Рішення

від 11.11.2020 по справі 627/678/20

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/678/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 1,6200 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з земельної ділянки площею 1,6200 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 749919.

Позивач з метою прийняття спадщини звернулася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Позивач має намір успадкувати майно, оскільки являється спадкоємцем першої черги за законом, в зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом та прохає визнати за нею право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з`явилася, однак надала суду заяву про підтримання позовних вимог та про слухання справи у її відсутність.

Представник відповідача - Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської областів судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про слухання справи у його відсутність та проти позову ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого мається в матеріалах справи, відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 1,6200 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, що належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №749919, що підтверджується копією державного акту, оскільки з оголошення в газеті вбачається, що оригінал вказаного державного акту втрачено.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив та діти спадкодавця.

Факт, що позивач являється донькою померлої ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про її народження та свідоцтвом про шлюб, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивач з метою прийняття спадщини в нотаріальному порядку зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак отримала відмову у видачі свідоцтва на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.09.2020 року.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується копією спадкової справи №164/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування " відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №749919.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 та до спадкового майна входить земельна ділянка.

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої УкраїноюЗаконом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованаЗаконом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , має законне право на земельну ділянку в порядку спадкування.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223,1225,1261 ЦК України, ст.ст. 259, 265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею розміром 1,6200 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Р2 № 749919 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Олексіївська сільська рада Краснокутського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Шкільна №1, с. Олексіївка, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397843).

СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА