Постанова

від 12.11.2020 по справі 812/1023/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 812/1023/17

адміністративне провадження № К/9901/37873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія суддів: А.В. Гайдар, Л.А. Василенко, Л.В. Ястребова) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рубіж-Текс до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рубіж-Текс звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2017 № 0000821408 та № 0000831408.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними доказами та не відповідають дійсним обставинам поставки ним в 2014 році іншої товарної продукції ніж в 2015 році. Тому ототожнення такого товару з огляду на присвоєння одного і того ж коду товару є невірним і спростовується наявними документами.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 (суддя - Свергун І.О.) у задоволені позову відмовлено, у зв`язку із тим, що завезений позивачем товар в 2014 році є ідентичний товару, який завозився ним в 2015 році в межах одного і того ж зовнішньо-економічного контракту. Також судом було встановлено, що товар який завезений в 2014 році, за своїми якісними характеристиками відповідає товарній позиції, які йому була присвоєна відповідачем під час проведеної перевірки, за наслідком якої складені спірні податкові повідомлення-рішення, тому вони є законними.

Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 14.11.2017 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив. Судом апеляційної інстанції скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000821408, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області 10.07.2017, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Рубіж-Текс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 6301,59 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 5041,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1260,32 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000831408, прийняте Головним управлінням державної фіскальної служби у Луганській області 10.07.2017, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Рубіж-Текс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 31357,91 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 25206,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6301,58 грн.

Мотивами вказаного рішення стали встановлені обставини не проведення митницею під час прийняття від позивача митних декларації дослідження якісних характеристик завезеного ним товару в 2014 році, з урахуванням чого його ототожнення до товару, стосовно якого митницею в 2015 році проводилось таке дослідження є неприйнятним.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, - залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що цим судом в порушення засад адміністративного судочинства не була надана належна оцінка повноважень декларанта здійснювати правильне визначення коду товару, що ним поставляється на митну територію України.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду її по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом ГУ ДФС у Луганській області від 29.05.2017 № 325 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Рубіж-Текс дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, за окремими митними деклараціями від 01.08.2014 № 807100001/2014/004733 (товар 1), від 06.11.2014 № 807100001/2014/006320 (товар 2), від 10.03.2015 № 807100001/2015/000796 (товар 1), від 29.04.2015 № 702180001/2015/001083 (товар 1), за результатами якої складено акт від 22.06.2017 № 162/12-32-14-08/36999941.

При проведенні перевірки відповідач використав документи, отримані від Харківської та Луганської митниць ДФС, які надавалися ТОВ Рубіж-Текс при митному оформленні товарів.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Рубіж-Текс , а саме: в результаті порушень вимог товарної номенклатури Розділу XI Текстильні матеріали та текстильні вироби основних правил інтерпретації УКТЗЕД (правила 1 та 6), примітки 2 (А) до Розділу XI Текстильні матеріали та текстильні вироби Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 № 584-VII Про Митний тариф України , Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2014 № 15, код згідно з УКТЗЕД товару пряжа CVC NE6 чорного та помаранчевого кольору, оформленого за МД № 807100001/2015/004733 від 01.08.2014, товар 1, та МД № 807100001/2015/006320 від 06.11.2014, товар 2, визначено невірно, в результаті чого встановлено факт заниження податкових зобов`язань зі сплати ввізного мита в сумі 25206,33 грн.; та заниження податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість в сумі 5041,27 грн.

Головним управлінням ДФС у Луганській області відповідно до ч. 4 ст. 69 та ч. 14 ст. 354 МК України під час перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД визначено код товарів згідно з УКТЗЕД 5509530000 за МД № 807100001/2015/004733 від 01.08.2014, товар 1, та МД № 807100001/2015/006320 від 06.11.2014, товар 2.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Луганській області винесло податкові повідомлення-рішення: від 10.07.2017 № 0000821408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 6301,59 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 5041,27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1260,32 грн., та від 10.07.2017 № 0000831408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 31357,91 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 25206,33 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6301,58 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України (чинного на час проведення перевірки) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД (частина перша); органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД (частина друга); на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (частина третя); у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта).

Із наведених положень випливає, що: класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією; орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Класифікація товару здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток, додаткових приміток до груп товарів, передбачених Законом України Про Митний тариф України , Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

Аналіз наведених правових актів засвідчує, що вони чітко та ясно регулюють правила визначення коду товару.

Як убачається із встановлених судами обставин, які підтвердженні доказами наявними у матеріалах справи, відповідач прийнявши спірні податкові повідомлення-рішення прийшов до висновку, що завезений позивачем товар згідно МД від 01.08.2014 № 80710000/2014/004733 та МД від 06.11.2014 № 807100001/2014/006320 необхідно класифікувати за кодом УКТЗЕД - 5509530000, замість визначеного ним у МД - 5206110000, відповідно.

При цьому суд апеляційної інстанції, задовольнивши позов зазначив, що для підтвердження даних про те, що позивачем у МД від 01.08.2014 № 80710000/2014/004733 та МД від 06.11.2014 № 807100001/2014/006320 визначений неправильний код УКТЗЕД 5206110000, митний орган відповідно до вимог частини 5 статті 69 та частини 1 статті 356 Митного Кодексу України повинен був здійснити взяття проб (зразків) та провести відповідне дослідження, як при перевірці МД № 807100001/2015/000212 від 23.01.2015.

Відповідний висновок суд апеляційної інстанції робив без оцінки якісних характеристик завезеного позивачем товару, хоча така оцінка надавались судом першої інстанції.

Зокрема судом першої інстанції було встановлено, що умовами зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2014 № 01/01-2014, укладеного між Wenzhou Tiancheng Textile Co., Ltd Китай (Продавець) та ТОВ Рубіж-Текс (Покупець), передбачено, що Продавець зобов`язується продати, а Покупець - прийняти та оплатити пряжу, далі - товар. Постачання здійснюється окремими партіями. Назва, кількість, ціна, якісні характеристики товару, що поставляється, узгоджуються сторонами та оформляються у вигляді інвойсу (фактури) на кожну партію товару.

На виконання умов вказаного контракту, ТОВ Рубіж-Текс оформлено товари за митними деклараціями від 01.08.2014 № 807100001/2014/004733 (товар 1), від 06.11.2014 № 807100001/2014/006320 (товар 2) за кодом згідно з УКТЗЕД 5206110000. Натомість товар, який декларувався позивачем, - 23.01.2015 в межах даного договору за МД № 807100001/2015/000212 з тією товарною позицією (5206110000) був відкоригований митним органом, код товару визначений - 5509530000.

Судом першої інстанції під час вивчення супровідних документів на товар який поставлявся позивачем згідно названої МД № 807100001/2015/000212 від 23.01.2015 установлено, що товар пряжа CVC NE6 чорного та помаранчевого кольору , є ідентичним з товарами, ввезеними за МД від 01.08.2014 № 807100001/2014/004733 (товар 1) та МД від 06.11.2014 № 807100001/2014/006320.

Суд першої інстанції відзначив, що ідентичність таких товарів міститься в наданих під час митного оформлення до цих МД прайс-листах (від 28.05.2014, 17.09.2014, 30.12.2014), пакувальних листах (від 28.05.2014 № ТС-140414, від 17.09.2014 № ТС-140808, від 07.11.2014 № ТС-141007), комерційних рахунках (від 28.05.2014 № ТС-14-414, від 17.09.2014 № ТС-140808, від 07.11.2014 № ТС-141007), сертифікатах якості (від 28.05.2014 до рахунку № ТС-140414, від 01.10.2014 до рахунку № ТС-140808, від 07.11.2014 до рахунку № ТС-141007), деклараціях країни експорту та інших супровідних документах.

Оцінка таким документам, як і висновкам суду першої інстанції судом апеляційної інстанції надано не було, хоча такі обставини є важливими для правильного вирішення даної справи.

Окрім того, відповідні зауваження зазначені відповідачем в акті перевірки, а позивач в апеляційній скарзі, серед іншого вказував, що відмінність завезеного ним товару в 2014 та 2015 роках згідно названого контракту можливо встановити за допомогою товарознавчої експертизи.

Відтак, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що суд апеляційної інстанції, вирішивши прийняти нове рішення в даній справі, яким задовольнив позов, скасувавши рішення суду першої інстанції, на виконання приписів статті 2 КАС України мав здійснювати аналіз правовідносин доти, доки не відпаде сумнів у правильності його суджень, які будуть покладені в основу рішення, яким буде вирішений спір.

Відповідні обставини, не можуть бути досліджені на стадії касаційного розгляду справи, а також не можуть бути залишено поза увагою Верховного Суду так як, мають вагоме значення для правильності вирішення даної справи, у зв`язку із чим дана справа, з названої підстави підлягає направленню на новий розгляд.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Під час нового розгляду справи суду необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області задовольнити частково, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду інстанції.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник