Рішення

від 10.11.2020 по справі 143/926/20

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/926/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

за участю секретаря Огородник Н.А.,

розглянувши в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білашківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

Встановив:

14 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Білашківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, актовий запис № 2.

До дня смерті його батько був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Білашківської сільської ради за № 245.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства. Право власності його батька на зазначені земельні ділянки підтверджуються державними актами на право власності на земельні ділянки.

До Погребищенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вона звернулася після передбаченого законом шестимісячного строку, встановленого для її подання.

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріального органу у встановлений законом строк вона не звернулася з об`єктивних, істотних причин. А саме у зв`язку з тим, що про наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_2 на її ім`я заповіту їй стало відомо після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. До закінчення зазначеного строку їй про наявність заповіту не повідомлялося і не було відомо .

За таких обставин та з метою захисту своїх спадкових прав вона змушена звернутися із цим позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі, позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 27).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте через канцелярію суду надійшла заява голови Білашківської сільської ради Погребищенського району Вінницької областіДзигар Ю.І., в якій він просив розглянути справу без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає (а.с. 48).

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову слід прийняти, а позов задовольнити, виходячи із наступного.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2 (а.с. 9).

На день смерті він був зареєстрований та проживав один в АДРЕСА_1 (а.с. 49).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельних ділянок є для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства. Зазначені земельні ділянки належали померлому ОСОБА_2 , що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 802898, серії ЯИ № 903842 та серії ЯИ № 903942 (а.с. 12-14).

За життя ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишив заповіт, посвідчений 25 січня 2011 року секретарем Білашківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, за реєстровим № 2, згідно із яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати йому, і на що він за законом матиме право, заповідав позивачці - ОСОБА_1 (а.с. 10).

Із повідомлення державного нотаріуса Погребищенської державної нотаріальної контори О. В. Швеця № 380/01-16 від 09.09.2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с. 33-34).

Позивачка бажає прийняти спадщину після смерті батька, проте не може скористатись своїм правом, оскільки своєчасно не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Звертаючись із позовом до суду, позивачка посилалася на те, що вона вчасно не подала заяву про прийняття спадщини узв`язку з тим, що про наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_2 на її ім`я заповіту їй стало відомо після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом ч.2 ст.1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як роз`яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зважаючи на наведені приписи цивільного законодавства, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Разом із цим, відповідно до положень ст. 63 ЗУ Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

В підпункті 1.2 пункту 1 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (надалі - Порядок), обумовлено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

За правилами підпункту 2.2 пункту 2 Глави 10 Розділу ІІ Порядку при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

За змістом підпункту 3.2 пункту 3 Глави 10 Розділу ІІ Порядку для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Отже, чинне законодавство пов`язує виникнення у нотаріуса обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Ураховуючи те, що позивачка була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик її як спадкоємця за заповітом, то причини пропуску нею строку на прийняття спадщини суд вважає поважними, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та в постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №484/3221/17 та від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17.

Крім того, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, вирішуючи питання про визначення спадкоємцеві додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суд має враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №681/203/17.

В контексті обставин справи та беручи до уваги визнання позову відповідачем, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, суд вважає, що визначення позивачці додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 буде відповідати принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивачки в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

В силу ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, та беручи до уваги те, що позивач бажає судові витрати, пов`язані з розглядом справи, залишити за собою, суд не вбачає підстав стягувати із відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця - один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Білашківська сільська рада Погребищенського району Вінницької області (с. Білашки, Погребищенський район, Вінницька область), ідентифікаційний код 04327637, 22215.

Суддя