Рішення

від 02.11.2020 по справі 539/3507/19

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3507/19

Провадження № 2/539/53/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарях Карпенко Т.П., Мирна Т.Ф.,

з участю : позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

третьої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_6 про скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_6 про скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В позовній заяві вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області помер ОСОБА_7 чоловік ОСОБА_8 та батько ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку- А -1 загальною площею 82, 6 кв.м., житловою 47,7 кв.м.; сараю Б , сараю -літньої кухні В ; прибудови в ; погребу Г ; сажа Д ; вбиральні Г , колодязя №1, огорожі №2, 3, розташованих по АДРЕСА_1 та грошових заощаджень.

На час смерті ОСОБА_7 разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_8 , він, позивач по справі, ОСОБА_1 та онука ОСОБА_3 .

Будучи зареєстрованими разом із спадкодавцем він та мати, як спадкоємці першої черги, є такими, що прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління та володіння майном.

Враховуючи їх сімейну домовленість дружина ОСОБА_7 , а їх мати, ОСОБА_8 звернулася до нотаріальної контори та оформила на себе грошові заощадження які належали ОСОБА_7 , а житловий будинок АДРЕСА_1 не оформляла, так як вся їх сім`я знали, що даний будинок належить йому, як спадкоємцеві. Ні його брат ОСОБА_6 , ні сестра ОСОБА_9 , будучи не зареєстрованими та не проживаючи на день смерті з ОСОБА_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зверталися, а він, знаючи про належність йому житлового будинку, від спадщини не відмовлявся про що свідчить відсутність його заяви у спадковій справі після смерті ОСОБА_7 .

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, а тому він вважає що дане спадкове майно, а саме, житловий будинок з господарськими спорудами, розташовані по АДРЕСА_1 належать йому, тому свідоцтво про право власності в нотаріальній конторі не отримував, так як домоволодінні проживала його мама ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вважав що засвідчуючі документи на своє право власності на спадковий будинок в нотаріальній конторі він отримає після її смерті.

Після смерті матері він звернувся до Першої лубенської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, яка залишилася після смерті батька. Але 20 червня 2019 року його було повідомлено про те, що спадщину прийняла ОСОБА_8 , в тому числі і житловий будинок з господарськими будівлями. 14.09.2010 року мати своїм заповідальним розпорядженням, посвідченим секретарем Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, все належне їй майно заповідала онуці ОСОБА_3 .

Так, на належне йому спадкове майно у вигляді житлового будинку із господарськими спорудами без його відома та без його заяви про відмову від спадкового майна 12.08.2004 року виконавчим комітетом Тарандинцівської сільської ради Лубенського району видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно на ОСОБА_8 на підставі рішення Тарандинцівської сільської ради за № 49 від 24.06.2004 року.

Вважає, що даним рішенням Тарандинцівської сільської ради за № 49 від 24.06.2004 року та виданим на підставі нього свідоцтвом про право власності на нерухоме майно 12.08.2004 року на ОСОБА_8 було порушено його право як спадкоємця на спадкове майно, яке залишилося після смерті його батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що йому стало відомо лише зараз.

Прохав суд поновити строк звернення з позовом до суду про скасування рішення Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області №49 від 24.06.2004 року та про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.08.2004 року, видане виконавчим комітетом Тарандинцівської сільської ради на будинок АДРЕСА_1 як такий, що пропущено із поважних причин.

Також прохав скасувати рішення Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області №49 від 24.06.2004 року, як незаконне, скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.08.2004 року, видане виконавчим комітетом Таранденцівської сільської ради на будинок АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, обгрунтовували позовні вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, оскільки відповідач ОСОБА_3 цілком в законний спосіб прийняла спадщину від своєї бабусі і отримала свідоцтво на спадщину за заповітом на земельну ділянку та будинок з господарськими будівлями.

Також зазначили, що покійний ОСОБА_7 не був забудовником спірного домоволодіння, на час його смерті будинок не був зданий в експлуатацію. Забудовником була ОСОБА_8 , яка в послідуючому на підставі рішення Виконавчого комітету Тарандинцівської сільської ради №49 від 24.06.2004 року отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 12.08.2004 року. Крім того, відповідно до рішення Тарандинцівської сільської ради від 26.03.1996 року, ОСОБА_8 було передано у приватну власність 0,40 га, з яких для обслуговування житлового будинку та господарських споруд 0,25 га та для ведення підсобного господарства 0,15 га.

Також стороною відповідача ОСОБА_3 суду було надано копію договору дарування від 18.06.1985 року, посвідченого секретарем Тарандинцівської сільської ради Лубенського району, відповідно до якого ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_8 домоволодіння, що знаходиться в с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 0,25 га та належало дарителю на підставі запису по погосподарській книзі сільської ради за №300 по селу Тарандинці. Тож сільська рада могла видати ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на підставі договору дарування.

Також прохали застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 строк позовної давності.

Представник Тарандинцівської сільської ради Тітенко А.П. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки оспорюване рішення сільської ради є законним і на підставі нього правомірно було видано на ім`я ОСОБА_8 свідоцтво про право власності. При видачі свідоцтва була лише допущена технічна помилка в номері рішення і зазначено його номер як 49, тоді коли правильний номер рішення 51.

Третя особа по справі ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що спірне домоволодіння їхні батько і мати будували разом, а тому двір має залишитися молодшому сину, тобто позивачу по справі ОСОБА_1 .

Вислухавши сторони, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області помер ОСОБА_7 чоловік ОСОБА_8 та батько ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

На час смерті ОСОБА_7 разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_8 , позивач по справі ОСОБА_1 та онука померлого ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що у Першій лубенській державній нотаріальній конторі 20.03.1993 року було відкрито спадкову справу №69/1993 рік на майно ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнім місцем проживання якого було с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області, на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину дружині спадкодавця ОСОБА_8 (від її імені, по довіреності діяв - ОСОБА_1 ) на грошові заощадження в Ощадбанку. Інших заяв про прийняття/відмові в спадковій справі немає. Інші свідоцтва на інше майно не видавались.

Відповідно до рішення №51 виконавчого комітету Тарандинцівської сільської ради від 24 червня 2004 року Про встановлення права власності на житловий будинок ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 12.08.2004 року та зареєстровано КП Лубенське МБТІ 12.08.2004 року за №6755.

Як вбачається зі змісту рішення від 24.06.2004 року №51 за ним розглядалося питання та прийнято рішення щодо оформлення права власності за адресою с. Тарандинці на ОСОБА_8 . Таким чином, допущена у свідоцтві описка у частині зазначення номеру рішення, на підставі якого воно видане, не є підставою для його скасування.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до договору дарування від 18.06.1985 року, посвідченого секретарем Тарандинцівської сільської ради Лубенського району, відповідно до якого ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_8 домоволодіння, що знаходиться в с.Тарандинці Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 0,25 га та належало дарителю на підставі запису по погосподарській книзі сільської ради за №300 по селу Тарандинці.

01.09.2018 року померла ОСОБА_8 .

В червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першої лубенської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_8 , де 20.06.2019 року йому було повідомлено, що по спадкодавцю ОСОБА_8 відкрито спадкову справу №158/2018. У даній спадковій справі мається заява про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 14.09.2010 року за реєстровим №145 секретарем Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, подана ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в цьому заповіті не вказаний, в спадковій справі також відсутні докази, що він відноситься до осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині за заповітом.

25.09.2019 року відповідачем по справі ОСОБА_3 було отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (ННХ 763855). Спадщина складається з житлового будинку- А -1 загальною площею 83, 7 кв.м., житловою 48,2 кв.м.; сараю Б , сараю -літньої кухні В ; прибудови в ; погребу Г ; вбиральні Е , колодязя №1, огорожі №2, розташованих по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він є рідним братом нині померлої ОСОБА_8 . Знає, що будинок, в якому проживала сім`я сестри будували ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

На час смерті ОСОБА_7 з ним разом проживали: дружина ОСОБА_8 , син ОСОБА_1 та внука ОСОБА_3 . Про документи на будинок він нічого не знає, бо він з ними не жив.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона являється сестрою позивача по справі, а відповідач по справі ОСОБА_3 - її дочка.

Після смерті матері ОСОБА_8 її брат ОСОБА_1 хоче отримати якусь частку у спадщині.

В 1992 році, на момент смерті батька разом з ним проживали її мати ОСОБА_8 , брат ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 .

Заяв на вступ у спадщину після смерті батька і матері ніхто не подавав. Молодший брат (позивач по справі) забрав грошові заощадження.

За життя мати приватизувала земельну ділянку під будинком. Її мати склала заповіт на свою внуку ОСОБА_3 , бо вона і її дочка ОСОБА_3 в господарстві все робили. Мати говорила, що відпише майно її дочці. У похованні матері всі приймали участь. Коли знайшли заповіт, то почався скандал.

Cтаттею 1218 цього Кодексу визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Право власності за ОСОБА_8 оформлене та зареєстроване з прийняттям відповідного рішення та видачею свідоцтва органом місцевого самоврядування у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, яке діяло на той час, а саме у 2004 році.

Домоволодіння за вищезазначеною адресою АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 18.06.1985 року було подароване ОСОБА_8 , а тому не має підстав вважати, що воно було об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що за життя ОСОБА_7 набув у встановлений законом спосіб право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , як об`єкт нерухомого майна.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків вищевказаних висновків суду не спростовують.

Крім цього, оспоюване позивачем рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно не відновлять права позивача, які він вважає порушеними, оскільки власником домоволодіння по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину. Без заявлення вимог щодо визнання недійним чи скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.09.2019 року, виданого в порядку заміщення державного нотаріуса Першої лубенської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К., згідно якого право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_3 , вказане не понесе ніяких правових наслідків для позивача, оскільки у даному випадку власником вищевказаного домоволодіння залишиться ОСОБА_3 , право власності на домоволодіння якій належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.09.2019 року.

Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позову за безпідставністю, підстав для вирішення питання щодо застосування до позовних вимог позивача строку позовної давності за заявами відповідача, не має.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 до Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (адреса місця знаходження: 37540, с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області, вул. Центральна, 15, ЄДРПОУ 21052900), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа ОСОБА_6 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) про скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2020 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю.А. Іващенко