Постанова

від 11.11.2020 по справі 922/1787/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. Справа № 922/1787/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - не з»явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» м. Київ (2391 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2020 р. у справі № 922/1787/20 (суддя Бринцев О.В; повний текст рішення складено 31.07.2020р. у м. Харкові)

за позовом: Фізичної особи - підприємця Партола Сергія Миколайовича, с. Мізяки, Валківський район, Харківська область

до відповідача: Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» в особі Харківської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , с.Золочівське, Харківської області

про стягнення 74292,28 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

09.06.2020 ФОП Партола С.М. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ДП "ЦСЕНСМ" в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про виконання сільськогосподарських послуг №296-19/2019-ПС від 04.06.2019р. у розмірі 67150,00 грн., штрафні санкції в розмірі 6715, 00 грн., борг з урахуванням індексу інфляції в сумі - 201,72 грн., 3% річних у сумі 629, 00 грн. (а.с.1-5).

В обгрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про виконання сільськогосподарських послуг від 04.06.2019 №296-19/2019-ПС в частині повної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2020 у справі №922/1787/20 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами (а.с.36-37).

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2020р. у справі № 922/1787/20 позов задоволено частково (а.с.40-44).

Стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь Фізичної особи-підприємця Партоли Сергія Миколайовича заборгованість за договором у розмірі 67150,00 грн, 3% річних у сумі 623,67 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1917, 56 грн. (а.с.40-44).

В решті позову відмовлено.

Судове рішенні мотивовано доведеністю та обгрунтованістю заявлених позовних вимог для часткового їх задоволення.

В частині відмови у задоволені решти вимог, суд задовольнив частково вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 623,67 грн. В задоволені інфляційних втрат суд відмовив, оскільки за розрахунком позивача інфляційні збитки за спірний період склали -201,72 грн. тобто мала місце дефляція, в той час як суд дійшов висновку про те, що інфляційні втрати задоволенню не підлягають, оскільки їх арифметично вірний розмір за період з 03.12.2019р. по 24.03.2020р. становить 333,87 грн.

В задоволені позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 1533,00 грн. суд відмовив, оскільки зобов`язання відповідача носить грошовий характер і передбачена ст.231 ГК України санкція застосована бути не може.

Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ не погодилось із рішенням суду та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2020р. по справі № 922/1787/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача (а.с.51-55).

Так, скаржник вважає, що місцевий господарський суд допустив прийняття рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Скаржник стверджує, що позовна заява ФОП Партоли С.М. не підсудна Господарському суду Харківській області, оскільки ст. 1 ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Як зазначено у позовній заяві місцезнаходженням юридичної особи відповідача є: 04112, м.Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8.

Договір про виконання сільськогосподарських послуг від 04.06.2019 №296-19/2019ПС був укладений між ФОП Партола С.М. і Державним підприємством Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі директора Харківської філії ДП ЦСЕНСМ

Місцевий господарський суд в рішенні зазначає, що позивач в обгрунтування підстави для звернення з цим позовом саме до господарського суду Харківської області посилається на те, що договір на виконання сільськогосподарських послуг укладався саме директором Харківської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу

Проте, на думку скаржника, підписання директором Харківської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу договору не є підставою для визначення територіальної підсудності цього спору.

Апелянт також зазначає, що він не має оригіналів документів, на які посилається господарський суд в оскаржуваному рішенні, а Харківській філії не надавався дозвіл на укладення договору, у директора філії відсутні повноваження на підписання такої угоди, у зв`язку із чим на підприємстві було призначено аудиторську перевірку стосовно господарської діяльності Харківської філії.

Скаржник також зазначає, що в порушення судом першої інстанції принципів змагальності та рівності сторін, не було повідомлено про розгляд даної справи.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020р. сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Білецька А.М. (а.с. 61).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020р. по справі №922/1787/20 поновлено пропущений процесуальний строк апелянту для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2020, відкрито апеляційне провадження та встановлено строк позивачу для подання відзиву до 06.10.2020р (а.с.62-64).

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою судді Білецької А.М., визначено наступний склад суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до Східного апеляційного господарського суду не надійшов.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2020р. розгляд справи призначено на 11.11.2020р. о 10.00 (а.с.71-72).

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

За приписами ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

04.06.2019 між Державний підприємством "Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , в особі директора Харківської філії Алексєєнка Дмитра Валерійовича, який діє на підставі Положення про філію та довіреності від 04.06.2019 №233/06-19 (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Партола Сергієм Миколайовичем, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця (Виконавець), було укладено Договір про виконання сільськогосподарських послуг №296-19/2019-ПС, предметом якого є послуги Виконавця по проведенню сільськогосподарських послуг, а саме: дискування в один слід, культивація в один слід, посів, внесення гербіцидів до всходів, та внесення гербіцидів по всходах на земельних угіддях Первомайського відділення Вовчанської СДС площею 34 га, які виконуються технікою Виконавця на основі впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій з використанням високопродуктивної вітчизняної та іноземної техніки (пункт 1.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 03.07.2019 №1, а.с. 7-9).

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди від 03.07.2019 №1) вартість послуг Виконавця складає: дискування в один слід - 23.460,00 грн. (690,00 грн. за 1 га); культивація в один слід - 14.450,00 грн. (425,00 грн. за 1 га); посів - 11.560,00 грн. (340,00 грн. за 1 га); внесення гербіцидів до всходів - 8.840,00 грн. (260,00 грн. за 1 га); внесення гербіцидів після всходів - 8.840,00г рн. (260,00 грн. за 1 га). Загальна сума цього Договору складається, виходячи з обсягів фактично наданих послуг та їх вартості, визначеної в пункті 2.1. Договору та не може перевищувати 67.150,00 грн.

Згідно з пунктами 3.1. - 3.3. Договору розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються в грошовій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Надання послуг в обов`язковому порядку підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, які підписуються обома Сторонами. Замовник повинен провести розрахунки за надані послуги на підставі Акту проведених робіт до 01.12.2019.

Термін дії договору встановлюється з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання (пункт 9.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками у встановленому порядку.

Як зазначав позивач у позовній заяві, він свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві послуги, обумовлені в пункті 2.1. Договору, на загальну суму 67150,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом виконаних робіт від 10.06.2019 №10/2-06/19, який підписаний уповноваженими представниками без зауважень та скріплений печатками сторін (а.с. 10).

Також позивачем було виставлено відповідачеві рахунок-фактуру від 10.06.2019 №10/2-06/19 на суму 67 150,00 грн. (а.с. 11).

Позивач стверджував, що відповідач не розрахувався за надані послуги, що призвело до виникнення заборгованості за Договором в сумі 67150,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 12).

24.03.2020р. позивачем на адресу ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та Харківської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» була направлена претензія щодо порушення зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, в якій позивач просив сплатити заборгованість з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних, яка була залишена відповідачем без відповіді та реагування (а.с.13-15).

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір. Договір в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань, зокрема, є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір № 296-19/2019-ПС про виконання сільськогосподарських послуг від 04.06.2019р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У частині першій статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 193 ГК України, статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Надання послуг позивачем підтверджується актом виконаних робіт та актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати послуг, наданих йому за Договором, у повному обсязі суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором про виконання сільськогосподарських послуг від 04.06.2019 №296-19/2019-ПС в розмірі 67 150,00 грн.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених положень ЦК України та ГК України позивачем за час прострочення виконання грошового зобов`язання нараховано штрафні санкції (пеню та штраф) в розмірі 6 715,00 грн., борг з урахуванням індексу інфляції в сумі -201,72 грн., 3% річних у сумі 629, 00 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд зазначив наступне.

Частиною п`ятою статті 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, господарським суд правильно зазначив, що відповідач повинен оплатити вартість наданих послуг не пізніше 02.12.2019, оскільки 01.12.2019 (неділя) був вихідним днем.

Враховуючи те, що відповідач повинен оплатити вартість наданих послуг не пізніше 02.12.2019, оскільки 01.12.2019 (неділя) був вихідним днем, то наданий позивачем розрахунок пред`явлених до стягнення 3% річних є арифметично невірним та не відповідає положенням статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши власний перерахунок суми 3% річних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість цих вимог на суму 623,67 грн. та щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині.

Одночасно, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині їх стягнення задоволенню не підлягають, оскільки їх арифметично вірний розмір за період з 03.12.2019 по 24.03.2020 становить 333,87 грн.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про стягнення штрафу господарський суд зазначив наступне.

Абзацом 3 частини другої статті 231 Господарського кодексу України передбачено застосування штрафу за порушення лише тих зобов`язань, котрі мають не грошовий характер (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 04.02.2014 провадження №3-1гс14).

Натомість, в даному випадку зобов`язання відповідача має грошовий характер і тому передбачена статтею 231 Господарського кодексу України санкція застосована бути не може, що зумовлює висновок про безпідставність вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій і відмову у задоволенні позову в цій частині вимог.

Колегія суддів вважає даний висновок суду правомірним, оскільки штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Втім, у спірних правовідносинах мова йде про порушення грошового зобов`язання, а відтак, зазначені норми щодо застосування штрафних санкцій в даному випадку не застосовуються.

Враховуючи вищезазначене, є вірними висновки суду першої інстанції про відмову у позові в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 6715,00 грн.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника, що спір розглянуто Господарським судом Харківської області з порушенням правил територіальної підсудності, враховуючи наступне.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

З матеріалів справи вбачається, що дана справа стосується стягнення заборгованості з оплати послуг по Договору про виконання робіт та сільськогосподарських послуг, який було укладено позивачем з Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ: 37884028) в особі Харківської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ: 38104349).

Згідно матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є: с.Золочівське, Валківського району, Харківської області.

Відповідно до частини третьої статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

В силу приписів статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частини четвертої статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, відповідно до чинного законодавства юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства» , «Про акціонерні товариства» , «Про банки і банківську діяльність» юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Стороною у даній справі є юридична особа - Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , від імені якої діє відокремлений підрозділ - Харківська філія Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Скаржником не доведено, що Харківська філія Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не має належних повноважень і не може на загальних підставах виступати в даному судовому процесі від імені юридичної особи.

Відтак, позивачем правомірно подано позов до Господарського суду Харківської області, а судом розглянуто справу з одержанням правил територіальної підсудності. Таким чином, правила підсудності даного спору в даному випадку не порушені.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не надавало Харківській філії дозволу на укладання спірної угоди, а у директора Харківської філії повноваження на підписання такої угоди відсутні, оскільки відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання договору недійсним матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що договір від 04.06.2019 підписано Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» в особі директора Харківської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Алексєєнко Д.В., який діяв на підставі Положення про філію та довіреності від 04.06.2019 №233/06-19 та скріплений печаткою. При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про обмеження директора Харківської філії Алексєєнко Д.В. щодо здійснення представницьких повноважень .

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржником зазначено, що у підприємства відсутні оригінали документів, які були додані до позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження скаржника про відсутність у нього оригіналів документів є недоведеними та повністю спростовуються наявністю цих документів саме в Харківській філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» .

Посилання скаржника на те, що на підприємстві було призначено аудиторську перевірку стосовно господарської діяльності Харківської філії, не приймаються до уваги, оскільки ці доводи не підтверджені жодними доказами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що наявним у справі зворотнім повідомленням підтверджується отримання відповідачем ухвали суду першої інстанції від 12.06.2020 про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - відповідача, Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» в особі Харківської філії, забезпечивши останньому можливість реалізувати надані йому законом права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, рішення господарського суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» м. Київ на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2020 року у справі № 922/1787/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2020 року у справі № 922/1787/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2020р.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Л.Ф. Чернота