Рішення

від 13.10.2020 по справі 160/9168/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Справа № 160/9168/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Кузьмінової Л.Г., представника відповідача - Пилипенко С.О., та представника третьої особи - Тимошенка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ресурс-Моноліт про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Реконструкція центральної площі та паркової зони в смт.Царичанка, Царичанського району, Дніпропетровської області (ID моніторингу: UА-М-2020-07-13- 000002).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновок Східного офісу Державної аудиторської служби у Дніпропетровській області про результати моніторингу закупівлі Реконструкція центральної площі та паркової зони в смт.Царичанка, Царичанського району, Дніпропетровської області є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р., відкрито у справі провадження, призначено підготовче судове засідання на 09.09.2020р. за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

На виконання вимог ухвали суду від 11.08.2020р. на адресу суду 04.09.2020р. надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при проведенні моніторингу закупівлі та складанні висновку про результати моніторингу закупівлі, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги з боку позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

09.09.2020р. позивачем надано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також, позивачем надано до суду клопотання про залучення до участі в справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю Ресурс - Моноліт , оскільки рішення за результатом розгляду даної справи може вплинути на права та обов`язки даного підприємства.

У судовому засіданні 09.09.2020р. задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ресурс - Моноліт (49101, м. Дніпро, пр.. О.Поля, буд.28-А, оф. №517, код ЄДРПОУ 33262345), та оголошено перерву у підготовчому провадженні.Наступне судове засідання призначено на 29.09.2020р.

16.09.2020р. від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 29.09.2020р. закрито підготовче провадження. Наступне судове засідання призначено на 13.10.2020р.

12.10.2020р. від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги.

13.10.2020р. у судовому засіданні представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, 04.06.2020р. Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації через електронну систему закупівель Прозорро , розмістило оголошення про проведення процедури закупівлі - ДК021:2015: 45110000-1-Руйнування та знесення будівель і земляні роботи Реконструкція центральної площі та паркової зони в смт.Царичанка, Царичанського району, Дніпропетровської області (ідентифікатор закупівлі: UA- 2020-06-04-005805- Ь), та тендерну документацію.

За наслідками розгляду тендерної пропозиції ТОВ Ресурс - Моноліт , тендерним комітетом було прийнято рішення про визначення вказаного учасника переможцем закупівлі № UA- 2020-06-04-005805- b та прийнято рішення про намір укласти з ним договір, у зв`язку з чим, 24.06.2020р. позивачем було опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

06.07.2020р. позивачем було укладено з ТОВ Ресурс - Моноліт договір №21 про виконання робіт по об`єкту Реконструкція центральної площі та паркової зони в смт.Царичанка, Царичанського району, Дніпропетровської області .

В свою чергу, 16.07.2020р. Східний офіс Держаудитслужби на веб-порталі електронного майданчика закупівель, оприлюднив рішення про початок моніторингу (ідентифікатор моніторингу № UA-M-2020-07-13-000002). Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Моніторинг проводився на підставі наказу від 16.07.2020р. № 138.

За результатами вказаного моніторингу відповідачем було складено та 24.07.2020р. в електронній системі оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі №404, в якому передбачено, що за результатами аналізу відповідності тендерних пропозицій вимогам тендерної документації встановлено порушення вимог частини 16 статті 29, частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі та з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до Закону України, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач вважає висновок про результати моніторингу закупівлі протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст. 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-ХІІ, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі . Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. № 922-УІІІ (далі - Закон № 922- VIII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У відповідності до ст. 7 Закону № 922-УІП, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:

1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю;

2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини; відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

Відповідно до ст. 8 Закону № 922-VІІІ, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 4-7 ст. 8 Закону № 922-VІІІ, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівель та порядок його заповнення затверджено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 року №86, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 року №654/32106 (далі -Порядок №86).

Відповідно до розділу III Порядку №86, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі : 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт З має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Як вбачається з оспорюваного висновку, за результатами монитрингу відповідачем встановлено наявність порушень законодавства, а саме: 1)відповідно до пункту 11 частини статті 22 Закону про закупівлі, пункту 4 розділу 3 Інструкція з підготовки тендерної пропозиції , пункту 9 форми Тендерна пропозиція , яка викладена у додатку 4 до тендерної документації визначено, що строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Аналізом процедури закупівлі UA-2020-06-04-005805-b встановлено, що ТОВ Ресурс - Моноліт надано тендерну пропозицію, в якій вказано, що учасник погоджується дотримуватись умов тендерної пропозиції протягом 90 днів з дати розкриття тендерної пропозиції. Як наслідок, тендерна пропозиція ТОВ Ресурс - Моноліт не відповідала вимогам абзацу першого частини 3 статті 22 цього Закону та на підставі частини 1 статті 31 Закону підлягала відхиленню; 2) відповідно до частини 1 пункту 3 Додатку 1 до тендерної документації учасник для підтвердження кваліфікаційного критерію Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) має надати інформацію про виконання договору з аналогічним предметом закупівлі. Предметом закупівлі є Реконструкція центральної площі та паркової зони в смт Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області . ТОВ Ресурс- Моноліт у якості аналогічного договору надано інформацію та договір щодо виконання благоустрою майданчиків навколо силосних станцій, що не відповідає предмету закупівлі. Отже, ТОВ Ресурс-Моноліт не підтверджено кваліфікаційний критерій, установлений статтею 16 - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору. Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ Ресурс-Моноліт підлягала відхиленню на підставі частини 1 статті 31 Закону; 3) відповідно до частини 16 статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах. Аналізом укладеного договору від 06.07.2020 №21 встановлено, що його умови відрізняються від проекту договору, наданого у складі тендерної пропозиції. Так, згідно пункту 6.1 проекту договору ТОВ Ресурс - Моноліт зазначено строк виконання робіт - не пізніше 01.12.2020 року, тоді як у договорі від 06.07.2020 №21 зазначено строк виконання робіт не пізніше 01.12.2021 року. Як наслідок, тендерна пропозиція ТОВ Ресурс - Моноліт не відповідала вимогам тендерної документації, проте учасник не виправив невідповідності в документах через те, що Замовник не розмістив повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 22 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначається, зокрема, строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Пунктом 4 Розділу 3 ТД Інструкції з підготовки тендерної пропозиції встановлено, що Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Так, згідно з п.9 форми тендерної пропозиції Додаток 4 до Тендерної документації зазначено: Ми погоджуємося дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом (заповнюється Учасником,) календарних днів з кінцевого строку подання тендерних пропозицій .

Судом встановлено, що на виконання даного пункту та у відповідності п.11 ч.2 ст.22 Закону№ 922-VIII, ТОВ Ресурс- Моноліт було заповнено вищезазначений пункт та зазначено, що Ми погоджуємося дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом 90 календарних днів з дати розкриття тендерної пропозиції. , а отже, ТОВ Ресурс- Моноліт в поданій тендерній пропозиції підтвердило дійсність тендерної пропозиції на один день більше, за мінімально визначений Законом строк.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Суд звертає увагу на те, що абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 та ч.3 ст. 22 Закону № 922-VIII не містять обов`язку Замовника щодо відхилення тендерної пропозиції через наявність в ній документа, який за своїм змістом відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, суд вважає, що у позивача були відсутні правових підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ Ресурс- Моноліт .

Так, пунктом 3 Додатку 1 Тендерної документації, передбачено, що на підтвердження наявності документального досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасники повинні надати наступні документи: 1) довідка у довільній формі, яка містить інформацію про виконання договору з аналогічним предметом закупівлі, укладеного у період 2017-2020 роках; 2)на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору учасник, у складі тендерної пропозиції, надає копію такого договору, копії довідок про вартість виконаних робіт за таким договором (форма КБ-3), копії актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2В), та відгук від замовника (або балансоутримувача) щодо будівельних робіт по відповідному об`єкту за наданим учасником аналогічним договором (оригінал позитивного листа відгуку, із зазначенням: дати і номеру договору (на який надано відгук), ціни (вартості) договору, інформації про дотримання якості та строків виконання робіт, номер контактного телефону представника замовника (або балансоутримувача) за аналогічним договором).

Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог ТОВ Ресурс-Моноліт було надано наступні документи: довідку про наявність у Учасника торгів документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів №009/06-19 від 10.06.2020 р.; копію договору підряду №026-2017 від 02.08.2017 р. між ТОВ Ресурс-Моноліт та ТОВ Компанія Прогрес-Агро , копія довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), копія акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2В); відгук від Замовника по відповідному об`єкту.

При цьому, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством та тендерною документацією позивача, не визначено поняття аналогічний договір та договір з аналогічним предметом закупівлі.

Так, відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 Закону № 922-VIII, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Так, Національний класифікатор Єдиний закупівельний словник (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

Єдиний закупівельний словник згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV).

Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка І до Регламенту ЄЄ №2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок до додатка І згідно з Регламентом Комісії ЄЄ №213/2008.

В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг - предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів. Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів: перший рівень складає літера, що позначає секцію; другий рівень складає літера, що позначає групу; третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ. Остання цифра - контрольна.

Суд звертає увагу на те, що предмет закупівлі благоустрою майданчиків навколо силосних станцій відповідно до договору №026-2017 від 02.08.2017р. Виконання благоустрою майданчиків навколо силосних станцій за адресою вул. Заводська 5, с. Партизанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл. , який був наданий ТОВ Ресурс- Моноліт на підтвердження наявності документального досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, виконувані роботи відноситься до коду ДК 021:2015 та до коду Єдиного закупівельного словника - 45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи . Крім того, у Додатку 3 до тендерної документації, а саме в Технічній специфікації (технічному завданні) містяться Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2/ГП, Локальний кошторис на будівельні роботи №7-1-1/ЗЕО, Локальний кошторис на будівельні роботи №2-2-1 та Локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1/ЗВК, в яких зазначені земляні роботи та роботи з улаштування дорожнього покриття та тротуарів.

Таким чином, судом встановлено, що договір підряду №026-2017 від 02.08.2017 р. між ТОВ Ресурс-Моноліт та ТОВ Компанія Прогрес-Агро є аналогічним за предметом закупівлі, що підтверджується даними Національного класифікатору Єдиний закупівельний словник , та має ідентичні роботи, які зазначені в Технічній специфікації (технічному завданні), в якій містяться вищезазначені Локальні кошториси на будівельні роботи та співпадають з роботами зазначених в акті приймання виконаних робіт (форма КБ-2В).

Також, суд звертає увагу на те, відповідно до п.19.ч.2 ст. 22 Закону № 922-VIII,у тендерній документації зазначаються ,зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

До формальних (несуттєвих) помилок Замовника відносяться: розміщення інформації не на фірмовому бланку підприємства (за наявності); невірне (неповне) завірення або не завірення учасником документу згідно вимог цієї документації. Наприклад: завірення документу лише підписом уповноваженої особи самостійне виправлення помилок та/або описок у поданій пропозиції під час її складання Учасником; орфографічні помилки та механічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, що підготовлені безпосередньо учасником та надані у складі пропозиції, наприклад - зазначення в довідці русизмів, сленгових слів або технічних помилок; інші формальні (несуттєві) помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиціїта не впливають на зміст пропозиції.

Суд зазначає, що у п. 6.1 проекту договору ТОВ Ресурс - Моноліт помилково зазначено строк виконання робіт - не пізніше 01.12.2020 р, тоді як умовами тендерної документації (Додаток до ТД Проект договору ), у договорі від 06.07.2020р. №21 зазначено строк виконання робіт не іше 01.12.2021 року.

Водночас, у складі Тендерної пропозиції Учасника наданий Графік виконання робіт, яким передбачено виконання робіт на об`єкті Реконструкція центральної площі та паркової зони в смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області ТОВ Ресурс-Моноліт до кінця листопада 2021 року, як відповідно і передбачено умовами тендерної документації та умовами укладеного Договору про закупівлю № 21 від 06.07.2020р.

Таким чином, суд доходить висновку, що допущена ТОВ Ресурс-Моноліт у п. 6.1. Проекту договору технічна помилка, зокрема відображення замість 2021 року - 2020 рік, не може бути правовою підставою для відхилення, оскільки вона не впливає на зміст пропозиції.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону № 922-VIII, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Суд зазначає, що Проект договору наданий ТОВ Ресурс-Моноліт не відноситься до документів, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону та/або підтверджують право підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю, а отже, у позивача були відсутні правові підстави для розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідності у п. 6.1 проекту договору та відповідно у ТОВ Ресурс-Моноліт не було правових підстав для виправлення невідповідності щодо року в проекті договору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем законодавства про закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №208 від 03.08.2020 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м.Дніпро, пр.О.Поля, 2, код ЄДРПОУ 38598277) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ресурс - Моноліт (49101, м. Дніпро, пр.. О.Поля, буд.28-А, оф. №517, код ЄДРПОУ 33262345) про визнання протиправним та скасування висновку- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Реконструкція центральної площі та паркової зони в смт.Царичанка, Царичанського району, Дніпропетровської області (ID моніторингу: UA-M-2020-07-13-000002).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 12.11.2020 року.

Суддя М.В. Дєєв