Рішення

від 12.11.2020 по справі 420/10297/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10297/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив Київський-22 , про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.09.2020 року, винесене головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В.;

- зобов`язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно розглянути заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про примусове виконання судового рішення від 28.02.2020 року у справі №420/3761/19 та прийняти рішення у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/3761/19 від 28 лютого 2020 року задоволено позов ГУ ДСНС України в Одеській області та застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі житлового будинку Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 , розташованого за адресою: 65122, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 120 шляхом відключення вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 189 від 26.04.2019 року за номерами: 1-6, 8-16.

Начальником Головного управління ДСНС України в Одеській області полковником служби цивільного захисту Шулюком В.В. 17.09.2020 року було подано заяву та виконавчий лист про примусове виконання рішення суду від 28.02.2020 року до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

21.09.2020 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південною міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. розглянуто заяву щодо примусового виконання рішення суду у справі №420/3761/19 від 28.02.2020 року та прийнято рішення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. У повідомленні про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.09.2020 року зазначено, що виконавчий документ не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень. Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, виконавчий лист у справі №420/3761/19, виданий Одеським окружним адміністративним судом 03.09.2020 року повернуто стягувачу без виконання з підстав, визначених у п.7 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII, оскільки виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

ГУ ДСНС України в Одеській області вказало, що у виконавчому документі №420/3761/19 від 03.09.2020 року зазначені заходи примусового виконання рішення, передбачені п.п. 4,5 ч.1 ст.10 Закону України №1404-VIII, а саме: вказані ті дії, які Житлово-будівельний кооператив Київський-22 зобов`язаний вчинити, тобто частково зупинити експлуатацію будівель Житлово-будівельний кооператив Київський-22 , за адресою: 65122, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 120 шляхом відключення вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу житію та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 189 від 26.04.2019 року за номерами: 1-6, 8-16.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року по справі №420/3761/19 є рішенням немайнового характеру, яким відповідача фактично зобов`язано виконати покладені рішенням суду обов`язки, відтак, резолютивна частина рішення містить чітке зобов`язання, яке необхідно вчинити Житлово-будівельному кооперативу Київський-22 , а саме: частково зупинити експлуатацію житлового будинку за адресою: 65122, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 120 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Резолютивна частина вказаного рішення суду, зазначена у виконавчому листі №420/3761/19 від 03.09.2020 року, передбачає заходи примусового виконання рішення у вигляді часткового зупинення експлуатації об`єкту до моменту усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки №189 від 26.04.2019 року за номерами: 1-6, 8-16.

Порядок виконання рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений розділом VIII Закону України №1404-VIII (стаття 63) та розділом IX Інструкції №512/5 (п.п.1, 2). Правила цих норм до рішень немайнового характеру відносять рішення про поновлення на роботі; про відібрання дитини; про виселення боржника; про вселення стягувача, інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Головне управління вбачає у діях головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. порушення вимог статті 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , відповідно до якої завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на думку позивача, зокрема, суперечить ст.3 Конституції України, адже ставить під загрозу життя та здоров`я людей, які щоденно перебувають на території Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 та унеможливлює забезпечення виконання рішення суду, всупереч вимогам ст.129-1 Конституції України, згідно якої судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Ухвалою від 02.11.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12 листопада 2020 року о 10:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив Київський-22 . Витребувано від Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №420/3761/19, виданого 03.09.2020 року.

У судове засідання, призначене на 12 листопада 2020 року на 10:00 год., учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст.268 КАС України.

12.11.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника у порядку письмового провадження.

Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 3 ст.268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України, у строк, встановлений ч.4 ст.287 КАС України.

11.11.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшли витребувані судом матеріали виконавчого провадження та відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках, визначених законом. Положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень, немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону №1404-VІІІ.

Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування.

Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення за Законом №1404-VІІІ, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року по справі № 420/3761/19 (в ЄДРСР № 87892654), залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 року (в ЄДРСР № 90984498), позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задоволено частково. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Житлово-будівельного кооперативу «Київський-22 (місцезнаходження: вул. Академіка Корольова, 120, м. Одеса, Одеська область, 65122; код ЄДРПОУ 20994451); у спосіб: у вигляді часткового зупинення експлуатації Житлово-будівельного кооперативу «Київський-22 за адресою: вул. Академіка Корольова, 120, м. Одеса, Одеська область, 65122; у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій приміщень загального користування вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 189 від 26.04.2019 року за номерами: 1-6, 8-16.

На підставі цього рішення Одеський окружний адміністративний суд 03 вересня 2020 року видав виконавчий лист № 420/3761/19 (а.с. 12).

21 вересня 2020 року ГУ ДСНС України в Одеській області звернулося до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою від 16.09.2020 року про примусове виконання судового рішення по справі №420/3761/19 за виконавчим листом від 03.09.2020 року (а.с. 13-14).

21 вересня 2020 року головний державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. на підставі пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження направила позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу - виконавчого листа за №420/3761/19 від 03.09.2020 року стягувачу без прийняття до виконання, оскільки наданий на виконання виконавчий документ не містить заходів примусового виконання (а.с. 15).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; .

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд зазначає, що Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон №2147-VIII), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, КАС викладено його в новій редакції, яка вже не містить норм щодо особливостей розгляду справ про застосування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), аналогічних тим, які діяли до набрання чинності Законом №2147-VIII.

Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

До 15 грудня 2017 року таке рішення суд ухвалював у формі постанови, а особливості розгляду справ цієї категорії було визначено у статті 183-2 КАС (у попередній його редакції).

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках, визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень, немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них обов`язок виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону №1404-VIII. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення, не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом № 1404-VIII), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №809/421/17 у подібних правовідносинах між територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій та відділом ДВС щодо виконання рішення суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі №806/2453/17, висновки у якій є нерелевантними відносно даного спору, оскільки спір у вказаній позивачем справі виник за участю іншого суб`єкта нагляду (контролю) та із застосуванням судом іншого способу реагування.

Також суд не погоджується з доводами позивача, що у виконавчому документі №420/3761/19 від 03.09.2020 року зазначені заходи примусового виконання рішення, передбачені п.п. 4,5 ч.1 ст.10 Закону №1404-VIII. Так, резолютивна частина рішення не містить прямої заборони відповідачу розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності. Посилання позивача на пункт 5 ч.1 ст.10 Закону №1404-VIII (інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом) є безпідставним, оскільки позивач не зазначив, які це інші заходи, та якою конкретно нормою Закону №1404-VIII вони передбачені.

З огляду на вищевикладене, правові висновки Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року по справі № 809/421/17, які суд враховує згідно приписів ч.5 ст.242 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ГУ ДСНС України в Одеській області є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідач довів правомірність повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст.241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (адреса: вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633) до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: вул. Генерала Петрова, 1, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 41407330), третя особа - Житлово-будівельного кооперативу Київський-22 (адреса: вул. Академіка Корольова, 120, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 20994451), про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.09.2020 року, винесеного головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В.; зобов`язання Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно розглянути заяву ГУ ДСНС України в Одеській області про примусове виконання судового рішення від 28.02.2020 року у справі №420/3761/19 та прийняти рішення у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням правової оцінки, наданої судом - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів