Постанова

від 09.11.2020 по справі 361/1303/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/1303/20 головуючий у суді І інстанції Пінкевич Н.С.

провадження № 22-ц/824/7518/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лівінського С.В., Сержанюка А.С., з участю секретаряМариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІНІТІ КАСТОМС УКРАЇНА на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2020 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІНІТІ КАСТОМС УКРАЇНА , Акціонерного товариства Альфа-Банк , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення майбутнього позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Трініті Кастомс Україна , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Альфа Банк , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсохи Сергія Сергійовича про визнання угоди (договору) недійсним. Вказаний майбутній позов, ОСОБА_1 просить забезпечити шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 . Заява обґрунтована тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку вказаної квартири. Іншу Ѕ частку квартири залишено у власності ОСОБА_2 . Проте, зареєструвати за собою право власності на Ѕ частку квартири заявник не може, так як квартира перебуває в іпотеці і потрібна згода Банку (АТ Альфа-Банк , який є правонаступником АТ Укрсоцбанк ). 24 лютого 2020 року заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 та Банк без її згоди внесли зміни в іпотечний договір та передали треті особі ТОВ Трініті Костомс Україна в іпотеку Ѕ частку квартири, що належить заявнику. Засновником ТОВ Трініті Костомс Україна є колишній чоловік заявника - ОСОБА_2 . Такі неправомірні дії вказаних осіб призвели до порушення права заявника як одного із співвласників квартири, тому ОСОБА_1 має намір звернутися із позовними вимогами про визнання договору недійсним. Однак, враховуючи ті обставини, що відповідачами вже вчиняються неправомірні дії стосовно 1/2 частки спірної квартири, тому просила вжити заходів забезпечення позову, так як невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити виконання судового рішення.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2020 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач, ТОВ ТРІНІТІ КАСТОМС УКРАЇНА подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, щодо зміни кредитора за кредитним договором, просило скасувати ухвалу, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про заборону, накладену на підставі оскаржуваної ухвали.

При цьому, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано оцінку факту переходу прав і обов`язків іпотекодержателя до нового власника. Згоди позивача на укладення банком будь-яких угод щодо відступлення права вимоги не потребується. Оскільки не проведено державну реєстрацію права власності за заявницею на предмет іпотеки, то у неї відсутнє право на звернення до суду за захистом своїх прав.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу .

10.06.2020 року до суду надійшов відзив позивача, згідно якого вона заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Зазначає, що станом на дату подачі відзиву право власності на Ѕ частину спірної квартири вже зареєстровано за нею. Відповідач може вчинити правочини, що в подальшому порушить чи позбавить її права власності на квартиру в якій мешкає неповнолітня дочка. Вважає, що скасування заходів забезпечення позову є передчасним.

Представник апелянта в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати і відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Між сторонами реально існує спір, через це необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії стосовно спірного нерухомого майна. Даний захист забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України та положень постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

При цьому, суд першої інстанції, врахувавши можливість реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, оскільки між сторонами дійсно існує спір, який перебуває на розгляді у суді, а майно, щодо якого було встановлено заборону на вчинення певних дій може бути відчужено відповідачем.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що оскільки права і обов`язки іпотекодержателя перейшли до нового власника у позивачки відсутнє право на звернення до суду за захистом своїх прав, так як вказані обставини є предметом судового розгляду справи по суті, який триває.

Посилання відповідача на практику Верховного Суду в інших справах, на думку колегії суддів, не виключає можливість накладення арешту на спірне майно, так як вказані судові рішення стосуються відмінних правовідносин та не можуть бути застосовані у даному випадку.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний захист забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при її постановленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 374 , 375 , 382 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІНІТІ КАСТОМС УКРАЇНА залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В. Лівінський

А.С. Сержанюк