Постанова

від 10.11.2020 по справі 925/194/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р. Справа№ 925/194/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Копитової О.С.

за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І. за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 10.11.2020 розглянувши апеляційну скаргу Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав на ухвалуГосподарського суду Черкаської області від 15.09.2020 у справі№925/194/20 за позовом Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав доФізичної особи - підприємця Буднік Юлії Сергіївни треті особи: 1). Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет Мюзік Україна 2). Приватна організація Українська ліга авторських та суміжних прав про стягнення 208650 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 задоволено клопотання представника Фізичної особи - підприємця Буднік Юлії Сергіївни про зупинення провадження у справі.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, ГС Українська ліга авторських та суміжних прав звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, матеріали справи № 925/194/20 направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Копитова О.С., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадській спілці Українська ліга авторських та суміжних прав на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 по справі № 925/194/20, призначено розгляд апеляційної скарги на 10.11.2020.

Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на їх адреси місцезнаходження копій ухвали суду, однак в судове засідання з`явився лише представник позивача.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що судом не визнавалась обов`язковою явка представників учасників справи в судове засідання з розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

1. Зміст обставин справи.

1.1. Громадською організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" заявлено позов про стягнення 208650,00 гривень збитків завданих в результаті порушення зобов`язання у сфері авторських та суміжних прав.

1.2. На адресу суду 15.09.2020 представником відповідача подано клопотання про зупинення розгляду справи, яке представником відповідача в підготовчому засіданні підтримано.

2. Зміст та обґрунтування оскарженої ухвали місцевого господарського суду.

2.1. Господарський суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

2.2. Позивач, посилаючись на рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 06-10 травня 2019 року, зазначив, що Громадську спілку Українська ліга авторських та суміжних прав було акредитовано у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою .

2.3. Окружним адміністративним судом м. Києва розглядається справа №640/24558/19 за позовом Громадської організації Об`єднання колективного управління Оберіг до Комісії з акредитації організації колективного управління при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав , Громадська спілка Український музичний альянс , за якими позивач ставить вимогу:

-визнати протиправним та скасувати piшення Комiciїз акредитації організацій колективного управління від 06-10 травня 2019 року (протокол № 1. пункт 4, підпункт 4.2) в частині акредитації колективного управління Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою ;

- визнати протиправним та скасувати piшення Комiciї з акредитації організацій колективного управління від 06-10 травня 2019 року (протокол № 1. пункт 5, підпункт 5.2) в частині акредитації організації колективного управління Громадська спілка Український музичний альянс у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм та зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції ;

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України скасувати наказ №912 від 20 травня 2019 року, яким було акредитовано Громадську спілку Українська ліга авторських та суміжних прав у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою ;

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України скасувати наказ №913 від 29 травня 2019 року, яким було акредитовано Громадську спілку Український музичний альянс у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм та зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції .

2.4. Таким чином, предметом спору у справі є визнання протиправним та скасування piшення Комiciї з акредитації організацій колективного управління від 06-10 травня 2019 (протокол № 1. пункт 4, підпункт 4.2) в частині акредитації колективного управління Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою та визнати протиправним та скасування piшення Комiciї з акредитації організацій колективного управління від 06-10 травня 2019 (протокол № 1. пункт 5, підпункт 5.2) в частині акредитації організації колективного управління Громадська спілка Український музичний альянс у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм та зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції . Тобто позивач у справі 925/194/20 обґрунтовує свої позовні вимоги рішенням Комiciї з акредитації організацій колективного управління від 06-10 травня 2019 року яке є предметом спору у справі Окружного адміністративного суду м. Києва №640/24558/19.

2.5. Отже, рішення адміністративного суду м. Києва №640/24558/19 матиме значення для правильного вирішення спору у даній справі, тому існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 925/194/20 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/24558/19.

2.6. Зважаючи на викладене, керуючись приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновків про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва №640/24558/19.

3. Зміст та обґрунтування апеляційної скарги.

3.1. В своїй апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 про зупинення провадження у справі та направити матеріали справи до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду справи.

3.2. Скаржник, зокрема, зазначає, що:

3.2.1. Пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що вплинуть чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

3.2.2. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановлювати обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

3.2.3. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи.

3.2.4. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що об`єктивна неможливість розгляду цієї справи полягає у тому, що рішенням іншого суду в адміністративній справі буде встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.

За висновком суду першої інстанції, зібрані у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити факти, зокрема щодо протиправності поведінки сторони відповідача, які мали місце в жовтні і листопаді 2019, виходячи з повноважень господарського суду. У разі скасування рішення комісії з акредитації будуть встановлені обставини, які впливають на розгляд даної господарської справи та не можуть бути встановлені судом господарської юрисдикції самостійно.

Втім, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що рішення комісії з акредитації, яке є предметом оскарження за адміністративним позовом було чинним на час виникнення спірних правовідносин, зокрема використання відповідачем музичного оформлення (об`єктів суміжних прав) та прийняття місцевим господарським судом господарської справи до провадження.

Визнання протиправним нормативно-правового акту (в тому числі рішення) органу виконавчої влади може вплинути лише на правовідносини, які виникнуть після набрання чинності відповідного рішення адміністративного суду. Отже, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки в разі, якщо рішення в адміністративній справі в майбутньому може мати вплив на фактичні обставини господарської справи, наслідком цього буде лише перегляд господарської справи за ново виявленими обставинами, при тому що наявність/виявлення таких ново виявлених обставин не вбачається обґрунтованою

3.2.5. В оскаржуваній ухвалі не міститься жодного посилання на нові фактичні обставини щодо використання/невикористання відповідачем музичного оформлення чи щодо наявності/відсутності у відповідача відповідного договору та перебування позивача в реєстрі акредитованих ОКУ на момент жовтень і листопад 2019, в зв`язку із вирішенням адміністративної справи.

3.2.6. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу. Факт порушення провадження в адміністративній справі жодним чином не впливає на зміст правовідносин в господарській справі, яка розглядається.

3.2.7. За таких обставин позивач дійшов висновків, що очевидним є порушення його прав на розгляд справи впродовж розумного строку.

4. Зміст та обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу.

4.1. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

4.2. Відповідач, зокрема, зазначає, що:

4.2.1. Обов`язку відповідача в частині завчасного направлення процесуального документа сторонам у справі, а саме - клопотання про зупинення провадження чинним процесуальним законом не передбачено.

4.2.2. Посилання апелянта на неможливість участі в судовому засіданні у зв`язку з карантинними заходами в країні є необґрунтованими та безпідставними.

4.2.3. При винесенні ухвали судом було дотримано норми статті 234 ГПК України в частині вимог, які ставляться до ухвали суду.

4.2.4. Обставини, встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва будуть мати преюдиціальне значення під час прийняття рішення по справі Господарським судом Черкаської області.

5. Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного провадження.

5.1. Статтею 129 Конституції України та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.2. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.3. Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

5.4. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

5.5. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

5.6. Крім цього, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зауважує, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. (правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18).

5.7. Отже, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Така підстава зупинення провадження застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Правовий інститут зупинення провадження спрямований, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

5.8. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов`язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов`язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

5.9. Апеляційний господарський суд, оцінюючи правовий зміст позовних вимог, у адміністративній справі №640/24558/19 та у даній справі, відзначає, що сама по собі пов`язаність зазначених справ не свідчить про неможливість розгляду даної справи №925/194/20 до набрання законної сили адміністративної справи №640/24558/19, оскільки у цій справі наявні необхідні докази для вирішення даного спору, питання розгляду даної справи мають правовий характер та підлягають дослідженню і оцінці безпосередньо судом, який розглядає справу.

5.10. Колегія суддів зазначає, що у разі застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до вимог статті 234 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Однак, всупереч вказаному, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи №925/194/20, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.

5.11. Враховуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

5.12. Отже, цілком законним та обґрунтованим є висновки, що зупинення провадження у справі №925/194/20 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №640/24558/19 не відповідає положенням статей 227, 229 ГПК України.

5.13. До того ж, у разі зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі Фрідлендер проти Франції , рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі Красношапка проти України ).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої ЗУ від 17/07/1997р. N475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів NN 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, зазначена норма покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

5.14. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було дотримано.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Українська ліга авторських та суміжних прав" - задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 про зупинення провадження у справі №925/194/20.

Справу направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду справи.

Матеріали справи №925/194/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.М. Остапенко

О.С. Копитова

Повний текст складено 10.11.20