Постанова

від 12.11.2020 по справі 160/5108/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/5108/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року (суддя Неклеса О.М., повний текст рішення складений 09.07.2020) в адміністративній справі

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю КАЛІБР ПРОФІ

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у травні 2020 року звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КАЛІБР ПРОФІ на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 119193,20 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю КАЛІБР ПРОФІ до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою 10-ПІ від 21.01.2020, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становить 50 осіб, а кількість осіб з інвалідністю-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , - 2 особи.

При цьому судом встановлено, що у 2019 році відповідач не використовував працю осіб, яким встановлено інвалідність, тобто норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю Товариством з обмеженою відповідальністю КАЛІБР ПРОФІ не було виконано. Вказана обставина не заперечується відповідачем.

У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів розраховано суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 119193,20 грн., проте ТОВ КАЛІБР ПРОФІ вказані кошти не були сплачені у добровільному порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно зі статтею 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що накладення адміністративно-господарських санкцій у сфері правовідносин, що регулюються Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , можливе у випадку винної протиправної поведінки особи, яка полягає у незабезпеченні та не здійсненні заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативів, визначених законом.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, реалізація особою з інвалідністю права на працевлаштування можлива у випадку безпосереднього звернення останньої до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю КАЛІБР ПРОФІ протягом 2019 року надавало до Дніпровського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій для осіб з інвалідністю та створення для останніх робочих місць, а саме на посадах: менеджер (управитель) в оптовій торгівлі та будівельник суден.

Вказані обставини свідчать про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю КАЛІБР ПРОФІ вимог Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні щодо виконання нормативів працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості та безпідставності застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю КАЛІБР ПРОФІ адміністративно-господарських санкції у сумі 119193,20 грн.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року в адміністративній справі № 160/5108/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 12 листопада 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 12 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова