Рішення

від 04.11.2020 по справі 280/3998/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року Справа № 280/3998/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Захарової Т.В., представника відповідача: Радової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТІС (70560, Запорізька область, Оріхівський район, село Мирне, вул.Василівська, буд.21; код ЄДРПОУ 31575227)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТІС (далі - позивач, ТОВ ТАТІС ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення форми «Р» від 24.03.2020 року №0004110512, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку за додану вартість на суму 331 872 грн. 00 коп. (за податковими зобов`язаннями 221 248 грн. та за штрафними санкціями 110 624 грн.);

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 24.03.2020 №0004120512, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на доданку вартість на суму 333 046,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що фахівцями відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача за період липень, вересень, грудень 2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларацій з податку на додану вартість, за результатами якої контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД . Позивач вказує на хибність висновків контролюючого органу про порушення ним податкового законодавства, оскільки вважає, що такі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях про відсутність реальності поставки товару (робіт, послуг) з посиланням на наявну податкову інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення контрагентами позивача господарської діяльності з огляду на відсутність трудових ресурсів та основних фондів, встановлення відсутності руху товару по ланцюгу постачання, а також з посиланням на те, що контрагенти по ланцюгу постачання є фігурантами кримінальних проваджень. Позивач зазначає, що придбавав у TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД сільськогосподарську сировину для виготовлення готової продукції - комбікорму, передача товару відбувалася на TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД , яке є виробником готової продукції - комбікормів, в тому числі для TOB ТАТІС , з давальницької сировини. Всі господарські операції є фактично здійсненими, оформлені належними необхідними та достатніми первинними документами, які були надані контролюючому органу до перевірки. Разом з тим, не беручи до уваги наявні у позивача первинні документи щодо придбання товару, його транспортування, оплату, оприбуткування, відображення в бухгалтерському обліку, подальше використання з отриманням доходу та інші документи, не досліджуючи факт придбання товару, контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем податкового законодавства. Звертає увагу, що на момент укладання угод та вчинення господарських операцій усі контрагенти-постачальники були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН) у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), а отже ТОВ ТАТІС правомірно сформувало показники податкової звітності з урахуванням таких господарських операцій. Крім того, вважає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право платника податків на формування показників податкової звітності, у тому числі податковий кредит, не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 23.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 23.07.2020.

Ухвалою суду від 23.07.2020 підготовче засідання відкладене на 17.08.2020.

Відповідач позов не визнав, 27.07.2020 подав відзив на позовну заяву (вх.№33958), у якому вказує, що під час перевірки позивача встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД . Зокрема, в актах приймання-передачі товару з ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД неможливо ідентифікувати кількість отриманого позивачем товару, у зв`язку із чим не має можливості підтвердити оприбуткування та використання отриманих від TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД товарів в господарській діяльності позивача, наявна податкова інформація яка свідчить про неможливість здійснення контрагентами позивача господарської діяльності з огляду на відсутність трудових ресурсів та основних фондів, встановлено відсутність руху товару по ланцюгу постачання, контрагенти по ланцюгу постачання є фігурантами кримінальних проваджень. Враховуючи вищевикладене, зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських операцій TOB ТАТІС з TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД , оскільки в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв`язку з чим такі первинні документи не мають юридичної сили, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

30.07.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх.№34686), у якій додатково до раніше висловлених аргументів звернуто увагу на наявність договорів оренди складських приміщені, з яких відбувалось відвантаження товару.

Ухвалою суду від 17.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 05.10.2020.

Ухвалою суду від 05.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2020.

Ухвалою суду від 22.10.2020 розгляд справи відкладено на 04.11.2020.

Під час судового розгляду представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених в заявах по суті справи, представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позову.

У судовому засіданні 04.11.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ТАТІС (код ЄДРПОУ 31575227) є юридичною особою, яка зареєстрована Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 24.07.2001, дата запису: 02.12.2004, номер запису: 10911200000000061. Видами діяльності позивача є: 01.47 Розведення свійської птиці (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (т.1 а.с.147-153).

Фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області у період з 21.02.2020 по 27.02.2020 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТАТІС за період липень 2018 року, вересень 2018 року, грудень 2018 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларацій з податку на додану вартість, по взаємовідносинам з ПП ОБРІЙ (код ЄДРПОУ 31045607) у липні, вересні 2018 року, TOB ДАКО 2017 (код ЄДРПОУ 41497198) у вересні 2018 року, TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 (код ЄДРПОУ 42151253) та TOB ТРІГО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40047479) у грудні 2018 року, за результатами якої кладений Акт №94/08-01-05-12/31575227 від 05.03.2020 (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с.20-70).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пп.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 221 248 грн., у тому числі за вересень 2018 на суму 24 702 грн., за грудень 2018 на суму 196 546 грн.;

- п.п.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 333 046 грн., у т.ч. за вересень 2018 р. на суму 147 129 грн., за грудень 2018 р. на суму 185 917 грн.

Позивач подав заперечення на Акт перевірки, які відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області №18264/10/08-01-05-12 від 23.03.2020 залишені без задоволення, а висновки Акту перевірки - без змін (т.2 а.с.218-220).

На підставі Акту перевірки та у зв`язку з виявленими порушеннями 24.03.2020 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- форми В4 №0004120512, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації №9307130546 від 17.01.2019 за грудень 2018 року на загальну суму 333 046,00 грн. (т.1 а.с.71);

- форми Р №0004110512, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 331 872,00 грн., т.ч. за основним платежем - 221 248,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 110 624,00 грн. (т.1 а.с.72).

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, однак рішенням ДПС України від 02.06.2020 №1968/99-00-08-05-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020 №0004110512 та №0004120512 залишено без змін (т.2 а.с.211-215).

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу про порушення податкового законодавства та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другої згаданої статті Кодексу визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень контролюючого органу стали висновки акту перевірки позивача, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД через недоліки в оформленні первинних документів, відсутності у вказаних контрагентів трудових ресурсів та основних фондів для здійснення господарських операцій, відсутності придбання товару по ланцюгу постачання.

Зокрема, в Акті перевірки контролюючий орган обґрунтовує свою позицію тим, що згідно актів приймання-передачі з TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД неможливо ідентифікувати товари, які безпосередньо були придбані у TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД , у зв`язку з чим не має можливості підтвердити оприбуткування та використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності позивача; не підтверджено оформлення відряджень директора TOB ТАТІС на TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД з метою отримання ТМЦ, отриманих від зазначених контрагентів; відсутні дані щодо зберігання товару у місцях його розвантаження; відсутність фізичної можливості зберігання товару у місцях його нібито завантаження, зазначених у ТТН, у зв`язку з відсутністю матеріально-технічної бази у контрагентів-постачальників; встановлено фізичну неможливість здійснення щоденного керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління та обліку керівниками TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД одночасно за юридичними адресами у місті Києві та адресами, які зазначені в товарно-транспортних накладних та видаткових накладних; відсутність руху товарів по ланцюгу постачання; контрагенти TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД по ланцюгу постачання є фігурантами кримінальних проваджень. Враховуючи наведене, контролюючий орган вважає, що TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД не могли фактично здійснити господарські операції на користь TOB ТАТІС , що вказує на формування TOB ТАТІС активу за рахунок надходження активів - товару з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було, всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, отже в силу вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України є для позивача підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У силу норм пунктів 44.1, 44.2 і 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Втім, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд зауважує, що відповідно до принципу офіційного з`ясування обставин справи податковий орган повинен доводити в суді нереальність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем повинні бути надані належним чином оформлені первинні документи та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

11 серпня 2017 року між TOB ТАТІС (Покупець) та TOB ТРІГО ТРЕЙД (Постачальник) укладено договір поставки №11/08/17, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, найменування, ціна та кількість якого вказуються у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору. За змістом пункту 3.1. Договору поставка товару здійснюється партіями, кур`єрськими службами доставки або автотранспортом на умовах СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш Зоря. вул. Польова, 27; FCA Україна, Високогірне, Запорізька обл., Запорізький район, згідно Інкотермс-2010. Базис поставки визначається за домовленістю сторін та може зазначатися у відповідній видатковій накладній (т.1 а.с.86-90).

До матеріалів справи надано посвідчення якості товару макуха соєва кормова , надані лабораторією ТОВ Промтехагроторг (т.1 а.с.108-110).

Поставка товару відбулась відповідно до видаткових накладних №1535 від 03.12.2018 на суму 322 449,60 грн, у тому числі ПДВ 53 741,60 грн; №1536 від 03.12.2018 на суму 306 490,80 грн, у тому числі ПДВ 51 081,80 грн; №1542 від 04.12.2018 на суму 129 500,00 грн, у тому числі ПДВ 21 583,33 грн; №1570 від 11.12.2018 на суму 256 095,00 грн, у тому числі ПДВ 42 682,50 грн (т.2 а.с.86-89).

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними №313 від 30.11.2018, №312 від 03.12.2018, №0413 від 04.12.2018, №1112 від 11.12.2018 (т.2 а.с.55-56, 67-68, 78-81).

Крім того, позивач надав до матеріалів справи лист ТОВ ТРІГО ТРЕЙД №1603 від 16.03.2020, яким повідомлено, що ТОВ ТРІГО ТРЕЙД має в оренді складські приміщення за адресою: Запорізька область, с.Високогірне, вул.Мічуріна, 1-Б, з яких здійснювалось навантаження товару для ТОВ ТАТІС . До листа додано копію договору оренди нежитлового приміщення від 14.03.2017 №ТТ 140317, Додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення від 14.03.2017 №ТТ 140317 та Акти приймання-передачі об`єкта оренди, з яких вбачається, що ТОВ ТРІГО ТРЕЙД орендує у ТОВ КОМПАНІЯ СИСТЕМА нежитлові приміщення площею 500,0 кв.м за адресою: Запорізька область, с.Високогірне, вул.Мічуріна, 1-Б (т.1 а.с.172-177).

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями №1506 від 06.12.2018 на суму 129 500,00 грн, №1507 від 06.12.2018 на суму 628 940,40 грн, №1693 від 08.01.2019 на суму 256 095,00 грн. (т.2 а.с.105-107).

За даними операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкові накладні №9 від 03.12.2018 на суму 322 449,60 грн, у тому числі ПДВ 53 741,60 грн; №10 від 03.12.2018 на суму 306 490,80 грн, у тому числі ПДВ 51 081,80 грн; №19 від 04.12.2018 на суму 129 500,00 грн, у тому числі ПДВ 21 583,33 грн; №50 від 11.12.2018 на суму 256 095,00 грн, у тому числі ПДВ 42 682,50 грн; (т.2 а.с.114-117).

До матеріалів справи надано копію Довідки Головного управління ДПС у м.Києві від 03.10.2019 №15/26-15-05-04-03/40047479 Про результати зустрічної звірки ТОВ ТРІГО ТРЕЙД щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ ТАТІС , ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА , ТОВ КУЙБИШЕВСЬКА ПТАХОФАБРИКА у період з 01.12.2018 по 31.12.2018, ТОВ УКРЛАН у період з 01.09.2018 по 31.10.2018, їх повноти відображення в обліку, згідно з висновками якої звіркою ТОВ ТРІГО ТРЕЙД документально підтверджено, крім іншого, факт здійснення господарських відносин із ТОВ ТАТІС , їх вид обсяг та розрахунки, а також відображення в податковому обліку (т.1 а.с.73-85).

Крім того, 16 жовтня 2018 року між TOB ТАТІС (Покупець) та TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 (Постачальник) укладений Договір поставки №16/10/18-ТС, відповідно до умов якого позивач придбав товар - макуху соняшникову, найменування, ціна та кількість товару визначаються у Специфікаціях, а також вказуються у рахунках/видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору. Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах: DAP Україна, склад ТОВ ТАТІС , Запорізька область, Куйбишевський район, с.Комиш Зоря ( Куйбишевський КЗ ) згідно Інкотермс-2010 (т.1 а.с.91-94).

До даного Договору сторонами укладено Специфікацію №1 від 16.10.2018 щодо поставки товару макуха соняшникова у кількості 31,450 т, за ціною 5 352,00 грн за тону з ПДВ, загальною вартістю 168 320,40 грн з ПДВ (поставка товару на умовах DDP - склад Покупця згідно з Інкотермс-2010) (т.1 а.с.95); Специфікацію №2 від 15.11.2018 щодо поставки товару макуха соняшникова у кількості 31,150 т, за ціною 6 180,00 грн за тону з ПДВ, загальною вартістю 192 507,00 грн з ПДВ (поставка товару на умовах DDP - склад Покупця згідно з Інкотермс-2010) (т.1 а.с.96); Специфікацію №3 від 14.12.2018 щодо поставки товару макуха соняшникова у кількості 90,0 т, за ціною 6 201,00 грн за тону з ПДВ, загальною вартістю 558 090,00 грн з ПДВ (поставка товару на умовах DDP - склад Покупця згідно з Інкотермс-2010) (т.1 а.с.97).

Крім того, 14 грудня 2018 року між TOB ТАТІС (Покупець) та TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 (Постачальник) укладений Договір поставки №14/12-ТС, відповідно до умов якого позивач придбав товар - макуху соєву, найменування, ціна та кількість товару визначаються у Специфікаціях, а також вказуються у рахунках/видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору. Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах: DAP Україна, склад ТОВ ТАТІС , Запорізька область, Куйбишевський район, с.Комиш Зоря ( Куйбишевський КЗ ) згідно Інкотермс-2010 (т.1 а.с.98-101).

До даного Договору сторонами укладено Специфікацію №1 від 14.12.2018 щодо поставки товару макуха соєва у кількості 27,220 т, за ціною 10 602,00 грн за тону з ПДВ, загальною вартістю 288 586,44 грн з ПДВ (поставка товару на умовах DDP - склад Покупця згідно з Інкотермс-2010) (т.1 а.с.102); Специфікацію №2 від 19.12.2018 щодо поставки товару макуха соєва у кількості 27,770 т, за ціною 10 602,00 грн за тону з ПДВ, загальною вартістю 294 417,54 грн з ПДВ (поставка товару на умовах DDP - склад Покупця згідно з Інкотермс-2010) (т.1 а.с.103).

Крім того, 23 листопада 2018 року між TOB ТАТІС (Покупець) та TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 (Постачальник) укладений Договір поставки №23/11/18-ТС, відповідно до умов якого позивач придбав товар - олію соєву, найменування, ціна та кількість товару визначаються у Специфікаціях, а також вказуються у рахунках/видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору. Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах: DAP Україна, склад ТОВ ТАТІС , Запорізька область, Куйбишевський район, с.Комиш Зоря ( Куйбишевський КЗ ) згідно Інкотермс-2010 (т.1 а.с.104-105).

До даного Договору сторонами укладено Специфікацію №1 від 23.11.2018 щодо поставки товару олія соєва у кількості 7,0 т, за ціною 18 801,00 грн за тону з ПДВ, загальною вартістю 131 607 грн з ПДВ (поставка товару на умовах DDP - склад Покупця згідно з Інкотермс-2010) (т.1 а.с.106); Специфікацію №2 від 11.12.2018 щодо поставки товару олія соєва у кількості 9,0 т, за ціною 18 300,00 грн за тону з ПДВ, загальною вартістю 164 700,00 грн з ПДВ (поставка товару на умовах DDP - склад Покупця згідно з Інкотермс-2010) (т.1 а.с.107).

До матеріалів справи надано посвідчення якості товару макуха соняшникова від 17.12.2018, від 19.12.2018, від 24.12.2018 (т.1 а.с.112, 114, 116), посвідчення якості товару макуха соєва від 18.12.2018, від 20.12.2018 (т.1 а.с.113, 115), посвідчення якості товару олія соєва (т.1 а.с.111).

Поставка товару відбулась відповідно до видаткових накладних №54 від 12.12.2018 на суму 164 700,00 грн, у тому числі ПДВ 27 450,00 грн; №59 від 17.12.2018 на суму 180 883,18 грн, у тому числі ПДВ 30 147,20 грн; №61 від 18.12.2018 на суму 288 586,44 грн, у тому числі ПДВ 48 097,74 грн; №62 від 19.12.2018 на суму 163 768,42 грн, у тому числі ПДВ 27 294,74 грн; №66 від 20.12.2018 на суму 294 417,54 грн, у тому числі ПДВ 49 069,59 грн; №70 від 24.12.2018 на суму 187 890,30 грн, у тому числі ПДВ 31 315,05 грн (т.2 а.с.90-95).

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р54 від 12.12.2018, №Р59 від 17.12.2018, №Р61 від 18.12.2018, №Р62 від 19.12.2018, №Р66 від 20.12.2018, №Р70 від 24.12.2018 (т.2 а.с.57-64, 74-78).

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями №1563 від 17.12.2018 на суму 164 700,00 грн, №1586 від 19.12.2018 на 180 883,18 грн, №1609 від 20.12.2018 на суму 452 354,86 грн, №1631 від 26.12.2018 на суму 294 417,54 грн, №1681 від 11.01.2019 на суму 187 890,30 грн.(т.2 а.с.100-104).

За даними операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкові накладні №10 від 12.12.2018 на суму 164 700,00 грн, у тому числі ПДВ 27 450,00 грн; №15 від 17.12.2018 на суму 180 883,18 грн, у тому числі ПДВ 30 147,20 грн; №20 від 18.12.2018 на суму 288 586,44 грн, у тому числі ПДВ 48 097,74 грн; №18 від 19.12.2018 на суму 163 768,42 грн, у тому числі ПДВ 27 294,74 грн; №23 від 20.12.2018 на суму 294 417,54 грн, у тому числі ПДВ 49 069,59 грн; №26 від 24.12.2018 на суму 187 890,30 грн, у тому числі ПДВ 31 315,05 грн (т.2 а.с.108-113).

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ ДАКО 2017 (Постачальник) укладено Договір поставки №140518 від 14 травня 2018 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, найменування, ціна та кількість якого вказуються у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору. За змістом пункту 3.1. Договору поставка товару здійснюється партіями, кур`єрськими службами доставки або автотранспортом на умовах DAP Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш Зоря, вул. Польова, 27 згідно Інкотермс-2010 (т.1 а.с.123-127).

До матеріалів справи надано протокол випробувань продукції №0526 від 22.08.2018 Макуха соняшникова (т.1 а.с.128-129).

Поставка товару відбулась відповідно видаткових накладних №РН-0000021 від 01.09.2018 на суму 278 807,76 грн, у тому числі ПДВ 46467,96 грн; №РН-0000023 від 07.09.2018 на суму 284 893,92 грн, у тому числі ПДВ 47 482,32 грн; №РН-0000027 від 18.09.2018 на суму 223 621,86 грн, утому числі ПДВ 37 270,31 грн; №РН-0000028 від 19.09.2018 на суму 243 660,12 грн, у тому числі ПДВ 40 610,02 грн (т.2 а.с.82-85).

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними №021 від 01.09.2018, №023 від 07.09.2018, №027 від 17.09.2018, №028 від 18.09.2018, №067 від 03.12.2018, №069 від 10.12.2018 (т.2 а.с.65-66, 69-73).

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями №1154 від 05.09.2018 на суму 278 807,76 грн, №1194 від 11.09.2018 на суму 284 893,92 грн, №1236 від 20.09.2018 на суму 223 621,86 грн, №1243 від 21.09.2018 на суму 243 660,12 грн (т.2 а.с.96-99).

За даними операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкові накладні №1 від 01.09.2018 на суму 278 807,76 грн, у тому числі ПДВ 46467,96 грн; №3 від 07.09.2018 на суму 284 893,92 грн, у тому числі ПДВ 47 482,32 грн; №7 від 18.09.2018 на суму 223 621,86 грн, утому числі ПДВ 37 270,31 грн; №8 від 19.09.2018 на суму 243 660,12 грн, у тому числі ПДВ 40 610,02 грн (т.2 а.с.118-121).

Позивач зазначає, що придбаний у TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД товар є сільськогосподарською сировиною, яка використовується позивачем для виготовлення готової продукції - комбікорму. Поставка товару відбувалася безпосередньо на TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД , де сировина перероблялась, а готова продукція потім постачалась на адресу позивача.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано договір підряду №02/10-Т на виконання робіт по виготовленню продукції від 01.10.2011, укладений між позивачем (Замовник) та TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов`язується на власний ризик за завданням Замовника виконувати таку роботу (виготовляти комбікорм, соєвий екструдат): прийняти сировину Замовника, здійснити її зберігання до моменту виготовлення продукції, виготовити комбікорм. Сторони домовились, що Підрядник виконує роботи з сировини, матеріалів, компонентів та ін. Замовника або за додатковою угодою з власних сировини, матеріалів, компонентів та ін. (т.1 а.с.117-122).

На підтвердження виконання умов даного договору до матеріалів справи надано Акти приймання-передачі давальницької сировини, у тому числі за вересень 2018 року, за грудень 2018 року (т.1 а.с.132-133), Акти надання послуг №2403 від 10.09.2018, №2503 від 20.09.2018, №2582 від 30.09.2018, №3295 від 10.12.2018, №3422 від 20.12.2018, №3510 від 31.12.2018, (т.1 а.с.134-139), виробничі звіти TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД на виготовлення комбікорму та списання давальницької сировини ТОВ ТАТІС у вересні та грудні 2018 року (т.1 а.с.140-146). Транспортування придбаного комбікорму підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами (т.1 а.с.178-250, т.2 а.с.1-54).

Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону № 996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Крім того, позивачем надано докази на підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності для переробки та виготовлення комбікорму із залученням переробного підприємства.

Застосовуючи вищенаведені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд на підставі зібраних у справі доказів встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та проведення розрахунків, а саме: договори, видаткові накладні, акти здачі-приймання, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення тощо.

Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів ґрунтуються виключно на податковій інформації стосовно контрагентів позивача і також висновків, що вказані контрагенти позивача в періоди, що перевірялися, фактично не могли здійснювати фінансово-господарські операції в задекларованих обсягах, в тому числі здійснювати поставку продукції на адресу позивача, через відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність достатнього трудового ресурсу, відсутність основних фондів виробничих та складських активів, транспортних засобів та відсутність в ланцюгу формування податкового кредиту номенклатури товару, який реалізовано позивачеві).

Суд вважає, що є такими, які не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, твердження відповідача, що відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності з придбання, зберігання та подальшої реалізації товару є свідченням неможливості поставки (продажу) позивачеві певного товару.

Чинним законодавством України не передбачено, яке конкретно майно та інші матеріальні ресурси та умови повинні бути наявні у платника податків для здійснення певної діяльності.

Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Крім того, слід зазначити, що жодною нормою законодавства України не передбачений обов`язок платників податків покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження даних товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Позивач, як сторона за відповідними господарськими договорами, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Крім того, твердження відповідача про відсутність у ТОВ ТРІГО ТРЕЙД складських приміщень за адресою навантаження поставленого товару спростовані наданими до матеріалів справи письмовими доказами, а також обставинами, встановленими у Довідці Головного управління ДПС у м.Києві від 03.10.2019 №15/26-15-05-04-03/40047479 Про результати зустрічної звірки ТОВ ТРІГО ТРЕЙД .

Посилання відповідача на те, що аналізом Єдиного реєстру податкових накладних за перевіряє мий період встановлено обрив ланцюга постачання придбаного позивачем товару, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки товар міг бути придбаний в інші (попередні) періоди, а також із залученням третіх осіб, які не є платниками ПДВ, що відповідачем фактично не досліджувалось.

Крім того, суд наголошує на тому, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17.

Щодо посилань відповідача на недотримання податкової дисципліни постачальниками вказаних контрагентів позивача суд зазначає, що реальність або нереальність господарських операцій позивача не може бути підтверджена дослідженням ланцюга постачання між контрагентом позивача та його контрагентами, які не є контрагентами позивача, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У постанові від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а Верховний Суд зауважив, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі.

Крім того, законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

У постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14 викладену правову позицію, згідно з якою податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Тому, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Щодо посилань на наявність кримінальних проваджень №42017000000001962, №42016000000000866, №42016221090000168, №62019000000000537, №32015100110000269, в яких фігурують контрагенти по ланцюгу постачання, суд зазначає, що в порушення статті 77 КАС України відповідач не виконав свого обов`язку з доведення обставин, на яких ґрунтується прийняте рішення, та не надав жодних доказів існування таких кримінальних проваджень, під час судового розгляду представник відповідача не зміг пояснити щодо яких осіб або фактів воно здійснюється, на якій стадії перебуває і яке значення має для вирішення спірних правовідносин. За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про вироки в даних кримінальних провадженнях відсутня. Відповідачем не надано жодних доказів вчинення достатніх дій щодо доведення даних обставин, а сама по собі наявність кримінального провадження та посилання на певні матеріали досудового розслідування не можуть бути розцінені судом як беззаперечні докази винності осіб у вчиненні злочину.

Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що згадані кримінальні провадження стосуються діяльності контрагентів по ланцюгу постачання, що не може трактуватись як ознака нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

У даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №811/217/17 вказав, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (постанова Верховного Суду від 09.03.2019 у справі №810/302/15).

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Так само не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на недоліки в оформленні актів приймання-передачі сировини, укладених з TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД , а також на не оформлення відряджень директора TOB ТАТІС на TOB КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД , оскільки взаємовідносини позивача з даним контрагентом не були предметом проведеної перевірки.

Також, з урахуванням того, що податкові накладні по операціям з контрагентами TOB ДАКО 2017 , TOB АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та TOB ТРІГО ТРЕЙД зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 01.07.2017, до таких податкових накладних застосовуються правила, визначені пунктом 201.10 ст.201 ПК України, відповідно до яких податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на додану вартість за вересень, грудень 2018 року, у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому наявна необхідна сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 9 973,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №921 від 11.06.2020.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 973,78 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 24 березня 2020 року №0004110512, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 24 березня 2020 року №0004120512, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТІС за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 973,78 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні 78 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТАТІС , місцезнаходження: 70560, Запорізька область, Оріхівський район, село Мирне, вул.Василівська, буд.21; код ЄДРПОУ 31575227.

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2020 року.

Суддя М.О. Семененко