Рішення

від 10.11.2020 по справі 147/603/19

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/603/19

Провадження № 2/147/39/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка, яка розташована на території Новоободівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524183900:01:001:0050. 23.01.2018 р. позивач написала заяву до Тростянецької ДНК, яку зареєструвала в Новоободівській сільській раді 23.01.2018 р. за №14 про прийняття спадщини після смерті батька та через свою неграмотність не подала її до Тростянецької державної нотаріальної контори, у зв`язку з чим і пропустила строк для прийняття спадщини. Зазначила, що інші спадкоємці відсутні. Після звернення до Тростянецької ДНК, позивачу пояснили необхідність звернення до суду із відповідним позовом. ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 тривалістю три місяці.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.07.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

29.07.2020 р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Натальчук О.А. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.10.2020 р. закрито підготовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.09.2020 р. подала до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначила, що 23.01.2018 р. подала заяву про прийняття спадщини, яку зареєструвала у сільській раді за №14. Трагічна та передчасна смерть її батька порушила її здоров`я. Вона більше року перебувала у важкому стані, втратила інтерес до життя. Позивач постійно лікувалася у багатьох лікарів, знахарів та екстрасенсів, і тільки завдяки останнім вона покращила своє здоров`я і вийшла з важкого нервового стану. Постійно проживаючи та перебуваючи на значній відстані від Тростянецької ДНК та маючи через лікування вкрай важкі матеріальні труднощі, не змогла вчасно, тобто в 6-ти місячний термін після смерті батька подати відповідну заяву. Вважає, що нею наведені об`єктивні, непереборні та істотні труднощі, які стали причиною пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

В судове засідання позивач не з`явилась, просила про розгляд справи без її участі (а.с.120). Будь-яких клопотань не заявляла.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився. Від завідувача Тростянецької ДНК надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, при вирішенні справи по суті поклалася на розсуд суду.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Мала Стратіївка Тростянецького району Вінницької області народилася ОСОБА_1 . Згідно копії свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 , її батьками записано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 (а.с.8).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Стратіївка Тростянецького району Вінницької області, у віці 44 років, про що 15.11.2017 р. складено актовий запис №34, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.5).

04.10.2018 р. ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.121).

У довідці про реєстрацію місця проживання особи зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.11.1999 року по теперішній час (а.с.124).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу: 96615749 від 07.09.2017 р., ОСОБА_2 на підставі приватної власності належить земельна ділянка площею 1,8784 га, що розтащована та території Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, кадастровий номер: 0524183900:01:001:0050 (а.с.9).

Вищевказану земельну ділянку, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 бажає успадкувати позивач.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 1ст. 1258 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом наведеної статті поважними причинами пропуску строку для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для надання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З аналізу цих норм права можна зробити висновок, що прийняття спадщини є особистим правом особи, яке вона реалізує шляхом вчинення одностороннього правочину у виді звернення із відповідною заявою, який здійснюється за певних умов і тягне за собою певні юридичні наслідки.

У постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року (справа №592/9058/17-ц; касаційне провадження № 61-200 св 18) вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона через свою юридичну необізнаність, а також через свій незадовільний стан здоров`я пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Проте, суд вважає, що юридична необізнаність позивача не пов`язана з об`єктивними та істотними труднощами, що унеможливили їй вчасно реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії.

Посилання на незадовільний стан здоров`я, тривале лікування не підтверджено належними та допустимими доказами.

У своїй заяві позивач обмежилася лише посиланням на наявність причин пропуску, однак суд вважає їх непереконливими.

При цьому інших доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини, позивачем не надано та судом не встановлено обставин, які б свідчили, що у ОСОБА_1 існували причини, пов`язані з непереборними, істотними труднощами в прийнятті спадщини.

В матеріалах справах наявна заява ОСОБА_1 , яка адресована до нотаріальної контори, складена 23.01.2018 р. та засвідчена секретарем сільської ради Ткачем Р.М. , зареєстрована в реєстрі за №14 (а.с.7).

Відповідно до п. 207 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Тобто, заяву про прийняття спадщини, в разі виникнення труднощів прибуття до нотаріуса у визначений строк, можна направити і поштовим зв`язком.

З наданих позивачем пояснень, доказів не вбачається, що вона з поважних причин не мала реальної можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою, зокрема шляхом її надіслання поштою, направлення повідомлення, телеграми нотаріусу за місцем відкриття спадщини, що слідує зі змісту п.2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5.

Окрім того, аргумент позивача про її звернення до Тростянецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з метою прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , але їй нотаріусом рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини не підтверджено жодними доказами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тобто, при розгляді даної категорії справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З клопотанням по витребування доказів, зокрема відомостей про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , позивач не зверталась, а суд не уповноважений збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, що прямо передбачено вимогами ст.81 ЦПК України

Окрім того суд звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст.49 Закону України Про нотаріат , на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. В протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Однак, судом встановлено, ОСОБА_1 не зверталася до нотаріальної контори із відповідною заявою, що свідчить про відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а отже судом не встановлені обставини, які є перешкодою для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач - Новоободівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: с.Нова Ободівка, вул.Центральна, 1, Тростянецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ:04331099.

Третя особа - Тростянецька державна нотаріальна контора, місцезнаходження якої за адресою: смт.Тростянець, вул.Соборна, 90, Тростянецький район, Вінницька область.

Повний текст рішення складено 10.11.2020 р.

Суддя О.А. Натальчук