Постанова

від 12.11.2020 по справі 815/5889/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/5889/17 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А-Грегор ( далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області ( далі - відповідач), в якій просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 року : 1) № 0028681410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, в загальному розмірі 60 523,12 грн., у тому числі 48 418,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 12 104,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); 2) № 0028691410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , збільшено суму грошового зобов`язання за платежем спеціальне мито в загальному розмірі 387347,99 грн., у тому числі 309878,39 грн. за податковими зобов`язаннями та 77469,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); 3) № 0028701410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, в загальному розмірі 89 574,22 грн., у тому числі 71659,38 грн. за податковими зобов`язаннями та 17914,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В обґрунтування позову зазначив про те, що на підтвердження числових значень складових митної вартості товару позивачем було надано до митного органу всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості складових митної вартості товарів, тому рішення податкового органу є протиправними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року - позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор (код ЄДРПОУ 39927686) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8061,69 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДФС в Одеській області, звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду від 19 березня 2020 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, контролюючий орган вказав, що при проведенні перевірки з питань правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, а також обґрунтованості та законності надання пільг і звільнення від оподаткування в частині перевірки правильності визначення країни походження товарів за тимчасовою митною декларацією типу ІМ 40 ТН від 04.03.2016№125130013/2016/402967 встановлено, що в порушення вимог статей 260 та 261 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями ТОВ А-Грегор не подало додаткову декларацію, яка б містила б точні відомості про товар з урахуванням прийнятого Рішення про визначення коду товару від 14.07.2016 №КТ-125000014- 0072-2016, що призвело до заниження податкових зобов`язань при митному оформленні товару.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

На підставі наказу від 18.07.2017 року № 2892, у період з 25.07.2017 року по 28.07.2017 року посадова особа Головного управління ДФС в Одеській області відповідно до п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України провела документальну невиїзну перевірку ТОВ А-Грегор з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967.

За результатами цієї перевірки 07.08.2017 року Головне управління ДФС в Одеській області склало акт № 978/15-32-14-10-11/39927686, в якому встановлені наступні порушення з боку ТОВ А-Грегор :

- ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України ;

- п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті мита на загальну суму 48418,50 грн., до заниження податкового зобов`язання по сплаті спеціального мита на загальну суму 309878,39 грн., до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 71659,38 грн.

За наслідками перевірки ТОВ А-Грегор на підставі акту перевірки від 07.08.2017 року № 978/15-32-14-10-11/39927686 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 31.08.2017 року № 0028681410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, в загальному розмірі 60523,12 грн., у тому числі 48418,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 12104,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 31.08.2017 року № 0028691410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , збільшено суму грошового зобов`язання за платежем спеціальне мито в загальному розмірі 387347,99 грн., у тому числі 309878,39 грн. за податковими зобов`язаннями та 77469,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 31.08.2017 року № 0028701410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, в загальному розмірі 89574,22 грн., у тому числі 71659,38 грн. за податковими зобов`язаннями та 17914,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Під час розгляду справи суд також встановив, що 04.03.2016 року ТОВ А-Грегор з метою оформлення товару подало до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію № 125130013/2016/402967, в якій було зазначено опис товару (графа 31 ВМД): посуд столовий та кухонний з кам`яної кераміки з декоративною обробкою і з поверхневою глазировкою, в асортименті: тарілки десертні в упаковці по 12 шт, в асортименті - 2160уп. ; тарілки супові в упаковці по 12шт, в асортименті - 1560уп.; салатниці в упаковці по 12шт, в асортименті - 2106уп.; набір фруктовниця 2-х ярусна на підставці, в асортименті - 2400наб . Фактурна вартість - 31419,3 дол. США, митна вартість - 968369,96 грн. Згідно з графою 33 зазначеної ВМД, товар було класифіковано за кодом УКТ ЗЕД - 6912003000.

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару, в результаті чого Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС було складено висновок № 142005702-0056 від 18.03.2016 року, яким визначено, що показники товару, який імпортується позивачем, характерні для виробів фарфору.

ТОВ А-Грегор звернулось до Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи для проведення експертного фізико-хімічного дослідження. У висновку Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи № 0106 від 06.07.2016 року, зазначено що надані на дослідження зразки посуду виготовлені із фаянсу.

З урахуванням даного висновку ТОВ А-Грегор було подано до Київської митниці ДФС додаткову декларацію № UA125110/2017/411218 від 06.07.2017 року. Згідно з графою 33 зазначеної МД товар було класифіковано за кодом УКТ ЗЕД - 6912005000.

Проте, Київською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2017/00229, а також 14.07.2016 року було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-125000014-0072-2016, за яким визначено інший опис товару в 31 графі митної декларації, та код товару згідно УКТЗЕД, а саме: товар - Посуд столовий / кухонний, виготовлений з фарфору: тарілки десертні в упаковці по 12 шт.; тарілки супові в упаковці по 12 шт.; салатниці в упаковці по 12 шт.; фруктовниці 2-х ярусна на підставці. Торгівельна марка USPEH. Виробник SHENZHEN LEXIN TREDING СО, LTD. Країна виробництва - Китай. . На підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, встановлено код товару згідно УКТ ЗЕД - 6911100000 (ставка ввізного мита - пільгова - 10 %, повна - 10 %).

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.04.2014 № СП-309/2014/4421-06 Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну посуду та приборів столових або кухонних з фарфору незалежно від країни походження та експорту (діє з 24.05.2014) на товар, що має опис посуд та прибори столові або кухонні з фарфору, що класифікують згідно з УКТЗЕД за кодом 6911100000 застосовані спеціальні заходи шляхом запровадження спеціального мита, розмір ставки на день подання тимчасової митної декларації становив 32 %.

Вказані обставини й стали підставою для нарахування відповідачем додатково грошового зобов`язання позивачу по миту, спеціальному миту та податку на додану вартість на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання.

ТОВ А-Грегор не погодилося з рішенням Київської митниці ДФС про визначення коду товару № КТ-125000014-0072-2016 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2017/00229 та звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом з метою їх оскарження.

З матеріалів справи також вбачається, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі № 815/4404/17 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визнання коду товару від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 та зобов`язання здійснити митне оформлення додаткової декларації на товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967 за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД було задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125110/2017/00229, визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016, зобов`язано Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967 за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 року у справі № 815/4404/17 апеляційну скаргу Київської митниці ДФС було залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, підстави (рішення про визначення коду товару від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2017/00229), за якими Головним управлінням ДФС в Одеській області донараховано ТОВ А-Грегор суми податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410, скасовані в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410 є протиправними та належать до скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з положеннями ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що встановлення в судовому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішення, прийнятого на підставі неправомірних висновків митного органу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оскаржуваного рішення митниці.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ А-Грегор .

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного судового рішення 12 листопада 2020 р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.