Постанова

від 11.11.2020 по справі 640/19269/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19269/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М, Шурка О.І., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ (надалі - ТОВ ВО КМЗ ) звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.09.2019 №1280663/38578381 про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 29.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ від 29.12.2018 №20 датою її фактичного надходження - 21.01.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 12.09.2019 №1278973/38578381 про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 29.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ від 29.12.2018 №21 датою її фактичного надходження - 21.01.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 10.09.2019 №1273476/38578381 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 27.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ від 27.06.2019 №2 датою її фактичного надходження - 15.07.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ до переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку ;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ з переліку ризикових платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку , про що внести відомості до відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, у т.ч. Податковий блок .

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що первинні документи, оформлені в рамках господарських операцій щодо яких були складені податкові накладні, копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та додані до позову щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій. Наголошував, у квитанціях відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Крім того, відповідачем не зазначено у квитанції конкретного критерію ризику. В свою чергу, в порушення вимог законодавства в оскаржуваних рішеннях не підкреслено (не зазначено) у відповідних графах, яких саме документів не надано позивачем, що свідчить про необґрунтованість таких рішень суб`єкта владних повноважень, оскільки не містить чіткої підстави їх прийняття.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 10.09.2019 №1273476/38578381, від 16.09.2019 №1280663/38578381 та від 12.09.2019 №1278973/38578381.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ від 27.06.2019 №2 датою її фактичного подання - 15.07.2019; податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ від 29.12.2018 №20 датою її фактичного подання - 21.01.2019; податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання КМЗ від 29.12.2018 №21 датою її фактичного подання - 21.01.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апелянта полягають у наведенні нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та практики окружних адміністративних судів.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВО КМЗ (постачальник) сформовано податкові накладні №20 від 29.12.2018, №21 від 29.12.2018, №2 від 27.06.2019 та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій від 21.01.2019 №9308266480, від 21.01.2019 №9308265955, від 15.07.2019 №9153719965 вказані вище податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено.

В якості підстави зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

На виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117, позивачем направлено контролюючому органу повідомлення про подання письмових пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, з відповідними копіями всіх необхідних первісно-бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції по ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення №1273476/38578381 від 10.09.2019, №1280663/38578381 від 16.09.2019 та №1278973/38578381 від 12.09.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних №2 від 27.06.2019, №20 від 29.12.2018 та №21 від 29.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою прийняття оскаржуваних рішень стало ненаданням платником податку: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття таких рішень, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України ) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок ), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Положення пункту 7 Порядку визначають, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що у квитанціях про реєстрацію податкових накладних не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачеві.

Більш того, такі квитанції навіть не зобов`язують ТОВ ВО КМЗ надати копії будь-яких документів.

Вжиття у цій квитанції сполучників та/або означає, що питання необхідності та доцільності надання документів контролюючий орган залишив на розсуд платника податків.

Водночас, ТОВ ВО КМЗ надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії підтверджуючих документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

При цьому колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

В контексті вищенаведеного колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № №360/1050/19.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність прийняття спірних рішень та наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя О.М.Оксененко

Суддя О.І.Шурко