Ухвала

від 10.11.2020 по справі 927/517/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/517/20 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

здійснив за правилами загального позовного провадження розгляд справи №927/517/20

за позовом : В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, Чернігівська обл., 16500;

в інтересах держави в особі:

Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області,

вул. Слави, 1, с. Березівка, Талалаївський р-н, Чернігівська обл., 17252;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Колос ЛТД ,

юр. адреса: вул. Слави,1, с. Березівка, Талалаївський р-н, Чернігівська обл., 17252;

пошт. адреса: вул. Ріпкинська, 3В, м. Чернігів, 14021;

про визнання безхазяйним майно та передачу його у комунальну власність;

за участю:

прокурора: не з`явився,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос ЛТД» про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Так, прокурор просить визнати безхазяйним майном нежитлову будівлю загальною площею 1283,8 кв.м, яка знаходиться по вул. Кузьменка, буд. 3Є в с. Березівка Талалївського району Чернігівської області, та передати його у комунальну власність територіальної громади Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.07.2020, встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 позовну заяву прокурора залишено без руху на підставі ч.11 ст.176 ГПК України для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в сумі 5006,05 грн.

14.07.2020 Господарським судом Чернігівської області постановлено ухвалу про продовження розгляду справи та про призначення підготовчого засідання на 20.07.2020.

У судовому засіданні 20.07.2020 суд протокольно постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження до 21.08.2020 та про відкладення підготовчого засідання до 02.09.2020.

Підготовче засідання, призначене на 02.09.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, про що сторони були повідомлені листом № 927/517/20/1312/20 від 20.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2020 суд призначив підготовче засідання на 05.10.2020.

У судовому засіданні 05.10.2020 суд протокольно постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

У судовому засіданні 15.10.2020 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті до 10.11.2020.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді.

У судовому засіданні 10.11.2020 у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини ухвали на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиція учасників справи. Заяви та клопотання учасників справи.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що зважаючи на претензії ТОВ Агрофірма Колос ЛТД на нерухоме майно по вул. Кузьменка, буд. 3Є, с. Березівка Талалаївського району Чернігівської області, у даному випадку має місце спір про право щодо нерухомого майна, яке перебуває на обліку як безхазяйне, а тому справа про передачу безхазяйного майна у комунальну власність має розглядатись у порядку позовного провадження.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

06.07.2020 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання ТОВ Агрофірма Колос ЛТД від 06.07.2020 про залучення до розгляду справи свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Клопотання підписано представником ОСОБА_5 .

Клопотання ТОВ Агрофірма Колос ЛТД від 06.07.2020 про залучення до розгляду справи свідків не приймається судом до розгляду на підставі наступного:

Відповідно до ч.2 ст. 170 ГПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Так, на підставі п.п. 11 п.16-1 розділу XV Конституції України у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року представництво, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції, здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Відповідно до ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вже зазначалось вище, ухвалою від 07.07.2020 суд прийняв до розгляду позовну заяву прокурора за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Доказів того, що ОСОБА_6 може представляти інтереси товариства у порядку самопредставництва або він має статус адвоката до суду не надано.

20.07.2020 до Господарського суду Чернігівської області за підписом директора ТОВ Агрофірма Колос ЛТД надійшло клопотання від 20.07.2020 про залучення до розгляду справи свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже, зі змісту даної статті вбачається, що виклику свідка передує подання до суду належним чином складеної заяви свідка.

Відповідачем не надані до суду заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

За таких обставин, клопотання про залучення до розгляду справи свідків від 20.07.2020 відхиляється судом.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін та третьої особи не надходило.

Нормативно-правове обґрунтування.

Суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 927/517/20 на підставі ч. 1 ст. 231 ГПК України виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

Тобто подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, що склалися, виходячи з тих відносин, які регулюють норми права, і такий спосіб має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.п. 6, ч.1 ст.20 ГПК України).

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб`єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Підставою звернення прокурора до суду є те, що оскільки право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 не зареєстроване, жодних документів, на підставі яких можливо встановити законного власника цього майна, до Березівської сільської ради Талалаївського району не надано, а тому воно має ознаки безхазяйного.

Отже, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.

За приписами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на конкретні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту ст. 328 ЦК України, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Прокурор, як спосіб захисту порушених прав керувався ст. 335 ЦК України.

Вказана норма, передбачає порядок набуття права власності на безхазяйну річ. Так, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Як встановлено судом, прокурором не враховано, що вимога про визнання речі безхазяйною як встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

З вимогами про визнання безхазяйним майно та передачу його у комунальну власність прокурором не заявлено інших вимог, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства та не наведено у позовній заяві будь-яких доказів, що підтверджують наявність спору про право у спірних правовідносинах.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Згідно з п.1 ч.1 ст.231 ГКП України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За цих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України та роз`яснює прокурору, що розгляд даної справи віднесено до суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.4 ст.231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору у разі закриття провадження у справі, зокрема з підстав непідвідомчості спору господарському суду, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Враховуючи те, що прокурором клопотання про повернення судового збору не заявлено, питання повернення судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст. 7 Закону України Про судовий збір , ст.129,231,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом в.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області, код 02910114 в інтересах держави в особі Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, код 04416476 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Колос , код 30866070 про визнання безхазяйним майном нежитлову будівлю загальною площею 1283,8 кв.м, яка знаходиться по вул. Кузьменка, буд. 3Є в с. Березівка Талалївського району Чернігівської області, та передати його у комунальну власність територіальної громади Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 10.11.2020.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 12.11.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ноувен М.П.