Справа № 420/5926/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Бойко О.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційного підприємства ІВІК-ЮГ , у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №0097095105 про застосування штрафних санкцій, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору
06.07.2020 року позивач, Виробничо-комерційне підприємство ІВІК-ЮГ , у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд:
(1) визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДФС в Одеській області №0097095105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17 червня 2020 року
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
У позовній заяві вказано, що позивач 23.06.2020 року поштою за вх.№27 отримав Рішення №0097095105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17 червня 2020 року (надалі за текстом - Рішення № 0097095105), яким застосовано до позивача штраф у розмірі 2352,49 грн. за період з 21.12.2019 року до 23.12.2019 року (20% з 01.01.2015) та нараховано пеню у розмірі 35,29 грн (0,1 % від суми недоїмки).
Позивач не погоджується із Рішенням № 0097095105 та вважає його необґрунтованим, протиправним та таким, яке підлягає скасуванню.
В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення, позивач зазначає, що він своєчасно сплачує всі податки та інші обов`язкові платежі, в тому числі єдиний соціальний внесок, а єдиний соціальний внесок позивач сплачує авансом, і завжди наявна переплата.
Так, на переконання позивача, за період з 01.11.2019 по 23.12.2019 року переплата єдиного соціального внеску складала 4179 гривень 71 копійка, а станом на 23 грудня переплата єдиного соціального внеску складала 34179 гривень 71 копійка.
На підтвердження наявності вказаної переплати по сплаті єдиного соціального внеску позивач обґрунтовує наданими доказами щодо подання відповідної звітності та сплати єдиного соціального внеску з липня до грудня 2019 року.
(б) Позиція відповідача
07.08.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що згідно з даними інтегрованої картки платника за 2019 рік позивач здійснив несвоєчасну оплату єдиного внеску, а саме: 23.12.2019 року, - чим порушив вимоги Закону №2464, у зв`язку з чим контролюючий орган прийняв рішення №0097095105 від 17.06.2020 року про застосування 20% штрафної санкції та нарахував пеню за несвоєчасну сплату зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску.
ІІІ. Процедура та рух справи
13.07.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 13.07.2020 року суд витребував у Головного управління ДПС в Одеській області докази по справі, а саме: належним чином завірений розрахунок штрафних санкцій у розмірі 2387,78 грн., та інформацію щодо переплати позивачем єдиного соціального внеску станом 23.12.2019 р. та зупинив провадження по справі №420/5926/20 до моменту отримання витребуваних документів.
07.08.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи №420/5926/20 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 16.09.2020 року суд поновив провадження у справі №420/5926/20.
Ухвалою від 05.11.2020 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Позивач, Виробничо-комерційне підприємство ІВІК-ЮГ у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 31327248, (далі - позивач, ВКП ІВІК-ЮГ ), зареєстровано юридичною особою з 01.02.2001 року та, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Малиновській ДПІ Північного управління у м. Одесі Головного управління ДПС в Одеській області (т.1 а.с.18-19).
17 червня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області прийняло рішення №0097095105 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ГУ ДПС в Одеській області на загальну суму 2387,78 грн., в тому числі штраф у розмірі 2352,49 грн. за період з 21.12.2019 р. до 23.12.2019 р. та нарахування пені в розмірі 35,29 грн. (т.1 а.с.9-10).
Вказане рішення позивач отримав 22.06.2020 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією поштового конверту (т.1 а.с.11).
Вважаючи, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафу та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У відповідності до статей 41 та 191 Податкового кодексу України, контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів, а саме органів доходів і зборів.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6, абзаців 1 і 2 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 7 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Виходячи із положень абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як зазначено у частині 10 статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно з частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до частини 14 статті 25 Закону №2464-VI, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі- Інструкція №449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449, передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Згідно з пунктом 7 розділу VII Інструкції №449, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення від 17.06.2020 року №0097095105 є несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску за листопад 2019 року у розмірі 11762,45 грн., оскільки така сплата здійснена позивачем лише 23.12.2020 року, тобто з простроченням оплати на 3 дні.
На підтвердження вказаного відповідач подав до суду витяг з інтегрованої картки платника (ІКП) ВКП ІВІК-ЮГ (т.1 а.с.62-96).
В той же час, спірним у даній справі є наявність у позивача відповідних переплат за липень-грудень 2019 року, у зв`язку з чим позивач стверджує про відсутність порушення ним строків сплати єдиного соціального внеску станом на 23.12.2019 року.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі - Порядок №422), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
З огляду на наведене, суд дослідив питання своєчасності сплати позивачем єдиного внеску за липень-грудень 2019 року, використовуючи відомості з ІКП ВКП ІВІК-ЮГ та надану позивачем до суду звітність, а також платіжні доручення про перерахування відповідних сум єдиного соціального внеску до бюджету.
Так, позивач 13.08.2019 року подав звіт про нарахування єдиного внеску (далі - ЄСВ) за липень 2019 року у сумі 69449,04 грн (т.1 а.с.108-111). Вказана сума відображена в ІКП позивача 20.08.2019 року. Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015087 від 08.07.2019 року позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 30000,00 грн. (т.1 а.с.112)
При цьому, згідно з даними ІКП, станом на 31.07.2019 року, у позивача наявна переплата у розмірі 43263,61 грн., з урахуванням платіжного доручення №ПП-0015087 від 08.07.2019 року на суму 30000,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015253 від 05.08.2019 року позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 40989,04 (т.1 а.с.113). Вказана сума також відображена в ІКП позивача.
Судом також з`ясовано, що позивач, відповідно до платіжного доручення №ПП-0015389 від 16.08.2019 року, оплатив суму ЄСВ у розмірі 30000,00 грн. (т.1 а.с.122). Вказана сума також відображена в ІКП позивача.
Згідно з даними ІКП, загальна сума переплати станом на 20.08.2019 року, дата відображення в ІКП суми самостійно нарахованого позивачем зобов`язання зі сплати ЄСВ у розмірі 69449,04, становила 114252,65 грн.
Відповідно до даних ІКП, контролюючим органом, за рахунок здійснених позивачем оплат ЄСВ, погашено 20.08.2019 року суму самостійно визначеного позивачем зобов`язання зі сплати ЄСВ у розмірі 69449,04 грн., у зв`язку з чим, сума переплати в ІКП позивача станом на 20.08.2019 року становила 44803,61 грн.
Разом з цим, в ІКП позивача міститься записи від 21.08.2019 року про нарахування позивачу штрафних санкції за несвоєчасну оплату ЄСВ відповідно до рішення №0011205107 від 06.02.2019 року та, відповідно, зменшення суми переплати з ЄСВ на загальну суму у розмірі 26939,13 грн. (т.1 а.с.69-91)
З урахуванням зменшення суми переплати за рішенням №0011205107 від 06.02.2019 року, станом на 31.08.2020 року сума переплати позивача зі сплати ЄСВ становила 17864,48 грн.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015486 від 02.09.2019 року (т.1 а.с.123) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 39402,80 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
09.09.2019 року позивач подав звіт про нарахування єдиного внеску за серпень 2019 року у сумі 69402,77 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача 20.09.2019 року (т.1 а.с.118-121).
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015577 від 16.09.2019 року (т.1 а.с.131) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 30000,00 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
З урахуванням платіжних доручень №ПП-0015486 від 02.09.2019 року та №ПП-0015577 від 16.09.2019 року, сума переплати зі сплати ЄСВ становила 87267,28 грн.
20.09.2019 року відповідачем зменшено суму переплати на суму самостійного визначення позивачем зобов`язання зі сплати ЄСВ у розмірі 69402,77 грн.
Отже, сума переплати позивача станом на 20.09.2020 року, з урахуванням зменшення переплати на суму зобов`язань позивача зі сплати ЄСВ, становила 17864,51 грн.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015644 від 26.09.2019 року (т.1 а.с.132) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 37021,99 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015721 від 04.10.2019 року (т.1 а.с.141) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 413,04 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015766 від 10.10.2019 року (т.1 а.с.142) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 30000,00 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
18.10.2019 року позивач подав звіт про нарахування єдиного внеску за вересень 2019 року у сумі 67061,99 грн. (т.1 а.с.127-130). Вказана сума відображена в ІКП позивача 21.10.2019 року.
З урахуванням платіжних доручень №ПП-0015644 від 26.09.2019 року, №ПП-0015721 від 04.10.2019 року та №ПП-0015766 від 10.10.2019 року, сума переплати зі сплати ЄСВ становила 85299,54 грн.
21.10.2019 року відповідачем зменшено суму переплати на суму самостійного визначення позивачем зобов`язання зі сплати ЄСВ у розмірі 67061,99 грн.
Отже, сума переплати позивача станом на 21.10.2020 року, з урахуванням зменшення переплати на суму зобов`язань позивача зі сплати ЄСВ, становила 18237,55 грн.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015875 від 31.10.2019 року (т.1 а.с.143) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 36710,76 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0015994 від 19.11.2019 року (т.1 а.с.151) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 30000,00 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
11.11.2019 року позивач подав звіт про нарахування єдиного внеску за жовтень 2019 року у сумі 66296,76 грн. (т.1 а.с.137-140). Вказана сума відображена в ІКП позивача 20.11.2019 року.
З урахуванням платіжних доручень №ПП-0015875 від 31.10.2019 року та №ПП-0015994 від 19.11.2019 року, сума переплати зі сплати ЄСВ становила 84948,31 грн.
20.11.2019 року відповідачем зменшено суму переплати на суму самостійного визначення позивачем зобов`язання зі сплати ЄСВ у розмірі 66296,76 грн.
Отже, сума переплати позивача станом на 20.11.2020 року, з урахуванням зменшення переплати на суму зобов`язань позивача зі сплати ЄСВ, становила 18651,55 грн.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0016095 від 02.12.2019 року (т.1 а.с.152) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 36250,94 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
18.12.2019 року позивач подав звіт про нарахування єдиного внеску за листопад 2019 року у сумі 66664,94 грн. (т.1 а.с.147-150). Вказана сума відображена в ІКП позивача 20.12.2019 року.
З урахуванням платіжного доручення №ПП-0016095 від 02.12.2019 року, сума переплати зі сплати ЄСВ становила 54902,49 грн.
20.12.2019 року відповідачем зменшено суму переплати на суму самостійного визначення позивачем зобов`язання зі сплати ЄСВ на суму 54902,49 грн. та відображено недоїмку у розмірі 11762,45 грн.
Відповідно до платіжного доручення №ПП-0016229 від 23.12.2019 року (т.1 а.с.161) позивач оплатив суму ЄСВ у розмірі 30000,00 грн. Вказана сума відображена в ІКП позивача.
23.12.2019 року відповідачем погашено суму недоїмки у розмірі 11762,45 грн. та нараховано суму штрафу (20%) у розмірі 2352,49 грн.
Аналіз записів ІКП та наданих до суду позивачем доказів підтверджує висновок відповідача про несвоєчасність сплати ВКП ІВІК-ЮГ єдиного внеску за листопад 2019 року.
Суд враховує, що за окремі місяці у вказані період позивач вчасно здійснював сплату єдиного внеску у самостійно нарахованих обсягах.
Разом з цим, відповідно до записів ІКП, 21.08.2019 року сума переплати позивача була зменшена відповідачем на підставі рішення №0011205107 від 06.02.2019 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату ЄСВ.
При цьому, до суду не надано доказів про скасування такого рішення або оскарження його позивачем.
За змістом частини 6 статті 25 Закону №2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до п. 2 глави 1 Розділу VI Порядку №422, у разі наявності у платника податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості органами ДФС (Державної виконавчої служби України, органами Казначейства) заходів, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - „в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 у справі №1.380.2019.001414 зауважив, якщо на час перерахування платником податків єдиного соціального внеску у нього була заборгованість із цього платежу, то перераховані останнім кошти фіскальним органом правомірно зараховуються в рахунок погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення без зміни напрямку сплати єдиного соціального внеску, визначеного платником податків.
Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідачем правомірно зараховані у рахунок погашення наявної заборгованості кошти, спрямовані позивачем на погашення поточних платежів.
З урахуванням наведеного ,суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача про несвоєчасність сплати ВКП ІВІК-ЮГ єдиного внеску за листопад 2019 року.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що в розрахунку штрафних санкцій відповідач посилається на документи від 18.12.2019 року, які відсутні у позивача, адже судовим розглядом встановлено, що позивач 18.12.2019 року подав звіт про нарахування суми ЄСВ за листопад 2019 року та визначив самостійно свої грошові зобов`язання у сумі 66664,94 грн. У зв`язку з недостатньою наявністю коштів зі сплати грошових зобов`язань, відповідач відобразив в ІКП позивача суму недоїмки у розмірі 11762,45 грн., на яку нарахував штраф у розмірі 20% у сумі 2352,49 грн. та пеню у розмірі 35,29 грн. Детальний аналіз вказаного розрахунку у сукупності із відповідними відомостями із ІКП ВКП ІВІК-ЮГ та наданими доказами позивачем (відповідної звітності з ЄСВ та копій платіжних доручень) свідчить про обґрунтованість проведеного відповідачем нарахування штрафних санкції та пені згідно з рішенням від 17 червня 2020 року №0097095105.
Суд також відхиляє посилання позивача на Акт документальної планової виїзної перевірки ВКП ІВІК-ЮГ від 25.10.2019 року №215/15-32-05-01/31327248, оскільки вказаний Акт перевірки не охоплює період виникнення у позивача недоїмки у розмірі 11762,45 грн. та стосується інших періодів. Окрім того, суд зазначає, що позивачем надано копію відповідного акта не у повному обсязі, що позбавляє суд належним чином проаналізувати викладені в Акті висновки.
За таких підстав, оскільки позивач несвоєчасно здійснив сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання зі сплати ЄСВ, суд робить висновок, що відповідач на підставі облікових даних платника, правомірно виніс рішення №0097095105 від 17.06.2020 року про застосування до позивача 20% штрафної санкції за несвоєчасну сплату вищенаведених зобов`язань.
Аналогічно, за даними облікової картки платника податку розраховано суму пені за несвоєчасну сплату зобов`язань.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що рішення №0097095105 від 17.06.2020 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ГУ ДПС в Одеській області на загальну суму 2387,78 грн., в тому числі штраф у розмірі 2352,49 грн. за період з 21.12.2019 р. до 23.12.2019 р. та нарахування пені в розмірі 35,29 грн. не належить до скасування.
Згідно з ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 143, 243-246 КАС України суд,
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Виробничо-комерційне підприємство ІВІК-ЮГ у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, адреса: вул. Комітетська, 8/10, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 31327248
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370.
Головуючий суддя Бойко О.Я.
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2020 |
Оприлюднено | 13.11.2020 |
Номер документу | 92799093 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бойко О.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні