Ухвала

від 11.11.2020 по справі 711/901/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 711/901/19

провадження № 61-15977ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Тітан , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування, внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, скасування реєстраційних записів,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу (надійшла 02 листопала 2020 року)

на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року у вказаній справі .

Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки порушено вимоги частини другої статті 392

ЦПК України - не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Заявником подано клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, заявник посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішення 30 вересня 2020 року та отримано 30 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку.

На підтвердження вказаного надає копію конверта суду апеляційної інстанції.

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою

статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою та частиною третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті

185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 30 квітня

2020 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 11 грудня

2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта