Рішення

від 29.10.2020 по справі 344/12448/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12448/15-ц

Провадження № 2/344/127/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Пастернак І.А.

секретаря c/з Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мистецького об»єднання «Елегія» , Івано-Франківської обласної ради, Ліквідаційної комісії МО Елегія про скасування наказу про звільнення, нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки середньомісячної заробітної плати по день фактичного розрахунку, індексацію заробітної плати в межах прожиткового мінімуму та про компенсацію моральних збитків, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мистецького об»єднання «Елегія» , Івано-Франківської обласної ради, Ліквідаційної комісії МО Елегія про скасування наказу про звільнення, нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки середньомісячної заробітної плати по день фактичного розрахунку, індексацію заробітної плати в межах прожиткового мінімуму та про компенсацію моральних збитків. Вимоги мотивувала тим, що її було звільнено з роботи в МО Елегія наказом № 7 від 04 вересня 2008 року, у зв`язку з введенням процедури ліквідації. Оскільки ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області 20 вересня 2012 року, яка набрала законної сили провадження у справі № Б-21/282 про банкрутство мистецького об`єднання Елегія припинено, то і наказ про звільнення підлягає скасуванню. Також вказує на те, що відповідачем з грудня 2006 року не виплачувалася зарплата, бюджетне фінансування обласною радою було припинене з грудня 2006 року.

05.01.2018 року голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич надіслав до суду заперечення проти позову, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову, оскільки, позовні вимоги жодного відношення до Івано-Франківської обласної ради не мають (а.с.4-7 том 2).

13.05.2019 року позивачка подала до суду пояснення, в яких зазначила, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2019 року її позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з МО «Елегія» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 05.09.2008 року по 13.02.2019 року в розмірі 24 338,10 грн. та 2 500,00 грн. моральної шкоди. На даний час вказане судове рішення не виконане, а отже, є підстави для стягнення середнього заробітку за період з 13.02.2019 року по 13.05.2019 року (59 робочих днів) в розмірі 548,70 грн.; інфляційних збитків, розрахованих щодо нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 13.05.2019 року у розмірі 6 809,22 грн; стягнення моральної шкоди у розмірі 106 000 грн. (а.с.57-58, т.2).

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача подав клопотання, в яких просив розгляд справи проводити без його участі та участі позивача, вимоги позовної заяви просив задоволити із врахуванням наявних письмових пояснень станом на травень 2020 року .

Представники відповідачів Мистецького об»єднання «Елегія» , Івано-Франківської обласної ради, Ліквідаційної комісії МО Елегія в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що МО Елегія було засноване Івано-Франківською обласною радою, згідно рішення від 18.12.2001 року №595-24/2001, МО є спільною власністю територіальних громад сіл,селищ,міст області і перебуває в управлінні обласної ради, призначено директором МО ОСОБА_2 по контракту терміном на 5 років (а.с.6).

Відповідно до Статуту МО , основою МО Елегія є учасники народного молодіжного хорового колективу Елегія , що утворився в 1993 році (п.1.4), вищим органом управління є засновник (обласна рада), до компетенції якого входить в т.ч. вирішення питання про припинення діяльності МО Елегія (п.2.4), працівники беруть участь в діяльності на підставі трудового договору (п.3.2), директор МО здійснює оперативне управління майном і коштами, розробляє штатний розпис в межах бюджету МО, приймає на роботу працівників згідно штатного розпису (п.3.3).(а.с.7-9)

Отже, працівників МО Елегія приймала та мала б звільняти з роботи директор МО згідно установчих документів МО.

Позивач була прийнята на роботу в МО Елегія як артистка симфонічного оркестру (1 категорія) на 0.5 ставки (по сумісництву) з 2005 року, дана обставина визнається сторонами, а тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд зазначену обставину вважає встановленою та такою, що не потребує доказування.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 20.02.2007 року №236-9/2007 було ліквідовано МО Елегія , затверджено склад ліквідаційної комісії (а.с.19).

24.12.2007 року МО Елегія звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Протоколом засідання ліквідаційної комісії обласної ради з ліквідації МО Елегія від 11.10.2007 року №5 погоджено визнання суми боргу із заробітної плати станом на 03.05.2007 року, оскільки як зазначено протоколом працівники об`єднання, згідно рішення обласної ради, попереджені про звільнення, а директор МО Серганюк Л. зобов`язано забезпечити упорядкування трудових відносин з працівниками МО (а.с.38 зв).

Як підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з введенням процедури ліквідації мистецького об`єднання Елегія (постанова господарського суду Івано-Франківської області по справі №Б-21/282 від 27.02.2008 року), наказом ліквідатора №7 від 04.09.2008 року працівників, в т.ч. ОСОБА_1 було звільнено з роботи з мистецького об`єднання Елегія (а.с.39-40). Однак, в наказі відсутні підписи працівників про ознайомлення з даним наказом, в т.ч. ОСОБА_1 , що не спростовано іншими доказами, що є порушенням вимог трудового законодавства (а.с.39-40).

20.09.2012 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області провадження у справі №Б-21/282 про банкрутство мистецького об`єднання Елегія припинено, затверджено звіт та ліквідаційний баланс МО, ліквідовано юридичну особу, визнано погашеними вимоги не задоволені за недостатністю майна боржника. При цьому, як зазначено звітом ліквідатора, до нього також були подані і вимоги 84 працівників про виплату заборгованої заробітної плати (а.с.41-42).

20.09.2012 року Господарським судом Івано-Франківської області за заявою голови ліквідаційної комісії МО «Елегія» про визнання МО «Елегія банкрутом по справі №Б-21/282 винесена ухвала, якою зобов`язано затвердити звіт та ліквідаційний баланс МО «Елегія» , ліквідувати юридичну особу - МО «Елегія» , затвердити звіт про виконану роботу ліквідатора ОСОБА_3 . Ухвалою від 20.09.2012 року провадження у справі №Б-21/282 про банкрутство МО «Елегія» - припинено.

Виходячи з даних, що містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про припинення організації - мистецьке об`єднання Елегія станом на 04.03.2014 року відсутні, однак зазначено, що з 30.03.2007 року юридична особа в стані припинення за рішенням засновників, що підтверджується відповідними письмовими доказами в матеріалах справи (а.с.46-47).

Згідно матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.02.2009 року позов ОСОБА_1 до МО «Елегія» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку її виплати задоволено та стягнуто з МО «Елегія» на користь ОСОБА_1 2200 заборгованості по заробітній платі, 454,38 грн. -компенсації за час затримки її виплати ,а разом 2654,38 грн. (а.с.20).

Як встановлено, у квітні 2014 року ОСОБА_1 зверталася з позовом до мистецького об`єднання Елегія про скасування наказу про звільнення, нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки середньомісячної заробітної плати по день фактичного розрахунку, індексацію заробітної плати в межах прожиткового мінімуму та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 березня 2016 року, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської областівід 31 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до мистецького об`єднання Елегія про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування моральної шкоди скасувано, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У іншій частині рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, та вирішено стягнути з МО «Елегія» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 05.09.2008 року по 13.02.2019 року в розмірі 24 338,10 грн. та 2 500,00 грн. моральної шкоди.(а.с. 63, т.2).

Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказані обставини встановлені судовими рішеннями, а тому у відповідності до ч.5 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Вирішуючи та розглядаючи питання в частині вимог позивача про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримання розрахунку, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено матеріалами справи, що ОСОБА_1 була звільнена 04.09.2008 року, то її середній заробіток слід розраховувати, виходячи із заробітної плати за листопад та грудень 2007 року.

Норми тривалості робочого часу на 2007 рік оприлюднені листом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.06 р. № 6540/0/14-06/13.

Згідно інформації, зазначеної у цьому листі, у листопаді 2007 року розраховано 22 робочі дні, у грудні 2007 року - 21. Заробіток позивача за ці два місяці склав 400 грн (200+200), який слід поділити на середньомісячне число робочих днів за ці два місяці 400:43 (22+21) = 9,30 грн. - розмір середньоденного заробітку позивача.Шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів, отримуємо суму, що підлягає до стягнення: 59 днів *9,30грн.= 548,70.(п`ятсот сорок вісім гривень 70 коп.).

Норми тривалості робочого часу на 2008-2016 роки оприлюднені у листах Міністерства праці та соціальної політики України від 18.09.2007 N 6884/0/14-07/13 (252 робочих днів), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік" 30.09.2008 N 10338/0/14-08/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік" 25.08.2009 N 9681/0/14-07/13 (251 робочий день). "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік" від 25.08.2010 N 9111/0/14-10/13 (250 робочих днів). "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік" від 23.08.2011 N 8515/о/14- 11/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" від 21.08.2012 N 9050/0/14-12/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" від 04.09.2013 N 9884/0/14-13/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" від 09.09.2014 N 10196/0/14- 14/13(251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік" від 20.07.2015 N 10846/0/14-15/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік" від 05.08.2016 N 11535/0/14-16/13(248 робочих днів). У 2018 році відповідно до положень КЗпП та розпорядження КМУ від 11.01.2018 визначено кількість робочих днів на 2018 рік у розмірі 250.

Таким чином, з 13.02.2019 року по 13.05.2019 року включно середній заробіток позивача визначається за час затримки розрахунку при звільненні який становить 548 грн. 70 коп., тому дана позовна вимога підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 6 809,22 грн. інфляційних збитків, розрахованих щодо нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 13.05.2019 року, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Зокрема, як визначено статтею 33 Закону України Про оплату праці у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону про індексацію та Порядку.

За змістом ст.ст. 1, 2, 3 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Як передбачено ст.10 цього Закону індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним, місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення (Постанова КМ України, від 17.07.2003, № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення ) особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу.

На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

Отже, за змістом наведених норм індексація - це механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, оскільки законодавцем визначено поняття та підстави для застосування такого механізму, при вирішенні цього питання значення має наявність доказів щодо факту підвищення заробітку, величини індексу споживчих цін - порогу індексації, як підстави для проведення індексації за відповідний розрахунковий період. Відповідно, така процедура вимагає відповідного документального забезпечення.

Разом з тим, вбачаючи правові мотиви застосування механізму підвищення грошових доходів позивачем для здійснення нарахування та виплати йому індексації не зазначено жодних доказів на підтвердження розміру заробітної плати, яка підлягала індексації, а також відповідні підстави такого нарахування.

Не містять будь-яких об`єктивних та допустимих доказів, як того вимагають норми ст.ст.77,78 ЦПК України, на підтвердження підстав нарахування індексації заробітку позивача і матеріали справи.

При цьому суд вважає, що з врахуванням необхідності відповідних і передумов для проведення індексації, документального підтвердження права на його нарахування, та зважаючи на те, що позивач працював за сумісництвом, сама по собі вказівка в акті перевірки від 13.08.2007 року Територіальною державною інспекцією з питань праці про виявлення факту не проведення працівникам підприємства індексації заробітної плати з травня 2006 року не є достатньою підставою для покладення на відповідача такого обов`язку, отже така позовна вимога до задоволення не підлягає.

Щодо моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, то варто зазначити наступне.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п. 13 постанови від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із відповідними змінами) відповідно до ст. 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд визнав, шо частково трудові права позивача були порушені, а згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Тому з МО Елегія на користь ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 гривень з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.82 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів сторін поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 Про судове рішення у цивільній справі розяснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Розглянувши справу в межах заявленого позову суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

На підставі вищенаведеного та ст.ст. 40, 47, 49-2, 95, 102-1, 116, 117, 233, 2371 КЗпП України, керуючись ст. 12,13, 80, 81, 89, 353, 367, ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до мистецького об`єднання Елегія , Івано-Франківської обласної ради, Ліквідаційної комісії МО «Елегія» про скасування наказу про звільнення, нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки середньомісячної заробітної плати по день фактичного розрахунку, індексацію заробітної плати в межах прожиткового мінімуму та про компенсацію моральних збитків - задоволити частково.

Стягнути з Мистецького об`єднання Елегія , м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 31789495, на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - невідомий, заборгованості за час затримки розрахунку при звільненні - 548,70 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі - 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з мистецького об`єднання Елегія , м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 31789495, на користь держави з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - 243 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 12.11.2020 року.

Слідчий суддя Пастернак І.А.