Рішення

від 17.08.2020 по справі 205/1152/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

17.08.2020 Єдиний унікальний номер 205/1152/20

Номер провадження 2-а/205/66/20

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2020 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу № 205/1152/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови № ДН225/1858/П від 28 січня 2020 року, винесеної головним державним інспектором Мельничук С.В. ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 28 січня 2020 року головним державним інспектором Мельничук С.В. було винесено постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП та яку він вважає незаконною та необґрунтованою, у зв`язку із недотриманням службовою особою, що його прийняла, норм матеріального та процесуального права, а саме: за результатами проведеної інспекції було складено акт від 17.12.2019 року, не погодившись з яким ТОВ Міжнародне ділове співробітництво було подано зауваження, які залишилися поза увагою. В подальшому, з метою виконання виявлених під час інспекції порушень було складено та направлено на адресу підприємства припис про їх усунення, який було отримано лише 02.01.2020 року та після чого, інспектором було проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань стану виконання припису ТОВ МДС , за результатами якого було складено Акт від 28.01.2020 року та в подальшому було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП.

Крім того, 17.12.2019 року в попередньому акті інспекційного відвідування від 17.12.2019 року було зроблено відповідну відмітку про те, що зауваження на нього будуть надані у встановленому законодавством порядку та 20.12.2019 року було направлено письмові зауваження та необхідні документи, однак, незважаючи на зазначені зауваження припис було направлено на наступний день після підписання акту, з огляду на що, позивач вважає, що ним було виконано припис № ДН4181/1858/АВ/П від 18.12.2019 року у повному обсязі, про що було належним чином повідомлено Відповідача.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2020 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду були належно повідомлені.

На підставі ст. 229, ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України , органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході судового розгляду встановлено, що на підставі наказу Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 02.12.2019 року та направлення на проведення інспекційного відвідування №648-Н від 02.12.2019 року головним державним інспектором праці Мельничук С.В. було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне ділове співробітництво за адресою 49017, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Повітрофлотська, будинок 2-А, ЄДРПОУ 42033976, в період часу з 05.12.2019 року до 17.12.2019 року. За результатами проведення перевірки головним державним інспектором праці, було виявлено ряд порушень вимог законодавства про працю, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування (а.с.13-24) та винесеному керівнику Товариства Теличко Володимиру Ігоровичу приписі від 18.12.2019 року № ДН4181/1858/АВ/П (а.с.32-33).

На підставі наказу Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області №38-І від 15.01.2020 року та направлення на проведення інспекційного відвідування №39 від 15.01.2020 року головним державним інспектором Управління з 17.01.2020 року по 28.01.2020 року було проведено інспекційне відвідування з метою контролю виконання припису № ДН4181/1858/АВ/П від 18.12.2019 року.

До початку інспекційного відвідування 17.01.2020 року Товариством не було надано жодного документу, який би підтверджував факт виконання вимог припису. Під час здійснення інспекційного відвідування 24 січня 2020 року ТОВ МДС надано повідомлення про виконання припису від 18.12.2019 року та документи, які свідчать про невиконання припису у повному обсязі.

За результатами інспекційного відвідування в межах наданих повноважень, головним інспектором Управління на керівника підприємства складено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с.7-9) на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 28.01.2020 року №ДН225/1858/П/ПТ (а.с.10).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (далі Положення).

Відповідно до п.7 Положення Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відтак, винесення приписів на усунення порушень законодавства про працю відноситься до компетенції посадових осіб Управління та відповідно є одним з їхніх службових повноважень.

Відповідно до статті 43 Конституції України , кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Згідно ч.7 цієї статті, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29.01.2008 року №2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Визначення терміну заробітна плата надано в Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95 (ратифікована Україною 30.06.1961), статті 94 КЗпП України , статті 1 ЗУ Про оплату праці . Під заробітною платою, зокрема, розуміється будь-яка винагорода або заробіток, які обчислюються, як правило, у грошовому виразі, та які роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника та його сім`ї. Згідно ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю , ст. 33 Закону України Про оплату праці визначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку та в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 96 КЗпП встановлено, що тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) та в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України Про оплату праці визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відтак, суд критично ставиться щодо тверджень позивача про виконання припису № ДН4181/1858/АВ/П від 18.12.2019 року у повному обсязі, оскільки останнім на підтвердження своїх тверджень не надано жодних належних доказів його виконання та усунення зазначених у ньому порушень, а саме чи сформовано тарифну сітку (схему посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), чи визначені у колективному договорі умови оплати праці з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, чи проводиться оплата у подвійному розмірі у святкові і неробочі дні, чи проводиться індексація заробітної плати та чи відповідає він встановленому порядку.

Так, ст. 188-6 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Таким чином, посадову особу, директора ТОВ Міжнародне ділове співробітництво , за невиконання вищезазначених вимог законодавства правомірно притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП є законною та обґрунтованою, прийнята в межах повноважень Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області, а відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 2 , 6 , 9 , 20 , 73 , 77 , 246 , 250 , 251 КАС України та на підставі ст.ст. 10 , 14 , 188-6 КУпАП , ст. 94 , ч. 5 ст. 97 , ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю , ст. 1 , ч. 3 ст. 15 , ст. 22 , ч.ч. 1, 6 ст. 24, Закону України Про оплату праці , -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № ДН225/1858/П від 28 січня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Остапенко