Рішення

від 02.11.2020 по справі 908/1080/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/70/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2020 Справа № 908/1080/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319 Запорізької області, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22)

до відповідача 1: Якимівської селищної ради Якимівського району у Запорізькій області (72500 Запорізька об ласть, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Молодих патріотів, 10 А, ідентифікаційний код юридичної особи 20508999)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіненергія плюс» (72513 Запорізька область, Якимівський район, с. Переможне, вул. Центральна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35236060)

про визнання незаконними та скасування рішення Переможненської сільської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

за участю

представника позивача (прокурор): Михальчук І.В., наказ № 035996 від 15.10.2015

представник відповідача-1: не з`явився

представник відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Якимівської селищної ради Якимівського району у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіненергія плюс» . Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить суд:

- визнати причини пропуску строку позовної давності поважними, поновити строк позовної давності для звернення з даним позовом;

- визнати незаконним та скасувати рішення Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 18.11.2016 № 2 «Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради» ;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 14 від 22.11.2016, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009, площею 11,4798 га, розташованої на території Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області (Переможненського старостинського округу), укладений між Переможненською сільською радою Якимівського району Запорізькій області (код ЄДРПОУ 04351742, юридична адреса: вул. Центральна, 2, с. Переможне, Якимівського району, Запорізької області, 72513) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСІНЕРГІЯ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 35236060, юридична адреса: вул. Центральна, 1, с. Переможне, Якимівського району Запорізької області, 72513), припинивши право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСІНЕРГІЯ ПЛЮС» , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 17662503;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСІНЕРГІЯ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 35236060, юридична адреса: вул. Центральна, 1, с. Переможне, Якимівського району Запорізької області, 72513) повернути на користь територіальної громади Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області в особі Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20508999, юридична адреса: вул. Молодих патріотів, 10 «А» смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область 72500) земельну ділянку площею 11,4798 га, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009, яка розташована на території Переможненського старостинського округу Якимівського району Запорізької області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 позовні матеріали № 908/1080/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 908/1080/20, присвоєно номер провадження 27/70/20.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.06.2020.

01.06.2020 судом проведено підготовче засідання у справі 908/1080/20.

Ухвалою суду від 01.06.2020 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 25.06.2020.

25.06.2020 продовжено підготовче засідання у справі № 908/1080/20.

Ухвалою суду від 25.06.2020 строк підготовчого провадження у справі № 908/1080/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, продовжено, на підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 18.08.2020.

18.08.2020 продовжено підготовче засідання у справі № 908/1080/20.

Ухвалою суду від 18.08.2020, на підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 02.09.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2020, на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/1080/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 01.10.2020.

Відповідно до ухвали суду від 01.10.2020 оголошувалася перерва в судовому засіданні до 02 листопада 2020 р.

У судовому засіданні 02.11.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику прокуратури, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

02.11.2020 представник прокуратури підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю, на підставах викладених у позовній заяві.

Відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Крім того, 23.06.2020 представником відповідача-1 через систему «Електронний суд» було сформовано відзив (вх. № 11956/08-08/20 від 23.06.2020) на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач-1 заперечує проти заявлених вимог. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Також, 23.06.2020 представником відповіда-1 через систему «Електронний суд» було сформовано заяву (вх. № 11982/08-08/20 від 23.06.2020 р.) про повернення відзиву від 18.06.2020 № 03.1-12/1504, справу розглянути за наявними матеріалами.

Заяву позивача прийнято судом.

Заяву відповідача-1 про повернення відзиву судом розглянуто. Позиція відповідача-1, викладена у вказаному відзиві до уваги судом не приймається, оскільки відповідач 1 просить суд повернути відзив.

Відповідач-2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 27.10.2020 відповідач-2 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку із дотриманням самоізоляції внаслідок контакту із особами, що захворіли на COVID-19.

Клопотання відповідача-2 прийнято судом.

Представник відповідача-2 проти позову заперечив на підставах викладених у письмовому відзиві (вх. № 10447/08-08/20 від 01.06.2020).

30.06.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 12218/08-08/20 від 30.06.2020).

Крім того, прокурор просив суд поновити строк позовної давності для звернення з даним позовом, оскільки про наявність рішення Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 18.11.2016 № 2 «Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради» стало відомо лише при з`ясуванні стану законності з указаних питань у серпні 2019 року під час виконання доручення прокуратури Запорізької області щодо реагування представницькими заходами на порушення Закону при наданні земельних ділянок поза конкурсною процедурою.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника прокуратури, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

18.11.2016 року Переможненською сільською радою Якимівського району Запорізької області прийнято рішення від № 2 «Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради» , відповідно до якого ТОВ «Агросінергія Плюс» передано в оренду, терміном на 49 років, земельну ділянку розміром 11,4798 га, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009, із земель сільськогосподарського призначення та надано згоду щодо укладання відповідного договору оренди земельної ділянки.

На підставі вищенаведеного рішення ради, між Переможненською сільською радою Якимівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросінергія Плюс» укладено договір оренди земельної ділянки від 22.11.2016 № 14.

Відповідно до п. 1 договору, Переможненська сільська рада надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросіненергія» приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009, загальною площею 11,4798 га ріллі.

Відповідно до пункту 3, договір укладено строком на 49 років починаючи з дати його підписання. Для продовження дії терміну договору орендар зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.

У відповідності до п. 4 договору орендна плата за користування земельною ділянкою складає 3 процента від вартості земельної ділянки у розмірі 12412,86 грн. щорічно.

Договір зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди Переможненській сільській раді Якимівського району Запорізької області за № 14 від 22.11.2016.

Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області вважає, що рішення Переможненської сільської ради Якимівського району від 18.11.2016 № 2 Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради , підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а договір оренди земельної ділянки від 22.11.2016 визнанню недійсним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України «Про Прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо повернення земельної ділянки.

Оскільки порушення інтересів територіальної громади спричинено внаслідок прийняття, на думку прокурора, незаконного рішення органом місцевого самоврядування, який у справі виступає відповідачем, прокурор, керуючись ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, звернувся із зазначеним позовом як самостійний позивач в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - територіальної громади Якимівської селищної ради Якимівського району, що є власником спірної земельної ділянки.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством та знаходиться під особливою охорони держави.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Законні інтереси держави у сфері земельних відносин полягають у забезпеченні потреби суспільства у володінні, користуванні та розпорядженні землями, які є об`єктами права власності Українського народу, виключно на підставі Закону.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, порушують основоположні принципи земельного законодавства щодо рівності права власності на землю громадян, спричиняють шкоду державі у сфері забезпечення права на землю громадян, раціонального використання та охорони земель.

За правилами ст.ст. 4, 5 Земельного Кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний» , «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними угод, укладених в порушення чинного законодавства.

При цьому судом враховано, що Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області є правонаступником Переможненської сільської ради відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та рішення Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 7 від 14.12.2017 «Про реорганізацію сільських ради, що увійшли до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області» .

Переможненська сільська рада Якимівського району як юридична особа припинена в результаті реорганізації 12.03.2018.

Згідно з п. 2 вказаного рішення Якимівська селищна рада є правонаступником прав та обов`язків Володимирівської, Горьківської, Давидівської, Переможненської, Радивонівської, Розівської, Таврійської, Чорноземненської, Шелюгівської сільських рад.

Передавши у власність, оренду земельні ділянки, всупереч вимогам земельного законодавства України, орган державної влади на власний розсуд розмежував осіб, які діють в межах правового поля та тих, які обирають інний, більш зручний механізм, який суперечить вимогам законодавства та принципу рівності сторін.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і інтересам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Розпорядження земельними ділянками, з порушенням вимог законодавства, свідчить про порушення інтересів держави, адже правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» . Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92цс13.

Отже, орган місцевого самоврядування, укладаючи договір оренди земельної ділянки без проведення аукціону, виходять за межі наданої їм законодавством компетенції. Крім того, наявність наміру сторін договору вийти за межі закону призводить до незаконного користування землею. Така ситуація свідчить також про суперечність мети договору оренди інтересам держави й суспільства.

Як наслідок, незаконне набуття ТОВ «Агросінергія Плюс» права оренди спірної земельної ділянки завдає шкоди економічним інтересам держави, адже у спірному договорі оренди земельної ділянки №15 від 30.12.2016, укладеного між Переможненською сільською радою Якимівського району та ТОВ «Агросінергія Плюс» визначено розмір орендної плати на рівні 3 % від вартості земельної ділянки, що на момент його укладання склало 12412,86 грн. на рік.

Відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу України, за результатами конкурсу розмір орендної плати за спірну земельну ділянку міг бути встановлений у розмірі до 12 % від нормативної грошової оцінки, що значно збільшило б дохідну частину місцевого бюджету, основним джерелом наповнення якого є саме орендна плата за землю.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфікцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 та перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Річна сума платежу може перевищувати граничний розмір орендної плати, (12 відсотків), у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Таким чином, сторонами визначено мінімальний законодавчо можливий розмір орендної плати, без її визначення на конкуретній основі.

У разі передачі вказаної земельної ділянки відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України розмір орендної плати, який міг бути запропонований учасникам, законодавчо не обмежений. Вказане призвело б до надходження значних коштів до місцевого бюджету у разі встановлення орендної плати на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розглядаючи вимогу прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 18.11.2016 № 2 «Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради» суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади; та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 2, 6 Закону України «Про оренду землі» , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

У відповідності до ст. 16 вказаного Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За правилом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється па підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує запільний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такою дозволу.

В інших випадках передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам відбувається відповідно до договору купівлі - продажу права оренди на аукціоні. Разом з тим, земельне законодавство передбачає підготовки документації на земельні торги таким чином, що орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади при продажі права оренди земельної ділянки проводить процедуру відведення земельної ділянки, зазначену у статті 123 цього Кодексу та приймає рішення про продаж права оренди.

У відповідності до ст. 135 вказаного Кодексу земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу цін) за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.03.2018 № 117345770, а також Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302076712016 від 12.04.2016, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2320383600:06:007:0009 здійснено 12.04.2016 відділом Держгеокадастру в Якимівському районі Запорізької області, а право її оренди 24.11.2016.

Тобто, Переможненською сільською радою вперше укладено договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності (кадастровий номер 2320383600:06:007:0009) з ТОВ «Агросінергія Плюс» .

Відповідно до Витягу Державного агентства земельних ресурсів від 28.11.2019 Переможненська сільська рада Якимівського району Запорізької області протягом 2016 року не розміщувала оголошень про проведення земельних торгів та фактично їх не проводила.

Як вбачається з рішення від 18.11.2016 № 2 Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області, ТОВ «Агросінергія Плюс» має переважне право на укладання договору оренди земельної ділянки і сільською радою тому, що переважна кількість земельних ділянок в контурі 95 власників земельних паїв знаходиться в оренді вказаного товариства.

Зазначене не є підставою для передачі в оренду спірної земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Агросінергія Плюс» без проведення земельних торгів.

Орган місцевого самоврядування, укладаючи договір оренди земельної ділянки без проведення аукціону, виходить за межі наданої йому законодавством компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ 13.11.2013 № 13/17/5022-675/2012.

У відповідності до пп. 2, 10 ч. 2 ст. 16 Цивільною кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільною законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

3 огляду на вищевикладене, рішення Переможненської сільської ради Якимівського району від 18.11.2016 № 2 суперечить вимогам ст. ст. 2, 6 Закону України «Про оренду землі» , прийняте з порушенням ст. 123. ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, а тому підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Правовою підставою для виникнення права оренди у ТОВ «Агросінергія Плюс» на земельну ділянку з кадастровим номером 2320383600:06:007:0009, площею 11,4798 га є рішення Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 18.11.2016 № 2 «Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради» .

З урахуванням того, що договір оренди земельної ділянки від 22.11.2016 № 14 є похідним від рішення Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 18.11.2016 № 2, яке визнано судом незаконним та скасовано, зазначений договір підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Земельна ділянка площею 11,4798 га, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009 передана Переможненською сільською радою Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросінергія Плюс» за актом прийому-передачі від 22.11.2016.

Рішенням Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 7 від 14.12.2017 «Про реорганізацію сільських рад, що увійшли до Якимівської селищної ради Якимівської селищної територіальної громади» визначено розпочати процедуру реорганізації 9 юридичних осіб, у тому числі Переможненської сільської ради Якимівського району шляхом приєднання до Якимівської селищної ради.

Переможненська сільська рада Якимівського району як юридична особа припинена в результаті реорганізації 12.03.2018.

Згідно з п. 2 вказаного рішення Якимівська селищна рада є правонаступником прав та обов`язків Володимирівської, Горьківської, Давидівської, Переможненської, Радивонівської, Розівської, Таврійської, Чорноземненської, Шелюгівської сільських рад.

З урахуванням викладеного, земельна ділянка площею 10,7340 га, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009 підлягає поверненню Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросінергія Плюс» на користь власника - територіальної громади Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, яка є правонаступником Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

Що стосується клопотання позивача про визнання причини пропуску строку позовної давності поважними та поновлення такого строку та клопотання відповідача 2 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 ст. 32 цієї Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національному законодавстві держав - учасниць Конвенції виконує кілька завдань у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія "Юкос" проти Росії, п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполучених Королівства).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведеного у статті 261 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Про наявність рішення Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 18.11.2016 № 2 «Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради» стало відомо лише при з`ясуванні стану законності з указаних питань у серпні 2019 року під час виконання доручення прокуратури Запорізької області щодо реагування представницькими заходами на порушення Закону при наданні земельних ділянок поза конкурсною процедурою.

За вказаних обставин, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє клопотання прокурора, визнає поважними причини пропущення строку позовної давності та поновляє строк позовної давності на звернення до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 1212 глави 83 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Із змісту цієї норми слідує, що для встановлення чи набула особа відповідного зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності, спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо витребування земельних ділянок із незаконного володіння.

Вищенаведеним повністю підтверджується перебування земельної ділянки у державній власності, факт її вибуття з володіння позивача та факт їх знаходження у незаконному володінні відповідача-2. Відповідач-2 доказів на підтвердження наявності правових підстав для утримування спірної земельної ділянки не надав.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, м. Мелітополь, Запорізька область до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область, Товариства з обмеженою відповідальністю Агросіненергія Плюс , с. Переможне, Якимівський район, Запорізька область задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 18.11.2016 № 2 Про заключення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності Переможненської сільської ради .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №14 від 22.11.2016, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009, площею 11,4798 га, розташованої на території Переможненської сільської ради Якимівського району Запорізької області (Переможненського старостинського округу), укладений між Переможненською сільською радою Якимівського району Запорізькій області (код ЄДРПОУ 04351742, юридична адреса: вул. Центральна, 2, с. Переможне, Якимівського району, Запорізької області, 72513) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСІНЕРГІЯ ПЛЮС (ЄДРПОУ 35236060, юридична адреса: вул. Центральна, 1, с. Переможне, Якимівського району Запорізької області, 72513), припинивши право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСІНЕРГІЯ ПЛЮС , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 17662503;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОСІНЕРГІЯ ПЛЮС (ЄДРПОУ 35236060, юридична адреса: вул. Центральна, 1, с. Переможне, Якимівського району Запорізької області, 72513) повернути на користь територіальної громади Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області в особі Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20508999, юридична адреса: вул. Молодих патріотів, 10 А смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область 72500) земельну ділянку площею 11,4798 га, кадастровий номер 2320383600:06:007:0009, яка розташована на території Переможненського старостинського округу Якимівського району Запорізької області.

Стягнути з Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 20508999, юридична адреса: вул. Молодих патріотів, 10 А смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область 72500) на користь прокуратури Запорізької області (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Матросова, 29 а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСІНЕРГІЯ ПЛЮС (ЄДРПОУ 35236060, юридична адреса: вул. Центральна, 1, с. Переможне, Якимівського району Запорізької області, 72513) на користь прокуратури Запорізької області, в особі Мелітопольської місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Байбулатова, 22, м. Мелітополь, 72319, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3 153 три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 12.11.2020.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.