голова кооперативу, який повідомив, що 16.06.2018 члени кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проводили самостійно відпочинок у бесідці та о 21:00 відмовились виконати вимоги голови та почали його ображати, що слугувало підставою для виклику працівників поліції.

18.08.2018 членами ради Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" у складі 4 осіб було складено акт б/н про порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пунктів 5.1 та 5.2 статуту даного кооперативу у зв`язку з тим, що 18.08.2018 о 21:00 останні разом з двома своїми друзями, які не є членами кооперативу, безпідставно відмовилися виконати вимогу голови кооперативу щодо звільнення території човнового товариства, ображаючи та погрожуючи при цьому голові даного кооперативу, в результаті чого ним було викликано працівників правоохоронних органів.

19.10.2019 відбулись загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка".

Згідно з протоколом вказаних загальних зборів на них були присутні 158 членів, які мають право голосу, при цьому на обліку Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" всього перебувають 223 особи, які є членами даного кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", оформленим протоколом б/н від 19.10.2019, вирішено:

-з 01.11.2019 членські внески сплачувати в розмірі 100 грн на місяць, при цьому голові кооперативу разом з ревізійною комісією необхідно розподілити внески таким чином, щоб в касі залишився запас грошей для встановлення відеокамер на в`їзд транспорту і вихід човнів човнового товариства;

-обрати в члени ради товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

-закріпити на мостах старших, визначитись з територіями по наведенню порядку та викликати на раду товариства тих, хто не бажає забезпечувати порядок на своїй території;

-виключити з членів кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зв`язку з постійним порушенням останніми пунктів 5.2, 5.3 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка".

Відповідно до протоколу б/н від 19.10.2019 за виключення ОСОБА_1 зі складу членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" проголосували 142 особи, проти виключення останнього - 4 особи, утрималось від голосування з вказаного питання - 12 осіб.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем до суду першої інстанції було подано нотаріально посвідчені заяви свідків б/н від 07.07.2020, які містять відмітку про обізнаність останніх зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, а саме:

-заяву свідка ОСОБА_6 , який зазначає про те, що 19.09.2019 він брав участь у загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", при цьому на цих зборах були присутні близько 90 осіб, між тим, не зважаючи на те, що вказаної кількості присутніх членів кооперативу було недостатньо для проведення загальних зборів, останні відбулися. Свідок також стверджує, що під час розгляду питання про виключення позивача зі складу членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" голова вказаного кооперативу повідомив про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до Голопристанського підрозділу ДСНС зі скаргою щодо невиконання кооперативом вимог пожежної безпеки на човновій станції, в результаті чого для виконання приписів інспекторів кооперативу необхідно використати грошові кошти, отримані за рахунок членських внесків, а тому за вчинення вказаних дій та порушення положень статуту цих осіб необхідно позбавити членства у кооперативі. Крім того, свідок зауважує на тому, що після проведення загальних зборів голова кооперативу поклав на стіл списки осіб та наголосив на тому, щоб присутні поставили свої підписи під протоколом зборів нібито за те, дані збори відбулися, не уточнивши при цьому, що ці підписи фактично є підписами про виключення ОСОБА_1 зі складу членів обслуговуючого кооперативу;

-заяву свідка ОСОБА_7 , який зазначив про свою участь у загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", які відбулися 19.09.2019, а також повідомив про те, що на вказаних зборах були присутні приблизно 85-95 осіб, проте, не зважаючи на відсутність кворуму, вказані загальні збори були проведені. Свідок також наголосив на тому, що після розгляду всіх питань порядку денного присутнім членам кооперативу було запропоновано поставити свої підписи у списку, при цьому останнім не було роз`яснено, що вказані підписи проставляються за виключення зі складу членів обслуговуючого кооперативу, тому свідок був впевнений, що розписується за факт проведення загальних зборів;

-заяву свідка ОСОБА_3 , який повідомив про свою присутність 19.09.2019 на загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", які, за твердженням свідка, було вирішено проводити за відсутності кворуму. Свідок наголошує на тому, що, не зважаючи на аргументи голови зборів щодо порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 положень статуту, основною підставою для виключення останніх зі складу членів вищенаведеного обслуговуючого кооперативу стало звернення цих осіб до Голопристанського підрозділу ДСНС зі скаргою щодо невиконання кооперативом вимог пожежної безпеки, за результатами розгляду якої інспектором було видано кооперативу відповідний припис, при цьому для виконання даного припису необхідні грошові кошти.

В подальшому відповідачем до місцевого господарського суду було надано нотаріально посвідчену заяву свідка б/н від 16.07.2020, яка містить відмітку про його обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду для підтвердження своїх свідчень. У даній заяві ОСОБА_7 просить суд не приймати в якості доказів його попередню заяву свідка б/н від 07.07.2020, у зв`язку з невідповідністю її змісту обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд послався на те, що ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати неіснуюче рішення Обслуговуючого кооперативу "Човнового товариства "Чайка" від 27.01.2018, яке не порушує права та законні інтереси позивача.

Колегія суддів не погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив, зокрема, визнати незаконним і скасувати рішення відповідача про виключення ОСОБА_1 зі складу членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", при цьому безпосередньо у тексті позову позивач вказав про те, що оспорюване рішення було прийнято 19.10.2019, на підтвердження чого останнім до позовної заяви було додано копію протоколу б/н від 19.10.2019, яким оформлене вказане рішення, між тим у прохальній частині позову під час зазначення реквізитів оспорюваного рішення загальних зборів членів кооперативу ОСОБА_1 замість правильної дати "19.10.2019" помилково зазначив "27.01.2018".

У відзиві на позов б/н та б/д (вх.№3677/20 від 15.05.2020) Обслуговуючий кооператив "Човнове товариство "Чайка" зауважив на тому, що рішення від 27.01.2018 загальними зборами членів кооперативу не приймалось, натомість позивача зі складу членів кооперативу було виключено на підставі рішення від 19.10.2019.

В подальшому до закінчення підготовчого провадження у даній справі позивачем до суду першої інстанції було подано відповідь на відзив б/н від 09.07.2020 (вх.№5149/20 від 09.07.2020), в якій ОСОБА_1 підтвердив технічну помилку, допущену у прохальній частині позову при друкуванні дати оспорюваного рішення відповідача, у зв`язку з чим просив Господарський суд Херсонської області вважати правильною дату "19.10.2019" замість "27.01.2018".

Прохальна частині цієї заяви містить чіткі позовні вимоги, які позивач просив задовольнити. Зокрема, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" від 19.10.2019 та зобов`язати поновити його у складі членів даного кооперативу.

Місцевий господарський суд залишив поза увагою вказану заяву, закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні, не визначившись, які позовні вимоги підлягають розгляду, і лише обмежився посиланням вже в оскаржуваному судовому рішенні про те, що зміна прохальної частини позовної заяви (зміна предмету позову) має проводитись позивачем на стадії підготовчого провадження з дотриманням вимог статей 46, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

В порушення статті 177 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору, судом першої інстанції не було досягнуто мети проведення підготовчого засідання.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що зміну прохальної частини позовної заяви позивачем було проведено з дотриманням вимог процесуального закону, а саме: на стадії підготовчого провадження шляхом подання до місцевого господарського суду заяви по суті справи б/н від 09.07.2020 (вх.№5149/20 від 09.07.2020), копія якої була направлена Обслуговуючому кооперативу "Човнове товариство "Чайка" за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв`язку, про що свідчить доданий до вказаної відповіді на відзив опис вкладення у цінний лист б/н від 08.07.2020, при цьому, не звертаючи увагу на прохання позивача вважати правильною дату оспорюваного рішення "19.10.2019" замість "27.01.2018" у зв`язку з тим, що зміну прохальної частини позову здійснено у документі, що має назву "відповідь на відзив", а не "заява про зміну предмету позову", суд першої інстанції проявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою і фактично ухилився від розгляду позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" від 19.10.2019.

Щодо викладених у запереченнях на відповідь на відзив б/н та б/д (вх.№5597/20 від 24.07.2020) посилань відповідача про те, що у відповіді на відзив б/н від 09.07.2020 (вх.№5149/20 від 09.07.2020) позивач одночасно змінює предмет та підстави позову суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15.

За таких обставин, враховуючи те, що шляхом подання заяви по суті справи б/н від 09.07.2020 (вх.№5149/20 від 09.07.2020) позивач доповнив позов новими обставинами (зокрема, стосовно неповідомлення його у встановленому законом порядку про проведення 19.10.2019 загальних зборів із зазначенням питань, включених до порядку денного) при збереженні первісних обставин (відсутність підстав для виключення позивача зі складу членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка"), Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про дотримання ОСОБА_1 вимог процесуального закону, оскільки останнім не було здійснено одночасної зміни предмета і підстав позову.

Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

В силу частин першої, другої статті 3 Господарського кодексу України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Саме така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 №904/4887/18.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, що була чинною станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів членів кооперативу; далі - Закон України "Про кооперацію") визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості, зокрема, про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Доводи скаржника про те, що статут Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" не відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про кооперацію" колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки ОСОБА_1 не конкретизує в чому саме статут відповідача не узгоджується з вимогами вищенаведеного закону.

В силу пункту 6.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 Господарського кодексу України та пункту 5.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" одним з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.

Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

Таким чином, враховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та пунктом 6.2 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Наведена норма законодавства вказує на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Відповідно до пункту 6.2 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

При цьому положення статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" не визначають конкретного механізму повідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів. Відтак колегія суддів зауважує, що особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється .

Дана правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", які відбулися 19.10.2019 та на яких було вирішено, зокрема, питання про виключення ОСОБА_1 зі складу вищенаведеного обслуговуючого кооперативу. Не подано відповідачем і самого повідомлення, яке відображало б відомості про дату, час, місце проведення зборів, зміст порядку денного тощо.

У пункті 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 зазначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в матеріалах справи допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повідомлення позивача про час та місце проведення 19.10.2019 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" відповідно до пункту 6.2 статуту відповідача, що свідчить про порушення процедури скликання загальних зборів. Внаслідок зазначених порушень закону позивача, як учасника товариства, було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах членів кооперативу, які відбулися 19.10.2019, чим порушено його корпоративні права.

При цьому апеляційним господарським судом враховується, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 02.09.2014 у справі №5017/1221/2012, неповідомлення учасника юридичної особи про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням його корпоративних прав.

Доводи скаржника про те, що останній не міг взяти участь у загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" 19.10.2019 у зв`язку з перебуванням у період з 17.10.2019 по 01.11.2019 на диспансерному лікуванні, про що свідчить додана до апеляційної скарги копія виписки №105 від 06.08.2020, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, адже в силу частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, між тим апелянтом взагалі не порушується питання щодо можливості приєднання до матеріалів справи доказів, поданих ним разом з апеляційною скаргою, та врахування їх при апеляційному розгляді справи №923/226/20.

Щодо тверджень апелянта про те, що оспорюване рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" було прийняте за відсутності кворуму, на підтвердження чого ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції нотаріально посвідчені заяви свідків б/н від 07.07.2020, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Відповідно до частин першої, другої статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах .

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів (пункт 6.4 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка").

Як вбачається з протоколу б/н від 19.10.2019, на загальних зборах були присутні 158 членів, які мають право голосу, при цьому на обліку Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" всього перебувають 223 особи, які є членами даного кооперативу, що свідчить про наявність кворуму.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження того, що наданий відповідачем до суду першої інстанції поіменний список голосування з питання про виключення позивача зі складу членів кооперативу, який є додатком до протоколу б/н від 19.10.2019, є сфальсифікованим, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що проведені 19.10.2019 загальні збори Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" відбулися за відсутності кворуму.

Додана до нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_3 фотофіксація поіменного списку голосування з питання про виключення позивача зі складу членів кооперативу, що є додатком до протоколу б/н від 19.10.2019, кількість підписів в якому є меншою, ніж у списку, наданому до місцевого господарського суду відповідачем, не є належним та достатнім доказом відсутності кворуму, адже ОСОБА_3 не був позбавлений можливості здійснити фотофіксацію вказаного документа ще до закінчення процесу проставлення членами кооперативу своїх підписів у вищенаведеному списку.

Крім того, з огляду на відсутність у матеріалах справи нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , апеляційний господарський суд не приймає до уваги в якості доказів пояснення вказаних осіб, наданих останніми у судовому засіданні, що відбулося 12.08.2020 у Господарському суді Херсонської області, у зв`язку з недотриманням як відповідачем, так і судом першої інстанції приписів статті 88 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

За відсутності заяв свідків, а відтак і обставин їх суперечності іншим доказам або сумнівності їх змісту, у господарського суду першої інстанції були відсутні підстави для допиту судом свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10

Виключення члена кооперативу з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи за порушення членом кооперативу своїх обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників, членів з юридичної особи, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення такого члена кооперативу повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для його виключення, в чому полягає систематичність невиконання членом кооперативу його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) він перешкоджає досягненню цілей кооперативу. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого члена кооперативу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.04.2019 у справі №923/650/17.

Згідно з пунктами 5.2, 5.3 статуту Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" кожний член кооперативу зобов`язаний: дотримуватися вимог статуту, рішення загальних зборів членів кооперативу або рішення голови кооперативу, ради кооперативу; дотримуватися санітарних і протипожежних правил, а також правил внутрішнього розпорядку в кооперативі, стежити за станом енергоносіїв, не допускати розкрадання електроенергії; берегти суспільне майно кооперативу; виконувати вимоги статуту по збереженню майна (човнів, сейфів та ін.) і підтримувати відповідний порядок на території човнової станції.

Зі змісту протоколу б/н від 19.10.2019 вбачається, що саме за постійне порушення статуту кооперативу (пунктів 5.2, 5.3) позивача було виключено зі складу його членів. Підставами для виключення ОСОБА_1 зі складу членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" стали наступні обставини: безпідставне будівництво позивачем дороги, яка веде до території вказаного кооперативу та наявність якої, за твердженням голови кооперативу, сприяла вчиненню 6 крадіжок моторів; звернення позивача зі скаргою до ДСНС; порушення статуту кооперативу, що підтверджується протоколами зборів членів ради №9 від 20.05.2016 та №11 від 26.06.2018, а також актом б/н від 18.08.2018; невикористання позивачем належного йому човна протягом декількох років.

Колегія суддів зауважує, що вищезазначені підстави не є поважними та достатніми для виключення позивача зі складу членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", оскільки, по-перше, будь-які докази незаконності будівництва позивачем дороги, яка веде до кооперативу, як і докази, що наявність цієї дороги сприяла вчиненню крадіжок на території кооперативу, у матеріалах справи відсутні, вказані факти ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях та спростовуються змістом протоколу №9 від 20.05.2016, яким оформлено рішення зборів членів ради Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" та в якому зазначено, що 11.05.2016 кооперативом отримано лист міської ради про законність будівництва та функціонування вищенаведеної дороги, зокрема, в якості пожежної; по-друге, факт звернення позивача до Голопристанського підрозділу ДСНС зі скаргою щодо невиконання кооперативом вимог пожежної безпеки на човновій станції, яка була визнана обґрунтованою, про що свідчить видання інспектором відповідного припису, жодним чином не свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог статуту, рішень загальних зборів членів кооперативу, голови або ради кооперативу; по-третє, протокол зборів членів ради Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" №11 від 26.06.2018 та акт б/н від 18.08.2018 оформленні в односторонньому порядку членами ради відповідача та, не зважаючи на викладені в них посилання на виклик працівників поліції, матеріали справи не містять будь-яких документів, виданих правоохоронними органами за фактом звернення Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" або його посадових осіб з приводу порушення позивачем громадського порядку, а також висловлення останнім образ та погроз, адресованих голові даного кооперативу; по-четверте, сам по собі факт тривалого невикористання позивачем належного йому човна, доказів на підтвердження чого відповідачем до суду першої інстанції також не подано, не свідчить про наявність підстав для виключення ОСОБА_1 зі складу членів обслуговуючого кооперативу.

За таких обставин, враховуючи те, що рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", яке оформлене протоколом б/н від 19.10.2019, було прийняте за відсутності позивача, неповідомленого про проведення вказаних загальних зборів та передбачає виключення позивача зі складу членів товариства за відсутності обґрунтованих підстав для цього, тобто безпосередньо стосується гарантованого законом права останнього на членство у господарській організації, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", оформленого протоколом б/н від 19.10.2019, в частині виключення ОСОБА_1 зі складу членів вказаного кооперативу.

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника юридичної особи. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для визнання незаконним та скасування вищезазначеного рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" в іншій частині (щодо встановлення розміру членських внесків; обрання членів ради товариства; закріплення на мостах старших, визначення територій по наведенню порядку та виклику на раду товариства тих, хто не бажає забезпечувати порядок на своїй території; виключення з членів кооперативу ОСОБА_3 ) у зв`язку з недоведеністю позивачем факту порушення рішенням в цій частині його прав та законних інтересів.

Колегія суддів також дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити позивача у складі членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", оскільки ОСОБА_1 не конкретизує яким чином відповідач зобов`язаний здійснити дії щодо його поновлення в статусі члена кооперативу (шляхом прийняття відповідного рішення, внесення відомостей про нього до статуту тощо), при цьому апеляційний господарський суд враховує, що саме по собі задоволення позовної вимоги про скасування в судовому порядку рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", оформленого протоколом б/н від 19.10.2019, в частині виключення ОСОБА_1 зі складу членів вказаного кооперативу забезпечує реальне поновлення його порушеного права (тобто відновлення стану, який існував до порушення), адже зумовлює поновлення членства позивача в Обслуговуючому кооперативі "Човнове товариство "Чайка" без необхідності додаткового зобов`язання кооперативу вчинити відповідні дії.

Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.08.2020 у справі №923/226/20 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" від 19.10.2019 щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині; в решті рішення слід залишити без змін, оскільки зазначені порушення в цій частині не призвели до прийняття неправильного рішення.

В силу частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.08.2020 у справі №923/226/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" від 19.10.2019 щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу скасувати, позовні вимоги в цій частині задовольнити, в частині розподілу судових витрат - змінити, в решті рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" від 19.10.2019 щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" на користь ОСОБА_1 2102 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви".

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" на користь ОСОБА_1 3153 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.11.2020.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук