Рішення

від 10.11.2020 по справі 320/7030/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м.Київ №320/7030/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства Автомагістраль до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

у с т а н о в и в:

ПП Автомагістраль звернулось до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 25.11.2019 №165413 про застосування до підприємства адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн. за порушення абз.16 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 позовна заява була залишена без руху, заявникові запропоновано усунути недоліки у визначений судом строк та спосіб.

На виконання вимог суду була подана позовна заява, в якій змінено відповідача на Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Ухвалою від 07.09.2020 у справі було відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику сторін для участі у ньому.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №165413 від 25.11.2019 є протиправною, оскільки була винесена без урахування об`єктивних даних показників габаритно-вагових норм транспортного засобу позивача DAF XF 105 460, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом ES-GE-9 та за відсутності у контролюючого органу сертифікованих засобів повірки на проведення зважування автомобіля. Процедура зважування автотранспорту, на думку позивача, проводилась не у визначеному місці, без погодження з власником автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції, без схеми організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту зважування та виїзду з нього, а тому, вважає позивач, що будь-які результати зважувань транспортних засобів таким ваговим комплексом були отримані незаконно і братися судом до уваги як докази апріорі не можуть у зв`язку з порушенням п.п 2 п.2 та п.12-13 Порядку здійснення габаритно-вагового контрою та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативи, затвердженого постановою КМУ №879 від 27.06.2007.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті. Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення, Уктрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Таким чином, 01.10.2019р. інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, відповідно до направлення на перевірку № 004720 від 30.09.2019р., на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює: автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, був зупинений транспортний засіб марки ОАР, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки АР, номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачу.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Разом з цим, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №1007/1207).

Таким чином, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 26,72 т при нормативно допустимому - 22 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить галон про зважування від 01.10.2019р., час зважування 15:49 год. На підставі частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №042942 від 01.10.2019 р.

На підставі пункту 6 Порядку №422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 033123 від 01.10.2019р.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки про що свідчить Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (Додатки) відповідно до п. ІІ Порядку 879.

Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні скасовано пункт 19 1 Порядку № 879, без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Таким чином, підсумував відповідач відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу га від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно із пунктом 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.

Повідомленням від 13.11.2019 № 9800 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що в повній мірі відповідає термінам листування.

Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Враховуючи наведене, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі. На підставі викладеного у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив позивача зазначив, що ваги якими начебто здійснювалось зважування мають іншу назву та заводський номер та говорить про підміну відповідачем документів. Також позивач поскарживався на неякісний текст направлення на рейдову перевірку та підсумовує, що вищевказане свідчить про обґрунтованість вимог позивача.

Дослідивши наявні у справі докази з наданням їм відповідної правової оцінки у співставленні з встановленими обставинами справи та нормами права, які врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, ураховуючи таке:

судом встановлено, що 01.10.2019 інспекторами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області відповідно до направлення на перевірку №004720 від 30.09.2019, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, навантаження та розвантаження транспортних засобів проводилась рейдова перевірка перевізників, які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

01.10.2019, перевірка позивача проводилась на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, затвердженого начальником управління Уктрансбезпеки у Житомирській області 30.09.2019; графіку роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю на території Житомирської області у IV кварталі 2019 та направлення на рейдову перевірку від 30.09.2019 №004720.

01.10.2019, працівниками Укртрансбезпеки у Житомирській області було здійснено такий захід як ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачеві.

За результатами зважування автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , було встановлено, що навантаження на строєну вісь становило 26,72 т. при нормативно допустимому 22 т. Про виявлені невідповідності при здійсненні габаритно-вагового контролю свідчать дані талону зважування від 01.10.2019, час зважування 15:49 год.

За результатами перевірки співробітниками Укртрансбезпеки у Житомирській області 01.10.2019 було складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 01.10.2019 №174031, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №033123, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №042942, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №174031 та видано чек зважування.

Позивача, повідомленням від 13.11.2019 №9800, було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Водночас, його уповноважений представник для участі у розгляді справи не з`явився, що не утворює перешкод для розгляду справи про адміністративне правопорушення та ухвалення рішення за результатом розгляду.

25.11.2019, постановою заступника начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №165413 на позивача - ПП Автомагістраль було накладено штраф в сумі 34000, 00 грн. за правопорушення передбачене абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його у судовому порядку із вищезазначених підстав.

Надаючи правової оцінки даній справі, суд виходив з наступного:

відносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353-XII, Законом України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 року №2862-IV, Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III, Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 року №1314-VII, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), Вимогами до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 року (далі - вимог №255).

Частиною 2 ст. 29 Закону №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 6 Закону №2862-IV, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" від 26.06.2015 №592 правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Так, підпунктом 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 року №103 визначено завдання служби Укртрансбезпека, зокрема, вона здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567, графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 унормовано, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Житомирській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, при цьому перевірка відповідачем проведена у повній відповідності до вимог Порядку №1567.

Частиною 1 ст. 29 Закону №3353-XII визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 16 постанови №198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з вимогами пункту 3 Правил №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.

Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Водночас механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879, за вимогами підпункту 4 пункту 2 якого габаритно-ваговим контролем визнається контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

За приписами пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Як свідчить акт від 01.10.2019 №033123 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідка від цієї ж дати №042942 про результати здійснення габаритно-вагового контролю , автомобіль марки DAF FT ХF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 із причіпом, які належать ПП Автомагістраль , при перевезенні вантажу (асфальтоукладчик), мав перевищення навантаження на строєну вісь 26,72 т. при нормативно допустимому 22 т. Також було зафіксовано фактичну масу 40,855 т. при нормативно допустимій масі - 40 т., що підтверджено актом перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів та довідка №042942 від 01.10.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу.

Однак, позивач не погоджується з показниками зважувального обладнання відповідача та вказує на те, що встановлення перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу відбулося не повіреним зважувальним обладнанням та ймовірне перевищення допустимої ваги, оскільки загальна маса транспортного засобу з вантажем була в межах допустимих норм, залишається, як він вважає, невідомою, навіть вказує позивач, допустима похибка..

Відтак, судом при розгляді справи по суті підлягали з`ясуванню обставини достовірності визначення 01.10.2020 маси транспортного DAF FT ХF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 , автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 Порядку №879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно із пунктами 12, 13 та 14 названого Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури. 28.07.2016, наказом Міністерства інфраструктури України №255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі - Наказ №255). Зазначений Наказ встановлює вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Як вбачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого 01.10.2019 було складено спірний розрахунок, був здійснений на пересувному пункті габаритно-вагового контролю на 86 км.а/ш Київ-Чоп.

Пунктами 1-3 розділу ІІ Вимог до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу №255 передбачено, що габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Проектування. Будівництво" у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м.

Згідно із підпунктом 8 пункту 5 розділу ІІ Вимог до пересувного пункту габаритно-вагового контролю наказу №255 пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням, зокрема свідоцтвом про повірку ваг та свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.

Суд звертає увагу на те, що 03.07.2014 року набрав чинності Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" №1314-VII від 05.06.2014 року, яким поняття метрологічна атестація не наведено.

Пунктом 9 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" зазначено наступне: Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки; забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів; подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 було затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент). Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Серед переліку засобів вимірювальної техніки, зокрема позицією №52 додатку 1 Технічного регламенту, зазначені прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, (процедури оцінки відповідності* B+D, або B+F, або G).

Пунктом 4 Технічного регламенту наведене визначення поняттю оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані. Пунктом 16 Технічного регламенту зазначено, якщо відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, що до них застосовуються, було підтверджено встановленою процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 53-56 цього Технічного регламенту і наносять знак відповідності та додаткове метрологічне маркування згідно з пунктами 57-70 цього Технічного регламенту.

Суд зазначає, що декларація про відповідність №2 від 27 листопада 2017 року вказує на те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 030T-AS2-PWIA, який використовувався 01.10.2020 для габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Також із цієї декларації слідує, що виробник підтвердив перевірку засобу вимірювальної техніки вимогам п. 5.2 національного стандарту ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1 Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT) , а також сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 згідно модуля В .

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що затвердження типу засобу вимірювальної техніки - рішення призначеного органу з оцінки відповідності, прийняте на основі звіту про оцінку типу, про те, що тип засобу вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам і може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології у спосіб, за якого він, як очікується, забезпечить надійні результати вимірювань протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Технічного регламенту, перевірки типу - це частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує технічний проект засобу вимірювальної техніки, який призначений для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології та перевіряє і підтверджує його відповідність Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які застосовуються до зазначеного засобу.

У пункті 6 Додатку 3 до Технічного регламенту вказано, що у разі коли тип засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката перевірки типу можуть додаватися один або кілька додатків.

На прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь №030T-AS2-PWIA, які використовуються Укртрансбезпекою та її територіальними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю, виданий сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2017 року, який дійсний до 27.11.2027 року. Даний документ виданий відповідно до Додатку 3, розділу Процедури оцінки відповідності Модуль В (перевірки типу) до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 1 додатку 3 до Регламенту (відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювання техніки) - частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує технічний проект засобу вимірювальної техніки, який призначений для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засіб вимірювальної техніки), та перевіряє і підтверджує його відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент), які застосовуються до зазначеного засобу.

Рішення про відповідний спосіб перевірки типу та необхідну кількість зразків приймається призначеним органом.

За правилом п.4 додатку 3 до Технічного регламенту, призначений орган повинен: 1) стосовно засобу вимірювальної техніки - провести експертизу технічної документації та підтвердних документів для оцінки адекватності технічного проекту такого засобу; 2) стосовно зразків: перевірити відповідність виготовленого зразка технічному проекту і визначити вузли, які були розроблені згідно з національними стандартами з переліку національних стандартів, та вузли, які були розроблені згідно з відповідними технічними специфікаціями; провести відповідні дослідження та випробування або доручити їх проведення для перевірки правильності застосування обраних виробником положень відповідних національних стандартів з переліку національних стандартів; провести відповідні дослідження та випробування або доручити їх проведення для перевірки того, що у разі незастосування положень відповідних національних стандартів з переліку національних стандартів прийняті виробником рішення про застосування відповідних технічних специфікацій відповідають суттєвим вимогам Технічного регламенту; дійти згоди з виробником про місце проведення досліджень та випробувань; 3) стосовно інших частин засобу вимірювальної техніки - провести експертизу технічної документації і підтвердних документів з метою оцінки адекватності технічного проекту інших частин такого засобу.

Призначений орган повинен скласти звіт про результати проведення оцінки, в якому зазначено види робіт, що проведені відповідно до пункту 4 цього додатка, та їх результати. Призначений орган, виконуючи свої зобов`язання щодо органу, що призначає, може розкривати зміст такого звіту в повному обсязі або частково лише за згодою виробника, - п.5 Додатку.

Відповідно до п.6 Додатку 3 до Технічного регламенту на Модуль В. у разі коли тип засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката перевірки типу можуть додаватися один або кілька додатків. У сертифікаті перевірки типу та додатках до нього повинна міститися вся необхідна інформація, яка дає змогу оцінювати відповідність виготовлених засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та здійснювати контроль в умовах їх експлуатації.

На засіб вимірювальної техніки, яким здійснювалося зважування транспортного засобу позивача було видано сертифікат відповідності від 27 листопада 2017 року з додатком, із зазначенням в останньому номерів звітів про випробування. Даний сертифікат зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CТ.0115-17 Rev.O.

Вищезазначені документи видані ДП "Харківстандартметрологія", яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Пунктами 2-6 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено наступне: до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Державні еталони, яким такий статус надано в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, вважаються національними еталонами з дня набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні в частині права проводити повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, протягом визначеного в таких свідоцтвах строку дії. Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії. Свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом визначеного в них строку дії або до прийняття протягом строку дії таких свідоцтв згідно із законами України та відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону рішень центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про уповноваження відповідних підприємств та організацій, їх відокремлених підрозділів на проведення певних вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології, але не більш як три роки з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак, зважування транспортного засобу позивача проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIА, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0115-17Rev.O та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження відповідності пересувного пункту габаритно-вагового контролю вимогам чинного законодавства щодо здійснення завдань територіального органу Укртрансбезпеки відповідачем надано сертифікат перевірки типу серії СТ №000438 від 27 листопада 2017 року, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CВ.0300-17 від 27.11.2017, сертифікат відповідності від 27 листопада 2017 року з додатком та декларацію про відповідність №2 від 27 листопада 2017, а також свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5326, яке чинне до 08.02.2020, видане ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації та захисту прав споживачів .

Сукупний аналіз наведених вище норм зазначеного Закону та Технічного регламенту вказують на те, що зазначені документи, на переконання суду, підтверджують той факт, що зважування транспорту проводилось працівниками управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані і підстави для сумніву у достовірності результатів зважування , відсутні.

У зв`язку з цим суд вважає, що зазначені засоби вимірювальної техніки забезпечили виконання покладених на Укртрапсбезпеку завдань щодо перевірки дотримання перевізниками вимог законодавства, зокрема п.22.5 Правил дорожнього руху, в частині визначення осьових навантажень, шляхом проведення точного габаритно-вагового контролю. Вказані обставини є належним обґрунтуванням достовірності результатів зважування транспортного засобу позивача 01.10.2019 року та спростовують його доводи стосовно незаконності застосування засобу вимірювальної техніки та сумніви в частині об`єктивності результатів зважування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що затвердженими формами документів, які складаються під час габаритно-вагового контролю не передбачено вносити відомості про реквізити зважувального обладнання.

Форма документів (акт, довідка), складених посадовими особами Укртрансбезпеки у Житомирській області за наслідками перевірки позивача, затверджена нормативно-правовими актами, зокрема, наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013 року та Порядком №879 згідно з додатками, і зазначення у таких документах будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, чинним законодавством не передбачено. У зв`язку з цим суд не бере до уваги твердження позивача про відсутність відомостей про зважувальне обладнання у акті №174031 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.10.2019, довідці №042942 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.10.2019, розрахунку №174031 від 01.10.2019 року плати за проїзд та талоні про зважування.

Позивач також вказує на невідповідність результатів зважування працівників контролюючого органу його даним, на що суд вказує, що підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку №879 наведене визначення поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та вантажу, а також точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Посилання позивача на відсутність методики виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів не є безумовною підставою визнання протиправними дій контролюючих осіб Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області по складанню документів за наслідками перевірки.

В той же час суд звертає увагу на те, що Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року №1007/1207, в повній мірі визначено механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, а наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 року затверджено вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Отже, відсутність розробленої методики проведення габаритно-вагового контролю, на яку посилається позивач, не спростовує вчинення ним правопорушення, зафіксованого працівниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області. Крім того, суд враховує і ту обставину, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні пункт 19 з Порядку №879 виключений.

Також позивач звертає увагу суду , що відповідачем начебто не було погоджено місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху з власником автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом поліції. Вказане твердження має лише характер припущень, позаяк у поданій заяві ця обставина жодним чином обґрунтована не була з посиланням на відповідні докази, як це вимагає п.5 ч.5 ст.160 КАСУ, крім того дана обставина не впливає на допущене позивачем порушення норм ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Як слідує з акта №174031 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та довідки №033123 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.10.2019 року, зазначені документи підписані уповноваженими працівниками відповідача, що проводили габаритно-ваговий контроль та водієм позивача, який підтвердив своїм підписом дані зважування. При цьому, суд звертає увагу на те, що вказані документи складені з дотриманням вимог щодо їх форми та змісту, встановлені Вимогами №255.

Як уже зазначалося судом вище, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу належного позивачу було встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу та внесення плати за проїзд.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі довідки №042942 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту №033123 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів проведено розрахунок від 01.10.2019 року №174031 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 147,42 євро.

Розрахунок плати за проїзд від 01.10.2019 року №174031 виконаний відповідно до формули, визначеної пунктом 30 Порядку №879, та з урахуванням вимог пункту 31-1 цього Порядку.

Аналіз положень чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, а також досліджені матеріали справи дають суду підстави зробити висновок, що розрахунок плати за проїзд є правильним та таким, що відповідає вимогам Порядку №879.

Таким чином, вимога про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №165413 від 25.11.2019 року, не підлягає задоволенню, оскільки встановленими у справі доказами підтверджено вчинення позивачем порушення. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена стосовно позивача відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт . Норма абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилом п. 25, 26 Порядку №1567, справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт була розглянута Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки; за результатами розгляду, на підставі п.31 Порядку №1567, до позивача застосований штраф у розмірі 34 000 грн., жодних обґрунтувань протиправності оскаржуваної постанови позивачем не наведено.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

За правилами частини першої статті 139 КАС України позивачу відшкодовуються судові витрати у разі задоволення позовних вимог. Оскільки у даному разі суд у задоволенні позову відмовляє, то судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову приватного підприємства Автомагістраль ( код 31481658, с. Синяк Вишгородського району Київської області, вул. Київська, 68) до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код 39816845, м. Київ, проспект Науки, 57) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №165413 від 25.11.2019, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.