Рішення

від 04.11.2020 по справі 425/2420/20

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2020 Провадження №2/425/637/20

Справа №425/2420/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Овчаренко О.Л.

за участю секретаря Гайворонської І.В.

представника позивача Трущ С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рубіжному в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Луганський обласний будинок дитини №2, -

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 . Просив позбавити відповідача батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини записані в свідоцтві про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. З 16.12.2019 малолітній ОСОБА_2 перебуває на обліку в службі у справах дітей Рубіжанської міської ради як дитина, що перебуває у складних життєвих обставинах і потребує соціального захисту з боку органу опіки та піклування. За заявою матері малолітнього ОСОБА_2 з 20.12.2019 було влаштовано до Луганського обласного будинку дитини №2. За весь час перебування дитини в закладі ОСОБА_1 з питання повернення сина на виховання та спільне проживання не зверталась, жодного разу не відвідувала дитину, не телефонувала, дитиною не цікавилась, матеріальної та іншої допомоги не надавала. На теперішній час місце перебування ОСОБА_1 невідомо, за адресою реєстрації ознаки її проживання відсутні. Зі слів сусідів, відповідач зловживає алкоголем та веде аморальний спосіб життя.

11 вересня 2020 року судом постановлено ухвалу, якоюприйнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження. Залучено до часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Луганський обласний будинок дитини №2.

01 жовтня 2020 року судом постановлено ухвалу, якою підготовче провадження у зазначеній цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві. Додатково пояснила, що після народження відповідачем сина ОСОБА_3 їх з полового будинку було переведено до дитячого відділення лікарні. З лікарні відповідач дитину так і не забрала, бо не були куди. Так сказала сама відповідач, а коли представники позивача відвідали квартиру, в якій зареєстрована відповідач, то з`ясували, що житло повністю непридатне для проживання людей, тим більше дитини. Відповідач написала заяву, в якій просила влаштувати її сина до будинку дитини, де хлопчик перебуває по теперішній час. Тобто відповідачу відомо, де знаходиться дитини. Відповідач зловживає спиртними напоями, її можна побачити на смітниках міста. Порядок та умови побачень з дитиною, її повернення відповідачу відомі. Однак ОСОБА_1 до теперішнього часу до Служби у справах дітей з питання побачень з дитиною, її повернення не зверталась. До будинку дитини, де знаходиться хлопчик, теж не з`являлась.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Луганського обласного будинку дитини №2 в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, у зв`язку із чим судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини зазначені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

З акту обстеження умов проживання від 10.01.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрована відповідач, вбачається, що членам комісії ССД Рубіжанської міської ради двері квартири ніхто не відчинив. Перевірити умови проживання не виявилось можливим. Зі слів мешканців зазначеного будинку, квартира АДРЕСА_2 знаходиться в непридатному для проживання стані: відсутні опалення, електро- та газопостачання, меблі, побутова техніка. Вже тривалий час ніхто в квартирі не проживає.

З матеріалів справи також вбачається, що представниками позивача було вжито заходів з метою встановлення місцезнаходження відповідача, в тому числі, і шляхом звернення до Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області. Також вживались заходи щодо запрошення відповідача до Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради. Зазначене підтверджується інформацією Рубіжанського відділу поліції від 14.06.2020 та актами від 14.02.2020, 24.04.2020, 26.06.2020, складеними представниками позивача, відповідно до яких було здійснено виходи за адресою реєстрації відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , але членам комісії двері ніхто не відчинив, залишено запрошення до Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради.

Із заяви ОСОБА_1 головному лікарю Луганського обласного будинку дитини №2 від 16.12.2019 вбачається, що з метою вирішення складних життєвих обставин: тяжке матеріальне становище, відсутність житла та умов проживання для новонародженої дитини, відповідач просила тимчасово влаштувати її дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вищезазначеного закладу.

На підставі рішень Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області №2483 від 17.12.2019 та №437 від 07.07.2020 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до Луганського обласного будинку дитини №2.

З акту прийому дитини Луганського обласного будинку дитини №2 вбачається, що 20.12.2019 до зазначеного закладу прийнята дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З інформації Рубіжанського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді № 187 від 22.06.2020 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Центрі. Знаходилась під соціальним супроводом з 05.12.2019 по 12.02.2020, який був завершений через невиконання жінкою умов договору та плану соціальної підтримки сім`ї без поважних причин (не виконувала рекомендації спеціалістів, не відповідала на телефонні дзвінки та залишені спеціалістами повідомлення за адресою проживання, систематично уникала спілкування). На теперішній час місцезнаходження жінки невідоме, за адресою реєстрації ознак її проживання немає; власної ініціативи щодо вирішення питання повернення сина не виявляла; за допомогою до спеціалістів Центру не зверталась, соціальні послуги не отримувала.

З інформації Луганського обласного будинку дитини №2 від 25.05.2020 №351 та від 21.10.2020 №625 вбачається, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є їх вихованцем з 20.12.2019 по теперішній час та знаходиться на повному державному забезпеченні. За весь час перебування дитини в цьому закладі мати ОСОБА_1 не зверталась з метою забрати сина на виховання, утримання та спільне проживання, жодного разу не відвідувала дитину, не телефонувала, долею та станом здоров`я дитини не цікавилась, матеріальної та іншої допомоги не надавала.

Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області у своєму висновку № 016-062/4421 від 03.09.2020 зазначила, що у зв`язку з тривалим невиконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина, позбавлення її батьківських прав щодо її малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч.ч.2-3 ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до пунктів 16, 18 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зі змісту вищенаведених письмових доказів, а також зі змісту пояснень представника позивача вбачається, що відповідач ОСОБА_1 протягом тривалого часу (з другої половини грудня 2019 року) взагалі не бере участі у процесі виховання дитини, зокрема, не піклується про стан її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не спілкується з сином, матеріально не забезпечує, не здійснює захисту його законних прав і інтересів.

Доказів зворотнього або об`єктивної неможливості відповідача брати участь у процесі виховання дитини суду надано не було. Також суду не надано доказів того, що будь-хто чинить перешкоди спілкуванню матері з дитиною, виконанню нею батьківських обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що відповідач мала достатньо часу для того, щоб створити умови для проживання дитини, звернутись до позивача як з питання побачень з сином, так і його повернення. Однак, відповідач з моменту влаштування сина до будинку дитини і до ухвалення судом рішення не вжила жодних дій, які би свідчили про її намір і бажання повернути дитину, а також про те, що відповідач змінила своє ставлення до своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і її слід позбавити батьківських прав стосовно сина, якого передати позивачу для подальшого влаштування. Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам у справі положення ст.169 СК України, відповідно до якої мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про їх поновлення до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно вимог ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.166 СК України аліменти необхідно перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Час, з якого присуджуються аліменти на дітей визначається відповідно до вимог ст.191 СК України від дня пред`явлення позову, тобто, з 04 вересня 2020 року. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позову в інтересах малолітньої особи. Згідно із ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору. Приймаючи до уваги вимоги ст.141 ЦПК України та положення Закону України Про судовий збір , а також задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

ПозовОргану опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Луганський обласний будинок дитини №2, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати для подальшого влаштування Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області.

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15 листопада 1999 року Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуті судом аліменти перераховувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритий у відділенні Державного ощадного банку України (рахунок № НОМЕР_2 ).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ: 34641606, адреса місцезнаходження: пл. Володимирська, буд. 2, м. Рубіжне, Луганська область, 93011.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15 листопада 1999 року Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Луганський обласний будинок дитини №2, код ЄДРПОУ 25991799, місцезнаходження: вул. Лисичанська, буд. 1-Б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400. Рішення в повному обсязі складено та підписано 12.11.2020.

Суддя О.Л. Овчаренко