Рішення

від 12.11.2020 по справі 916/2534/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2534/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи (вх. №2624/20)

за позовом акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (65003, м.Одеса, вул.Церковна,29, код ЄДРПОУ 05471158)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, код ЄДРПОУ 02973221)

про стягнення 61 859,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.08.2020р. акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АНВП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» , в якій просить суд стягнути з відповідача 61 859,55 грн. заборгованості, у тому числі: 22 720 грн. - основного боргу, 14 649,87 грн. - пені, 11 040 грн. - 3% річних, 13 449,68 грн. - інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №442 від 01.11.2011р. в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.08.2020р. позовну заяву акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

14.09.2020 року до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх. №24364/20), згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2020р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2534/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 14.09.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 24.09.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачу по справі ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 14.09.2020р. була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №83099970015, сформованого судом.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу - ТОВ «АНВП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "адресант відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків та встановив таке.

01.11.2011р. між ПАТ «Одеська ТЕЦ» (змінено назву на АТ Одеська ТЕЦ ) та ТОВ «АНВП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» укладено договір №442 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення АТ «Одеська ТЕЦ» надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку №4/6 по вул. Комітетській у м. Одесі, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно п. 1.2. договору, виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.

Згідно п. 1.3. договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить 648,00 грн.

Згідно п. 2.1., 2.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач оплачує послуги в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 2.3. договору, за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня в установленому законом розмірі 0,1 % за кожен день прострочки.

Згідно ч.1,5 п. 3.2 договору, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк; у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню в розмірі, встановленому договором/законом.

Згідно п. 5.1 договору, у разі порушення виконавцем умов цього договору споживачем та представником виконавця складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників.

Згідно п. 7.1., 7.2. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

На виконання вимог договору №442 від 01.11.2011р. позивачем було надано послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 4/6, що підтверджується з наявних в матеріалах справи актів надання послуг за період з серпня 2017р. по липень 2020р.

Разом з тим, відповідачем плата за надані послуги здійснювалась лише частково, останній платіж згідно копії платіжного доручення №1441 було здійснено 09.01.2019р. в розмірі 3200,00 грн., який був зарахований на погашення заборгованості за квітень, травень, червень, липень 2017 року - 2 592,00 грн., залишок у розмірі 608,00 грн. зараховано на погашення заборгованості за серпень 2017р., внаслідок чого заборгованість за серпень 2017 року складає 40,00 грн.

З бухгалтерської довідки від 18.08.2020р. №03/01-993 вбачається, що станом на 31.07.2020р. заборгованість ТОВ «АНВП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» за договором №442 від 01.11.2011р. складає 22 720,00 грн. З розрахунку також вбачається, що сума наданих послуг щомісячно складає 648,00 грн.

Між тим, як стверджує позивач, всупереч умовам договору, відповідач не сплатив за отримані послуги за договором №442 від 01.11.2011р., з огляду на що позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 22 720,00 грн. основного боргу, пеня - 14 649,87 грн., 3% річних - 11 040,00 грн., інфляційні втрати - 13 449,68 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що 01.11.2011р. між ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «АНВП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» укладено договір №442 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення АТ «Одеська ТЕЦ» надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку №4/6 по вул. Комітетській у м. Одесі, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вимог договору №442 від 01.11.2011р. позивачем було надано послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 4/6 на загальну суму 23 328 грн., що підтверджується з наявних в матеріалах справи актів надання послуг з серпня 2017р. по липень 2020р.

Згідно п. 1.3. договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить 648,00 грн.

Згідно п. 2.1., 2.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач оплачує послуги в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Разом з тим, відповідачем плата за надані послуги здійснювалась лише частково, останній платіж згідно копії платіжного доручення №1441 було здійснено 09.01.2019р. в розмірі 3200,00 грн., який був зарахований на погашення заборгованості за квітень, травень, червень, липень 2017 року - 2 592,00 грн., залишок у розмірі 608,00 грн. зараховано на погашення заборгованості за серпень 2017р., внаслідок чого заборгованість за серпень 2017 року складає 40,00 грн.

З бухгалтерської довідки від 18.08.2020р. №03/01-993 вбачається, що станом на 31.07.2020р. заборгованість ТОВ «АНВП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» за договором №442 від 01.11.2011р. складає 22 720,00 грн. З розрахунку також вбачається, що сума наданих послуг щомісячно складає 648,00 грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за надані послуги, в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 22 720,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків сплати відповідачем наданих послуг в серпні 2017р. - травні 2020р., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 2.3. договору, за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня в установленому законом розмірі 0,1 % за кожен день прострочки.

При перевірці розрахунку пені в сумі 14 649,87 грн., здійсненого позивачем за прострочення відповідачем оплат по травень 2020р. за загальний період з 11.01.2020р. по 31.07.2020р., судом встановлено його помилковість, з огляду на те, що позивачем розраховано пеню не на суму заборгованості відповідача окремо за кожен місяць, а нарастаючим підсумком, що суперечить вимогам законодавства.

З огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", з урахуванням початкової та кінцевої дат нарахування пені, визначених позивачем, здійснено власний розрахунок пені, із застосуванням ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якого сума пені складає 644,14 грн.

Місяць надання послугСума боргу (грн.)Період простроченняСума пені (грн.) (0,1%) серпень 2019 648 11.01.2020-10.02.2020 20,09 вересень 2019 648 11.01.2020-10.03.2020 38,88 жовтень 2019 648 11.01.2020-10.04.2020 58,97 листопад 2019 648 11.01.2020-10.05.2020 78,41 грудень 2019 648 11.01.2020-10.06.2020 98,50 січень 2020 648 11.02.2020-10.07.2020 97,85 лютий 2020 648 11.03.2020-10.07.2020 79,06 березень 2020 648 11.04.2020-31.07.2020 72,58 квітень 2020 648 11.05.2020-31.07.2020 53,14 травень 2020 648 11.06.2020-31.07.2020 33,05 Всього 630,53 грн.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 630,53 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних нарахованих за прострочення відповідачем оплат в серпні 2017р. - травні 2020р., за період з 11.09.2017р. по 31.07.2020р., за допомогою системи "Ліга-Закон", судом також встановлено його помилковість, з огляду на невірно визначені помісячні суми заборгованості, у зв`язку з чим здійснено власний розрахунок 3% річних, розмір яких складає 948,04 грн.

Місяць надання послугСума боргу (грн.)Період простроченняСума відсотків річних (грн.) серпень 2017 40 11.09.2017-31.07.2020 3,47 вересень 2017 648 11.10.2017-31.07.2020 54,56 жовтень 2017 648 11.11.2017-31.07.2020 52,91 листопад 2017 648 11.12.2017-31.07.2020 51,31 грудень 2017 648 11.01.2018-31.07.2020 49,66 січень 2018 648 11.02.2018-31.07.2020 48,01 лютий 2018 648 11.03.2018-31.07.2020 46,52 березень 2018 648 11.04.2018-31.07.2020 44,87 квітень 2018 648 11.05.2018-31.07.2020 43,27 травень 2018 648 11.06.2018-31.07.2020 41,62 червень 2018 648 11.07.2018-31.07.2020 40,02 липень 2018 648 11.08.2018-31.07.2020 38,37 серпень 2018 648 11.09.2018-31.07.2020 36,72 вересень 2018 648 11.10.2018-31.07.2020 35,12 жовтень 2018 648 11.11.2018-31.07.2020 33,47 листопад 2018 648 11.12.2018-31.07.2020 31,87 грудень 2018 648 11.01.2019-31.07.2020 30,22 січень 2019 648 11.02.2019-31.07.2020 28,57 лютий 2019 648 11.03.2019-31.07.2020 27,08 березень 2019 648 11.04.2019-31.07.2020 25,43 квітень 2019 648 11.05.2019-31.07.2020 23,83 травень 2019 648 11.06.2019-31.07.2020 22,18 червень 2019 648 11.07.2019-31.07.2020 20,58 липень 2019 648 11.08.2019-31.07.2020 18,93 серпень 2019 648 11.09.2019-31.07.2020 17,28 вересень 2019 648 11.10.2019-31.07.2020 15,68 жовтень 2019 648 11.11.2019-31.07.2020 14,03 листопад 2019 648 11.12.2019-31.07.2020 12,43 грудень 2019 648 11.01.2020-31.07.2020 10,78 січень 2020 648 11.02.2020-31.07.2020 9,14 лютий 2020 648 11.03.2020-31.07.2020 7,60 березень 2020 648 11.04.2020-31.07.2020 5,95 квітень 2020 648 11.05.2020-31.07.2020 4,36 травень 2020 648 11.06.2020-31.07.2020 2,71 Всього 948,04 грн.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 948,04 грн.

Також, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних витрат нарахованих за прострочення відповідачем оплат в серпні 2017р. - травні 2020р., за період з 11.09.2017р. по 31.07.2020р., за допомогою системи "Ліга-Закон", судом також встановлено його помилковість, з огляду на невірно визначені помісячні суми заборгованості, у зв`язку з чим здійснено власний розрахунок інфляційних витрат, розмір яких складає 1 471,13 грн.

Отже, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 1 471,13 грн.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 22 720 грн. - основної заборгованості, 630,53 грн. - пені, 948,04 грн. - 3% річних та 1 471,13 грн. - інфляційних витрат.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129,221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХКОМПЛЕКС» (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, код ЄДРПОУ 02973221) на користь акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158) 22 720 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять) грн. - основної заборгованості, 630 (шістсот тридцять) грн. 53 коп. - пені, 948 (дев`ятсот сорок вісім) грн. 04 коп. - 3% річних, 1471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) грн. 13 коп. - інфляційних витрат та 861 (вісімсот шістдесят одну) грн. 82 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Повний текст складено 12 листопада 2020 р.