ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
12.11.2020 Справа № 920/1128/20 м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Облсумиліфт (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, буд. 19, код 34743296, email: sumylift@gmail.com) від 06.11.2020 № 692 (вх. № 3399к від 09.11.2020) про забезпечення позову у справі № 920/1128/20 та матеріали зазначеної справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Облсумиліфт (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, буд. 19, код 34743296, email: sumylift@gmail.com),
до відповідачів: 1) Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (40004, м. Суми, вул. Горького, 21, код 24013674, email: dim@smr.gov.ua ),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІ-КОМ 2017 (62457, Харківська область, смт Березівка, вул. Джерельна, 32, код 41045980, email: liftcom.tov@ gmail.com),
про визнання недійсними результатів відкритих торгів, визнання недійсним договору .
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними результати спрощеної процедури закупівлі за предметом: ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Капітальний ремонт житлового фонду: капітальний ремонт ліфта п. 2 житлового будинку № 4 по вул. СКД в м. Суми (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) , ідентифікатор закупівлі UA-2020-09-09-005988-с, оформлені протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 513/05.02.03-05/2020 від 25.09.2020 з приводу прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури; визнати недійсним договір № 680-к на капітальний ремонт житлового фонду: капітальний ремонт ліфта п. 2 житлового будинку № 4 по вул. СКД в м. Суми від 06.10.2020, укладений між Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІ-КОМ 2017 за результатами спрощеної процедури; а також судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою від 12.11.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/1128/20 у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 22.12.2020, 11:00.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву від 06.11.2020 № 692 (вх. № 3399к від 09.11.2020) про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (40004, м. Суми, вул. Горького, 21, код 24013674, email: dim@smr.gov.ua ) та Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІ-КОМ 2017 (62457, Харківська область, смт Березівка, вул. Джерельна, 32, код 41045980, email: liftcom.tov@ gmail.com) вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору № 680-к на капітальний ремонт житлового фонду: капітальний ремонт ліфта п. 2 житлового будинку № 4 по вул. СКД в м. Суми від 06.10.2020, укладеного між Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІ-КОМ 2017 .
В обгрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що виконання відповідачами умов укладеного договору № 680-к на капітальний ремонт житлового фонду може призвести до можливих порушень майнових чи охоронюваних законом інтересів позивача (заявника), а також зашкодити можливому реальному виконанню рішення суду, а саме, якщо капітальний ремонт буде проведено, то навіть задоволення позовних вимог, у разі доведення їх порушення позивачем, створить неможливим відновлення прав позивача.
Позивач зазначає, що заходи забезпечення позову у вигляді заборони Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради та Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІ-КОМ 2017 вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору № 680-к від 06.10.2020 на капітальний ремонт житлового фонду: капремонт ліфта п. 2 житлового будинку № 4 по вул. СКД в м. Суми є обґрунтованими та співмірними відносно позовним вимогам. Вжиття даних заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав учасників справи, що відповідає правовій природі забезпечення позову.
Також, на думку позивача такі заходи забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні боржниками господарської діяльності.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 920/1128/20, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі Продан проти Молдови суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (частина перша статті 139 Господарського процесуального кодексу України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою - другою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, судом встановлено, що предметом позовних вимог є вимоги щодо визнання недійсними результатів спрощеної процедури закупівлі за предметом: ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Капітальний ремонт житлового фонду: капітальний ремонт ліфта п. 2 житлового будинку № 4 по вул. СКД в м. Суми (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) ; та визнання недійсним договору № 680-к на капітальний ремонт житлового фонду: капітальний ремонт ліфта п. 2 житлового будинку № 4 по вул. СКД в м. Суми від 06.10.2020, укладеного між відповідачами у справі за результатами спрощеної процедури.
Проте заявником не доведено суду співмірність вказаної позовної вимоги із обраним заходом забезпечення позову.
Також судом зазначається, що в поданій заяві, міститься лише посилання на можливе порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову.
В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. При цьому принцип свободи підприємницької діяльності кореспондується з принципом розумності (стаття 3 ЦК України).
Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідачів заперечити проти позовних вимог виходячи з широкого кола підстав. При цьому, відповідачі мають право розраховувати на те, що їх господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору № 680-к на капітальний ремонт житлового фонду: капітальний ремонт ліфта п. 2 житлового будинку № 4 по вул. СКД в м. Суми від 06.10.2020.
При цьому, господарська діяльність відповідачів не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від джерела отримання доходу відповідачами, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 02 квітня 2019 року у справі № 918/702/18 та від 25 лютого 2019 року у справі № 922/2673/18.
Крім того, у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні посилання на пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно частини другої статті 141 Господарського процесуального кодексу України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом унесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі, визначеному судом. Ці гроші повинні гарантувати сумлінність позивача й забезпечити компенсацію збитків, яких може зазнати відповідач у випадку, якщо за підсумками розгляду справи в задоволенні позову буде відмовлено та встановлено, що вжитими заходами забезпечення позову відповідачеві були заподіяні збитки.
Крім депозиту, зустрічне забезпечення може здійснюватися шляхом надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення від іншої особи, що не є заявником. Також суд може в порядку зустрічного забезпечення зобов`язати позивача вчинити певні дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У даному випадку суд звертає увагу на той факт, що непроведення ремонту ліфтів житлового будинку, про що фактично клопочє заявник, може створити реальну небезпеку життю та здоров`ю його мешканців та інших осіб. Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю Облсумиліфт (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, буд. 19, код 34743296, email: sumylift@gmail.com).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Облсумиліфт (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, буд. 19, код 34743296, email: sumylift@gmail.com) від 06.11.2020 № 692 (вх. № 3399к від 09.11.2020) про забезпечення позову у справі № 920/1128/20 - відмовити.
2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею - 12 листопада 2020 року.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано суддею 12 листопада 2020 року.
Суддя Ю.А. Джепа
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2020 |
Оприлюднено | 13.11.2020 |
Номер документу | 92796048 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні