Рішення

від 11.11.2020 по справі 304/755/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/755/20 Провадження № 2/304/297/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/755/20 за позовом заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Перечинська районна лікарня Перечинської районної ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

В С Т А Н О В И В:

прокурор звернувся в суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти у сумі 2 889,16 грн на відшкодування витрат КНП Перечинська районна лікарня на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Свої вимоги мотивує тим, що вироком Перечинського районного суду від 11 червня 2020 року відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України; вказаний вирок набрав законної сили. Вироком встановлено, що 31 березня 2019 року близько 18.00 год обвинувачений ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки з ОСОБА_2 , зайшов до свого будинку, звідки взяв бензомоторну ланцюгову пилу, привів її у робочий стан до максимальної потужності та підійшовши до ОСОБА_2 на відстань витягнутої руки наніс йому поранення в область правого плеча та грудної клітки справа, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки справа. Відкритого гемотораксу. Різано-рваної рани верхньої третини правого плеча з пошкодженням м`язів , які згідно висновку експерта № 117 від 08 травня 2019 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння. Прокурор зазначає, що відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від злочину, а відтак вважає, що єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з даним позовом. На підставі наведеного заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури просить позов задовольнити.

У судове засідання прокурор Нам`як Ю.Ю. не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі.

Представник КНП Перечинська районна лікарня у судове засідання також не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в тому, що він 31 березня 2019 року близько 18.00 год, будучи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки з ОСОБА_2 , зайшов до свого будинку, звідки взяв бензомоторну ланцюгову пилу, привів її у робочий стан до максимальної потужності та підійшовши до ОСОБА_2 на відстань витягнутої руки наніс йому поранення в область правого плеча та грудної клітки справа, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки справа. Відкритого гемотораксу. Різано-рваної рани верхньої третини правого плеча з пошкодженням м`язів , які згідно висновку експерта № 117 від 08 травня 2019 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння (а. с. 8-10).

Також встановлено, що вказаний вирок набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як роз`яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат від 07 липня 1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується, згідно із Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено пунктом 2 вказаного Порядку сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілих, з урахування кількості ліжко - днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

З наявної в матеріалах справи калькуляції № 1 від 04 травня 2020 року видатків на лікування хворого ОСОБА_2 , виданої КНП Перечинська районна лікарня вбачається, що витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 склали 2 889,16 грн (а. с. 11, 13).

Таким чином витрати, які здійснив з вини ОСОБА_1 комунальний заклад на стаціонарне лікування потерпілого від злочину повинні бути відшкодовані особою, що вчинила кримінальне правопорушення, та зараховані до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я, так як невідшкодування вказаних коштів порушує як економічні інтереси держави, так і соціальні інтереси держави, оскільки відшкодовані суми коштів спрямовуються для подальшого фінансування діяльності закладів охорони здоров`я.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 на користь держави в особі КНП Перечинська районна лікарня .

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, ст.6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Перечинська районна лікарня Перечинської районної ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Перечинська районна лікарня Перечинської районної ради (р/р НОМЕР_1 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 01992386) кошти, витрачені КНП Перечинська районна лікарня Перечинської районної ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у розмірі 2 889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури; місцезнаходження: 88000 Закарпатська область м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, № 6.

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство Перечинська районна лікарня Перечинської районної ради, код ЄДРПОУ 01992386; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область м. Перечин, вул. Ужанська, № 8.

Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Чепурнов В. О.